Рішення

від 08.02.2019 по справі 924/512/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" лютого 2019 р. Справа № 924/512/17

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Смаровоза М.В. при секретарі судового засідання Желіхівській О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Поділля-Трансбуд", приватного підприємства "Нове місто & К"

до 1 . Кам'янець-Подільської міської ради

2. Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Кам'янець-Подільської міської ради

3. Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Комфорт-Кам'янець"

про визнання незаконним та скасування рішення; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки; визнання недійсним договору суборенди земельної ділянки

за участю представників:

позивача 1 : Мужило В.П. - керівник; Клюка В.Ф. - за довіреністю від 25.06.2018р.;

позивача 2: Клюка В.Ф. - за довіреністю від 25.06.2018р.;

відповідача 1 : Антощук О.А. - за довіреністю від 03.04.2017р.;

відповідача 2: Клим І.А. - керівник (присутня до оголошення перерви в засіданні 08.02.2019р.);

відповідача 3: Мізунський М.М. - за довіреністю від 03.10.2018р.

У судовому засіданні 08.02.2019р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Позивачі звернулися з позовом до відповідачів про визнання незаконним та скасування рішення Кам'янець-Подільської міської ради №42/21 від 15.11.2016р. "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 та передачу її в оренду Бюджетній установі "Центр первинної медико-санітарної допомоги"; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 1373 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3, кадастровий номер НОМЕР_8 для будівництва та обслуговування багатоповерхового житлового будинку з вбудованими приміщеннями амбулаторної сімейної медицини, укладеного між Кам'янець-Подільською міською радою та Бюджетною установою "Центр первинної медико-санітарної допомоги", зареєстрований 14.12.2016 р. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 18083832; визнання недійсним договору суборенди земельної ділянки від 14.12.2016р. площею 1373 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3, кадастровий номер НОМЕР_8, укладеного між "Центром первинної медико-санітарної допомоги" та Обслуговуючим кооперативом "Комфорт-Кам'янець".

Позов обґрунтовано тим, що спірне рішення від 15.11.2016 прийнято, а оспорювані договори укладено з порушенням вимог законодавства, а саме статей 120, 125, 141 Земельного кодексу України. Позивачі послалися на те, що на земельній ділянці, переданій спочатку в оренду БУ "Центр первинної медико-санітарної допомоги", а згодом у суборенду ОК "ЖБК "Комфорт-Кам'янець", розташовано фундамент знесеного багатоквартирного житлового будинку; до знесення зазначеного будинку ПП "Нове місто & К" було власником квартир у цьому будинку і до нього згідно зі статтею 120 Земельного кодексу України перейшло відповідне право на землю під таким будинком і частину земельної ділянки, необхідної для його обслуговування, тобто майнові права на спірну земельну ділянку належать ПП "Нове місто & К".

Також позивачі зазначили, що дозвіл на розроблення технічної документації і проекту землеустрою земельної ділянки по АДРЕСА_3 (АДРЕСА_1 було надано БУ "Центр первинної медико-санітарної допомоги", а договір на виготовлення цієї документації укладено із ТОВ "БК "Поділля-Трансбуд", яке є замовником такої документації та оплачує виконані роботи.

16.10.2018р. господарським судом Хмельницької області винесено ухвалу, відповідно до якої прийнято справу № 924/512/17 до провадження судді Смаровоза М.В.

Ухвалою суду від 27.12.2018р. замінено другого відповідача у справі № 924/512/17 - бюджетну установу "Центр первинної медико-санітарної допомоги" його правонаступником - комунальним некомерційним підприємством "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Кам'янець-Подільської міської ради.

Позивачі у відповіді на відзив від 13.12.2018р. зазначили, що з моменту переходу права власності на квартири в будинку по АДРЕСА_2 до ПП "Нове місто & К" до позивачів перейшло право користування земельною ділянкою в розмірах, необхідних для обслуговування даного будинку. Будь-які подальші дії ради щодо передачі у користування земельної ділянки третіх особам є незаконними та порушують право позивача, як власника нерухомого майна, придбаного за договорами міни. Так як, здійснюючи обмін квартир та передаючи з власного житлового фонду майно позивачі розраховували на отримання коштів з продажу квартир у новозбудованому житловому будинку, чим порушено право на розпорядження майном. На думку позивачів, задоволення позову може слугувати преюдиційним фактом при розгляду спору з третьою особою.

Кам'янець-Подільська міська рада у відзиві від 31.10.2018р. зазначає, що власники квартир НОМЕР_9, НОМЕР_2 , НОМЕР_10, НОМЕР_4, НОМЕР_6, НОМЕР_5, НОМЕР_7 у будинку АДРЕСА_1 не були власниками земельної ділянки під будинком, а тому не могли передати право власності чи користування на неї. Рада визнає, що конкурс на визначення інвестора-забудовника не оголошувався та не проводився, відсутність факту звернення органу місцевого самоврядування до позивача 1 із замовленням на проведення реконструкції, реставрації чи капітального ремонту житлового будинку по АДРЕСА_1. При цьому, Програмою реконструкції кварталу застарілого фонду пропонувалось поетапне погоджене знесення старих будинків без будь-якого зобов'язання. Для отримання містобудівних умов та обмежень на виготовлення проектної документації на будівництво багатоповерхового багатоквартирного житлового будинку до заяви серед інших документів замовником будівництва додається копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою, який у позивача 1 відсутній, про що останнього повідомлено листом міського голови від 16.11.2011р. та відповіддю Департаменту містобудування та архітектури Кам'янець-Подільської міської ради від 31.05.2016р. Відповідач 1 звертає увагу на те, що у рішенні №1612 від 04.11.2010р. дозвіл позивачу 1 на знесення переданого йому на баланс житлового будинку по АДРЕСА_1 не надавалось, як і дозволу на виконання підготовчих робіт передбаченого у ст.28- 1 Закону України „Про планування і забудову територій", що свідчить про самочинні дії позивача 1 щодо знесення будівлі. У відзиві вказано, що земельна ділянка для обслуговування будинку сформована у листопаді 2016р. після затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3, визначення її площі, меж та внесення інформації у Державний земельний кадастр та присвоєння кадастрового номера. Таким чином, вимоги ст. 120 ЗК України про перехід права власності на земельну ділянку як об'єкт права у 2010 р. був неможливий оскільки такої ділянки не існувало. На думку відповідача 1 , спірна земельна ділянка продовжує перебувати у комунальній власності. Міськрада стверджує про правомірність прийнятого рішення №42/21 від 15.11.2016р. та відповідність його вимогам законодавства, просить у позові відмовити в повному обсязі.

Відповідач 2 у відзиві від 26.12.2018р. позицію Кам'янець-Подільської міської ради підтримує, просить у позові відмовити.

Відповідач 3 у відзиві від 30.10.2018р. зазначив, що рішення Кам'янець-Подільської міської ради VII скликання №42/21 від 15.11.2016р., договір оренди земельної ділянки, зареєстрований 14.12.2016р. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 18083832 та договір суборенди земельної ділянки від 14.12.2016р. втратили чинність, оскільки ОК „ЖБК „Яскравий" став власником незавершеного будівництва з відсотком готовності будівництва 5% по АДРЕСА_3 на підставі договору купівлі-продажу №9285 від 19.01.2017р. укладеного з ОК „ЖБК "Комфорт-Кам'янець". Попередньо Кам'янець-Подільською міською радою прийнято рішення від 07.11.2017р. №281/44 „Про припинення права користування земельною ділянкою БУ „Центр первинної медико-санітарної допомоги" за адресою АДРЕСА_3 та передачу її в оренду ОК „ЖБК "Яскравий" та в подальшому укладено договір оренди земельної ділянки площею 1373 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3, кадастровий номер НОМЕР_8 з проведеною державною реєстрацією права 21.11.2017р. №23547890. Про вказані обставини був повідомлений суд апеляційної інстанції, який при винесенні постанови від 26.06.2018р. не надав належної оцінки доводам та доказам, правовим наслідкам настання зазначених обставин, не дослідив чи буде відновлено права позивачів у цьому випадку у разі задоволення позову. На думку відповідача 3, в даній справі відсутній предмет спору та право на забудову земельної ділянки не порушено оскільки останнє реалізується власником або користувачем, якими позивачі не були в силу ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України. Відповідач 3 зазначає, що відсутні докази наявності у колишніх власників квартир НОМЕР_9, НОМЕР_2 , НОМЕР_10, НОМЕР_4, НОМЕР_6, НОМЕР_5, НОМЕР_7 у будинку АДРЕСА_1 договірних правовідносин з міськрадою щодо користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт. При цьому, колишніми власникам квартир не створювалось об'єднання співвласників багатоквартирного будинку для подальшого звернення в міськраду для передачі земельної ділянки у власність ОСББ. Відтак, позивач 1 не мав належним чином оформленого права користування земельною ділянкою для подальшого їх переходу до позивача 2. Посилається на позицію Верховного Суду у постанові від 29.08.2018р. №910/11257/17 стосовно того, що перебування майна на балансі підприємства (організації) не є підставою виникнення права власності балансоутримувача на майно.

Відповідач 3 наголошує, що акт передачі будинку від 20.12.2010р. є нікчемним і не тягне за собою жодних правових наслідків, а ПП "Нове місто & К" згідно вимог Закону України Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду інвестором мав би виступати позивач 1 , який не набув права власності на 8-квартирний житловий будинок по АДРЕСА_1. Відповідач 3 у відзиві вказує на пропуск позивачем 1 строку для звернення до міськради з заявою про видачу містобудівних умов і обмежень забудови. При цьому, в порушення вимог Закону України "Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду", при винесенні рішення 16 сесії Кам'янець-Подільської міської ради №24 від 16.05.2007р. конкурс на визначення інвестора-забудовника не оголошувався та не проводився, договір на виконання інвестиційного проекту комплексної реконструкції застарілого кварталу укладено не укладався.

Водночас, представник відповідача-3 просить суд закрити провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, оскільки відсутній предмет спору, так як рішення міської ради, договори оренди та суборенди земельної ділянки, що є предметом спору втратили свою чинність. Зазначає, що Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Яскравий" став власником незавершеного будівництва по АДРЕСА_3 на підставі договору купівлі-продажу №9285 від 19.10.2017р., укладеного із Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Комфорт-Кам'янець". Окрім того, новий власник самостійно уклав з міською радою договір оренди земельної ділянки площею 1373 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3, кадастровий номер НОМЕР_8 для будівництва та обслуговування багатоповерхового житлового будинку.

Розглядом наявних матеріалів справи, а також постановою Верховного Суду в даній справі від 04.09.2018р. встановлено таке.

Рішенням XVI сесії Кам'янець-Подільської міської ради від 16.05.2007 року № 24 затверджено Програму реконструкції кварталу застарілого житлового фонду, який знаходиться в межах АДРЕСА_4 вул. Панівецька АДРЕСА_1 АДРЕСА_2. В рішенні зазначено, що воно прийняте відповідно до ст. 26 ЗУ „Про місцеве самоврядування в Україні, враховуючи звернення ТОВ „Поділля - Трансбуд" про затвердження програми реконструкції та надання дозволу на реконструкцію кварталу застарілого житлового фонду, який знаходиться в межах АДРЕСА_4 АДРЕСА_5 АДРЕСА_1 АДРЕСА_2, та відповідно до актів Президента України, Постанов Верховної Ради України щодо забезпечення житлом населення України, а також безпосередньо до Закону України Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду .

Програмою визнано застарілим і таким, що перебуває у неналежному технічному стані існуючий житловий фонд в кварталі обмеженому вулицями Панівецька, Першотравнева, Годованця, пр-т Грушевського, в тому числі житловий будинок АДРЕСА_1. Даною програмою пропонується проведення реконструкції за рахунок інвестицій та поетапне знесення старих ветхіх аварійних будинків з паралельним виділенням їх власникам нових квартир сучасного планування. У Програмі визначено порядок відселення мешканців будинків, що підлягають реконструкції житлового кварталу в межах АДРЕСА_4 - АДРЕСА_5 - АДРЕСА_1 - АДРЕСА_2 в м. Кам'янець-Подільський, зокрема мешканців, яких необхідно відселити з будинку АДРЕСА_1, у новозбудований будинок, що надається для відселення, за адресою АДРЕСА_2 (купівля квартири). У Програмі передбачено, що за адресою АДРЕСА_1 планується побудувати 9-ти поверховий багатоквартирний будинок.

24.07.2008р. ТОВ „БК „Поділля-Трансбуд" звернулось до Кам'янець-Подільського міського голови з листом №182, в якому просило дати дозвіл на виготовлення проектної документації на будівництво багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1.

21.08.2008р. виконкомом Кам'янець Подільської міськради прийнято рішення № 1654, яким дозволено ТОВ „БК"Поділля - Трансбуд" замовити проектну документацію на будівництво багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1. Існуюча житлова будівля підлягає знесенню. Адміністрацію ТОВ „БК"Поділля - Трансбуд" зобов'язано вчинити ряд дій до погодження проектної документації та після її погодження подати у виконком міської ради для отримання дозволу на будівництво. У рішенні визначено, якщо протягом двох років з дня прийняття рішення проектна документація, затверджена у встановленому порядку, не буде представлена в міськвиконком для одержання дозволу на будівництво, це рішення втрачає чинність. Це рішення не дає права на початок будівельних робіт, а лише дозвіл на виготовлення проектної документації.

19.06.2010р. і 21.06.2010р. між ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_1, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_6, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23 та ПП "Нове місто & К" укладено договори міни, за якими зазначені громадяни передали у власність (на умовах міни) підприємству належні їм на праві власності квартири у будинку АДРЕСА_1, та отримали у власність квартири у АДРЕСА_2. Підтвердженням належності квартир НОМЕР_1, НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_2 у будинку АДРЕСА_1, на праві власності ПП "Нове місто & К" є витяги від 05.07.2010р. про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Рішенням Виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради від 04.11.2010 №1612 житловий будинок по АДРЕСА_1 знято з балансу ЖКП "Південь" і передано на баланс ТОВ "БК "Поділля-Трансбуд". Згідно з актом приймання-передачі житлового будинку від 12.11.2010 ЖКП "Південь" передало, а ТОВ "БК "Поділля-Трансбуд" прийняло житловий будинок по АДРЕСА_1 загальною площею 287 м2, балансовою вартістю 205 464,66 грн.

20.12.2010р. між ПП "Нове місто & К" і ТОВ "БК "Поділля-Трансбуд" укладено договір про спільну участь у будівництві № 02/08, за умовами якого сторони зобов'язалися шляхом об'єднання зусиль, майна, грошових коштів і нематеріальних активів, що належать сторонам на відповідних правових титулах, спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення господарських спільних цілей, а саме реконструкції багатоквартирного житлового будинку в м. Кам'янці-Подільському по АДРЕСА_1, з метою створення спільної часткової (пайової) власності у виді готового об'єкта та його подальшого розподілу і використання сторонами відповідно до своїх статутів.

20.12.2010р. на виконання зазначеного договору про спільну участь у будівництві ПП "Нове місто & К" за актом приймання-передачі передало, а ТОВ "БК "Поділля-Трансбуд" прийняло 8-квартирний житловий будинок по АДРЕСА_1, з усіма правами, у тому числі володіння, розпорядження, користування об'єктом. Об'єкт передано у межах Програми реконструкції кварталу застарілого житлового фонду, розташованого у межах АДРЕСА_4, АДРЕСА_5, АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, затвердженої рішенням міської ради від 16.05.2007, із покладенням на ТОВ "БК "Поділля-Трансбуд" обов`язку знести об'єкт (зі збереженням наявних фундаментів) для реконструкції об'єкта.

Згідно з актом про знесення житлового будинку по АДРЕСА_1 від 18.02.2013р. у січні 2011 року силами ТОВ "БК "Поділля-Трансбуд" було знесено 8-квартирний житловий будинок по АДРЕСА_1.

Рішенням Кам'янець-Подільської міської ради від 23.02.2016р. № 23/8 БУ "Центр первинної медико-санітарної допомоги" надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення на умовах оренди земельної ділянки площею 1 500 м2, розташованої за адресою: АДРЕСА_3, для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку із вбудованими приміщеннями амбулаторії сімейної медицини.

10.03.2016 між ТОВ "БК "Поділля-Трансбуд" - замовником і Хмельницькою регіональною філією ДП "ЦДЗК", Кам'янець-Подільський міський виробничий відділ - виконавцем укладено договір, за умовами якого виконавець зобов'язується своїми засобами за рахунок замовника розробити технічну документацію та проект землеустрою земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3. Послуги за цим договором було оплачено ТОВ "БК "Поділля-Трансбуд" (платіжне доручення від 28.03.2016 № 2406).

Рішенням Кам'янець-Подільської міської ради від 15.11.2016р. затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1 373 м2, розташованої за адресою: АДРЕСА_3, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_8, для будівництва та обслуговування багатоповерхового житлового будинку з вбудованим приміщенням амбулаторії сімейної медицини; передано БУ "Центр первинної медико-санітарної допомоги" в оренду терміном на 3 роки із дня прийняття рішення, з правом передачі у суборенду, земельну ділянку площею 1373 м2, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку із вбудованими приміщеннями амбулаторії сімейної медицини.

08.12.2016р. між Кам'янець-Подільською міською радою - орендодавцем і БУ "Центр первинної медико-санітарної допомоги" - орендарем укладено договір оренди, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі громадської та житлової забудови, кадастровий номер НОМЕР_8, розташовану за адресою: АДРЕСА_3.

09 грудня 2016 р. ОК „ЖБК „Комфорт Камянець звернувся листом до БУ „Центр первинної медикосанітарної допомоги про надання в суборенду землі по вул. Годованця, 13Б.

У подальшому, 14.12.2016р. між БУ "Центр первинної медико-санітарної допомоги" - орендарем та ОК "ЖБК "Комфорт Кам'янець" - суборендарем укладено договір суборенди, за яким орендар надав, а суборендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі громадської та житлової забудови, кадастровий номер НОМЕР_8, розташовану у м. Кам'янці-Подільському, АДРЕСА_3.

Зазначену земельну ділянку за актом приймання-передачі від 14.12.2016р. було передано ОК "ЖБК "Комфорт Кам'янець".

27.03.2017р. ТОВ "БК "Поділля-Трансбуд" звернулося із листом до Кам'янець-Подільської міської ради, в якому просило направити комісію для обстеження фундаментів знесеної ТОВ "БК "Поділля-Трансбуд" житлової будівлі по АДРЕСА_1 для проведення реконструкції.

У листі від 18.04.2017р. Кам'янець-Подільська міська рада повідомила, що земельну ділянку по АДРЕСА_3 передано в оренду БУ "Центр первинної медико-санітарної допомоги", а на підставі договору суборенди орендарем земельну ділянку передано ОК "ЖБК "Комфорт Камя?нець" для забудови; у договорі суборенди зазначено про відсутність на земельній ділянці об'єктів нерухомості.

20.04.2017р. Фізичною особою-підприємцем Чистяковим А.Є. (далі - ФОП Чистяков А.Є.) на замовлення ТОВ "БК "Поділля-Трансбуд" виготовлено технічний паспорт на фундамент по АДРЕСА_1, в якому зазначено, що ТОВ "БК"Поділля Трансбуд" знесено житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, внаслідок чого залишився фундамент житлового будинку. Згідно з кваліфікаційним сертифікатом № 003479 ФОП Чистяков А.Є. є експертом у категорії інженер з інвентаризації нерухомого майна.

За витягом з держземкадастру від 25 травня 2017 року земельна ділянка, кадастровий номер НОМЕР_8, що знаходиться за адресою: м. Камянець Подільський, АДРЕСА_3 перебуває на праві оренди в БУ „Центр первинної медико санітарної допомоги .

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 19.10.2017р. призначено комплексну судову експертизу у складі будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи. Згідно з висновком від 25.05.2018 № 6212-6214/17-26 земельна ділянка по АДРЕСА_1, не є тією самою земельною ділянкою, яка розташована по АДРЕСА_2, у м. Кам'янці-Подільському, проте є її частиною; земельна ділянка по АДРЕСА_3, надана в оренду БУ "Центр первинної медико-санітарної допомоги", накладається на земельну ділянку, необхідну для обслуговування житлового будинку, на якій знаходиться (знаходився) сам житловий будинок по АДРЕСА_1; мінімальна площа земельної ділянки для обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 станом на 2010 рік становить 0,0326 га із відповідною конфігурацією чотирикутника із довжинами відрізків: 1 -2 - 17,9 м, 2-3 - 18,2 м, 3-4 - 17,9 м, 4- 1 - 18,2 м наведеною у додатку № 2; у зв'язку з відсутністю правоустановлюючих і дозвільних документів, передбачених чинним законодавством, ведення ОК "ЖБК "Комфорт-Кам'янець" будівництва, житлового будинку на місці знесеного житлового будинку по АДРЕСА_1, на теперешній час ТОВ "БК "Поділля-Трансбуд" не має фактичної можливості використовувати земельну ділянку по АДРЕСА_1, відповідно до Програми реконструкції кварталу застарілого житлового фонду, розташованого у межах АДРЕСА_4, АДРЕСА_5, АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, затвердженої рішенням Кам'янець-Подільської міської ради від 16.05.2007 № 24; на місці знесеного житлового будинку по АДРЕСА_1 (на місці фундамента, технічний паспорт на який виготовлено ФОП Чистяковим А.Є. на замовлення ТОВ "БК "Поділля-Трансбуд") ОК "ЖБК "Комфорт-Кам'янець" веде будівництво житлового будинку.

З доданої до матеріалів справи копії рішення 44 сесії VII скликання Кам'янець-Подільської міської ради від 07.11.2017 № 281/44 "Про припинення права користування земельною ділянкою БУ "Центр первинної медико-санітарної допомоги" за адресою: АДРЕСА_3 та передачу її в оренду ОК "ЖБК "Яскравий". Вказаним рішенням серед іншого, за згодою землекористувача припинено право користування БУ "Центр первинної медико-санітарної допомоги" земельною ділянкою площею 1 373 м2 (0,1373 га) за адресою: АДРЕСА_2, переданою в оренду за рішенням від 15.11.2016 для будівництва та обслуговування багатоповерхового житлового будинку із вбудованими приміщеннями амбулаторії сімейної медицини; припинено достроково шляхом розірвання за згодою сторін договір оренди землі (оспорюваний договір), укладений між Кам'янець-Подільською міською радою і БУ "Центр первинної медико-санітарної допомоги" щодо земельної ділянки площею 1 373 м2 (0,1373 га) за адресою: АДРЕСА_3 переданою в оренду за рішенням від 15.11.2016; передано ОК "ЖБК "Яскравий" в оренду терміном на три роки із дня прийняття рішення земельну ділянку площею 1 373 м2 (0,1373 га) за адресою: АДРЕСА_3 для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку із вбудованими приміщеннями амбулаторії сімейної медицини, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_8. ОК "ЖБК "Яскравий" зобов'язано протягом одного місяця із дня прийняття рішення укласти із міською радою договір оренди землі та договір на благоустрій прилеглої території із Департаментом житлової політики, доріг та інфраструктури міської ради.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 11.08.2017р. у справі № 924/512/17 позов задоволено, вирішено визнати незаконним та скасувати рішення Кам'янець-Подільської міської ради №42/21 від 15.11.2016 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 та передати її в оренду Бюджетній установі "Центр первинної медико-санітарної допомоги"; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 1373 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3, кадастровий номер НОМЕР_8 для будівництва та обслуговування багатоповерхового житлового будинку з вбудованими приміщеннями амбулаторної сімейної медицини, укладений між Кам'янець-Подільською міською радою та Бюджетною установою "Центр первинної медико-санітарної допомоги", зареєстрований 14.12.2016р. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 18083832; визнати недійсним договір суборенди земельної ділянки від 14.12.2016р. площею 1373 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3, кадастровий номер НОМЕР_8, укладений між "Центром первинної медико-санітарної допомоги" та обслуговуючим кооперативом "Комфорт-Кам'янець".

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 26.06.2018р. у задоволенні клопотання ОК "ЖБК" "Комфорт- Кам'янець" про закриття провадження у справі відмовлено, апеляційну скаргу Кам'янець-Подільської міської ради на рішення господарського суду Хмельницької області від 11.08.2017р. у справі №924/512/17 залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Постановою Верховного Суду від 04.09.2018р. касаційну скаргу Кам'янець-Подільської міської ради задоволено частково. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 26.06.2018р. та рішення господарського суду Хмельницької області від 11.08.2017р. у справі № 924/512/17 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Хмельницької області. Верховним Судом зазначено, що суд при ухваленні судового рішення достеменно не дослідив і не з'ясував змісту, характеру права та охоронюваного законом інтересу, за захистом якого позивачі у цьому випадку звернулися до господарського суду, тобто на захист якого саме порушеного права (інтересу) позивачами подано цей позов; не з'ясував дійсні права сторін стосовно предмета спору. Суд не надав належної оцінки доводам та обставинам у сукупності не надав, а отже не перевірив і не дослідив, чи буде відновлено права позивачів у цьому випадку у разі задоволення заявленого позову.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.

Яке встановлено судом, представник відповідача-3 просить суд закрити провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, оскільки відсутній предмет спору, так як рішення міської ради, договори оренди та суборенди земельної ділянки, що є предметом спору втратили свою чинність. Зазначає, що Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Яскравий" став власником незавершеного будівництва по АДРЕСА_3 на підставі договору купівлі-продажу №9285 від 19.10.2017р., укладеного із Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Комфорт-Кам'янець". Окрім того, новий власник самостійно уклав з міською радою договір оренди земельної ділянки площею 1373 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3, кадастровий номер НОМЕР_8 для будівництва та обслуговування багатоповерхового житлового будинку.

Суд зазначає, що предметом даного спору є вимоги позивачів про визнання недійсним рішення міської ради, а також договорів оренди та суборенди, які діяли протягом певного періоду часу, на підставі яких виникли певні правовідносини. При цьому, предметом спору у справі є недійсність договорів, які визнаються недійсними з моменту вчинення, а дострокове припинення їх дії шляхом розірвання за згодою сторін не може розцінюватися як підстава для закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору. Розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторони права на звернення до суду з позовом про визнання такого договору недійсним. Така позиція узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у поставі № 905/1227/17 від 27.11.2018р.

Враховуючи зазначені обставини, суд приходить до висновку, що провадження у справі не підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, тому відмовляє відповідачу-3 в задоволенні його клопотання.

При вирішенні спору по суті судом відзначається, що статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі, тощо. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Наведені положення законодавства визначають об'єктом захисту, в тому числі судового, порушене, невизнане або оспорюване право.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи скористатися заходами правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Крім того, за змістом процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб'єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 поняття "охоронюваний законом інтерес" слід розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних та колективних потреб, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Так, інтерес позивача має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам і відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого надано у резолютивній частині зазначеного Рішення Конституційного Суду України.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який одночасно становить спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Відповідач має бути такою юридичною чи фізичною особою, за рахунок якої, в принципі, можливо було б задовольнити позовні вимоги. Тобто сторонами в судовому процесі є суб'єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів і на яких поширюється законна сила судового рішення.

Вирішуючи спір, суд надає об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

При цьому, застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. За змістом статей 13, 14 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент укладення оспорюваного договору оренди) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

В силу положень статті 16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Відповідно до частини 1 статті 124 Земельного кодексу України (у відповідній редакції) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

За змістом статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до положень частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У розумінні наведених норм оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні положення статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушено цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.

Наведене узгоджується із правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду України від 10.02.2016 у справі № 6-3005цс15, від 25.05.2016 у справі № 6-605цс16, постанові Верховного Суду від 04.09.2018р. у справі № 924/512/17.

Як встановлено господарськими судами, 21.08.2008 р. виконкомом Кам'янець Подільської міськради прийнято рішення № 1654, яким дозволено ТОВ „БК „Поділля - Трансбуд" замовити проектну документацію на будівництво багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1.

04.11.10р. рішенням виконкому Камянець Подільської міськради №1612 житловий будинок по АДРЕСА_1 знято з балансу ЖКП „Південь" з дня прийняття рішення та передано на баланс ТОВ „БК „Поділля - Трансбуд" згідно з актом від 12.11.2010р.

Позивачі у позовній заяві та запереченнях стверджують про порушення права користування земельною ділянкою, яке перейшло на підставі укладених з мешканцями (власниками квартир) знесеного ТОВ "БК "Поділля-Трансбуд" будинку АДРЕСА_1 договорів міни від 19.06.2010р. та від 21.06.2010р. При цьому вказано, що в подальшому, 20.12.2010р. між ПП „Нове місто & К та ТОВ „БК „Поділля - Трансбуд" укладено договір про спільну участь в будівництві, яким передбачено, що сторони зобовязуються шляхом обєднання зусиль, майна, грошових коштів та нематеріальних активів, що належать сторонам на відповідних правових титулах спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення наступних спільних цілей: реконструкція багатоквартирного житлового будинку в м. Кам'янець Подільський АДРЕСА_1. 18 з метою створення спільної часткової власності у вигляді готового обєкта та його подальшого розподілу і використання сторонами відповідно до своїх статутів; в акті передачі від 20.12.2010р. відзначено, що ПП „Нове місто & К передало, а ТОВ „БК „Поділля - Трансбуд прийняло 8-квартирний житловий будинок по АДРЕСА_1 з усіма правами, в т. ч. володіння, розпорядження, користування. В акті вказано, що об'єкт передається в межах Програми реконструкції з покладенням обовязку здійснити знесення обєкту.

Судом відзначається, що перебування майна на балансі підприємства (організації) не є підставою виникнення права власності балансоутримувача на майно, так як баланс підприємства (організації) є лише формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов'язань на конкретну дату, та не є доказом права власності. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29.08.2018р. № 910/11257/17.

Крім того, за змістом ч.ч. 1 , 2 ст. 120 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на дату укладення договорів міни) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Разом з тим, у ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на дату укладення договорів міни) визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Таким чином, судом констатується, що спеціальною нормою, яка регулює правовідносини щодо наявності (чи відсутності) факту переходу права на земельну ділянку при набутті права власності на розміщений на ній багатоквартирний будинок, є саме ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України, на відміну від загальних положень ст. 120 Земельного кодексу України, які окремо (щодо наслідків набуття права власності на багатоквартирний будинок) не врегульовують відповідні правовідносини. Відтак, саме вказана норма (ч. 1 ст. 377 ЦК України) підлягає застосуванню у спірних правовідносинах.

За змістом вищенаведеної ч. 1 ст. 377 ЦК України, до особи, яка набула право власності на багатоквартирний будинок, не переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій розміщено означений багатоквартирний будинок.

Як встановлено судом, у затвердженій рішенням XVI сесії Кам'янець-Подільської міської ради від 16.05.2007 року № 24 Програмі реконструкції кварталу застарілого житлового фонду, який знаходиться в межах АДРЕСА_4 АДРЕСА_5 АДРЕСА_1 АДРЕСА_2 передбачено, що пропонується знести житловий будинок АДРЕСА_1 з кількістю квартир - 8 та планується побудувати за даною адресою 9-ти поверховий багатоквартирний будинок з кількістю квартир - 36.

З огляду на викладене, оскільки за змістом вищенаведеної ч. 1 ст. 377 ЦК України, до особи, яка набула право власності на багатоквартирний будинок, не переходить автоматично право власності, право користування на земельну ділянку, на якій розміщено означений багатоквартирний будинок, судом констатується, що незалежно від того, чи перейшло право власності позивачів на багатоквартирний будинок внаслідок придбання ПП "Нове місто & К" 8-ми квартир у будинку АДРЕСА_1 та внаслідок підписання акту передачі від 20.12.2010р., посилання позивачів у судовому засіданні на виникнення права користування земельною ділянкою (на час укладення договорів міни у 2010р.) є безпідставним.

Судом також звертається увага на те, що у статтях 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Також, при вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Аналогічна правова позиція міститься в пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 року №15-рп/2004 у справі №1-33/2004, згідно з яким верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Згідно з пунктом 9 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 року №3-рп/2003 у справі №1-12/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким, лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Зважаючи на наведене, а також з огляду на те, що відповідно до ч. 1 ст.216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину (а в разі неможливості такого повернення - відшкодувати вартість того, що одержано), враховуючи зміст наявних матеріалів справи, а також те, що позивачі не є сторонами оспорюваних договорів, позивачами не обгрунтовано, яким чином у разі задоволення позову може відбутися ефективне поновлення позивачів у правах (і в яких саме правах).

Також судом взято до уваги, що Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа "Руїс Торіха проти Іспанії").

За таких обставин, виходячи з вищенаведених положень та встановлених судом фактів, суд констатує, що незалежно від того, чи є обгрунтованими доводи учасників процесу на підтвердження невідповідності змісту оспорюваних рішення та договорів актам законодавства, оскільки позивачами не доведено порушення відповідачами їх прав (під час прийняття оспорюваного рішення та підписання оспорюваних договорів), наявність якого могла би слугувати підставою для звернення до суду з позовом, даний позов не підлягає задоволенню з огляду на відсутність обставин, які би підтверджували наявність порушення прав осіб, за захистом яких вони звернулися.

Беручи до уваги вищевикладене, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, тому в позові слід відмовити повністю.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у зв'язку з відмовою в позові судові витрати покладаються на позивачів.

Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1 , 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням пп. 17. 5 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено 18.02.2019р.

Суддя М.В. Смаровоз