Ухвала

від 18.02.2019 по справі 911/410/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

     ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua УХВАЛА "18" лютого 2019 р., м. Київ                                                                           Справа № 911/410/19   Суддя Черногуз А.Ф., розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 2-Б, код ЄДРПОУ 23243188) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бучанська будівельна компанія" (07301, Київська обл., Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Щолуденко , буд 19, код ЄДРПОУ 33715844) про видачу судового наказу, ВСТАНОВИВ: Приватне акціонерне товариство "Київобленерго" звернулось до Господарського суду Київської області з заявою б/н від 08.02.2019 про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бучанська будівельна компанія" 25314,95 грн боргу за спожиту активну електричну енергію згідно договору №1643 від 22.11.2006 про постачання електричної енергії. За змістом ст.ст. 147, 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 148 цього Кодексу. Судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Частиною 2   ст. 12 Господарського процесуального кодексу України   передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру,   щодо яких відсутній спір   або про його наявність заявнику невідомо. Наявність спору про право, вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Дослідивши заяву та додані до неї документи, суд встановив наступне. Між Приватним акціонерним товариством "Київобленерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бучанська будівельна компанія" укладено договір №1643 від 22.11.2006 про постачання електричної енергії. Згідно п. 1.1. Договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 250 кв.т а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього договору. Так, заявник зазначає, що згідно акту звіряння розрахунків від 13.11.2018 у боржника наявна заборгованість перед боржником за активну електричну енергію у розмірі 25314,95 грн. Суд, перевіривши заяву Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" б/н від 08.02.2019 про видачу судового наказу та додані до неї матеріали, дійшов висновку про відмову заявнику у видачі судового наказу з наступних підстав. Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України до заяви про видачу судового наказу додаються документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги. В порушення норм даного пункту ст. 150 Господарського процесуального кодексу України заявник стверджуючи про ненадходження грошових коштів від боржника не додає та не посилається на докази які підтверджують дану обставину (довідки з банку, банківські виписки та інші документи з банківських установ, що є доказами ненадходження коштів від відповідача на розрахунковий рахунок позивача за весь період спірних правовідносин з моменту виникнення порушень умов договору №1643 від 22.11.2006 про постачання електричної енергії до моменту подачі заяви до Господарського суду Київської області. Згідно з ст. 41 Закону України "Про Національний банк України" та ч. ч. 1, 2 ст.68 Закону України "Про банки та банківську діяльність", Національний банк України встановлює обов'язкові для банківської системи стандарти та правила ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності, що відповідають вимогам законів України та міжнародним стандартам фінансової звітності. Банки організовують бухгалтерський облік відповідно до внутрішньої облікової політики, розробленої на підставі правил, встановлених Національним банком України відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік має забезпечувати своєчасне та повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам достовірної інформації про стан активів і зобов'язань, результати фінансової діяльності та їх зміни. Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку відповідно до підпункту 2.1.1 Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого Постановою правління Національного банку України від 30.12.1998 № 566, є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. У разі складання їх у вигляді електронних записів при потребі повинно бути забезпечене отримання інформації на паперовому носії. Пунктом 5.1 глави 5 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 №254, визначено, що інформація, яка міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа. Згідно з п.5.4. Положенням №254, особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня. При цьому, п.5.6 Положенням №254 визначено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Отже, у зв'язку з відсутністю даних доказів суд не може достеменно встановити факт наявності боргу у Приватного акціонерного товариства "Броварський завод залізобетонних конструкцій" та стверджувати про його безспірність. Крім того, заявник додає до заяви акт звіряння розрахунків б/н від 13.11.2018 який підписаний лише останнім. У зв'язку з чим, суд не може брати даний доказ до уваги, позаяк він складений заінтересованої особою. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу. Відтак, заявник не додав до заяви про видачу судового наказу всіх необхідних доказів, що підтверджують наявність безспірного боргу, з цих підстав, суд відмовляє Приватному акціонерному товариству "Київобленерго" у видачі судового наказу.  Згідно п. п. 1, 8  ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суд відмовляє у видачі судового наказу, якщо, зокрема, заяву подано з порушенням вимог ст. 150 цього Кодексу та із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу. Крім того, суд доводить до відома заявника, що відповідно до ч. 1 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 ч. 1 ст. 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків. Відтак, заявник не позбавлений права повторно звернутись до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення суми основної заборгованості за договором. Також суд доводить до відома, що заявник не позбавлений права на звернення з позовом про стягнення заявленого боргу у позовному порядку. Керуючись ст.ст. 148, 150, 152, 153, 154, 234 Господарського процесуального кодексу України, ПОСТАНОВИВ: Відмовити Приватному акціонерному товариству "Київобленерго"  у задоволенні заяви б/н від 08.02.2019 про видачу судового наказу, за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бучанська будівельна компанія" 25314,95 грн боргу за спожиту активну електричну енергію згідно договору №1643 від 22.11.2006 про постачання електричної енергії. Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України. Ухвала господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.         Ухвалу підписано 18.02.2019. Суддя                                                                                                                         А.Ф. Черногуз