Рішення

від 18.02.2019 по справі 461/1103/19

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/1103/19

Провадження №2-о/461/25/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2019 року м.Львів

Галицький районний суд м.Львова

в складі

головуючого судді Радченка В.Є.

при секретарі Пелех О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові в порядку окремого позовного провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 (адреса: м.Львів, вул. Костюшка, 3/19а, ІПН НОМЕР_1), за участю зацікавленої особи Галицького районного у м.Львові Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області (79005, м.Львів, вул. Грушевського, 16, код ЄДРПОУ 33252871) про встановлення факту смерті особи, -

в с т а н о в и в:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просить встановити факт смерті ОСОБА_2, яка настала 23.11.2017 р., місце смерті м. Донецьк, Донецька область, Україна.

В обґрунтування поданої заяви покликається на те, що ОСОБА_1, є сином ОСОБА_2, який помер 23.11.2017 р. в м. Донецьк, внаслідок легенево-сердцевої недостатності.

Після смерті ОСОБА_2, заявником були отримані наступні документи: лікарське свідоцтво про смерть №349 від 23.11.2017 року; договір-замовлення №307/22 на організацію та проведення поховання. Однак, ці документи не відповідають вимогам законодавства України, оскільки вони були видані на тимчасово окупованій території України, визначеній відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", постанови Верховної Ради України "Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями". У зв'язку з цим наявні документи не можуть бути прийняті відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті відповідно до підпункту 1 пункту 1 статті 17 Закону України Про державну реєстрацію актів цивільного стану , що підтверджується відповіддю Галицького районного у місті Львові відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області № 2500/02-18 від 24.11.2018 р. на звернення ОСОБА_1

Заявник зазначає, що встановлення факту смерті особи необхідно йому для реєстрації смерті ОСОБА_2 на території України, отримання свідоцтва про смерть та зняття померлого з реєстрації за місцем постійного проживання.. Просить суд заяву задоволити.

Ухвалою суду від 18.02.2019 р. у справі відкрито провадження та призначено до розгляду.

Заявник ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, оскільки подав заяву, в якій просив суд проводити розгляд справи у його відсутності. Вимоги заяви підтримує та просить такі задоволити.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1, 07.04.1984 року народженням є сином ОСОБА_2, що підтверджується копіює свідоцтва про народження, серії ПІ-СГ №411008.

Як вбачається із 11 сторінки паспорта, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, був зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2/19а, м. Львів.

Відповідно до довідки №576, виданої адміністрацією Будьонівського району м.Донецька, ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2/19а, м. Львів та фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3.

23 листопада 2017 року ОСОБА_2, помер. Місто смерті м. Будьонівський район м.Донецька, що підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть №349 від 23.11.2017 року, договором-замовлення №307/22 на організацію та проведення поховання.

У зв'язку із смертю батька, ОСОБА_1 звернувся у Галицький районний у м.Львові відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області із заявою про реєстрацію смерті ОСОБА_2, який помер 23.11.2017 р. Однак, як вбачається із відповіді начальника відділу ОСОБА_4 №2500/02-18 від 24.11.2018 р., ОСОБА_1 було відмовлено, оскільки заявником для підтвердження факту смерті ОСОБА_2 пред'явлено документ, виданий на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Як вбачається зі змісту заяви встановлення факту смерті ОСОБА_2 необхідно заявнику для реєстрації смерті ОСОБА_2 на території України, отримання свідоцтва про смерть та зняття померлого з реєстрації за місцем постійного проживання.

Згідно п. 8 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Відповідно до абз.2 ч.1 ст.317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, що визначена Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

Згідно ч.2 ст.317 ЦПК України справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, що визначена Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.

Частиною 4 ст.317 ЦПК України передбачено, що ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, що визначена Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ч.5 ст.317 ЦПК України копія судового рішення видається особам, які брали участь у справі, негайно після проголошення такого рішення, або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження або смерті особи.

Згідно зі статтею 3 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України територія Автономної Республіки Крим визначається як тимчасово окупована територія.

З наданих матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 помер у м. Донецьк, що визначається як тимчасово окупована територія.

Відповідно до ст. 9 Закону України Про державну реєстрацію актів цивільного стану державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті; державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 31.03.1995 року рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання. Рішення про встановлення факту, що має юридичне значення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для органів, які реєструють такі факти або оформляють права, що виникають у зв'язку із встановленим судом фактом. В разі встановлення у судовому порядку факту реєстрації акту громадянського стану орган реєстрації актів громадянського стану проводить відповідний запис на підставі рішення суду.

Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані намібійські винятки : документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. У Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії зазначено, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів .

Європейський суд з прав людини у справах Кіпр проти Туреччини та Мозер проти Республіки Молдови та Росії констатував, що Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів (окупаційної влади) далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать . При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу. Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони (тобто є окупованою) .

Встановлення факту смерті ОСОБА_1 має для заявника юридичне значення, зокрема подальшої реєстрації цього факту в органах державної реєстрації актів цивільного стану та отримання відповідного документу - свідоцтва про смерть, згідно чинного законодавства України. А також, в подальшому для зняття померлого з реєстрації за місцем постійного проживання.

Беручи до уваги встановлені у судовому засіданні обставини справи, досліджені докази, суд приходить до висновку про те, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту смерті особи знайшла своє обґрунтоване доведення в ході судового розгляду у зв'язку з чим підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст. 317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.

Керуючись ст. ст. 10 , 11 , 209 , 212 , 214 , 215 , 256 , 258, 259 , 263-265, 293, 315, 317, 351-355 ЦПК України , Законом України Про державну реєстрацію актів цивільного стану , Законом України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України , суд, -

ухвалив:

заяву ОСОБА_1 (адреса: м.Львів, вул. Костюшка, 3/19а, ІПН НОМЕР_1), за участю зацікавленої особи Галицького районного у м.Львові Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області (79005, м.Львів, вул. Грушевського, 16, код ЄДРПОУ 33252871) про встановлення факту смерті особи - задоволити.

Встановити факт смерті ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, українця, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрованого проживаючим за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6/19-а (паспорт серії КВ 232561, виданий Галицьким РВ ЛМУ УМВС України у Львівській області), яка настала 23.11.2017 р., місце смерті м. Донецьк, Донецька область, Україна.

Рішення підлягає негайному виконанню.

Повний текст рішення складений 18.02.2019 року.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова. Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Радченко В.Є.