Справа № 2 «а»-7692/09
0531
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 січня 2010 року м. Донецьк
Куйбишевський районний суд м. Донецька у складі:
головуючого – судді Гладишевої О.В.,
при секретарі – Ілясовій Г.В.,
за участю представника позивача – ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька про перерахунок пенсії відповідно до ст.ст. 50, 54 ч.4, 67, 71 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи » з 21.12.2009р., -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька про визнання неправомірними дій УПФУ в Куйбишевському районі м. Донецька по відмові в перерахунку пенсії по інвалідності у відповідності до ст.ст. 50, 54 ч.4, 67, 71 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи », виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність; зобов’язання УПФУ в Куйбишевському районі м. Донецька зробити перерахунок пенсії по інвалідності з 21.12.2009р. відповідно до ст.ст. 50, 54 ч.4, 67, 71 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи » з розрахунку 6 прожиткових мінімумів для непрацездатних громадян з наступним перерахунком пенсії у відповідності до змін діючого законодавства та встановлених розмірів прожиткових мінімумів для непрацездатних громадян.
В обґрунтування позову зазначив, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалід 3 групи за захворюванням, пов’язаним з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та отримує пенсію за інвалідністю.
31 жовтня 2006 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи », у відповідності до ст.54 ч.4 якого, пенсія по інвалідності 3 групи не повинна бути нижче 6 мінімальних пенсій за віком.
Позивач звернувся до відповідача із заявою на перерахунок пенсії з урахуванням розмірів державної і додаткової пенсії, встановлених для інвалідів 3 групи.
В перерахунку пенсії позивачу було відмовлено, тому він змушений звернутися до суду з цим позовом.
У судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив визнати неправомірними дій УПФУ в Куйбишевському районі м. Донецька по відмові в перерахунку пенсії по інвалідності у відповідності до ст.ст. 50, 54 ч.4, 67, 71 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи », виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність; зобов’язати УПФУ в Куйбишевському районі м. Донецька зробити перерахунок пенсії по інвалідності з 21.12.2009р. відповідно до ст.ст. 50, 54 ч.4, 67, 71 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи » з розрахунку 6 прожиткових мінімумів для непрацездатних громадян з наступним перерахунком пенсії у відповідності до змін діючого законодавства та встановлених розмірів прожиткових мінімумів для непрацездатних громадян.
Представник відповідача – Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька надав суду письмові заперечення, в яких позов не визнав і просив в задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки вважає, що виплата пенсії позивачу здійснюється відповідно до діючого законодавства, а також просив розглянути справу у його відсутність.
Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає позов підлягаючим задоволенню.
Як встановлено судом, то позивач віднесений до 1 категорії, як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії А №107288 від 25.07.2007 року (а.с.7), визнаний інвалідом 3 групи з 26.07.2007 року згідно довідки МСЕК серії ДОН-05 №090603 (а.с.8).
Відповідач відмовив позивачу у перерахунку пенсії, з огляду на відсутність підстав такого призначення та правомірність здійснення управлінням розрахунку (а.с.5-6).
З 01 січня 2004 року набрав чинності Закон України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-ІV, який відповідно до його преамбули визначає принципи, засади та механізм функціонування системи загальнообов’язкового пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.
Абзацом другим преамбули цього Закону передбачено, що зміна умов і норм загальнообов’язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Частиною 3 статті 4 даного Закону передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення.
Право громадянина України про отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначне статтею 8 Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Пунктом 2 частини 1 статті 8 зазначеного Закону таке право закріплене за особами, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України « Про пенсійне забезпечення» - за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел.
Абзац перший пункту 13 Прикінцевих положень Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що у разі, якщо особа має право на отримання пенсії, у тому числі відповідно до Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначених законодавчих актів, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціального захисту потерпілого населення, визначенні Законом України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки відповідно до ст. 50 ОСОБА_3 України кожен має право на безпечне життя і здоров ’ я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Розділ 8 даного Закону передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до вказаної категорії 1, 2, 3, 4. Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаної категорії у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров ’ ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Нормами статті 54 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв’язку із втратою годувальника.
Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI були внесені зміни, в тому числі й до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Частина 3 статті 54 та стаття 50 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлюються нижчі розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, а також розміри щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у відсотковому співвідношенні до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані неконституційними, серед іншого, і положення пункту 28 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими з 01 січня 2008 року були внесені зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема, і до статей 50, 54.
Конституційним Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок – скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.
У пункті 6 рішення Конституційного Суду України, зазначено, що рішення у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку із правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними.
Враховуючи вищевикладене, суд при розгляді і вирішенні даного спору застосовує норми Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції, які були чинними до внесення змін від 28 грудня 2007 року № 107-VI.
Стаття 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у відповідних розмірах, зокрема інвалідам 2 групи – 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, інвалідам 3 групи – 50 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виплата зазначеної пенсії відповідно до статті 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Нормами статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначені підстави та умови призначення державної пенсії особам, віднесеним до категорії 1 та у зв’язку з втратою годувальника. Зазначені норми розповсюджуються на позивача як віднесеного до категорії 1.
Частина 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по 2 групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком, по 3 групі інвалідності – 6 мінімальних пенсій за віком, ураховуючи, що розмір мінімальної пенсії за віком встановлюється на рівні прожиткового мінімуму.
Суд зазначає, що даною нормою для даної категорії нижній розмір державної пенсій. Таким чином, якщо нормами статті 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачений максимальний розмір, то частиною 4 статті 54 даного Закону нижчій розмір державної пенсії для інвалідів, віднесених до першої категорії, та у зв’язку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Частина 3 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (із змінами, внесеними згідно із Законом №3108-4 від 17 листопада 2005 року) визначає, що обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання (у спірних відносинах має місце захворювання) внаслідок чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження проводиться на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», у якому призначення пенсії по інвалідності визначено розділом 4 (статті 30-35 Закону).
Частиною 1 статті 33 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» визначені розміри пенсії по інвалідності залежно від групи інвалідності. Частина друга вищенаведеної статті визначає, що за наявності у працюючих інвалідів 2 і 3 груп чоловіків – 25, а у жінок – 20 років страхового стажу – за їх вибором пенсія по інвалідності призначається у розмірі пенсії за віком, обчисленої за нормами Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначення згідно з цим Законом, з огляду на те, що зазначена стаття частиною 3 доповнена Законом України № 2505 від 25 березня 2005 року (набрав чинності з 31 березня 2005 року), тоді як частина 3 статті 54 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» змінена Законом України від 17 листопада 2005 року № 3108-15 (набрав чинності з 13 грудня 2005 року).
Не врахування відповідачем зазначених змін стало однією з причини хибного висновку щодо неможливості застосування стосовно позивача норм статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» в частині визнання мінімального розміру пенсії за віком на рівні прожиткового мінімуму.
Враховуючи, що порядок обчислення мінімальної пенсії за віком встановлений лише нормами Закону України №1058, суд вважає за необхідне також застосувати аналогію закону, закріплену статтею 9 КАС України, відповідно до якої у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини.
Згідно ч.3 ст. 67 спеціального Закону у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 Цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановленого нового розміру прожиткового мінімуму.
Посилання відповідача на частину 5 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою визначено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, внаслідок чого відповідач керувався розміром 19 гривень 91 копійка, та 22 гривень 30 копійок, що визначені Постановою Кабінетів Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок державного бюджету» від 03 січня 2002 року № 1 (зі змінами внесеними Постановою № 894 від 01.09.2004 року), суд не приймає, оскільки ототожнений порядок і розмір в силу різного правового навантаження цих значень неможливо. Якщо «порядок» відповідає на питання «як, яким чином», то «розмір» - «скільки».
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону № 2505-4 від 25 березня 205 року, що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» затверджено на 2009 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, що втратили працездатність з 01.11.2009р. – 573 грн.
Таким чином, для позивача, як інваліда 3 групи, особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, нижній розмір державної та додаткової пенсії повинен розраховуватися, виходячи із наведеного розміру.
Крім того, суд зазначає, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему (про що, зокрема, зазначено у рішенні № 8-рп/2005 від 11 жовтня по справі 1-21/2005), пов’язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову пропозицію, згідно з якою ОСОБА_3 та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 ОСОБА_3 України не допускається.
Постановляючи судове рішення у даній справі, суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 ОСОБА_3 України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов’язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 ОСОБА_3 України, так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд, з огляду на частину 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, якою принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини зазначає, що не надання правової оцінки судом першої інстанції доводам позивачів, не вчинення жодної спроби проаналізувати всі підстави позову з точки зору обґрунтування вимог певними правовими нормами, свідчать про порушення судом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, про що було зазначено у рішенні суду по справі «Проніна проти України».
Крім того, за приписами ст. 22 ОСОБА_3 України Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 8 ОСОБА_3 України визначено, що в Україні визначається і діє принцип верховенства права. ОСОБА_3 України є нормами прямої дії.
Відмова в перерахунку пенсії Управлінням позивачу ґрунтується виключно на постановах Кабінету Міністрів України, огляд яких не підтверджує доводи відповідача стосовно того, що будь-яким із них визначений мінімальний розмір пенсії за віком для встановлення нижчого рівня пенсії, у тому числі інвалідам, внаслідок захворювання від аварії на ЧАЕС.
Відповідно до частини 2 статті 19 ОСОБА_3 України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені ОСОБА_3 та законами України.
Таким чином, суд вважає, що дії відповідача по відмові в перерахунку пенсії по інвалідності у відповідності до ст.ст. 50, 54 ч.4, 67, 71 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи », виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність – є неправомірними, вимоги позивача слід задовольнити у повному обсязі та йому необхідно перерахувати основну та додаткову пенсію з 21.12.2009р. у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
На підставі ст.ст. 16,50,55,67,121,124 ОСОБА_3 України, ст.ст. 1,13,17,50,54,67,71 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.17 Закону України «Про Державні соціальні стандарти і державні соціальні гарантії», ст.58 Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік», Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік», керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
Позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька про перерахунок пенсії відповідно до ст.ст. 50, 54 ч.4, 67, 71 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи » з 21.12.2009р. – задовольнити.
Визнати неправомірні дії Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька щодо відмови ОСОБА_2 в перерахунку пенсії по інвалідності з 21 грудня 2009 року.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька зробити перерахунок ОСОБА_2 пенсії по інвалідності з 21.12.2009р. з наступним перерахуванням її у відповідності зі змінами до діючого законодавства , виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком із розрахунку шести прожиткових мінімумів для осіб, що втратили працездатність, з урахуванням вимог ч.3 ст.67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька зробити перерахунок ОСОБА_2 додаткової пенсії за шкоду, спричинену здоров’ю з 21.12.2009р. відповідно до ст.50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи», з розрахунку 50 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність з урахуванням вимог ч.3 ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Звільнити Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька від сплати судових витрат в доход бюджету.
Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом десяти днів після її проголошення.
Апеляційна скарга на постанову може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набуває чинності після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом двадцяти днів після подання такої заяви, постанова суду набуває чинності після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набуває чинності після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя
Суд | Куйбишевський районний суд м.Донецька |
Дата ухвалення рішення | 11.01.2010 |
Оприлюднено | 25.02.2010 |
Номер документу | 7991373 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Запотічний Ігор Ігорович
Адміністративне
Куйбишевський районний суд м.Донецька
Гладишева Ольга В'ячеславівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні