Рішення

від 13.02.2019 по справі 910/3812/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2019Справа № 910/3812/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Блажівської О.Є. при секретарі судового засідання Хмельовському В.О. розглянувши за правилами загального позовного матеріали справи №910/3812/18

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВАЦІЙНА ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЯ»

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Голій Людмили Ігорівни;

приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Миргородської Наталії Григорівни

про визнання недійсними рішень загальних зборів та скасування реєстраційних дій,-

за участю представників учасників справи:

позивач: ОСОБА_1, НОМЕР_1;

представник позивача: Данко Ю.М.(адвокат посвідчення №5650/10 від 28.04.16), договір про надання правової допомоги від 27.01.17, Ордер КС №240277 від 27.01.2017;

представник відповідача: не з'явився;

від третьої особи-1: не з'явився;

від третьої особи-2: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указаний позов про визнання недійсними рішень загальних зборів, оформлених протоколами № 11 від 24.11.2016 та №14 від 16.02.2017 у зв'язку з протиправним позбавленням позивача на участь у цих зборах, а також про скасування реєстраційних дій, вчинених на підставі вказаних рішень.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2018 відкрито провадження у справі №910/3812/18, справу призначено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 14.05.2018.

02.05.2018 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшли матеріали реєстраційної справи ТОВ «ІННОВАЦІЙНА ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЯ» .

14.05.2018 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва відповідачем було подано клопотання про відкладення підготовчого судового засідання з метою ознайомлення з матеріалами справи та надання відповідних письмових пояснень по суті спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2018 підготовче судове засідання відкладено до 04.06.2018.

23.05.2018 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

У судове засідання 04.06.2018 представники третіх осіб не з'явилися.

Представник позивача у судовому засіданні 04.06.2018 просив суд відкласти підготовче судове засідання на іншу дату. Представник відповідача не заперечував проти відкладення судового засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2018 строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів, підготовче судове засідання відкладено на 20.06.18.

15.06.2018 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив.

20.06.2018 Господарським судом міста Києва оголошено перерву у підготовчому судовому засіданні до 04.07.2018.

26.06.2018 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив.

04.07.2018 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог.

04.07.2018 Господарським судом міста Києва оголошено перерву у підготовчому судовому засіданні до 22.08.2018.

У судове засідання, призначене на 22.08.2018 представники позивача, відповідача та третіх осіб не з'явилися, клопотань чи заяв не подавали. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2018 підготовче судове засідання відкладено на 05.09.2018.

05.09.2018 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача та відповідача надійшла заява про врегулювання спору за участю судді.

Ухвалою суду від 05.09.2018 було призначено проведення процедури врегулювання спору за участю судді, провадження у справі зупинено.

Під час врегулювання спору за участю судді було проведено спільну нараду за участю сторін, на якій були розглянуті шляхи мирного врегулювання спору.

Протягом визначеного ч.1 ст.190 Господарського процесуального кодексу України строку від сторін не надійшло заяви про затвердження мирової угоди або звернення позивача до суду із заявою про залишення позовної заяви без розгляду, або відмови позивача від позову чи визнання позову відповідачем.

Відповідно до вимог ч.1 ст.190 Господарського процесуального кодексу України врегулювання спору за участю судді проводиться протягом розумного строку, але не більше тридцяти днів з дня постановлення ухвали про його проведення.

Згідно п.2 ч.1 ст.189 Господарського процесуального кодексу України врегулювання спору за участю судді припиняється у разі закінчення строку врегулювання спору за участю судді.

Ухвалою Господарського суду м.Києва (суддя Сташків Р.В.) від 10.10.2018 припинено врегулювання спору за участю судді та поновлено провадження у справі №910/3812/18, вирішено передати справу №910/3812/18 на розгляд іншому судді, визначеному в порядку, встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до протоколу повторного автоматичного розподілу справ між суддями справу №910/3812/18 передано на розгляд судді Блажівській О.Є.

Відповідно до частини 14 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, у разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

Відповідно до ч.3 ст.12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Враховуючи предмет позову у даній справі, з метою забезпечення дотримання прав та законних інтересів всіх учасників судового процесу, суд дійшов висновку, що справа №910/3812/18 підлягає розгляду у порядку загального позовного провадження.

Таким чином, враховуючи вищевикладені положення, суд встановив про достатність підстав для прийняття справи №910/3812/18 до свого провадження та призначення підготовчого судового засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2018 справу №910/3812/18 було прийнято судом до свого провадження, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21.11.2018.

У судове засідання 21.11.2018 позивач та його представник, а також представник відповідача з'явились.

Представники третіх сторін у судове засідання 21.11.2018 не з'явились.

У судовому засіданні 21.11.2018 судом було відкладено підготовче судове засідання на 12.12.2018.

Підготовче засідання, призначене на 12.12.2018 не відбулося у зв'язку із перебуванням судді Блажівської О.Є. на лікарняному.

Враховуючи те, що підготовче засідання 12.12.2018 не відбулося, суд вважає за необхідне призначити дату наступного підготовчого засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2018 продовжено строк розгляду підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 23.01.2019.

У підготовче засідання 23.01.2019 з'явився представник позивача, представники відповідача та третіх осіб не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час і місце проведення підготовчого засідання були повідомлені належним чином.

У підготовчому судовому засіданні 23.01.2019 присутнім представником позивача надано усні пояснення щодо можливості закриття підготовчого провадження та про призначення справи до розгляду по суті.

Відповідно до ч.2 ст.177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Згідно з п.3 ч.2 ст.185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Враховуючи, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 13.02.2019.

У судове засідання 13.02.2019 з'явився позивач та його представник, надали пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представники відповідача та третіх осіб у судове засідання 13.02.2019 не з'явились.

У судовому засіданні 13.02.2019 на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників справи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Інноваційна теплоізоляція створено відповідно до рішення Установчих (Загальних) Зборів Засновників (протокол №1 від 12.05.2008) за згідно з Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Закону України Про господарські товариства та інших чинних нормативно - правових актів.

18.11.2016 рішенням Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Інноваційна теплоізоляція (далі - відповідач), оформленого протоколом №10, було, зокрема, прийнято рішення про виключення ОСОБА_1 (далі - позивач) зі складу учасників товариства за систематичне невиконання ним своїх обов'язків.

В подальшому, 24.11.2016 рішенням Загальних зборів учасників товариства, оформленого протоколом №11 було прийнято рішення про звільнення позивача з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю Інноваційна теплоізоляція за відсутність на робочому місці більше трьох годин та призначено на цю посаду Довгаля Тимура Олександровича із правом вчинення необхідних дій щодо реєстрації зміни керівника та підписанта товариства.

25.11.2016 приватним нотаріусом Голій Л.І. було проведено державну реєстрацію змін відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах, про зміну керівника.

В подальшому, 16.02.2017 рішенням Загальних зборів учасників товариства, оформленого протоколом №14, було прийнято рішення про припинення діяльності відповідача - ТОВ Інноваційна теплоізоляція та призначено ліквідатора - Довгаля Тимура Олександровича. Останнього уповноважено на вчинення реєстраційних дій, пов'язаних з припиненням діяльності юридичної особи.

Позивач зазначає суду про те, що рішення Загальних зборів учасників, оформлені протоколами №11 від 24.11.2016 та №14 від 16.02.2017, є незаконними, такими, що порушують права та інтереси позивача, як учасника товариства, а тому мають бути скасовані судом.

Відповідач у своєму письмовому відзиві зазначає про те, що при проведенні Загальних зборів учасників ТОВ Інноваційна теплоізоляція не було допущено будь-яких порушень законодавства. Такі збори проведені та оформлені відповідності до вимог чинного законодавства України. За таких обставин, відповідач зазначає про відсутність підстав для визнання вищезазначених рішень недійсними.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ст. 113 Цивільного кодексу України господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства.

Згідно з ч. 1 ст. 114 Цивільного кодексу України учасником господарського товариства може бути фізична або юридична особа.

Статтею 116 та 117 Цивільного кодексу України визначено, що Учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом:

1) брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом;

2) брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди);

3) вийти у встановленому порядку з товариства;

4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом;

5) одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.

Учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом.

Учасники господарського товариства зобов'язані:

1) додержуватися установчого документа товариства та виконувати рішення загальних зборів;

2) виконувати свої зобов'язання перед товариством, у тому числі ті, що пов'язані з майновою участю, а також робити вклади (оплачувати акції) у розмірі, в порядку та засобами, що передбачені установчим документом;

3) не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства.

Учасники господарського товариства можуть також мати інші обов'язки, встановлені установчим документом товариства та законом.

На момент прийняття рішення Загальними зборами учасників відповідача, оформленого протоколом №14 від 16.02.2017, про припинення діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю Інноваційна теплоізоляція , поняття і види господарських товариств, правила їх створення, діяльності, а також права і обов'язки їх учасників та засновників визначались Законом України Про господарські товариства у відповідній на той момент редакції.

Так, відповідно до ст. 19 Закону України Про господарські товариства (в редакції, чинній станом на 16.02.2017 - дату прийняття рішення про припинення діяльності відповідача) припинення товариства здійснюється в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 названого Закону, вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Статтею 59 Закону України Про господарські товариства регламентовано, що до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю крім питань, зазначених у пунктах "а", "б", "г - ж", "и - й" статті 41 цього Закону, належить:

а) встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів;

б) вирішення питання про придбання товариством частки учасника;

в) виключення учасника з товариства;

г) визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів.

З питань, зазначених у пунктах "а", "б" статті 41 цього Закону, а також при вирішенні питання про виключення учасника з товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства.

З решти питань рішення приймається простою більшістю голосів.

Відповідно до п. ї) ч. 5 ст. 41 Закону України Про господарські товариства до компетенції загальних зборів належить, зокрема, прийняття рішення про припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу.

При цьому, частиною 11 статті 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичну особу, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань визначено право загальних зборів учасників товариства на прийняття рішення про відміну рішення про припинення юридичної особи, прийнятого її учасниками або відповідним органом юридичної особи.

Так, 08.06.2018 Загальними зборами учасників відповідача було прийнято рішення, оформлене протоколом №16, зокрема, про відміну рішення про припинення діяльності товариства.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд закриває провадження у справі, якщо, зокрема, відсутній предмет спору.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Таким чином, відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами, а припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Великої Палати Верховного Суду у справі N 905/1227/17 від 27.11.2018.

Враховуючи те, що відповідності до приписів чинного законодавства України, зміни щодо статусу діяльності товариства є чинними з моменту їх державної реєстрації, то в даному випадку між сторонами спір з даного питання було врегульовано після відкриття провадження у справі, з огляду на наступне.

Як підтверджується матеріалами справи, а саме витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, державним реєстратором було внесено рішення засновників (учасників) юридичної особи про відміну рішення про припинення юридичної особи 11.06.2018, тобто після відкриття провадження у справі №910/3812/18.

З огляду на вищенаведене, провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВАЦІЙНА ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЯ» , яке оформлене протоколом №14 рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВАЦІЙНА ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЯ» від 16.02.2017 та скасування реєстраційної дії: внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВАЦІЙНА ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЯ» , проведену приватним нотаріусом Київського міського територіального округу Миргородською Наталією Григорівною, реєстраційний номер запису 10701100016066655 від 16.02.2017 року (щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації) підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Щодо решти позовних вимог, суд зазначає наступне.

Як вже зазначалось судом вище, 18.11.2016 рішенням Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Інноваційна теплоізоляція (далі - відповідач), оформленого протоколом №10, було, зокрема, прийнято рішення про виключення ОСОБА_1 (далі - позивач) зі складу учасників товариства за систематичне невиконання ним своїх обов'язків.

В подальшому, 24.11.2016 рішенням Загальних зборів учасників товариства, оформленого протоколом №11 було прийнято рішення про звільнення позивача з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю Інноваційна теплоізоляція за відсутність на робочому місці більше трьох годин та призначено на цю посаду Довгаля Тимура Олександровича із правом вчинення необхідних дій щодо реєстрації зміни керівника та підписанта товариства.

У відповідності до ч. 3 ст. 100 Цивільного кодексу України учасник товариства у випадках та в порядку, встановлених законом, може бути виключений з товариства.

Приписами статті 64 Закону України "Про господарські товариства" визначено, що учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере.

Відповідно до п. 29 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 №13 "Про практику розгляду корпоративних спорів", при вирішенні спорів, пов'язаних з виключенням учасника з товариства, господарські суди, як випливає зі змісту статті 64 Закону про господарські товариства, повинні дослідити всі обставини, пов'язані з виключенням учасника з товариства, дати оцінку його поведінці, встановити наявність негативних для товариства наслідків у зв'язку з діями (бездіяльністю) учасника. Якщо негативні наслідки ще не настали, потрібно правильно визначити вірогідність їх настання. Необхідно встановити причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) учасника товариства та негативними наслідками для товариства, а також дослідити мотиви поведінки учасника, форму вини тощо.

Вирішуючи питання про наявність факту перешкоджання учасником своїми діями досягненню цілей товариства, необхідно встановити, що поведінка учасника суттєво ускладнює діяльність товариства чи робить її практично неможливою.

Господарські суди повинні враховувати як фактичні обставини, що були підставою для виключення учасника з товариства, так і дотримання вимог законодавства та установчих документів при скликанні та проведенні відповідних загальних зборів.

У пункті 4.24 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" №4 від 25.02.2016 роз'яснено, що у рішенні загальних зборів про виключення учасника з господарського товариства повинні міститися обґрунтовані причини такого виключення і зазначено, які саме факти невиконання статутних обов'язків стали підставою для виключення учасника з товариства, в чому полягає систематичність невиконання учасником товариства його обов'язків, якими саме діями (бездіяльністю) учасник перешкоджає досягненню цілей товариства. Відсутність відповідних відомостей у рішенні про виключення учасника з товариства може бути підставою для визнання зазначеного рішення недійсним за позовом такого учасника.

Як встановлено судом в рішенні загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ІННОВАЦІЙНА ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЯ", які відбулись 18.11.2016, оформленого прокололо №10, підставою для виключення ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства зазначено систематичне невиконання ОСОБА_1 своїх обов'язків як учасника Товариства.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІННОВАЦІЙНА ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЯ" (відповідач) в якому просить суд:

визнати недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "ІННОВАЦІЙНА ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЯ", які оформлені Протоколом №10 від 18 листопада 2016 року;

скасувати реєстраційну дію: внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ "ІННОВАЦІЙНА ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЯ" проведену приватним нотаріусом Київського міського територіального округу Голій Людмилою Ігорівною, реєстраційний номер запису 10691050013023437 від 23.11.2016 (про виключення учасника, зміну місцезнаходження).

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" щодо порядку скликання та проведення зборів учасників товариства, які відбулися 18 листопада 2016 року та порушення приписів ст. 64 Закону України "Про господарські товариства".

В ході розгляду даного спору, судом було встановлено, що Статутом ТОВ "ІННОВАЦІЙНА ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЯ", в редакції, затвердженій загальними зборами учасників ТОВ "ІННОВАЦІЙНА ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЯ" протоколом № 8 від 13.02.2012 із змінами, затвердженими загальними зборами учасників ТОВ "ІННОВАЦІЙНА ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЯ" протоколом № 27/2 від 27.02.2013 (чинною на момент прийняття оспорюваного рішення загальних зборів), учасниками Товариства є:

- ОСОБА_1 з вкладом 120000,00 грн., що складає 40% статутного капіталу;

- ОСОБА_7 з вкладом 180000,00 грн., що складає 60% статутного капіталу.

Згідно із витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 18.11.2016, позивач - ОСОБА_1 - є учасником ТОВ "ІННОВАЦІЙНА ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЯ", з розміром внеску до статутного фонду 120 000,00 грн. Також учасником Товариства є ОСОБА_7, з розміром внеску до статутного фонду 180 000,00 грн.

18.11.2016 відбулися загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ІННОВАЦІЙНА ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЯ". На порядок денний були поставлені наступні питання:

1. Про виключення Учасника з ТОВ "ІННОВАЦІЙНА ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЯ".

2. Про виплату Учаснику, якого виключено, вартості частини майна ТОВ "ІННОВАЦІЙНА ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЯ", пропорційної його частці у Статутному капіталі.

3. Про довнесення Учасником ТОВ "ІННОВАЦІЙНА ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЯ" вкладу до статутного капіталу ТОВ "ІННОВАЦІЙНА ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЯ" та перерозподіл часток.

4. Про зміну адреси місцезнаходження ТОВ "ІННОВАЦІЙНА ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЯ".

5. Про затвердження нової редакції Статуту ТОВ "ІННОВАЦІЙНА ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЯ".

6. Про визначення уповноваженої особи на здійснення державної реєстрації відповідних змін ТОВ "ІННОВАЦІЙНА ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЯ" в порядку, визначеному законодавством України.

На загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ІННОВАЦІЙНА ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЯ", які відбулись 18.11.2016, були прийняті наступні рішення, оформлені протоколом №10:

За систематичне невиконання учасником Товариства - ОСОБА_1 своїх обов'язків як учасника Товариства - виключити ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства.

В зв'язку з виключенням ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства - здійснити виплату останньому вартості частини майна Товариства, пропорційно чого частці у статутному капіталі за результатами фінансового року після затвердження звіту за 2016 рік та в строк до 12 місяців з моменту його виключення.

З метою недопущення зменшення статутного капіталу Товариства - довнести ОСОБА_7 до статутного капіталу вклад у розмірі 120 000,00 гривень та перерозподілити частки Статутного капіталу Товариства наступним чином: ОСОБА_7, вартість внеску (вкладу) - 300 000,00 грн., частка в Статутному капіталі 100%.

Змінити адресу місцезнаходження Товариства з адреси: 04211, місто Київ, проспект Героїв Сталінграда, будинок 4, корпус 8, квартира 1 на адресу: 01042, м. Київ, вул. Чигоріна, 18.

В зв'язку з прийнятими змінами щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "ІННОВАЦІЙНА ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЯ" - затвердити нову редакцію Статуту.

Уповноважити ОСОБА_8, зареєстрована за адресою АДРЕСА_1, вчинити необхідні дії щодо проведення державної реєстрації змін по Товариству та нової редакції Статуту Товариства в порядку визначеному законодавством України. В ході розгляду спору, судом було встановлено, що зі змісту оспорюваного рішення, оформленого протоколом №10 від 18.11.2016 не вбачається, у чому саме полягає невиконання ОСОБА_1 своїх обов'язків як учасника Товариства, які саме рішення загальних зборів Товариства не виконувались позивачем та які безпосередньо обов'язки були покладені на позивача, невиконання яких могло б бути підставою для виключення позивача зі складу учасників Товариства.

Вказане рішення не містить відомостей, якими саме діями ОСОБА_1 перешкоджав досягненню цілей товариства та які дії позивача призвели до негативних для Товариства наслідків, як і не зазначено наявність відповідних негативних наслідків для ТОВ "ІННОВАЦІЙНА ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЯ". Жодних доказів на підтвердження зазначених обставин відповідачем суду не надано.

Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів в підтвердження того, що позивач вчиняв дії, які б свідчили про те, що він перешкоджає досягненню цілей товариства.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували звернення відповідача чи іншого учасника Товариства з повідомленнями до позивача про систематичне невиконання або неналежне виконання позивачем обов'язків, або перешкоджання діями позивача досягненню цілей Товариства, або вчинення будь-яких дій, що матимуть негативні наслідки для діяльності Товариства. Даний факт, у встановленому законом порядку, відповідачем не спростований.

За вказаних вище обставин, рішенням Господарського суду міста Києва від 07.11.2017 позов задоволено повністю; визнано недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ "ІННОВАЦІЙНА ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЯ", які оформлені протоколом №10 рішення загальних зборів учасників ТОВ "ІННОВАЦІЙНА ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЯ" від 18 листопада 2016 року та скасовано реєстраційну дію: внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ "ІННОВАЦІЙНА ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЯ" проведену приватним нотаріусом Київського міського територіального округу Голій Людмилою Ігорівною, реєстраційний номер запису 10691050013023437 від 23.11.2016 (про виключення учасника, зміну місцезнаходження).

При цьому, суд звертає увагу на те, що оскаржуване в даній справі рішення загальних зборів учасників відповідача, оформлене протоколом №11 від 24.11.2016, яким було, зокрема, звільнено позивача з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю Інноваційна теплоізоляція за відсутність на робочому місці більше трьох годин, є похідним рішенням від рішення, прийнятого загальними зборами учасників відповідача та оформлене протоколом №11, яке згодом було визнано недійсним рішенням суду, яке набрало законної сили і є чинним.

У відповідності до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип Верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.

Частиною 1 статті 129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

Преюдиційні факти - це факти, встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили і не підлягають доведенню в іншій справі.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13.06.2007 "Про незалежність судової влади" передбачено, що за змістом частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені.

Таким чином, рішення господарського суду міста Києва від 14.04.2010 у справі №32/124 набрало законної сили, а відтак, встановлені ним обставини мають преюдиційне значення та не підлягають повторному доведенню.

До того ж, згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Із рішень Європейського суду з прав людини вбачається, що одним з основних елементів Верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Совтрансавто-Холдинг" проти України", "Україна-Тюмень" проти України").

У справі "Желтяков проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (аналогічна позиція викладена у рішеннях "Христов проти України", "Брумареску проти Румунії", "Рябих проти Росії").

Частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи вищевикладене, обставини, викладені у рішенні Господарського суду міста Києва, яким було встановлено недійсність рішення про виключення позивача зі складу учасників товариства, та, оскільки рішення про його звільнення є фактично похідним, суд не вбачає підстав для повторного доведення обставин, які стали підставою для прийняття загальними зборами рішення, оформленого протоколом №11 від 24.11.2016.

Відповідно до ст. 10 Закону України Про господарські товариства учасники товариства мають право:

а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом;

б) брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів;

в) вийти в установленому порядку з товариства;

г) одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів;

д) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом.

Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.

Статтею 11 Закону України Про господарські товариства (в редакції, чинній на дату прийняття оспорюваного рішення) визначено, що учасники товариства зобов'язані:

а) додержувати установчих документів товариства і виконувати рішення загальних зборів та інших органів управління товариства;

б) виконувати свої зобов'язання перед товариством, в тому числі і пов'язані з майновою участю, а також вносити вклади (оплачувати акції) у розмірі, порядку та засобами, передбаченими установчими документами;

в) не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства;

г) нести інші обов'язки, якщо це передбачено цим Законом, іншим законодавством України та установчими документами.

Законодавство про господарські товариства ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, цього Закону, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законодавчих актів (стаття 11-1 Закону України Про господарські товариства в редакції, чинній станом на дату прийняття оспорюваного рішення).

Позивач, у відповідності до приписів чинного законодавства, як учасник товариства, має права та обов'язки, визначені законодавством, зокрема, брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом, в разі відсутності у його діях ознак протиправності чи порушень, які мають бути встановлені та підтверджені.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем не доведено належним чином факту правомірного звільнення позивача, враховуючи той факт, що його попередньо було виключено зі складу учасників товариства безпідставно, що достеменно встановлено судом. Вказаний факт позбавив позивача можливості реалізувати свої права та виконувати обов'язки учасника товариства.

Відповідно до ч.1 ст.8 Конституції України:

"В Україні визнається і діє принцип верховенства права."

В силу положень ч.1 ст.129 Конституції України, ч.1 ст.2, ч.1 ст.6, ч.2 ст.48 чинного Закону України "Про судоустрій і статус суддів", п.1 ч.3 ст.2, ч.1 ст.11 ч.1 ст.236 чинного Господарського процесуального кодексу України, суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Конституційний Суд України у п.п.4.1. п.4 Рішення у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м'якого покарання) по справі N 1-33/2004 від 2 листопада 2004 року, відмітив наступне:

"Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.

У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, відповідності злочину і покарання, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх досягнення.

Правову позицію щодо дотримання справедливості Конституційний Суд України висловив у Рішенні від 30 січня 2003 року N 3-рп/2003 у справі про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора: "Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах".

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави."

Принцип верховенства права та справедливості є універсальним, як для кримінального, так і для господарського, адміністративного та цивільного судочинства.

На дане власне рішення Конституційний Суд України посилається і в рішеннях по справах N1-10/2004 від 1 грудня 2004 року та N1-9/2005 від 24 березня 2005 року.

Відповідно до п.п.41, 52 Доповіді, схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні (Венеція, 25- 26 березня 2011 року), "Верховенство права" одним з обов'язкових елементів поняття "верховенство права" є "заборона свавілля", який означає, що хоча дискреційні повноваження є необхідними для здійснення всього діапазону владних функцій у сучасних складних суспільствах, ці повноваження не мають здійснюватись у свавільний спосіб. Їх здійснення у такий спосіб уможливлює ухвалення суттєво несправедливих, необґрунтованих, нерозумних чи деспотичних рішень, що є несумісним із поняттям верховенства права.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду у справі №912/555/17 від 09.02.2018.

Враховуючи наведене, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку що позивачем належними та допустимими доказами доведено обставин, покладені в основу позову, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в частині, провадження у якій судом не було закрито з підстав відсутності спору.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1 . Закрити провадження у справі №910/3812/18 в частині позовних вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВАЦІЙНА ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЯ» , яке оформлене протоколом №14 рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВАЦІЙНА ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЯ» від 16.02.2017 та скасування реєстраційної дії: внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВАЦІЙНА ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЯ» , проведену приватним нотаріусом Київського міського територіального округу Миргородською Наталією Григорівною, реєстраційний номер запису 10701100016066655 від 16.02.2017 року (щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації), у зв'язку з відсутністю предмету спору.

2. В іншій частині позов задовольнити повністю.

3. Визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВАЦІЙНА ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЯ» , яке оформлене протоколом №11 рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВАЦІЙНА ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЯ» від 24.11.2016.

4. Скасувати реєстраційну дію: внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВАЦІЙНА ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЯ» , проведену приватним нотаріусом Київського міського територіального округу Голій Людмилою Ігорівною, реєстраційний номер запису 10691070014023437 від 25.11.2016 року (зміна керівника юридичної особи, зміна відомостей про підписанта).

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВАЦІЙНА ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЯ» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 7 048.00 грн

6. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено 19.02.2019

Суддя О.Є.Блажівська