Рішення

від 15.02.2019 по справі 910/16864/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.02.2019Справа № 910/16864/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н. І., розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін господарську справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібний дім - Україна" (вул.Кривалівська, 111/1, м.Черкаси, Черкаська область, 18005, код ЄДРПОУ 39617824)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУД ПРОД СЕРВІС" (вул.Старосільська, буд.1У, м.Київ, 02125, код ЄДРПОУ 41030864)

про стягнення 124 683,38 грн.

без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хлібний дім - Україна" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУД ПРОД СЕРВІС" 29 326,50 пені, 47 625,73 штрафу, 38 019,49 грн 40% річних, 9 711,66 грн інфляційних, у зв'язку з неналежним виконанням умов договору поставки №2017/03/01-1 від 01.03.2018.

Ухвалою від 17.12.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції.

Відповідач письмового відзиву, заяви із запереченням щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у встановлений строк не надав, про судовий розгляд в порядку спрощеного позовного провадження повідомлявся належним чином.

Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Сторони належним чином повідомлений про розгляд справи відповідно до ст. 120 ГПК України, ухвала суду від 17.12.2018 отримана позивачем - 27.12.2018, відповідачем - 26.12.2018.

Таким чином, суд, враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хлібний дім - Україна" (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фуд прод сервіс" (далі-відповідач, покупець) укладено договір поставки № 2017/03/01-1, за яким позивач зобов'язався передавати у власність відповідача продукцію в асортименті разом із супровідною документацією (м'ясо птиці, свинина охолоджена, яловичина охолоджена, напівфабрикати, копчення та ковбаси та інше), а відповідач зобов'язався приймати продукцію та своєчасно оплачувати її вартість.

Відповідно до п. 1.2. договору, асортимент, найменування та основні характеристики продукції визначаються сторонами у специфікації. Найменування, ціна та кількість продукції, що поставляється в окремій партії, зазначаються у видаткових накладних, які за відсутності підписаних сторонами специфікацій , мають силу специфікацій та є невід'ємними частинами цього договору.

Пунктом 3.3. договору передбачено, що оплата за поставлені копчення та ковбаси здійснюється протягом 21-го календарного дня з моменту поставки продукції.

Строк дії договору було погоджено у розділі 7, де вказується, що він набирає чинності з моменту його підписання сторонам і діє протягом одного календарного року , а в частині невиконаних зобов'язань - до повного їх виконання.

На виконання умов даного договору позивачем було передано, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 72 184,26 грн., що підтверджується видатковими накладними, які підписані уповноваженими представниками сторін. За поставлену продукцію відповідач розрахувався частково в сумі 500,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібний дім - Україна" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фуд прод сервіс" 71 684,26 грн. за договором від 01.03.2017 № 2017/03/01-1.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.09.2018 у справі № 910/8832/18, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фуд прод сервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібний дім - Україна" 71 684 грн. 26 коп. боргу та 1 762 грн. судового збору.

Частиною 4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.

Не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах).

Отже, виходячи з наведеного вище, рішення №910/8832/18 від 06.09.2018 Господарського суду міста Києва має преюдиціальне значення, а встановлені ним обставини повторного доведення не потребують.

Зазначене рішення суду було виконано в примусовому порядку - 27.11.2018, що підтверджується платіжним дорученням №202 від 27.11.2017.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За змістом ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Частиною 1 ст.692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУД ПРОД СЕРВІС" про стягнення 29 326,5 грн. пені, 47 625,73 грн. штрафу 50%, 38 019,49 грн 40% річних, 9 711,66 грн. інфляційних в зв'язку з несвоєчаною оплатою відповідачем поставленого товару.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 5.7. договору, передбачено, що у випадку порушення покупцем терміну оплати продукції більш ніж на 30 календарних днів, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику штраф у розмірі 50% від ціни поставленої та не оплаченої в строк продукції.

Отже, як вбачається з вищенаведеного пункту 5.7. договору, штраф у розмірі 50 % від ціни поставленої та не оплаченої продукції, може бути застосований покупцем у випадку порушення покупцем терміну оплати поставленої продукції більш ніж на 30 календарних днів.

Враховуючи викладене, суд, здійснивши власний перерахунок 50 % штрафу на підставі п. 5.7 договору, прийшов до висновку про стягнення з відповідача 35 842,13 грн. штрафу від суми поставленої та не оплаченої продукції.

Аналіз ч. 1 ст. 230, ч. ч. 4, 6 ст. 232 ГК України свідчить про те, що встановивши розмір і термін нарахування штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання зобов'язання, законодавець передбачив також і право сторін врегулювати ці відносини у договорі. Тобто сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК України), а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд (ч. 3 ст. 6 ЦК України), у тому числі мають право пов'язувати період нарахування пені з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати).

Відповідно до п. 5.2. договору, сторона, яка порушила строки виконання грошового зобов'язання, зобов'язана сплатити іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент порушення, нараховану на повну суму порушеного грошового зобов'язання за кожний день порушення строку його виконання.

Сторони домовились, що строк нарахування штрафних санкцій (неустойки) за договором не обмежується строком, встановленим ч.6 ст.232 ГК України. Штрафні санкції за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором нараховуються до моменту належного виконання відповідного зобов'язання (п. 5.8. договору).

Отже, сторонами в п. 5.2. договору, погоджено інший строк нарахування штрафної неустойки, ніж встановлений в ч.6 ст. 232 ГК України.

Одночасне стягнення пені та штрафу не суперечить ст.61 Конституції України, оскільки відповідно до ст. 549 ЦК України, пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ЦК України - видами штрафних санкцій.

Позивачем нараховано 29 326,50 грн пені, розрахунок судом перевірено та визнано арифметично вірним.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.6. договору, передбачено, що у випадку порушення покупцем терміну оплати продукції, він зобов'язаний сплатити постачальнику 40% річних від простроченої суми за кожен день порушення, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Нараховані на підставі п. 5.6. договору та ч. 2 ст. 625 ЦК України 38 019,49 грн. 40% річних та 9 711,66 грн інфляційних втрат, після перевірки розрахунку, задовольняються судом.

Відповідач письмового відзиву та свого контррозрахунку суми позову не надав, стверджувань позивача не спростував.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у частково.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст. 86, 129, 232, 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУД ПРОД СЕРВІС" (вул.Старосільська, буд.1У, м.Київ, 02125, код ЄДРПОУ 41030864) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібний дім - Україна" (вул.Кривалівська, буд.111/1, м.Черкаси, Черкаська область, 18005, код ЄДРПОУ 39617824) 35 842 (тридцять п'ять тисяч вісімсот сорок дві) грн. 13 коп. 50% штрафу, 29 326 (двадцять дев'ять тисяч триста двадцять шість) грн. 50 коп. пені, 38 019 (тридцять вісім тисяч дев'ятнадцять) грн. 49 коп. 40% річних, 9 711 (дев'ять тисяч сімсот одинадцять) грн. 66 коп. інфляційних та 1 693 (одну тисячу шістсот дев'яносто три) грн. 50 коп. судового збору.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 18.02.2019

Суддя Н.І. Ягічева