Рішення

від 06.02.2019 по справі 922/3090/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,   тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

---

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "06" лютого 2019 р.м. ХарківСправа № 922/3090/18 Господарський суд Харківської області у складі: судді Калантай М.В.                при секретарі судового засідання Солдатовій М.Ю. розглянувши в порядку загального позовного провадження справу за позовом    Державного підприємства "Шепетівський ремонтний завод",  м.Шепетівка Хмельницької області      до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Лі Тур", м.Харків    про    стягнення 242 756,70грн. за участю представників: від позивача - не з'явився від відповідача - не з'явився ВСТАНОВИВ: Державне підприємство "Шепетівський ремонтний завод" (далі за текстом - позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лі Тур" (далі за текстом - відповідач) про стягнення 242756,70грн., з яких: 214704,00грн. коштів попередньої оплати, 13023,42грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором та 15029,28грн. штрафу за прострочення виконання господарського зобов'язання понад 30 днів. На підтвердження позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань щодо поставки товару за Договором купівлі-продажу №310117 від 31.01.2017. Ухвалою від 19.11.2018 відкрито провадження у даній справі; справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 11.12.2018. У підготовчому засіданні 11.12.2018 судом оголошено перерву до 15.01.2019. Ухвалою від 15.01.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 06.02.2019. У судове засідання 06.02.2019 позивач свого представника не направив, однак 23.01.2019 до суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи без участі його представника, за наявними матеріалами. Розглянувши дане клопотання, суд вважає за можливе його задовольнити. Відповідач відзиву не надав, представника в судове засідання не направив, причини неявки суду не повідомив. Про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Пунктом 1 частини 3 статті 202 ГПК України встановлено, що у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання. Частиною 9 статті 165 ГПК України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами, за відсутності представників сторін. З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне. 31 січня 2017 року між відповідачем, як продавцем, та позивачем, як покупцем, ухвалено договір купівлі-продажу №310117 (надалі - Договір), за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупцеві, а покупець - прийняти та оплати промислові товари, в подальшому - товар. Номенклатура, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю виміру та загальна вартість товару, згідно заявки покупця, вказується сторонами у рахунках-фактурах та видаткових накладних до Договору, які є його невід'ємною частиною. Відповідно до пункту 2.1 Договору ціна на товар, що постачається по даному Договору, визначається за договірними цінами, погодженими сторонами попередньо та встановлюється в гривнях за одиницю виміру з урахування ПДВ, вказується в видаткових накладних та рахунках-фактурах до даного Договору, які становлять його невід'ємну частину. Загальна сума Договору складається із сум, вказаних в видаткових накладних до Договору, в тому числі ПДВ (пункт 2.5 Договору). Пунктом 3.2 Договору сторони узгодили, що оплата продукції здійснюється у такому порядку: 3.2.1. Сплати авансу в розмірі 50% від загальної суми партії товару до цього Договору, у термін 5-ти календарних днів, який відраховується з дати виписки рахунку. 3.2.2. Здійснення остаточного розрахунку після фактичного отримання товару покупцем у термін 10-ти календарних днів від дати отримання позитивного результату вхідного контролю на ДП "Шепетівський ремонтний завод". На виконання вищевказаних умов Договору відповідно до рахунків відповідача №03041 від 04.04.2018, №02051 від 02.05.2018 та №22062 від 22.06.2018, позивачем було здійснено попередню оплату згідно платіжних доручень №1601 від 02.05.2018 на суму 168000,00грн., №1688 від 08.05.2018 на суму 10800,00грн. та №2372 від 26.06.2018 на суму 35904,00грн. Отже, позивачем було належним чином виконано свої договірні зобов'язання шляхом перерахування відповідачу 214704,00грн. коштів попередньої оплати за товар (комп'ютерне обладнання). Згідно з пунктом 4.1 Договору з дати зарахування на рахунок продавця суми, передбаченої умовами цього Договору починається перебіг терміну, протягом якого продавець повинен передати у власність покупцеві товар обумовлений цим Договором. Термін поставки товару здійснюється протягом 10 днів після зарахування коштів на розрахунковий рахунок продавця. Датою відвантаження товару вважається дата, яка вказана у видатковій накладній (пункт 4.3 Договору). Таким чином, відповідач повинен був поставити оплачений позивачем товар у 10-денний строк після зарахування вищевказаних сум попередньої оплати, однак свій обов'язок не виконав. 20 липня 2018 року електронною поштою позивач направив відповідачу лист №1848 від 20.07.2018, у якому просив терміново повідомити про дату поставки оплаченого згідно Договору товару. Відповідач у відповідь направив лист №438 від 23.07.2018, у якому повідомив, що товар буде поставлений протягом 30 календарних днів з моменту отримання листа №1848 від 20.07.2018 (тобто в строк до 19.08.2018 включно). При цьому відповідач зазначив, що причиною збільшення строку поставки є неправильне оформлення митних документів дистриб'ютером-постачальником. Однак і в зазначений в цьому листі строк відповідач не здійснив поставку товару. У зв'язку з цим, позивач направив відповідачу вимогу №2141 від 22.08.2018, в якій просив у семиденний строк з дня її отримання поставити товар або повернути суму попередньої оплати. Дана вимога була залишена відповідачем без реагування. Також позивач додатково направляв відповідачу претензію №2287 від 14.09.2018, яка також була залишена без відповіді. До даного часу оплачений товару не поставлено, отримані грошові кошти не повернуті. Вищевказані обставини зумовили подання позивачем даного позову, в якому він просить стягнути з відповідача 214704,00грн. коштів попередньої оплати, 13023,42грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором та 15029,28грн. штрафу за прострочення виконання господарського зобов'язання понад 30 днів. Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного. Згідно частини 1 статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. В силу статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно частини 2 статті 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Матеріали справи підтверджують, що відповідач не виконав умови Договору та не здійснив поставку товару, який був оплачений позивачем, а також після отримання вимоги та претензії позивача не повернув суму попередньої оплати в розмірі 214704,00грн. Відповідачем будь-яких доказів на спростування даних обставин не надано. В той же, час відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Таким чином, позов в частині стягнення 214704,00грн. коштів попередньої оплати є законним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені Договором та Законом, зокрема сплата неустойки. Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. За умовами пункту 7.1 Договору за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за даним Договором винна сторона несе відповідальність згідно з чинним законодавством України і цим Договором. Зокрема, пунктом 7.3 Договору сторони передбачили, що за порушення термінів постачання товару, продавець сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми недопоставки за кожний день прострочення поставки. Крім того, відповідно до статті 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. На підставі вищевказаних норм права та умов Договору, пощивачем здійснено нарахування відповідачу 13023,42грн. пені за період з 20.08.2018 по 20.10.2018, а також 15029,28грн. штрафу у розмірі 7% від вартості непоставленого товару. Перевіривши розрахунки вищевказаних сум, суд визнав їх такими, що відповідають обставинам справи та вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги про їх стягнення підлягають задоволенню в повному обсязі. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача. При цьому суд зазначає, що виходячи з ціни позову позивачу належало сплатити судовий збір у розмірі 3641,35грн. (242 756,70грн. х 1,5%), а тому саме в цій сумі судові витрати мають бути покладені на відповідача. Разом із тим, за подання позову позивачем фактично було сплачено 4034,77грн. судового збору, тобто у більшому розмірі, ніж встановлено чинним законодавством, на 393,42грн. (4034,77грн. - 3641,35грн.) При цьому, у позовній заяві міститься клопотання про повернення надмірно сплаченого судового збору. Пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У зв'язку з цим, суд вважає за можливе повернути надмірно сплачений позивачем судовий збір, що є підставою для винесення відповідної ухвали про повернення судового збору. Керуючись статтями 129, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд -    ВИРІШИВ: Позов задовольнити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лі Тур" (61058, м.Харків, пров.Іванівський, буд.5, оф.1, код 37366371) на користь Державного підприємства "Шепетівський ремонтний завод" (30400, Хмельницька область, м.Шепетівка, вул.Гагаріна, буд.10, код 08396724) 214704,00грн. коштів попередньої оплати, 13023,42грн. пені, 15029,28грн. штрафу, 3641,35грн. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повне рішення складено 18.02.2019 р.    Суддя  М.В. Калантай