Постанова

від 14.02.2019 по справі 400/922/18

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 лютого 2019 року м. Кропивницький

справа № 400/922/18

провадження № 22-ц/4809/414/19

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді: Дуковського О.Л.

суддів: Письменного О.А., Чельник О.І.

з участю секретаря: Демешко Л.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Верес на рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 05 грудня 2018 року, у складі головуючого судді Шаєнко Ю.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Верес про визнання правовідносин за договором оренди земельної ділянки припиненими та зобов'язання повернути земельну ділянку,-

В С Т А Н О В И В:

У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Верес (далі ТОВ Верес) про визнання припиненими правовідносин за договором оренди земельної ділянки та зобов'язання повернути земельну ділянку.

В обгрунтування позову вказував, що йому на праві власності після смерті матері належить земельна ділянка площею 5,33 га, яка розташована на території Новостародубської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області, кадастровий номер НОМЕР_2.

Зазначена земельна ділянка перебуває в оренді у ТОВ Верес на підставі договору оренди землі від 25 жовтня 2004 року та зареєстрованого в Кіровоградській регіональній філії ДП Центр ДЗК 30.12.2004 року за №1441 строком на 5 років.

Додатковою угодою №197 від 02.12.2008 року, зареєстрованою в Кіровоградській регіональній філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України 31.08.2009 року за №040938200566, строк дії договору було продовжено на 10 років, тобто до 31.08.2019 року.

Після смерті матері до позивача перейшли всі права та обов'язки орендодавця за договором, однак передача позивачем земельної ділянки в оренду відповідача шляхом підписання акту приймання-передачі здійснена не була.

30.05.2018 року позивачем було направлено на адресу відповідача повідомлення про припинення договірних правовідносин та повернення земельної ділянки. Вказане повідомлення відповідачем було проігнороване.

Рішенням Петрівського районного суду Кіровоградської області від 05 грудня 2018 року позов задоволено.

Визнано припиненими правовідносини сторін за договором оренди землі від 25.10.2004 року, зареєстрованого у Кіровоградській регіональній філії ДП Центр ДЗК 30.12.2004 року за № 1441, з урахуванням змін та доповнень, внесених додатковою угодою № 197 від 02.12.2008 року.

Зобов'язано ТОВ Верес повернути на користь ОСОБА_1 земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_2, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Новостародубської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області, загальною площею 5,33 га.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Вказує, що рішення суду є незаконним та необгрунтованим, ухваленим з невірною оцінкою доказів у справі та неправильним визначенням правовідносин між сторонами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, про задоволення скарги.

Задовольняючі позов суд першої інстанції послався на те, що між сторонами було порушено порядок прийому - передачі земельної ділянки за договором оренди землі.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно грунтувантися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Згідно ч. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Оскаржуване судове рішення не відповідає зазначеним вимогам виходячи із наступного.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 13.03.2014 року ОСОБА_1 належить земельна ділянка, кадастровий номер НОМЕР_2 призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Новостародубської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області, загальною площею 5,33 га. (а.с.4).

Вказана земельна ділянка належала на підставі державного акта на право приватної власності на землю ОСОБА_2 (матері позивача).

ОСОБА_2 померла 18 липня 2014 року.

За життя ОСОБА_2 уклала з ТОВ Верес договір оренди землі від 25 жовтня 2004 року, який зареєстрований у Кіровоградській регіональній філії ДП Центр 30.12.2004 року , зі строком дії договору 5 років (а.с. 6-7).

02.12.2008 року було укладено між ОСОБА_2 та ТОВ Верес додаткову угодою № 197 до договору оренди землі №1441 від 30.12.2004 року, яка зареєстрована в Кіровоградській регіональній філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України 31 серпня 2009 року за № 040938200566 (а.с.8).

Додатковою угодою продовжено строк дії договору та встановлено тривалістю у 10 років з моменту державної реєстрації додаткової угоди, тобто до 31 серпня 2019 року (а.с.8).

25 травня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ Верес з повідомленням про дострокове розірвання договору оренди землі, укладеного в 2004 році, з посиланням на те, що він не бажає продовжувати орендні правовідносини з відповідачем (а.с.9).

Направлення позивачем на адресу відповідача повідомлення про дострокове розірвання договору оренди підтверджується описом вкладення до цінного листа, фіскальним чеком про сплату коштів за відправку цінного листа та рекомендованим повідомленням про вручення відповідачу поштового відправлення (а.с.10).

Звертаючись із позовом до суду позивач просив визнати припиненими правовідносини за договором оренди землі від 25.10.2004 року та зобов'язати відповідача повернути йому земельну ділянку.

Вимоги про розірвання спірного договору позивач не ставив.

Суд першої інстанції необґрунтовано та безпідставно послався на те, що сторонами договору не було підписано акт приймання - передачі землі у встановлений договором строк, а саме у п'ятиденний термін з моменту державної реєстрації договору, оскільки в матеріалах справи міститься акт приймання передачі земельної ділянки від 25.10.2004 року, згідно якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

В акті приймання - передачі земельної ділянки вказані сторони договору та міститься посилання на договір оренди землі від 25.10.2004 року, згідно якого орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Акт підписаний сторонами та претензій одна до одної не мають.

Судом першої інстанції не встановлювалося, що даний акт не підписувався позивачем чи не стосується даних договірних правовідносин і позивачем даний акт прийому - передачі не спростований.

Задовольняючі позов про припинення правовідносин сторін за спірним договором, суд першої інстанції, послався на пункт 11.4 укладеного договору, яким передбачено розірвання договору в односторонньому порядку, при цьому суд послався на те, що відповідним пунктом договору не встановлено будь-яких застережень стосовно сторони договору, яка може виступати ініціатором дострокового припинення орендних відносин в односторонньому порядку.

З даним висновком суду погодитися не можна.

Відповідач на підставі спірного договору користувався земельною ділянкою наданою позивачем в оренду з 2004 року і продовжує користуватися, а тому посилання позивача на неналежну передачу земельної ділянки у користування відповідачу є необґрунтованими.

Крім того, позивачем не спростовано акт - прийому передачі земельної ділянки, що міститься у матеріалах справи, який свідчить про фактичну передачу у користування земельної ділянки відповідачу.

Також, користування відповідачем земельною ділянкою з дня укладення спірного договору свідчить про фактичну передачу земельної ділянки, а тому відсутність оновленого акту прийому - передачі земельної ділянки не свідчить про припинення орендних правовідносин та спрямованість сторін до іншого волевиявлення.

Таким чином, відсутні підстави для одностороннього розірвання договору оренди землі, у зв'язку із не підписанням акту прийому передачі протягом п'яти календарних днів з моменту реєстрації договору оренди землі. Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 31 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Розірвання договору в односторонньому порядку допускається у разі, якщо це передбачено умовами такого договору.

Спірним договором, який був укладений між ОСОБА_2 та ТОВ Верес передбачено розірвання договору в односторонньому порядку, зокрема і у зв'язку з безпідставною відмовою орендодавця, протягом терміну визначеного договором підписати акт прийому - передачі землі (пункт 11 договору ).

Факт неналежної передачі у користування земельної ділянки чи відмова у підписанні акта прийому - передачі землі позивачем не доведено, оскільки у матеріалах справи міститься акт - прийому передачі до договору оренди землі від 25.10.2004 року та підписаний сторонами договірних правовідносин.

Таким чином, висновок суду першої інстанції, про порушення порядку передачі об'єкта оренди є необгрунтованим, а тому рішення суду про припинення правовідносин за договором оренди землі від 25.10.2004 року та зобов'язання повернути земельну ділянку підлягає скасуванню з відмовою у задоволенні позову.

Суд апеляційної інстанції згідно діючих вимог цивільно-процесуального законодавства перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та позовних вимог, що були предметом розгляду в суді першої інстанції.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а скарга задоволенню.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Верес - задовольнити.

Рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 05 грудня 2018 року - скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Верес про визнання правовідносини за договором оренди земельної ділянки припиненими та зобов'язання повернути земельну ділянку -відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Верес (код ЄДРПОУ 30108718) судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції в сумі 2114,40 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

19.02.2019 року - складено постанову.

Головуючий суддя: О.Л. Дуковський

Судді: О.А. Письменний

О.І. Чельник