Рішення

від 06.02.2019 по справі 914/1554/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06.02.2019                                                                                 Справа №914/1554/18 Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань Хороз І.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укспрес Медіа Схаб», м. Львів, до відповідача Публічного акціонерного товариства «Укрпошта» в особі Львівської дирекції, м. Львів, про стягнення 244553,75 грн. За участю представників: від позивача не з»явився, від відповідача не з»явився. Суть спору:           Товариство з обмеженою відповідальністю «Укспрес Медіа Схаб», м. Львів, звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Укрпошта» в особі Львівської дирекції, м. Львів, заборгованості за Договором-доручення від 07.10.2015 року № 13-595 на розповсюдження періодичних видань за передоплатою в частині видавничої вартості, отриманої від клієнтів за передплату на ІІ півріччя 2017 року на газету «Експрес» за індексом 33938 згідно замовлення-наряду № 1194 від 01.07.2017 року, у розмірі 244553,75 грн. Стислий виклад позиції позивача. Позивач посилається на те, що відповідно до норм пунктів 1.1., 1.2., 2.2.1., 3.1., 3.4., 3.7. Договору–доручення від 07.10.2015 р. № 13-595, з урахуванням Додатку № 1, постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 р. № 1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)», наказу Міністерства інфраструктури України від 20.08.2015 р. № 335 «Про затвердження Тарифів на приймання та доставку вітчизняних періодичних друкованих видань за передоплатою» вартість послуг відповідача з розповсюдження видань за передплатою за Договором повинна визначатись на підставі Тарифів на приймання та доставку вітчизняних періодичних друкованих видань за передплатою, які діють на момент укладення Договору. Суму таких послуг вказується у замовленнях-нарядах форми П-28, які надаються відповідачем. Позивач вважає, що відповідач порушив умови Договору, оскільки здійснив розрахунок вартості своїх послуг з розповсюдження видань за передоплатою за Договором на підставі Тарифів, які не діяли на момент підписання Договору. Відповідач не виконав передбачену Договором процедуру зміни вартості своїх послуг з розповсюдження за передоплатою друкованих видань. Відповідачем необгрунтовано застосвано тарифи на приймання та доставку вітчизняних періодичних друкованих видань за передплатою, які вступили в дію з 01.07.2017 р. та передбачали істотне підвищення (більш, ніж 22 %) вартості послуг відповідача з розповсюдження видань за передоплатою. Позивач вважає, що відповідно до п. 3.4. Договору відповідач мав право переглянути встановлені Договором тарифи на новоприйняту передплату з доставкою у наступному передплатному періоді на підставі відповідного урядового рішення, після письмового попередження про це Видавця та підписання відповідних додатків до Договору. Відповідач вказаних дій не вчинив, письмово Видавця не попередив, сторони відповідних додатків до Договору не підписали. За таких обставин, на думку позивача, відповідач незаконно та безпідставно застосував при визначенні вартості своїх послуг нові тарифи, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України від 08.04.2017 № 137.- Позивач вважає зміну тарифів Міністерством інфраструктури України на послуги відповідача безпідставними. Різниця між тарифами на оплату послуг відповідача, які були затверджені наказом Міністерства інфраструктури України від 20.08.2015 р. № 335 та тарифами, затвердженими наказом Міністерства інфраструктури України від 08.04.2017 № 137, на думку позивача, становить 244553,75 грн. Позивач вказує, що ця сума незаконно утримана із коштів, які належали позивачу. Позивач отримав на 244553,75 грн. менше, ніж йому належало до отримання відповідно до умов Договору, в зв»язку з надмірним їх утриманням відповідачем. Позивач посилається, крім вищенаведених правових норм, на норми ст. 6, 530, 632 ЦК України, ст.ст. 189, 191 ГК України, ст.ст. 12, 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення», постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 р. № 1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів), п. 33 Положення про Міністерство інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 р. № 460. Стислий виклад заперечень відповідача. Відповідач у поясненнях від 01.10.2018 р. просить у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на  приписи п. 5.9. Договору. Відповідач вважає, що приймаючи щомісячні звіти повіреного-замовлення на передплату. Акти приймання наданих послуг, які оформлялись у вигляді форми П-28, і у яких вказувалась вартість послуг відповідача за новими тарифами 2017 р., позивач погодився із такими тарифами, оскільки не оформляв жодних заперечень до них.   Розгляд справи відкладався та строк підготовчого провадження продовжувався з підстав, наведених в наявних у матеріалах справи ухвалах суду. У підготовчому судовому засіданні 10.12.2018 р. за клопотанням позивача оголошувалась перерва до 17.12.2018 р. Ухвалою суду від 17.12.2018 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті. У судовому засіданні з розгляду справи по суті 09.01.2018 р. за клопотанням позивача оголошувалась перерва до 30.01.2019 р. Судове засідання з розгляду справи по суті відкладалось у зв»язку з неявкою представника позивача.           Розглянувши матеріали справи, суд встановив таке.           Між сторонами у справі 07 жовтня 2015 р. укладено Договір-доручення № 13-595 на розповсюдження періодичних видань за передоплатою з додатками та Протоколом розбіжностей від 7 жовтня 2015 р., Додатковим договором № 1 до нього від 07 вересня 2016. Судом встановлено, що перелічені вище документи від імені відповідача підписано заступником директора Львівської дирекції УДППЗ «Укрпошта». Відповідно до положень п.п. 1.6., 2.6.1., 2.6.18. Положення про Львівську дирекцію Публічного акціонерного товариства «Укрпошта», Львівська дирекція ПАТ «Укрпошта» є філією відповідача, яка не є юридичною особою. Філія здійснює свою діяльність від імені Товариства в межах повноважень, наданих їй Товариством і закріплених Положенням. Філія має право представляти і захищати в порядку, передбаченому законодавством України інтереси Товариства в усіх підприємствах, установах та організаціях тощо в межах наданих повноважень. Філія має право на підставі довіреності забезпечувати здійснення претензійно-позовної роботи, представляти інтереси Товариства в судах, з усіма правами, наданими законодавством позивачу, відповідача та третій особі. Відповідно до інформації, яка міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (запис 2) відповідача перейменовано у Акціонерне товариство «Укрпошта». Згідно з нормами пунктів 1.1., 2.1.2., 2.1.3., 2.2.1., 3.1., 3.4., 3.5., 5.9. Договору-доручення № 13-595 на розповсюдження періодичних видань за передоплатою з урахуванням змін, внесених Протоколом розбіжностей від 7 жовтня 2015 р., предметом договору було розповсюдження загальнодержавних періодичних видань за передплатою. Позивач зобов»язувався оплатити вартість включення до каталогів за кожний індекс згідно з умовами Договору, надати видавничу вартість видання на момент включення до Каталогів. Відповідач зобов»язувався організувати включення до Каталогів видання, які позивач пропонує для розповсюдження за передплатою, а також здійснювати розрахунок вартості послуг по оформленню, прийманню та доставці видань за передплатою згідно з чинним законодавством, відповідно до затверджених тарифів з врахуванням інформації, наданої позивачем на момент включення цього видання до каталогу. Сторони погодили, що грошові кошти, отримані за передплату на видання, згідно з Каталогом, за винятком коштів, що належать відповідачу як оплата за виконання робіт, зазначених у п. 1.1. Договору, перераховуються відповідачем на рахунок позивача, відповідно до отриманих замовлень по передплаті у терміни: до 4 числа першого місяця передплатного періоду – не менше 50 % видавничої вартості по прийнятій передплаті; до 15 числа першого місяця передплатного періоду – видавничу вартість по прийнятій передплаті у повному обсязі. У випадку зміни державних тарифів на послуги з розповсюдження видань відповідач має право переглянути встановлені Договором тарифи на новоприйняту передплату з доставкою у наступному передплатному періоді на підставі відповідного урядового рішення, після письмового попередження про це позивача та підписання відповідних додатків до Договору. У разі оформлення редакційної передплати позивач сплачує відповідачу повну вартість послуг за розповсюдження видань на весь термін оформленої передплати. Оплата здійснюється за рахунками відповідача до 15 числа передплатного місяця. Сторони домовились, що взаємовідносини між сторонами Договору регулюються цим Договором, Законами України: «Про зв»язок», Постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2001 року № 1198, правилами розповсюдження періодичних видань, затверджених наказом Держкомзв»язку України, Міністерством інформації України та Міністерством транспорту України від 10 грудня 1998 року № 169/81/492, іншими законодавчими та нормативними документами.           Дослідивши наявні у справі докази, господарський суд Львівської області дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з такого. Відповідно до норм ст. ст. 525, 526, 610, 629, 632 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 180, 193 Господарського Кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому Господарським Кодексом України, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. Суд встановив, що 244553,75 грн. становлять різницю між 1160162,99 грн., отриманих відповідачем від передплатників у якості оплати за новими тарифами вартості послуг відповідача за розповсюдження періодичних видань позивача протягом липня-грудня 2017 р., та 915609,24 грн. вартості послуг відповідача за розповсюдження газети позивача протягом липня-грудня 2017 р., що мала обчислюватись за тарифами на послуги відповідача, які діяли на момент укладення сторонами Договору-доручення № 13-595. Позивач вважає, що відповідач не виконав вимоги п. 3.4. Договору, в редакції Протоколу розбіжностей до нього, в частині письмового попередження позивача про наявність урядового рішення про зміну тарифів (наказ Міністерства інфраструктури України від 08.04.2017 р. за № 137) та підписання з позивачем відповідних додатків до Договору. За таких обставин, відповідач мав право на утримання із грошових коштів, отриманих від передплатників за передплату на видання згідно з Каталогом, лише коштів, у розмірах, встановлених відповідно до тарифів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 20.08.2015 р. за № 335, які є нижчими від тих, які прийнято згодом, та які застосовувались відповідачем. Позивач також вважає, що на підставі п. 3.1. Договору відповідач мав обов»язок перерахувати на його рахунок усі грошові кошти, отримані за передплату на видання, згідно з Каталогом, за винятком коштів, що належать відповідачу як оплата за виконання робіт, обчислена, виходячи із тарифів, які існували на момент укладення Договору  та які були нижчими, ніж ті що затверджені у подальшому наказом Міністерства інфраструктури України від 08.04.2017 р. за № 137. Однак, такі доводи позивача суперечать приписам пункту 3.1. Договору-доручення, котрий укладено між сторонами у справі. Відповідно до цієї норми Договору, який в силу ч. 2 ст. 11 ЦК України є підставою виникнення цивільних прав та обов»язків, на відповідача покладено обов»язок перераховувати на рахунок позивача відповідно до отриманих замовлень по передплаті у терміни: до 4 числа першого місяця передплатного періоду – не менше 50 % видавничої вартості по прийнятій передплаті; до 15 числа першого пердплатного періоду – видавничу вартість по прийнятій передплаті у повному обсязі. Пунктом 2.1.3. Договору-доручення встановлено обов»язок позивача надавати видавничу вартість видання на момент включення до Каталогів. На виконання вимог ухвали суду, відповідачем 10.12.2018 р. подано суду докази надання йому позивачем видавничої вартості видання на момент включення до Каталогів (відповідно до п. 2.1.3. Договору-доручення № 13-595 від 07.10.2015 р.), у тому числі й на друге півріччя 2017 р. Відповідачем зокрема подано гарантійні листи від 07.06.2016 р. щодо кожного із видань, з зазначенням їх видавничої вартості, у тому числі й на 12 міс. 2017 р., та Таблицю з видавничими вартостями видань, які позивач просив врахувати у Передплатний каталог на друге півріччя 2017 р., з супровідним листом. У матеріалах справи немає та позивачем суду не подані докази, які б свідчили про те, що відповідач порушив покладений на нього п. 3.1. Договору-доручення обов»язок з перерахування позивачу, наданої ним відповідно до умов договору, видавничої вартості у повному обсязі. Позивачем долучено до матеріалів справи платіжні доручення, оплачені відповідачем у період з 11 липня 2017 р. по 28 серпня 2017 р., які засвідчують виконання відповідачем взятих на себе зобов»язань з перерахування позивачу видавничої вартості по прийнятій передплаті із грошових коштів, отриманих за передплату на видання. Крім цього, зміна відповідачем вартості його послуг з розповсюдження загальнодержавних видань позивача за передплатою, в зв»язку із збільшенням тарифів на ці послуги на підставі відповідного урядового рішення, не є підставою для збільшення погодженої сторонами видавничої вартості по прийнятій передплаті, на отримання якої мав право позивач. Ця зміна вартості послуг також не є підставою для отримання позивачем від відповідача грошової суми, що являє собою різницю між грошовими коштами, котрі відповідач на підставі договору отримав від передплатників в якості оплати наданих ним послуг, та тією сумою, яку відповідач, на думку позивача, мав отримати від передплатників, застосовуючи нижчі тарифи, які діяли на момент укладення Договору-доручення. Грошова сума, що є предметом спору у справі, за своєю правовою природою є сплаченою передплатниками вартістю наданих відповідачем послуг, яка розраховувалась ним відповідно до нових тарифів. Ця сума не є видавничою вартістю. Позивач у позовній заяві посилається на те, що відповідачем уже надано на підставі Договору-доручення № 13-595 послуги з розповсюдження періодичних видань протягом липня-грудня 2017 р.  Вказане визнається й відповідачем. В силу ч. 3 ст. 632 ЦК України зміна видавничої вартості у Договорі після його виконання не допускається. З огляду на наведене вище, суд не бере до уваги решта аргументів позивача, оскільки вони не відносяться до предмета спору, та не застосовує решта, наведених у позові, норм права. За викладених обставин, у суду немає правових підстав для висновку про те, що відповідачем порушено встановлене законодавством України або Договором-доручення № 13-595 на розповсюдження періодичних видань за передоплатою з додатками, Протоколом розбіжностей від 7 жовтня 2015 р., Додатковим договором № 1 до нього від 07 вересня 2016 право позивача на отримання від відповідача 244553,75 грн. видавничої вартості, яка становить різницю між вартістю послуг відповідача з розповсюдження за передплатою 195643 комплектів випусків газети «Експрес» протягом липня-грудня 2017 р., обчисленої виходячи з Тарифів від 20.08.2015 р. № 335, та цією ж вартістю, обчисленою, виходячи з Тарифів від 08.04.2017 р. № 137. На підставі статті 129 ГПК України судові витрати у справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 2, 3, 13, 74,76, 77, 78, 79, 86, 129, 236-241 ГПК України, господарський суд -   В И Р І Ш И В: 1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес медіа схаб» (79026, м. Львів, вул. Володимира Великого, 5а, ідентифікаційний код 30823524) до Акціонерного товариства «Укрпошта» (01001, м.Київ, вул.Хрещатик, буд.22, ідентифікаційний код 21560045) в особі Львівської дирекції Акціонерного товариства "Укрпошта" (79000, м. Львів, вул. Словацького, 1, ідентифікаційний код 22336769) відмовити повністю. 2. Судові витрати у справі щодо судового збору покласти на позивача. 3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. 5. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення. Повне рішення складено 18.02.2019 р.           Суддя                                                            Бортник О.Ю.