Рішення

від 24.01.2019 по справі 911/2631/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

     ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "24" січня 2019 р.                                 м. Київ                            Справа № 911/2631/18   Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лекора Груп» до Товариства з обмеженою відповідальністю «М.П.М. Буд» про стягнення 108   650 грн.                                           Суддя А.Ю. Кошик При секретарі судового засідання: Фроль В.В. За участю представників: позивача: Кобилецький В.В. відповідача: не з'явився                       Обставини справи: Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лекора Груп» (надалі – позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «М.П.М. Буд» (надалі – відповідач) про стягнення 108   650 грн.                                 Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.12.2018 року відкрито провадження у справі № 911/2631/18 за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи призначено на 10.01.2019 року. До канцелярії Господарського суду Київської області 10.01.2019 року представником позивача подано клопотання б/н від 09.01.2019 року. У судовому засіданні 10.01.2019 року представник позивача позовні вимоги підтримав. Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання 10.01.2019 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав. Розгляд справи відкладався на 24.01.2019 року. В судовому засіданні 24.01.2019 року представник позивача позовні вимоги підтримав.  Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду спору в судове засідання 24.01.2019 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу. Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення. У зв'язку з чим, в судовому засіданні 24.01.2019 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення. Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд ВСТАНОВИВ: Як вбачається з викладених у позові обставин та підтверджується матеріалами справи, відповідно до Договору поставки №01/01/2017/58 від 01.01.2017 року (далі - Договір), укладеного між ТОВ «Лекора Груп» (постачальник) та ТОВ «М.П.М. Буд» (покупець) постачальник зобов'язувався поставляти товар для покупця, а останній приймати замовлений товар та здійснювати його оплату. Позивач зазначає, що на виконання Договору поставки №01/01/2017/58 від 01.01.2017 року, ним, як постачальником, було поставлено покупцю товарив на загальну суму 108 650,00 грн., що підтверджується видатковими накладними за період з 28.07.2017 року по 30.10.2017 року, які наявні в матеріалах справи. Однак, відповідач своєчасно та в повному обсязі свої зобов'язання з оплати отриманих від позивача товарів не виконав, у зв'язку з чим, за відповідачем утворилась прострочена заборгованість в сумі 108 650,00 грн., що також підтверджується підписаним обома сторонами актом звіряння розрахунків від 31.10.2017 року та визнається відповідачем в гарантійному листі від 28.12.2017 року. Також, у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань з оплати товару, в тому числі у строки, наведені в гарантійному листі, позивач 14.08.2018 року направив на адресу відповідача претензію на суму 108 650,00 грн., яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення. Відповідачем в ході розгляду спору факт отримання товару від позивача не заперечено та не спростовано, доказів оплати товару на заявлену в позові суму не надано. Згідно з ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином. Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно    з    ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити    усіх заходів, необхідних для належного    виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони    та забезпечення   загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором. Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Як передбачено ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Відповідно до ч.2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт прострочення відповідачем оплати товару на суму 108 650,00 грн., що відповідачем не заперечено та не спростовано. У зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення основного боргу у відповідній сумі обґрунтовані і підлягають задоволенню. Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі 1 762,00 грн. Також, позивачем  у відповідності до ст. 126 Господарського процесуального кодексу України надано докази понесення витрат на правничу допомогу адвоката Кобилецького Вячеслава Вікторовича в сумі 5000 грн. (з розрахунку 850 грн. за годину роботи адвоката), що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 2/12 від 17.12.2018 року. Таким чином, відповідні витрати є судовими і підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача. Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, 233, 236-241, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ВИРІШИВ: 1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лекора Груп» до Товариства з обмеженою відповідальністю «М.П.М. Буд» про стягнення 108   650 грн. задовольнити в повному обсязі. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «М.П.М. Буд» (08600, Київська обл., м. Васильків, вул. М.Гоголя, 9, код ЄДРПОУ 39315140) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лекора Груп» (02095, м. Київ, вул. Урлівська, 1/8, кв. 3, код ЄДРПОУ 38834140) 108 650,00 грн. боргу, 1 762,00 грн. витрат по сплаті судового збору та  5000 грн. витрат на правничу допомогу адвоката. 3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили. Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу XI Господарського процесуального кодексу України. Суддя                                                                                        А.Ю. Кошик