РІШЕННЯ
іменем України
смт Зарічне
19 лютого 2019 року Справа № 561/65/19
Зарічненський районний суд Рівненської області у складі:
головуючого судді Дідика А. В.,
при секретарі судового засідання Расевич Г. І.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до до ОСОБА_2 сільської ради Зарічненського району Рівненської області, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та встановлення факту родинних відносин, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 А.(до реєстрації шлюбу ОСОБА_4 А.) 23 січня 2019 року звернулась до суду із позовною заявою з вимогами до до ОСОБА_2 сільської ради Зарічненського району Рівненської області, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та встановлення факту родинних відносин. У позовній заяві зазначила, що 24 січня 2017 року померла її мати ОСОБА_5 після смерті якої відкрилася спадщина. До складу спадщини після смерті ОСОБА_5 входить земельна ділянка, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЯБ № 607436 від 24 січня 2007 року. Вказує, що померла не залишила розпорядження після своєї смерті (заповіту). Родинні відносини та фактичні обставини справи підтверджуються документами долученими до позовної заяви. Зазначає, що є єдиним спадкоємцем першої черги після смерті матері. На день смерті у ОСОБА_5 позивач є єдиним спадкоємцем оскільки її мати ОСОБА_5 не перебувала в іншому шлюбі і не має інших дітей.
На день смерті ОСОБА_5 проживала та була зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 з 05.06.1941 року по 24.01.2017 року. Так як позивач після смерті матери є єдиним спадкоємцем першої черги має намір оформити спадщину. Позивачка вказує, що по причині поганого стану здоров'я не звернулась до нотаріуса і не подавала заяву про прийняття спадщини у строк визначений ст. 1270 ЦК України, як особа, яка постійно не проживала із спадкодавцем на дату його смерті, як цього вимагає норма ст. 1269 ЦК України. У зв'язку з наведеним, керуючись ст. 1272 ЦК України звернулась із позовною заявою з вимогою про надання їй додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини, оскільки нотаріусом відмовлено їй у прийнятті заяви про прийняття спадщини.
Крім того позивачка зазначає, що у її свідоцтві про народження її прізвище і прізвище її батьків - ОСОБА_4, а у свідоцтві про смерть прізвище матері записане - ОСОБА_5. Оскільки дані розбіжності у інший спосіб виправити неможливо другою вимогою позовної заяви є встановлення факту родинних відносин, згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦК України та у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, а саме, що ОСОБА_1, 02 січня 1969 р. н., є донькою ОСОБА_5, яка померла 24 січня 2017 року та у зв'язку з цим просила задовольнити вимогу про встановлення факту родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_5.
Позивачка у судове засідання не з'явилась про дату та час судового засідання повідомлена належним чином, подала заяву про розгляд справи без її участі.
Відповідач ОСОБА_2 сільська рада Зарічненського району Рівненської області в особі сільського голови подала суду заяву від 13 лютого 2019 року № 132 року про визнання позовних вимог згідно якої позовну заяву просить розглядати без участі її представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує щодо їх задоволення.
Як зазначено у ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності і якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у справі матеріалів.
Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України визнання позовних вимог відповідачем є підставою для ухвалення рішення суду у підготовчому судовому засіданні.
Проаналізувавши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов в частині надання позивачці додаткового строку на прийняття спадщини підлягає до задоволення, виходячи з наступного:
24 січня 2017 року померла мати позивачки ОСОБА_5, що стверджується свідоцтвом про смерть ОСОБА_6 1-ГЮ № 192649, виданим виконавчим комітетом ОСОБА_2 сільської ради Зарічненського району Рівненської області 26 січня 2017 року за № 2.
Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина, єдиним спадкоємцем першої черги якої є позивачка по справі оскільки інших спадкоємців не має.
До складу спадщини після смерті ОСОБА_5 входить входить земельна ділянка, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЯБ № 607436 від 24 січня 2007 року.
Відповідно до частин першої, другої статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Зважаючи на те, що ОСОБА_5 не залишила розпорядження на випадок своєї смерті (заповіт), спадкування відбувається за законом.
Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Будучи спадкоємцем першої черги за законом, позивачка має намір оформити спадщину після смерті своєї матері.
На день смерті ОСОБА_5 разом з нею проживав та був зареєстрований співмешканець ОСОБА_3. Він не бажав приймати спадщину після смерті ОСОБА_5 і не має наміру здійснювати її оформлення про що подав на адресу суду заяву від 18 лютого 2019 року, № вхідної реєстрації суду 492/19.
Згідно частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
У відповідності до частини першої статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
У встановлений строк ОСОБА_1 не звернулася до нотаріальної контори і не подала заяву про прийняття спадщини по причині поганого стану здоров'я.
Судом встановлено, що позивачка пропустила строк для прийняття спадщини з поважної причини, оскільки об'єктивно не мала можливості звернутися в нотаріальну контору внаслідок хвороби, що підтверджено Довідкою КНП «Зарічненської центральної районної лікарні» № 74/01-11/19 від 19 січня 2019 року про те, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 знаходилась на амбулаторному та стаціонарному лікуванні у цьому медичному закладі з 15 грудня 2016 року по 12 серпня 2017 року з хворобою, яка унеможливлювала самообслуговування та пересування хворої.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Згідно пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК.
З метою оформлення спадщини після смерті матері ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса, який роз'яснив, що вона зможе реалізувати свої спадкові права лише в тому випадку, якщо суд визначить додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, а також буде підтверджено факт родинних відносин між нею та спадкодавцем.
За даними довідки державного нотаріуса Зарічненської районної державної нотаріальної контори Рівненської області № 01-16/165 від 19 лютого 2019 року після смерті ОСОБА_5, яка померла 24 січня 2017 року із заявою про прийняття спадщини ніхто не звертався, спадкова справа не заводилась, свідоцтво про право на спадщину за законом чи заповітом не видавалось. Згідно інформаційних довідок зі Спадкового реєстру № 55175804 та № 55175762 від 19 лютого 2019 року інформація про заповіт та/або спадковий договір у реєстрі відсутня, спадкова справа після смерті ОСОБА_5 не заводилась, свідоцтво про право на спадщину за законом чи за заповітом не видавалось.
Обгрунтовуючи необхідність задоволення вимоги про встановлення факту родинних відносин, а саме, що ОСОБА_5 є матір'ю позивачки суд виходить з того, що родинні відносини між цими особами підтверджуються зокрема сукупністю відомостей у документах, зокрема:
- паспортом громадянина України ОСОБА_1 Серії СР 401704, виданого Зарічненський РВ УМВС України в Рівненській області 10 червня 1998 року, згідно якого позивачка народилася 02 січня 1969 року, була зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_3.
- свідоцтвом про народження позивачки серії 1-ГЮ № 305959 виданим повторно від 07 грудня 2018 року, згідно якого батьками позивачки є ОСОБА_7 та ОСОБА_8;
- свідоцтвом про укладення шлюбу серії 1-ГЮ №487447, виданого 22 лютого 1992 року, згідно якого після реєстрації шлюбу прізвище позивача ОСОБА_8 змінено на Оленіч;
- свідоцтвом про народження серії 1-ЯК №735716, виданого 21 лютого 1966 року, згідно якого ОСОБА_8 народилася 1941 року.
Після звернення до державного нотаріуса позивачці було відмовлено у оформленні спадкових прав та роз'яснено, що реалізувати їх можна буде лише у випадку, коли буде встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_5 та позивачкою, як матір'ю та донькою.
Оскільки чинним законодавством не передбачено іншого порядку виправлення допущених помилок під час оформлення відповідних документів, це згідно зі ст. 315 ЦПК України може зробити суд у порядку встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
В пункті 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" вказано, що відповідно до п. 1 ст. 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника.
Відповідно до абзацу 2 пункту 7 вищевказаної Постанови, суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з тих мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану, оскільки право вибору належить заявнику.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що факт родинних відносин матері та дочки між ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 є доведеним, а різниця у написанні прізвища матері позивачки виникла у зв'язку з помилками уповноважених органів, які видавали документи.
На підставі викладеного, згідно ст. ст. 1218, 1268, 1272 ЦК України керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212-215, 293, п. 1 ч.1 ст. 315, 319 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 (проживає х. Волугове, 1, с. Кухітська Воля Зарічненського району Рівненської області, ІПН НОМЕР_1 до ОСОБА_2 сільської ради Зарічненського району Рівненської області (с. Перекалля Зарічненського району Рівненської області, ЄДРПОУ 04385770) третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 (с. Річки вул. Центральна, 5, Зарічненського району Рівненської області) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та встановлення факту родинних відносин задоволити повністю.
Визначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5, яка померла 24 січня 2017 року у 2 (два) місяці з дня набрання рішенням законної сили.
Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, є дочкою ОСОБА_5, яка померла 24 січня 2017 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Зарічненський районний суд Рівненської області до Рівненського апеляційного суду.
Суддя А. В. Дідик
Суд | Зарічненський районний суд Рівненської області |
Дата ухвалення рішення | 19.02.2019 |
Оприлюднено | 20.02.2019 |
Номер документу | 79946403 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Зарічненський районний суд Рівненської області
Дідик А. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні