Рішення

від 14.02.2019 по справі 127/33177/18

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я№ 127/33177/18

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2019 р.м.Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Медяної Ю.В.,

секретар - Подоляк М.В.,

за участю представників позивача ОСОБА_1 акціонерного товариства управління виробничо-технологічної комплектації Спецсільгоспмонтаж : ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3,

відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства управління виробничо-технологічної комплектації Спецсільгоспмонтаж до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою,

в с т а н о в и в:

27 грудня 2018 року ОСОБА_5 управління виробничо-технологічної комплектації Спецсільгоспмонтаж звернулось до суду з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою.

В позовній заяві зазначено, що 03.03.2017 р. о 15-30 год. по вул. О. Антонова, 19 в м. Вінниця, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини відповідача ОСОБА_4, який керував автомобілем марки КАМАЗ , модель 5510, державний номерний знак НОМЕР_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_6, була завдана матеріальна шкода позивачу, а саме: пошкоджено лакофарбове покриття та вм'ятина заднього лівого крила на транспортному засобі Volkswagen Amarok , державний номерний знак НОМЕР_2, який на праві приватної власності належить позивачу.

Відповідач із власником автомобіля марки КАМАЗ , модель 5510, державний номерний знак НОМЕР_1 - ОСОБА_7, у трудових відносинах не перебував, зазначений автомобіль на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди застрахований не був, вина відповідача у скоєнні зазначеної вище дорожньо-транспортної пригоди підтверджується постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 27.03.2017 р. (справа №127/5141/17).

Висновком Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 20.03.2018 р. №5445/17-21, встановлено, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Volkswagen Amarok , державний номерний знак НОМЕР_2 складає 6023,78 грн. За послуги експерта позивачем сплачено 475,20 грн.

Позивач до МТСБУ з заявою про відшкодування завданої шкоди не звертався, оскільки згідно ст. ст. 33 та 41 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , ст. ст. 1166, 1187, 1192 ЦК України, п. 2 Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди №6 від 27.03.1992 р. та п. 4, 6, 11 Постанови Пленуму ВССУ №4, вимога про відшкодування шкоди може бути пред'явлена безпосередньо до винної особи, тобто до відповідача.

Оскільки відповідач завдану шкоду добровільно не відшкодував, позивач просить суд стягнути з нього 6023 грн. 78 коп. у відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, 475 грн. 20 коп. витрат на проведення експертного дослідження та судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи.

З підстав зазначених вище позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_2 та адвокат ОСОБА_3 вимоги позовної заяви підтримали, просили суд її задовольнити та надали суду пояснення аналогічні викладеним у позові. Представник позивача - адвокат ОСОБА_3 заявив клопотання про стягнення з відповідача на користь позивача судового збору в розмірі 1762 грн. 00 коп. та витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 6500 грн. 00 коп.

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні позов визнав в повному обсязі, однак щодо стягнення з нього витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 6500 грн. 00 коп. заперечував, оскільки вважає їх неспівмірними по відношенню до розміру заявлених позовних вимог, які складають 6498 грн. 98 коп.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб.

Суд вислухавши пояснення представників позивача, відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку про задоволення вимог позовної заяви з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачеві на праві приватної власності належить автомобіль Volkswagen Amarok , державний номерний знак НОМЕР_2, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу САК 635213 від 29.03.2012 р. (а.с. 16).

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 27.03.2017 р. та постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 26.05.2017 р. по справі №127/5141/17 встановлено, що 03.03.2017 р. близько 15-30 год., водій ОСОБА_4, в м. Вінниця, по вулиці О. Антонова, 19, керуючи транспортним засобом марки КАМАЗ 5510 , р/н НОМЕР_3, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної швидкості, дистанції та бокового інтервалу з припаркованим транспортним засобом марки Фольцваген Амарок , р/н НОМЕР_4, що призвело до зіткнення та пошкодження транспортних засобів. Зазначеною вище постановою ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та призначено йому адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень на користь держави (а.с. 10, 11).

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_4 із власником автомобіля марки КАМАЗ , модель 5510, державний номерний знак НОМЕР_1 - ОСОБА_7, у трудових відносинах не перебував, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії БР №268462 від 03.03.2017 р. та схемою місця ДТП від 03.03.2017 р. (а.с. 12, 13).

Відповідно до відомостей перевірки чинності полісу внутрішнього страхування, страховий поліс на транспортний засіб ВН3436АВ станом на 03.03.2017 р. не знайдено (а.с. 29).

Факт відсутності страхового полісу на зазначений вище транспортний засіб на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди в судовому засіданні підтвердив і відповідач ОСОБА_4

Відповідно до висновку експертного дослідження Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами автотоварознавчого дослідження з визначення матеріального збитку внаслідок пошкодження транспортного засобу від 20.03.2018 р. №5445/17-21, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Volkswagen Amarok , державний номерний знак НОМЕР_2 складає 6023,78 грн. (а.с. 17-26)

Згідно платіжного доручення №189 від 25.09.2017 р., за проведення зазначеного вище експертного дослідження позивачем сплачено 475,20 грн. (а.с. 17).

Згідно ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно із ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1192 ЦК України встановлено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до п. 4, абз. 1 п. 11 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки від 01.03.2013 р. №4, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

За вибором потерпілого вимога про відшкодування шкоди може бути пред'явлена безпосередньо до винної особи, оскільки за змістом статті 1191 ЦК особа, яка відповідає за шкоду, завдану з вини іншої особи, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи, якщо за законом межі відповідальності останньої та особи, яка за неї відповідає, однакові.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається з постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 27.03.2017 року, якою відповідача ОСОБА_4 визнано виним в скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, безпосередньо з вини останнього відбулося зіткнення з транспортним засобом, який належить позивачу, а тому між діями відповідача і завданою шкодою є безпосередній причинний зв'язок.

Завдану шкоду відповідач у добровільному порядку позивачеві не відшкодував, а тому виходячи з наведеного вище, та враховуючи, що відповідач позов визнав, суд дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_8 6023 грн. 78 коп. у відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою та 475 грн. 20 коп. витрат на проведення експертного дослідження, підлягають задоволенню.

Позивачем ОСОБА_5 управління виробничо-технологічної комплектації Спецсільгоспмонтаж на виконання умов угоди про правовий супровід від 18.10.2018 р. та додаткової угоди про правовий супровід від 18.10.2018 р., за надання професійної правничої допомоги адвоката сплачено 6500 грн. 00 коп., що підтверджується випискою по рахунку адвоката ОСОБА_3 за період з 01.09.2018 р. по 03.12.2018 р. (а.с. 54-56)

Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно із ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Оскільки відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні не погодився із стягненням з нього 6500 грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу та зазначив, що дана сума є неспівмірною до розміру заявлених позовних вимог, які складають 6498 грн. 98 коп., тому суд, з урахуванням складності справи, спрощеного порядку її розгляду (адвокат в судовому засіданні був зайнятий 1 годину 35 хвилин), обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, ціною позову, з урахуванням принципу розумності та справедливості, дійшов висновку про наявність підстав для часткового стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, а саме в розмірі 3500 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 1762 грн. 00 коп.

Виходячи з наведеного вище та керуючись ст.ст. 4, 7, 12, 13, 76-82, 89, 137, 141, 206, 258, 263-265, 273, 274 ЦПК України,

ст. ст. 22, 1166, 1192 ЦК України,

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 акціонерного товариства управління виробничо-технологічної комплектації Спецсільгоспмонтаж до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, задовільнити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 акціонерного товариства управління виробничо-технологічної комплектації Спецсільгоспмонтаж 6023 (шість тисяч двадцять три) грн. 78 коп. у відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 акціонерного товариства управління виробничо-технологічної комплектації Спецсільгоспмонтаж 475 (чотириста сімдесят п'ять) грн. 20 коп. витрат на проведення експертного дослідження.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 акціонерного товариства управління виробничо-технологічної комплектації Спецсільгоспмонтаж 3500 (три тисячі п'ятсот) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 акціонерного товариства управління виробничо-технологічної комплектації Спецсільгоспмонтаж судовий збір в розмірі 1762 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення через Вінницький міський суд Вінницької області до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно вимог п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

позивач ОСОБА_9 акціонерне товариство управління виробничо-технологічної комплектації Спецсільгоспмонтаж , місцезнаходження юридичної особи: м. Вінниця, вул. Олега Антонова, 19-А, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 00913172;

відповідач ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5, проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Суддя Ю.В. Медяна