Рішення

від 18.02.2019 по справі 927/915/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ Іменем України 18 лютого 2019 року             м. Чернігів                               Господарським судом Чернігівської області у складі судді Оленич Т. Г. за участю секретаря судового засідання Хіловської І. Д. розглянуто у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу №927/915/18 за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «АСКАНІЯ ПРОДРІНКС», юридична адреса: вул. Бориспільське шосе, 41-В, м. Київ, 02121 до відповідача: Товариством з обмеженою відповідальністю «ПІВНІЧ ПРОДТОРГ», юридична адреса: проспект Миру, буд. 266, кв.1, м. Чернігів, 14007; поштова адреса: вул. Мстиславська, 189, кв.24, м. Чернігів, 14033 про стягнення 248778грн. у відсутності представників сторін, які в судове засідання по розгляду справи по суті не з'явились. В судовому засіданні 18.02.2019 на підставі ч.1 ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошено про підписання  вступної та резолютивної частин рішення. Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 248778грн. основного боргу по оплаті товару. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язань по своєчасній оплаті товару, отриманого останнім по видатковим накладним №4-2457 від 09.07.2018, № 4-2605 від 16.07.2018, № 4-2850 від 24.07.2018  на підставі дистриб'юторського договору № 19-АП від 27.04.2018. Підготовче провадження по даній справі судом закрито 11.02.2019, про що поставлено протокольну ухвалу, та призначено судовий розгляд справи по суті на 18.02.2019. Ухвалою господарського суду від 18.12.2018 про відкриття провадження у справі відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов та доказів, що підтверджують викладені у відзиві обставини, а саме – протягом п'ятнадцяти календарних днів з моменту отримання цієї ухвали. У вказаний строк відповідач відзив не надав, доказів наявності поважних причин його ненадання суду не представив. Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Оскільки відповідачем не подано відзив на позов у встановлений судом строк без поважних причин, тому в силу приписів ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України справа вирішується судом за наявними у ній матеріалами. Представники сторін в судове засідання не з'явились. Копія ухвали від 11.02.2019, якою позивача викликано в призначене на 18.02.2019 судове засідання по розгляду даної справи по суті, отримана позивачем 13.02.2018, що підтверджується наявним у справі рекомендованим повідомленням  про вручення поштового відправлення. До початку судового засідання від позивача до суду будь-яких повідомлень про причини неявки не надійшло. Крім того, як вбачається із матеріалів справи копії ухвали від 11.02.2019, якою відповідача в порядку, встановленому ст.120 Господарського процесуального кодексу України, викликано в судове засідання, призначене на 18.02.2019, по розгляду даної справи, направлялися рекомендованими листами з повідомленням про вручення на обидві адреси відповідача:  зазначену у позовній заяві - 14033, м. Чернігів, вул. Мстиславська, 189, кв.24, та на адресу місцезнаходження юридичної особи, інформація про яку міститься  у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань – 14007, Чернігівська область, м. Чернігів, пр. Миру, б.266, кв.1, та яка співпадає із  адресою, вказаною в дистриб'юторському договорі №19-АП від 27.04.2018. Обидва відправлення повернулися неврученими із зазначенням оператора поштового зв'язку про причини повернення: «за закінченням терміну зберігання» та  «інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення». Відповідно ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про виклик надсилається учасникам судового процесу за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.   Враховуючи, що ухвала суду надсилалася як на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві, так й на адресу місцезнаходження, яка вказана, зокрема,  в інших документах матеріалів справи, і відповідачем не повідомлено суду іншої адреси, тому суд доходить  висновку, що відповідач повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи. Відповідно до ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. За правилами п.1 ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд розглядає справу за відсутності такого учасника, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання. З огляду на вищевикладене, враховуючи, що неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи, з метою уникнення затягування вирішення спору, суд доходить висновку про можливість здійснення розгляду справи  по суті за відсутності сторін в судовому засіданні за наявними у ній матеріалами. Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх доказами, суд ВСТАНОВИВ: 27 квітня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПІВНІЧ ПРОДТОРГ» (Дистриб'ютор за договором, відповідач справі)  та Товариством з обмеженою відповідальністю «АСКАНІЯ ПРОДРІНКС» (Компанія за договором, позивач у справі) укладено дистриб'юторський договір № 19-АП (далі по тексту – договір). Відповідно до умов договору Компанія призначає Дистриб'ютора на строк дії цього договору виступати уповноваженим дистриб'ютором товару на території, в межах якої здійснюється дистрибуція товару,  а Дистриб'ютор приймає таке призначення (розділ 1, п.2.1. договору). В п.2.2. договору сторонами передбачено, що позивач зобов'язується поставляти та передавати у власність відповідачу  товар у строк та відповідно до інших умов, передбачений договором, а відповідач зобов'язується  приймати та оплачувати товар відповідно до умов цього договору, здійснювати дистрибуцію товару власною торговою командою, а також натавати позивачу інші, окремо узгоджені сторонами послуги на території, та виконувати інші зобов'язання за цим договором. Згідно з п.2.3. договору назва, асортимент та номенклатура кожного виду товару визначається сторонами у специфікації і також вказується  у накладній. Компанія може змінювати та/або модифікувати дизайн та/або зовнішній вигляд товару на свій власний розсуд за умови, що такі зміна та/або модифікації відповідають  законодавству і нормативно-правовим актам, що застосовуються на території. В розділі 7 договору сторонами викладені умови щодо ціни товару та порядку розрахунків, зокрема, сторонами  передбачено, що товар постачається за цінами згідно з прайс-листом Компанії, що діє на дату формування замовлення Дистриб'ютором. Заагальна вартість кожної партії товару розраховується, виходячи з кількості товару у партії, на основі цін товару, зазначених у прайс-листі Компанії, з урахуванням знижок, наведених у додатку №4 до договору. Підписання Дистриб'ютором накладної свідчить про погодження ціни (п.7.1. договору). Згідно з п.7.3. договору платежі за договором у розмірі повної вартості поставленого товару  здійснюється  в гривні шляхом банківського переказу коштів на рахунок Компанії, у наступному порядку: оплата за товар, поставлений у період з січня по березень (включно), здійснюється Дистриб'ютором протягом 30 (тридцяти) календарних днів після дати поставки, що вказана в накладній; оплата за товар, поставлений у період з квітня по серпень (включно), здійснюється Дистриб'ютором протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів після дати поставки, що вказана в накладній; оплата за товар, поставлений в період з вересня по грудень (включно), здійснюється Дистриб'ютором протягом 30 (тридцяти) календарних днів після дати поставки, що вказана в накладній. До дистриб'юторського  договору сторонами підписано: додаток №1 «Специфікація», в якій узгоджено перелік товару із зазначенням  артикулу, коду, назви товару, а також параметри пляшок та їх кількість; додатки №2 «Обсяг замовлень», №2/1 «Обсяг замовлень (скоригований)», в яких відсутня будь-яка інформація щодо фактичного обсягу замовлення  на кожний місяць та квартал; додаток №3 «Замовлення» без зазначення кількості  товару, який замовляється; додаток №4 «Розрахунок знижки дистриб'ютора», в якому узгоджені процентні знижки за  визначеними критеріями послуг дистрибуції; додаток №6 «Маркетинг та просування товару, показники стосовно організації продажу товару». Відповідно до п.13.1. договору   цей договір набирає чинності з дати його укладення та залишається чинним по 31.12.2019, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами зобов'язань за договором. Як вбачається з наданої до матеріалів справи копії примірника дистриб'юторського договору №19-АП від 27.04.2018 договір підписаний сторонами та скріплений їх печатками, що свідчить про набрання ним чинності. Доказів розірвання або визнання недійсним вказаного договору в судовому порядку на час розгляду даної справи сторонами не надано, а тому в силу ст.629 Цивільного кодексу України вищевказаний договір є обов'язковим для виконання сторонами. Надаючи правову оцінку дистриб'юторському договору №№19-АП від 27.04.2018, суд доходить висновку, що у зв'язку з його укладенням між сторонами фактично виникли правовідносини щодо придбання та наступної реалізації відповідачем продукції, отриманої від позивача, на певній території та на певних умовах, тобто відносини дистрибуції. В чинному законодавстві відсутні спеціальні норми, які б регулювали даний вид господарських правовідносин. Оскільки за своїм правовим змістом відносини дистрибуції схожі з відносинами купівлі-продажу та поставки, спірні відносини за аналогією закону підпадають під регулювання норм, що визначають відносини купівлі-продажу та поставки. Так як обидві сторони спірних правовідносин є суб'єктами господарювання, продукція придбавалася дистриб'ютором для використання у підприємницькій діяльності, а тому суд приходить до висновку, що до спірних правовідносин мають застосовуватися норми, що регулюють відносини поставки, а саме ст.712 Цивільного кодексу України та §1 глави 30 Господарського кодексу України. За змістом ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний  товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. Відповідно до ч.6 ст.265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. В силу ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Аналіз договору свідчить, що в ньому відсутні будь-які застереження щодо застосування до правовідносин, які виникли між сторонами у зв'язку з його укладенням, положень про купівлю-продаж, а тому судом при вирішенні даного спору застосовуються також норми чинного законодавства, які регулюють відносини купівлі-продажу. Як вбачається із матеріалів справи, по видаткових накладних №4-2457 від 09.07.2018, №4-2605 від 16.07.2018, №4-2850 від 24.07.2018  позивачем передано відповідачу товар  на загальну суму 248777грн.28коп. Факт отримання відповідачем товару підтверджується наявністю  на зазначених видаткових накладних підпису особи, яка отримувала товар від позивача для відповідача, а також відбитку печатки відповідача, якою засвідчено підпис цієї особи. Крім того, як свідчать матеріали справи, факт передачі товару за місцем його доставки за адресою, зазначеною у видаткових накладних, що відповідає п.4.4. договору, підтверджується також товарно-транспортними накладними №3046 від 09.07.2018, №3191 від 16.07.2018, №3489 від 24.07.2018, на яких  містяться підписи відповідальної за прийняття особи та відбитки печатки  відповідача. При цьому суд звертає увагу на ту обставину, що і на видаткових накладних, і на товарно-транспортних накладних відсутні будь-які застереження відповідача щодо кількості товару, його найменування, номенклатури та ціни, що свідчить про погодження відповідачем  з відповідними умовами під час приймання товару.   Відповідачем будь-яких доказів, що спростовують факт отримання ним від позивача товару загальною вартістю 248777грн.28коп. на підставі договору по видатковим накладним, покладеним в основу позову,  під час розгляду справи не надано. До того ж суд враховує, що у акті звірки заборгованості за період з 01.01.2018 по 31.08.2018, на якому міститься відбиток печатки відповідача, який засвідчує підпис особи, що підписала вказаний акт від імені відповідача, також міститься інформація про отримання відповідачем товару по видаткових накладних, покладених позивачем  в основу позову, на загальну суму 248777грн.28коп. Таким чином, суд доходить висновку, що позивачем виконано взяті на себе за договором зобов'язання в частині поставки відповідачу товару вартістю 248777грн.28коп.   Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Порядок розрахунків за переданий дистриб'ютор товар встановлений в п.7.3. договору, відповідно до якого строк оплати товару залежить від періоду, в якому поставлений товар, а саме: протягом 30 календарних днів за товар, поставлений в період з січня по березень (включно) та з вересня по грудень (включно), та протягом 14 календарних днів після дати поставки, що вказані в накладній, за товар, поставлений у період з квітня по серпень (включно). Враховуючи, що відповідно до видаткових накладних, які покладені позивачем в основу позову, товар поставлявся в липні, тому відповідач був зобов'язаний оплатити вартість отриманого товару протягом 14 календарних днів від дати поставки, а відтак остаточний розрахунок мав бути проведений у такі строки: - за товар, отриманий по видатковій накладній №4-2457 від 09.07.2018 – до 23.07.2018; - за товар, отриманий по видатковій накладній  №4-2605 від 16.07.2018 – до 30.07.2018; - за товар, отриманий по видатковій накладній №4-2850 від 24.07.2018  - до 07.08.2018. За повідомленням позивача відповідач оплату за товар у встановлені договором терміни не здійснив, в зв'язку з чим за відповідачем обліковується заборгованість в сумі 248778грн., яку позивач й просить стягнути з відповідача в судовому порядку. Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. В силу ч.1, 3 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Відповідач в ході вирішення даного спору в місцевому господарському суді не надав будь-яких доказів здійснення ним повністю або частково оплати вартості товару, отриманого ним на підставі договору по видаткових накладних №4-2457 від 09.07.2018, №4-2605 від 16.07.2018, №4-2850 від 24.07.2018. Водночас, як встановлено судом вище, вартість переданого позивачем відповідачу  по вищезазначених видаткових накладних товару становить 248777грн.28коп. При цьому, суд приймає до уваги, що позивачем не обґрунтовано та не доведено поданими ним доказами  того факту, що заборгованість за товар, який ним був поставлений відповідачу по видаткових накладних №4-2457 від 09.07.2018, №4-2605 від 16.07.2018, №4-2850 від 24.07.2018 становить саме 248778грн., тобто на сімдесят дві копійки більше, ніж підтверджується  матеріалами справи. Отже суд доходить висновку, що сума заборгованості відповідача за товар, отриманий ним від позивача на підставі  видаткових накладних №4-2457 від 09.07.2018, №4-2605 від 16.07.2018, №4-2850 від 24.07.2018, становить 248777грн.28коп. В силу ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. За змістом ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). За приписами ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Оскільки на момент звернення позивача до суду з даним позовом терміни виконання відповідачем зобов'язання спливли, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено умови договору в частині своєчасної оплати товару, що свідчить про неналежне виконання ним взятих на себе за договором зобов'язань.           Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем зобов'язання по оплаті товару, отриманого від позивача на підставі договору  по видатковим накладним, покладеним в основу позову, на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості за отриманий товар відповідач суду не представив, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості є правомірною, але задовольняється судом в сумі 248777грн.28коп., яка підтверджується матеріалами справи. З огляду на вищевикладене позовні вимоги належить задовольнити частково, внаслідок чого з відповідача на користь позивача має бути стягнуто 248777грн.28коп. Згідно із ч.1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Відповідно до ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем за подання даного позову сплачено судовий збір виходячи із розміру ставки за подання позовної заяви майнового характеру, встановленого п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про  судовий збір» - 1,5% ціни позову, але враховуючи, що частина позовних вимог, в задоволенні яких судом відмовлено, є незначною, та не впливає на розмір судового збору, та приймаючи до уваги, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, суд вважає за доцільне покласти судовий збір на відповідача в повному обсязі.  В зв'язку з цим з відповідача на користь позивача належить стягнути 3731грн.68коп. судового збору. Керуючись ст.74, 129, 165, 202, 233, 237, 238, 240, 241, 252, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд В И Р І Ш И В: Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АСКАНІЯ ПРОДРІНКС» (юридична адреса: вул. Бориспільське шосе, 41-В, м. Київ, 02121; ідентифікаційний код 34537933)  до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВНІЧ ПРОДТОРГ» (юридична адреса: проспект Миру, буд. 266, кв.1, м. Чернігів, 14007; поштова адреса: вул. Мстиславська, 189, кв.24, м. Чернігів, 14033; ідентифікаційний код 41594754) про стягнення 248778грн. задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВНІЧ ПРОДТОРГ»,  юридична адреса: проспект Миру, буд. 266, кв.1, м. Чернігів, 14007; поштова адреса: вул. Мстиславська, 189, кв.24, м. Чернігів, 14033 (ідентифікаційний код 41594754)   на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АСКАНІЯ ПРОДРІНКС», юридична адреса: вул. Бориспільське шосе, 41-В, м. Київ, 02121 (ідентифікаційний код 34537933) 248777грн.28коп. боргу та   3731грн.68коп.  судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили. В задоволенні позовних вимог  в частині стягнення 0,72грн. відмовити.               Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України. З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/. Повне рішення складено 19 лютого 2019 року. Суддя                                                                                                      Т. Г. Оленич