Рішення

від 04.02.2019 по справі 200/12166/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2019 р. Справа№200/12166/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. при секретарі судового засідання Столяренко Я.С. розглянув в порядку загального позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Донецькій області, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Миколаївської міської ради Донецької області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру в Донецькій області, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Миколаївської міської ради про визнання протиправним та скасування наказу № 1466 -СГ від 06.06.2018 Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність в частині передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності за к/н НОМЕР_2 площею 20,028 га; к/н НОМЕР_3 площею 10,7768 га; к/н НОМЕР_4 площею 16,7177 га; к/н НОМЕР_5 площею 21,73 га; к/н НОМЕР_6 площею 464 га, що розташовані на території Миколаївської міської об'єднаної територіальної громади Слов'янського району Донецької області за межами населених пунктів; скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки за к/н НОМЕР_4 площею 16,7177 га; к/н НОМЕР_3 площею 10,7768 га; к/н НОМЕР_2 площею 20,028 га.

09.01.2019 позивач надала уточнення до позовної заяви, в яких уточнила розмір земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_2, зазначивши розмір цієї земельної ділянки 22,0278 га та додатково у вимогах про визнання протиправним та скасування наказу № 1466 -СГ від 06.06.2018 Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність в частині передачі земельних ділянок зазначила земельну ділянку за к/н НОМЕР_7 площею 23,27 га (арк. справи 95-96).

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що оскаржуваним рішенням відповідача передано в комунальну власність Миколаївської міської ради, окрім інших, земельні ділянки, права на які позивач набула в порядку спадкування. За змістом позову в провадженні Слов'янського міськрайонного суду Донецької області перебуває цивільна справа № 243/7514/18 за позовною заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_4 до Миколаївської міської ради Миколаївської міської територіальної громади про визнання права власності на житловий будинок та земельні ділянки, визнання права постійного користування земельною ділянкою.

Позивач зазначила, що прийняте відповідачем рішення про передачу в комунальну власність земельних ділянок державної власності є протиправним, прийняте із порушеннями чинного законодавства. Посилаючись на статті 24, 83 Земельного кодексу України позивач зазначила, що Миколаївська міська рада не є суб'єктом права власності на землі сільськогосподарського призначення. Згідно позову відповідач не мав права передавати в комунальну власність, окрім іншого, земельні ділянки площею 5,9 га та 5,9 га, передані рішенням Слов'янської міської ради № 23/17-303 від 26.09.2001 у власність ОСОБА_5 та ОСОБА_6, спадкоємицею яких є позивач. Отже , на час прийняття оскаржуваного рішення відповідач не був власником зазначених земельних ділянок, а тому не мав права передавати їх у власність Миколаївської міської територіальної громади.

Наказ № 1466-СГ від 06.06.2018, крім зазначеного, прийнятий із порушенням пунктів 2, 3 розпорядження Кабінету Міністрів України № 60-р від 31.01.2018 Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в комунальну власність об'єднаних територіальних громад , згідно положень якого передача земельних ділянок сільськогосподарського призначення з державної власності в комунальну власність може відбуватися лише після оприлюднення результатів земельних торгів та укладення договорів оренди земельних ділянок, за умови отримання погодження від об'єднаних територіальних громад (шляхом прийняття відповідною радою рішення згідно статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні ).

В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали заявлені позовні вимоги та просили суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач проти задоволення заявлених позивачем вимог заперечував, підстави незгоди із позовом визначив в наданому суду відзиві.

За змістом відзиву до повноважень відповідача з 2013 року входить розпорядження землями сільськогосподарського призначення землями державної власності за межами населених пунктів. Порядок передачі земельних ділянок з державної до комунальної власності, вимоги до документів, якими оформлюється така передача визначені статтею 117 Земельного кодексу України. Перелік земель, що не можуть перебувати в комунальній власності визначений пунктом 2 статті 117 Земельного кодексу України. Водночас, жодна з земельних ділянок, переданих відповідачем в комунальну власність Миколаївської міської ради за оскаржуваним рішенням не входить до зазначеного переліку, що свідчить про можливість їх передачі до комунальної власності.

Також, відповідач зауважив на тому, що частиною 1 статті 13 Земельного кодексу України до повноважень Кабінету Міністрів України, окрім іншого, віднесено розпорядження землями державної власності в межах, передбачених Земельним кодексом; реалізація державної політики у галузі використання та охорони земель; організація ведення державного земельного кадастру, державного контролю за використанням та охороною земель та здійснення землеустрою.

Враховуючи наведене, відповідач вважає що прийняття оскаржуваного наказу на виконання Розпорядження КМУ № 60-р від 31.01.2018 є правомірним, підстави для його скасування відсутні. В судовому засіданні представник відповідача підтримала викладене у відзиві, просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Миколаївської міської ради в наданих до суду письмових поясненнях зазначив, що передача земельних ділянок з державної до комунальної власності згідно наказу № 1466-СГ від 06.06.2018 відбулася за відсутності порушень вимог чинного законодавства, право комунальної власності набуто у відповідності до положень Земельного кодексу України. 25.07.2018 державним реєстратором проведено державну реєстрацію права власності за Миколаївською міською радою Слов'янського району Донецької області на земельні ділянки за кадастровим номером НОМЕР_3 площею 10,7768 га, за кадастровим номером НОМЕР_4 площею 16,7177 га, за кадастровим номером НОМЕР_2 га площею 22,0278 га.

В судовому засіданні представник третьої особи зазначив про відсутність підстав для скасування наказу відповідача № 1466-СГ від 06.06.2018 про передачу земельних ділянок з державної до комунальної власності.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2018 року провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 26.11.2018. Ухвалою від 26.11.2018 до участі у розгляді справи у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору залучено Миколаївську міську раду Слов'янського району Донецької області, підготовче засідання відкладено на 04.12.2018. В підготовчому засіданні оголошувалася перерва до 20.12.2018, 09.01.2019, відкладалося на 11.01.2019. Ухвалою від 11.01.2019 підготовче провадження у справі закрито,справу призначено дот розгляду у відкритому судовому засіданні на 01.02.2019. В судовому засіданні оголошувалася перерва до 04.02.2019.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ

Позивач, ОСОБА_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1. Згідно з листом Головного територіального управління юстиції в Донецькій області № 1259/02-14 від 02.12.2018 позивач разом із ОСОБА_7 та ОСОБА_4 прийняла спадщину після смерті батька ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, в свою чергу ОСОБА_6 прийняв спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 батька ОСОБА_5 (арк. справи 102).

Згідно наявних в матеріалах справи документів за ОСОБА_5 закріплювалося в безстрокове успадковане володіння земельна ділянка площею 39,3 га (державний акт серії НОМЕР_8 (арк. справи 14-17), на праві постійного користування земельна ділянка площею 10,8 га (державний акт № 198, арк. справи 18), за ОСОБА_6 закріплювалося в безстрокове успадковане володіння земельна ділянка площею 38,1 га (державний акт серії НОМЕР_9 (арк. справи 19-22), на праві постійного користування земельна ділянка площею 11 га та 0,9 га (державний акт № 199, 150 арк. справи 23, 24). Рішенням від 26.09.2001 № 23/17-303 Слов'янська районна рада Донецької області передала у приватну власність безкоштовно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 земельні ділянки площею 5,9 га (акр. справи 32).

06.06.2018 Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області прийнятий наказ № 1466-СГ, яким відповідно до статей 15-1, 117, 122 Земельного кодексу України, Положення про Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 17.11.2016 № 308 передано Миколаївській міській об'єднаній територіальній громаді земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 2532,9988 га, що розташовані на території Миколаївської міської об'єднаної територіальної громади Слов'янського району Донецької області за межами населених пунктів згідно акту приймання-передачі. Згідно додатку до акту приймання-передачі, крім інших, до комунальної власності передані наступні земельні ділянки, правомірність передання яких оскаржується позивачем: за к/н НОМЕР_6 площею 46,40 га призначення для ведення фермерського господарства (п/н 51), к/н НОМЕР_7 площею 23,27 га призначенням для ведення фермерського господарства (п/н 53), к/н НОМЕР_5 площею 21,73 га призначенням для ведення фермерського господарства (п/н 54), к/н НОМЕР_4 площею 16,7177 га призначенням для ведення фермерського господарства (п/н 100), к/н НОМЕР_3 площею 22,0278 га призначенням для ведення фермерського господарства (п/н 101), к/н НОМЕР_2 площею 10,7768 га призначенням для ведення фермерського господарства (п/н 103).

Відповідно до наданих позивачем пояснень земельні ділянки за кадастровим номером НОМЕР_6 площею 46,40 га та НОМЕР_7 площею 23,27 га були в користуванні ОСОБА_5 та ОСОБА_6, спадкоємцем яких є позивач, що підтверджується державним актом на право користування землею серії НОМЕР_9, згідно якого земельну ділянку площею 38,1 га передано в безстрокове успадковане володіння (арк. справи 19-22) та державним актом на право постійного користування землею площею 0,9 га, зареєстрованим в реєстровій книзі № 150 (арк..справи 24); земельні ділянки за кадастровим номеромНОМЕР_5 площею 21,73 га була в користуванні ОСОБА_6, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею площею 0,9 га, зареєстрованим в реєстровій книзі № 199 (арк..справи 23), частина цієї земельної ділянки площею 5,9 га передано рішенням Слов'янської районної ради № 23/17-303 від 26.09.2001 у власність; земельні ділянки НОМЕР_4 площею 16,7177 га НОМЕР_2 площею 22,0278 га були в користуванні ОСОБА_6, що підтверджується державним актом на право користування землею серії НОМЕР_8, згідно якого земельну ділянку площею 39,3 га передано в безстрокове успадковане володіння (арк. справи 14-17), земельна ділянка НОМЕР_3 площею 10,7768 га була в користуванні ОСОБА_6, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею площею 10,8 га, зареєстрованим в реєстровій книзі № 198 (арк..справи 18), частину цієї земельної ділянки площею 5,9 га передано рішенням Слов'янської районної ради № 23/17-303 від 26.09.2001 у власність.

Наявність спору, пов'язаного із набуттям позивачем в порядку спадкування правна земельні ділянки, що включені до переліку земельних ділянок державної власності, що передаються в комунальну власність згідно додатку до рішення від 06.06.2018 № 1466-СГ, не є спірною обставиною.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Тотожні положення містяться в статті 1 Земельного кодексу України.

Згідно статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 13 Земельного кодексу України визначений перелік повноважень Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин. Зокрема, до повноважень Кабінету Міністрів України віднесено належить: розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом; реалізація державної політики у галузі використання та охорони земель; викуп земельних ділянок для суспільних потреб у порядку, визначеному законом; координація проведення земельної реформи; розроблення і забезпечення виконання загальнодержавних програм використання та охорони земель; організація ведення державного земельного кадастру, державного контролю за використанням і охороною земель та здійснення землеустрою.

31.01.2018 Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 60-р Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об'єднаних територіальних громад , яким доручено Держгеокадастру розпочати з 1 лютого 2018 року передачу усіх земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в комунальну власність відповідних об'єднаних територіальних громад, крім тих земельних ділянок, які не можуть бути передані у комунальну власність.

Пунктами 1-3 розпорядження передбачено:

формування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах, визначених перспективним планом формування територій громад, шляхом проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності з подальшою передачею зазначених земельних ділянок у комунальну власність відповідних об'єднаних територіальних громад згідно із статтею 117 Земельного кодексу України;

передачу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, включених до переліку земельних ділянок державної власності, права на які виставлені на земельні торги, в комунальну власність об'єднаних територіальних громад після оприлюднення результатів земельних торгів та укладення договорів оренди таких земельних ділянок;

здійснення до передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності під час передачі в користування (виключно шляхом проведення аукціонів) або у власність за погодженням з об'єднаними територіальними громадами (шляхом прийняття відповідною радою рішення згідно із статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом, статтею 15-1 Земельного кодексу України віднесено до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр). Згідно пункту 7 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 15 від 14.01.2015 Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Порядок передачі земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи земельних ділянок комунальної власності у державну власність визначений статтею 117 Земельного кодексу України. Частиною 1 цієї статті передбачено, що передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

У рішенні органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність зазначаються кадастровий номер земельної ділянки, її місце розташування, площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку, обмеження у її використанні.

На підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність складається акт приймання-передачі такої земельної ділянки.

Рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї.

Згідно частини 2 статті 117 Земельного кодексу України до земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, належать земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна державної власності, а також земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об'єктів у комунальну власність.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ

Підставою заявлених вимог до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області позивач визначив порушення положень Земельного кодексу України, Розпорядження КМУ № 60-р від 31.01.2018 та перевищення наявних у відповідача повноважень під час передачі земель державної власності сільськогосподарського призначення, що знаходяться поза межами населених пунктів в комунальну власність.

В ході розгляду справи позивач неодноразово зауважив на тому, що між ним та відповідачем відсутній спір стосовно речових прав на земельні ділянки, оскільки спір щодо набуття позивачем прав на земельні ділянки в порядку спадкування вже розглядається місцевим судом. Спірним питанням межах цієї адміністративної справи є дотримання позивачем положень чинного законодавства під час реалізації наявних в нього владних повноважень шляхом передачі земельних ділянок державної власності в комунальну власність. В обґрунтування впливу рішення про передачу земельних ділянок в комунальну власність на права позивача остання зауважила на тому, що вона, прийнявши спадщину у встановленому законодавством порядку, набула майновий інтерес стосовно успадкованого майна, до складу якого, як вона вважає, входять земельні ділянки, передані оскаржуваним рішенням відповідача з державної в комунальну власність. Позивач разом із набуттям майнового інтересу набув право на його захист.

При вирішенні спору суд виходить з того, що в справі, що розглядається вимоги позивача спрямовані на захист майнового інтересу щодо земельних ділянок, права на які набуде в порядку спадкування в майбутньому. Наявність існуючого речового права стосовно земельних ділянок, правомірність передачі яких в комунальну власність вирішується, на час звернення до суду із позовом не встановлено. Позивач в позові не порушує питання щодо визнання за ним будь-якого речового права на земельні ділянки, а заявляє вимогу про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке в подальшому ускладнить йому оформлення прав на земельні ділянки. Отже, суд дійшов висновку, що в даному випадку спір між сторонами не має ознак приватноправового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Стосовно наявності порушень під час здійснення відповідачем передачі земельних ділянок в комунальну власність згідно рішення № 1466-СГ від 06.06.2018 суд зазначає наступне.

Згідно положень Земельного кодексу України до повноважень Кабінету Міністрів України, крім іншого, належить, розпорядження землями державної власності та реалізація державної політики у галуз використання та охорони земель.

В межах наявних повноважень Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 60-р від 31.0.12018, яким передбачено передачу земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів у власність об'єднаних територіальних громад. Наслідком такої передачі стане набуття відповідними органами місцевого самоврядування прав на самостійне розпорядження набутими земельними ділянками.

Суд не приймає до уваги доводи позивача стосовно відсутності можливості в Миколаївської міської ради мати на праві власності ділянки сільськогосподарського призначення, вмотивовані положеннями статті 24 та статті 83 Земельного кодексу України. В статті 24 Земельного кодексу України йдеться про передачу земель сільськогосподарського призначення для використання, а в даному випадку, Миколаївська міська рада після отримання земельних ділянок набула права розпорядження земельними ділянками, що знаходяться на території територіальної громади. Статтею 83 Земельного кодексу не містить в собі вичерпного переліку земель, що можуть перебувати в комунальній власності, як то зазначає позивач.

Стосовно доводів про відсутність у відповідача повноважень на передачу в комунальну власність земельних ділянок площею 5,9 та 5,9 га, які були передані рішенням Слов'янської міської ради № 23/17-303 від 26.09.2001 безкоштовно у власність ОСОБА_5 та ОСОБА_6, спадкоємцем яких є позивач, судом також не приймаються, оскільки будь-які документи, які б свідчили про реєстрацію права власності ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на зазначені земельні ділянки на час прийняття спірного рішення в матеріалах справи відсутні. Питання щодо набуття позивачем права власності в порядку спадкування на зазначені земельні ділянки, на день вирішення цієї справи є предметом цивільної справи, розгляд якої триває.

Щодо наявності порушень під час передачі земельних ділянок в комунальну власність пунктів 2, 3 розпорядження № 60р від 31.01.2018 суд зазначає наступне.

Розпорядженнями № 60-р визначений механізм передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення в комунальну власність, кожним з пунктів 1-3 розпорядження передбачає певні обставини, за наявності яких застосовується дія такого пункту. Зокрема, пунктом 1 цього розпорядження передбачено формування земельних ділянок, що підлягають передачі в комунальну власність, шляхом проведення інвентаризації. Пунктом 2 положення передбачено, що земельні ділянки, які підлягають передачі в комунальну власність та права на які виставлені на земельні торги, будуть передані в комунальну власність після оголошення результатів земельних торгів та укладення договорів оренди. Спірні земельні ділянки на земельні торги чи аукціони не виставлялися, а тому, положення пункту 2 Розпорядження №60-р на них не поширюються.

Пунктом 3 розпорядження № 60-р передбачено, що до передачі земельних ділянок з державної власності в комунальну, суб'єктами розпорядження земельними ділянками державної власності здійснюється передача права користування чи права власності на зазначені земельні ділянки за умови погодження з об'єднаними територіальними громадами (шляхом прийняття відповідною радою рішення згідно із статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"). Положення цього пункту не поширюються на спірні правовідносини, оскільки в ньому йдеться про передачу у власність чи користування, іншим суб'єктам, ніж об'єднана територіальна громада, яка в подальшому набуде права розпорядження змеленими ділянками, переданими в комунальну власність.

Таким чином, в ході судового розгляду справи судом встановлено необґрунтованість доводів позивача в частині допущення позивачем порушення пунктів 2, 3 Розпорядження № 60-р від 31.01.2018.

Суд погоджується із доводами відповідача про те, що передача в комунальну власність земельних ділянок державної власності мала здійснюватися в порядку, визначеному статтею 117 Земельного кодексу України. Наявними в матеріалах справи документами підтверджено відповідність здійсненої відповідачем передачі земельних ділянок з державної в комунальну власність вимогам цієї статті.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач під час вчинення дій з приводу яких подано позов, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

З огляду на викладене вище, на підставі положень Земельного кодексу, та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Головного управління Держгеокадастру в Донецькій області (місцезнаходження: 85102, Донецька обл., м. Костянтинівка, вул. Європейська, буд. 13, ідентифікаційний код юридичної особи 39767332), за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Миколаївської міської ради Донецької області (місцезнаходження: 84182, Донецька обл., Слов'янський район, м. Миколаївка, площа Енергетиків , будинок 2/14, ідентифікаційний код юридичної особи 04341413) про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст рішення складено та підписано 14 лютого 2019 року.

Суддя Михайлик А.С.