Рішення

від 14.02.2019 по справі 234/12695/18

КРАМАТОРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 234/12695/18

Провадження № 2/234/294/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2019 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області

у складі: головуючого судді Чернобай А.О.,

секретарі судового засідання Вербовецька Д.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

справа № 234/12695/18

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3, в інтересах якої діє ОСОБА_4 до Державного навчального завкладу Краматорське вище професійне металургійне училище про стягнення заборгованості із заробітної плати та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

20.08.2018 року ОСОБА_4 звернувся до суду в інтересах ОСОБА_3 з позовом до Державного навчального завкладу Краматорське вище професійне металургійне училище про стягнення заборгованості із заробітної плати та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Свої позовні вимоги обґрунтував тим, що 01.11.2011 року позивачка була прийнята на роботу до ДНЗ Краматорське вище професійне металургійне училище на посаду майстра виробничого навчання. 16.02.2015 року позивачку було звільнено з роботи на підстві п. 1 ст. 40 КЗпП України. Згідно постанови КМУ № 643 від 20.04.2007 року Про затвердження розмірів підвищення посадових окладів та додаткової оплати за окремі види педагогічної діяльності у співвідношення до тарифної ставки , за роботу в вищих професійно-технічних навчальних закладах передбачено 10 відсотків підвищення посадового окладу. Відповідно до постанови КМУ від 14.06.2000 року № 963 Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників , посада майстра виробничого навчання віднесена до посад педагогічних працівників. У 2011-2015 роках, позивачка працювала саме на посаді майстра виробничого навчання в ДНЗ Краматорське вище професійне металургійне училище , і всупереч вимог постанови КМУ № 643, за цю роботу роботодавець не сплачував їй жодної доплати. Про цей факт позивачці стало відомо 20.07.2018 року. Загальна сума недоотриманого грошового підвищення склала 6991 грн. Позивачка вважає дії адміністрації училища незаконними, оскільки відповідно до ч.1 ст. 116 КЗпП України виплата всіх сум, що належить працівнику від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Просить стягнути з відповідача на її користь нараховане і не виплачене підвищення поадового окладу у розмірі 10 відсотків в сумі 6991 грн., а також середній заробіток за час затримки виплати грошового підвищення посадового окладу починаючи з 16 лютого 2015 року і по день ухвалення рішення.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначив, що Державний навчальний заклад Краматорське вище професійне металургійне училище є професійно-технічним навчальним закладом третього атестаційного рівня, що забезпечує реалізацію права громадян на здобуття професійно-технічної та повної середньої освіти. ОСОБА_3 була прийнятя на роботу до Державного навчального закладу Краматорське ивище професійне металургійне училище 01.11.2011 року на посаду майстра виробничого навчання та звільненя з посади 16.02.2015 року. За весь період роботи позивач працювала майстром виробничого навчання у групах: на 2011-2012 навчальний рік була закріплена за групою машиніст кранів , на 2012-2013 навчальний рік була закріплена за групою машиність крану , на 2013-2014 навчальний рік - за групою терміст стропальник , на 2014-2015 навчальний рік була закріплена за групою терміст стропальник . Тобто позивачка ОСОБА_3 не працювала у групах, які належать акредатиції, ліцензування на наданих освітніх послуг з одержання вищої освіти на рівні кваліфікаційних вимог молодший спеціаліст . Просили у позові відмовити.

У судовому засіданні представник позивачки по довіреності ОСОБА_4 підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позові та просив позов задовольнити.

Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_2 проти задоволення позовних вимог заперечувала з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, а також зазначила, що Державний навчальний заклад Краматорське вище професійне металургійне училище є державною установою та фінансується за рахунок бюджету. На початок кожного року затверджується кошторис та штатний розпис на кожний бюджетний рік. З 2017 року у закладі почали нараховувати надбавку майстру виробничого навчання. На підставі ст. 98 КЗпП проводилась оплата у закладі в межах призначених сум.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши надані сторонами докази, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК).

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.

Суд на підставі ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу. Обставини, встановлені рішенням суду у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Докази надаються сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно наказу № 71-к від 01.11.2011 р., ОСОБА_3 була прийнята на роботу на посаду майстра виробничого навчання до Краматорського вищого професійного металургійного училища. (а.с. 4)

Згідно наказу № 3-к про припинення трудового договору, ОСОБА_3 було звільнено 16.02.2015 року на підставі п.1 ст.40 КЗпП. (а.с. 5)

На підтвердження не виплаченого грошового підвищення до заробітної плати позивачем надані суду розрахункові листи за період з 2011 по 2015 рік, з яких вбачається, що позивачці була встановлена педагогічна надбавка згідно постанови КМУ № 373 від 23.03.2011 року у розмірі 20%, а також надбавка за вислугу років у розмірі 20 % посадового окладу. (а.с.6- 16)

Відповідно до наказу № 71-к від 01.11.2011 року про прийняття ОСОБА_3 на роботу майстром виробничого навчання до Краматорського вищого професійного металургійного училища, її заробітна плата складається з тарифного розряду, окладу, педагогічної надбавки згідно постанови КМУ № 373 від 23.03.2011 року у розмірі 20%, надбавки за вислугу років у розмірі 20% (а.с.4)

Як вбачається з матеріалів справи, Міністерством освіти і науки України Краматорському вищому професійному машинобудівному училищу надана ліцензія на надання освітніх послуг навчальними закладами, пов'язаними з одержанням вищої освіти на рівні кваліфікаційних вимог до молодшого спеціаліста. (а.с. 29)

Краматорське вище професійне металургійне училище є правонаступником Краматорського вищого професійного машинобудівного училища. (а.с. 35)

Згідно витягів з наказів ДНЗ Краматорське вище професійне металургійне училище № 11 від 01.11.2011 року, № 8 від 03.09.2012 року, № 82 від 01.09.2013 року, № 100 від 01.09.2014 року, ОСОБА_3, як майстра виробничого навчання, було закріплено за групами на 2011-2012, 2012-2013, 2013-2014, 2014-2015 навчальні роки. (а.с. 25-28)

Додатком № 1 до Колективного договору ДНЗ Краматорське вище професійне металургійне училище (зареєстрований відділом праці УПтСЗН Краматорської міської ради 06 червня 2012 року) на 2012-2015 рік передбачено підвищення посадового окладу педагогічних працівників на 10% за роботу в групах ВПУ. (а.с. 59-63)

Як вбачається з витягу зі штатного розпису на листопада-грудень 2011 року та на 2012 рік, підвищення посадового окладу у розмірі 10% майстру виробничого навчання не нараховувалось . (а.с. 73-74)

Згідно витягу зі штатного розпису з 01.01.2013 рік, майстру виробничого навчання, з тарифним розрядом 12 в кількості штатних посад 4 одиниці, нараховувалось підвищення посадового окладу в розмірі 10%, та 6 одиницям штатних посад із тарифним розрядом 12, така надбавка до окладу не нараховувалась (а.с.75)

Вирішуючи справу по суті суд виходить із того, що Конституцією України, як Основним Законом, закріплено право на працю і заробітну плату, а саме: у статті 43 зазначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до ст. 97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт.

Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.

Власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Відповідно до ст. 98 КЗпП України оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оплату праці", до структури заробітної плати входить: Основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Відповідно до ст. 5 Закону України Про колективні договори і угоди умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов'язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України Про колективні договори і угоди колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги.

Позивач, відповідно до ст. 45 Закону України Про професійно-технічну освіту , відноситься до категорії педагогічних працівників.

Частиною 1 ст. 47 Закону України "Про професійно-технічну освіту" зазначено, що права, обов'язки та соціальні гарантії педагогічних працівників визначаються Законом України "Про освіту" та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 57 Закону України Про освіту держава забезпечує встановлення посадових окладів (ставок заробітної плати) науково-педагогічним, педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів та установ освіти на основі Єдиної тарифної сітки у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до вимог ст. 24 Закону України Про професійно-технічну освіту від 10.02.1998 № 103/98-ВР директор державного професійно-технічного навчального закладу приймає на посади та звільняє з посад працівників закладу, затверджує відповідно до кваліфікаційних характеристик їхні посадові обов'язки, формує педагогічний колектив; видає у межах своєї компетенції накази і розпорядження; затверджує в межах наявного фонду заробітної плати штатний розпис і чисельність працівників навчального закладу; встановлює премії і доплати до посадових окладів і ставок заробітної плати працівників навчального закладу за конкретні результати праці .

Визначення заробітної плати педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів провадиться відповідно до Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 року № 102.

Згідно з п. п.3, 4 цієї Інструкції установам і закладам освіти надано право вирішувати такі питання в галузі організації та оплати праці: затверджувати структуру й штати, встановлювати посадові оклади й ставки заробітної плати згідно з розрядами Єдиної тарифної сітки, визначеними цією Інструкцією, без дотримання середніх окладів і без урахування співвідношень чисельності керівників і спеціалістів у межах утвореного в установленому порядку фонду заробітної плати (фонду оплати праці); встановлювати надбавки за високі творчі й виробничі досягнення залежно від особистого внеску кожного працівника в межах фонду заробітної плати (фонду оплати праці); встановлювати працівникам доплати за суміщення професій (посад), розширення зони обслуговування чи збільшення обсягів виконуваних робіт (вихователям і помічникам вихователів дитячих дошкільних закладів за перевищення планової наповнюваності груп), а також за виконання поряд з основною роботою обов'язків тимчасово відсутніх працівників без обмеження розмірів цих доплат та переліків суміщуваних професій (посад) за рахунок і в межах фонду заробітної плати (фонду оплати праці).

Визначення ставок (окладів) працівників за розрядами тарифної сітки провадиться з урахуванням їхніх кваліфікаційних вимог. Посадові оклади встановлюються керівниками на основі діючих кваліфікаційних вимог і тарифних розрядів працівників відповідної кваліфікації з наступною атестацією або тарифікацією згідно з чинним законодавством. Ставки заробітної плати й посадові оклади педагогічних працівників встановлюються керівниками закладів та установ освіти при тарифікації за наслідками атестації. Тарифікаційні списки встановленої форми затверджуються за погодженням із профспілковим комітетом не пізніше 5 вересня і подаються вищестоящому органу управління.

Згідно з п. 78 цієї Інструкції середня місячна заробітна плата викладачам вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладів визначається шляхом множення годинної ставки викладача на встановлений йому обсяг річного навантаження і ділення цього добутку на 10 навчальних місяців. Годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячної ставки заробітної плати на середньомісячну норму навчального навантаження (72 години). Встановлена середньомісячна заробітна плата виплачується викладачу за роботу протягом навчального року, включаючи час роботи в період канікул, що не збігається з відпусткою.

Викладачам, які стали до роботи протягом навчального року, середня місячна заробітна плата визначається шляхом множення годинної ставки цього викладача на обсяг навчального навантаження, що припадає на повні навчальні місяці, які залишались до кінця навчального року, і ділення цього добутку на кількість цих же місяців. Заробітна плата за неповний робочий місяць у цьому випадку виплачується за фактичну кількість годин за годинними ставками.

При підвищенні ставки у зв'язку зі зміною розряду, освіти, тощо середньомісячна заробітна плата визначається шляхом множення нової годинної ставки на обсяг річного навантаження, встановленого на початку навчального року при тарифікації і ділення цього добутку на 10 навчальних місяців.

Суд зазначає, що тарифікація педагогічних працівників навчальних закладів є визначальною умовою оплати в навчальному закладі. Саме під час тарифікації визначається обсяг педагогічного навантаження кожного педагогічного працівника, встановлюється доплати та надбавки і розраховується фонд оплати праці на місяць. На підставі тарифікаційного списку визначається потреба в коштах для виплати зарплати педагогічних працівникам на рік.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2007 року № 643 Про затвердження розмірів підвищення посадових окладів (ставок заробітної плати) та додаткової оплати за окремі види педагогічної діяльності у співвідношенні до тарифної ставки за роботу у певних видах навчальних закладах передбачено підвищення розмірів посадових окладів (ставок заробітної плати) працівникам установ і закладів освіти.

Додатком № 1 до Постанови КМУ від 20.04.2007 року № 643 встановлено підвищення на 10% посадових окладів (ставок заробітної плати) за роботу в певних типах навчальних закладів, зокрема керівних та педагогічних працівників гімназій, ліцеїв, колегіумів, коледжів, гімназій інтернатів, ліцеїв-інтернатів, колегіумів-інтернатів, вищих професійно-технічних навчальних закладів, вищих художніх професійно-технічних навчальних закладів, професійно-художніх училищ, художніх професійно-технічних училищ.

Як зазначено в п. 1 Постанови КМУ від 20.04.2007 року № 643, затверджені розміри підвищення посадових окладів (ставок заробітної плати) та додаткової оплати за окремі види педагогічної діяльності стосуються працівників, які займають посади згідно з переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 р. N 963, і на яких поширюються умови оплати праці працівників установ і закладів освіти.

Відповідно до постанови КМУ від 14.06.2000 року № 963 Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників , посада майстра виробничого навчання віднесена до посад педагогічних працівників.

Таким чином, позивачка ОСОБА_3, працюючи майстром виробничого навчання у вищому професійно-технічному навчальному закладі, повинна була отримувати підвищення посадового окладу у розмірі 10%, відповідно до постанови КМУ № 643 від 20.04.2007 року, що входить у структуру заробітної плати.

Посилання відповідача на те, що позивачка працювала у групах з первинною професійно-технічною освітою та не працювала у групах, які отримували вищу освіту, а тому їй не відбувалося підвищення вищої освіти, не узгоджується із законодавством, бо таке підвищення встановлюється працівникам за роботу у зазначеному типі закладу освіти, і жодним нормативно-правовим актом не визначено, що воно встановлюється майстру виробничого навчання лише за роботу у деяких групах такого типу закладу. Крім того, таке підвищення встановлено не тільки педагогічним працівникам вищих закладів, алей й середньої освіти.

Розрахунок підвищення посадового окладу, наданий позивачем виконаний вірно, відповідач правильність розрахунку не оспорює, тому вимоги позивачки про стягнення з відповідача підвищення посадового окладу у розмірі 10%, відповідно до постанови КМУ № 643 від 20.04.2007 року, в сумі 6991 грн. підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки повного розрахунку, починаючи з 16 лютого 2015 року суд зазначає наступне.

Аналіз статей 116, 117 КЗпП України свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; при невиконанні такого обов'язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.

У п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці роз`яснено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступний після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутність в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

При цьому розмір середнього заробітку необхідно проводити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 з наступними змінами (далі - Порядок). Згідно з пунктами 2, 5 цього Порядку середня заробітна плата обчислюється виходячи із його заробітної плати за два останніх відпрацьованих місяця, які передували звільненню, а нарахування середньої заробітної плати проводиться виходячи з розміру середньоденної заробітної плати. Відповідно до п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.02.2012 року у справі №1-5/2012, в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 116, 117, 237 -1 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

Таким чином, враховуючи, що власник повністю не розрахувався із працівником при звільненні, тримісячний строк звернення до суду із позовом про стягнення середнього заробітку не пропущений.

Виходячи з наданої відповідачем довідки про заробітну плату позивачки, її середньоденна заробітна плата за два останніх відпрацьованих перед звільненням місяців (грудень 2014 року, січень 2015 року) складає 149,34 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку, а саме з 16.02.2015 року по 14.02.2019 року, в сумі 149 340,00 грн. (149,34 грн. х 1000 дн. (робочі дні починаючи з 16.02.2015 року до 14.02.2019 року).

Відповідно до частини 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовна заява була подана до суду 20.08.2018 року, предмет позову - вимоги майнового характеру.

Згідно з пунктом 1 частини 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Згідно п. п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір справляється в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача заборгованості з виплати заробітної плати у розмірі 6 991,00 грн., та середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Враховуючи, що судом ці вимоги задоволені, то з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 704,80 грн., а також з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір в розмірі 704,80 грн. за вимоги про стягнення суми середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, що підтверджено наданою позивачкою квітанцією (а.с. 51).

Керуючись ст.ст. 12-13, 76 -79, 81,141, 259, 263 - 265, ЦПК України, ст.ст. 47, 83, 116, 117, 233 КЗпП України суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Державного навчального завкладу Краматорське вище професійне металургійне училище про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку, - задовольнити повністю.

Стягнути з Державного навчального завкладу Краматорське вище професійне металургійне училище (юридична адреса: 04306, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Дніпровська, 7а, код ЄДРПОУ 37850444) на користь ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1) заборгованість по заробітній платі в сумі 6991 грн. (шість тисяч дев'ятсот дев'яносто одна грн. 00 коп.)без утримання з Державного навчального завкладу Краматорське вище професійне металургійне училище з цієї суми передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті.

Стягнути з Державного навчального завкладу Краматорське вище професійне металургійне училище (юридична адреса: 04306, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Дніпровська, 7а, код ЄДРПОУ 37850444) на користь ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_2) середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 149 340,00 грн. (сто сорок девять тисяч триста сорок гривень 00 копійок)без утримання з Державного навчального завкладу Краматорське вище професійне металургійне училище з цієї суми передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті.

Стягнути з Державного навчального завкладу Краматорське вище професійне металургійне училище (юридична адреса: 04306, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Дніпровська, 7а, код ЄДРПОУ 37850444) на користь ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_2) судовий збір в сумі 704,80 грн. (сімсот чотири грн. вісімдесят коп.).

Стягнути з Державного навчального завкладу Краматорське вище професійне металургійне училище (юридична адреса: 04306, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Дніпровська, 7а, код ЄДРПОУ 37850444) на користь держави судовий збір у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири грн. вісімдесят коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається до Донецького Апеляційного суду через Краматорський міський суд Донецької області.

Суддя:

Рішення постановлено та надруковано в єдиному примірнику у нарадчій кімнаті.

Суддя: