Рішення

від 19.02.2019 по справі 240/5810/18

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2019 року м. Житомир справа № 240/5810/18

категорія 108010200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Попової О. Г., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полат-Ліс" про застосування заходів реагування,

встановив:

Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальвіна Сервіс Плюс" із позовом, в якому просить застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, а саме:

- заборонити подальшу експлуатацію будівлі деревообробного цеху Товариства з обмеженою відповідальністю "Полат-Ліс", за адресою: Житомирська область, Чуднівський район, смт. Іванопіль, вул. Заводська, 44;

- заборонити подальшу експлуатацію приміщень охорони Товариства з обмеженою відповідальністю "Полат-Ліс", за адресою: Житомирська область, Чуднівський район, смт. Іванопіль, вул. Заводська, 44.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за результатами проведеної позапланової перевірки дотримання відповідачем вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки були виявлені порушення, що створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, що є підставою для застосування до відповідача заходів реагування в порядку статті 70 Кодексу цивільного захисту України.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 14.12.2018 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження із проведенням підготовчого засідання та викликом (повідомленням) учасників справи. Призначено підготовче засідання у справі на 14.01.2019 о 10:30.

Підготовче судове засідання у справі призначене на 14.01.2019 о 10:30 було відкладено на 04.02.2019 о 12:00, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 14 січня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 04 лютого 2019 року о 12:00.

В судове засідання, призначене на 04 лютого 2019 року о 12:00 прибув представник позивача, перед початком підготовчого судового засідання подав до відділу документального забезпечення клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, причини неявки не повідомив. Про дату, час та місце проведення підготовчого судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач у строк, визначений ч.5 ст.162 КАС України та встановлений ухвалою суду від 14.12.2018 відзив на адміністративний позов не надіслав.

Положеннями статті 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Представником відповідача при клопотання про поновлення процесуального строку на подання відзиву подано не було.

Частиною шостою статті 162 КАС України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Положеннями частини четвертої статті 159 КАС України встановлено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Встановлено, що на підставі посвідчення на проведення перевірки №122 від 12.11.2018 (а.с.17) з 12 листопада 2018 року по 16 листопада 2018 року провідним інспектором Чуднівського районного сектору Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області Жуком Д.А. проведено перевірку території та будівлі Товариства з обмеженою відповідальністю "Полат-Ліс", за адресою: Житомирська область, Чуднівський район, смт. Іванопіль, вул. Заводська, 44 щодо додержання та виконання вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

За результатами перевірки складено акт додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки №116 від 16.11.2018. (а.с. 18-24).

Відповідно до змісту акту №116 від 16.11.2018 перевіркою встановлені порушення відповідачем вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, зокрема:

- будівлі та приміщення не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту" (порушено пункти 4 розділу І, 1.2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні);

- об'єкт не забезпечено необхідним запасом води для цілей зовнішнього пожежогасіння відповідно до ДБН В.2.5-74:2013. "Водопостачання зовнішні мережі та споруди" (порушено пункт 4 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні);

- територію та будівлі не в повній мірі забезпечено первинними засобами пожежогасіння (відповідно до Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників) (порушено пункти 3.6, 3.7, 3.8, 3.9, 3.11 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні);

- на території об'єкту відсутній пожежний щит (порушено пункт 3.11 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні);

- не здійснено технічне обслуговування 3-х вогнегасників ВП-2 (порушено пункт 3.17 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні);

- не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (порушено пункт 1.20 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні);

- протипожежні відстані між будівлями захаращені горючими матеріалами (порушено пункт 1.4 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні);

- дерев'яні елементи горищного покриття будівлі охорони не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (порушено пункт 2.5 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні);

- у будівлі охорони стінка печі опалення має тріщини (порушено пункт 2.1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні);

- у будівлі охорони між димоходом та покриттям виконаним із горючих матеріалів відсутня протипожежна розділка (порушено пункт 2.6 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні);

- димовий канал печі опалення у будівлі охорони частково зруйнований (порушено пункти 2.1, 2.8 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні);

- у будівлі охорони електропровідники прокладені по дерев'яним конструкціям (порушено пункт 1.12 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні);

- у адміністративному приміщенні (кабінет бухгалтерії) стінка печі опалення має тріщини (порушено пункт 2.1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні);

- у адміністративних приміщеннях електропровідники прокладені по горючих конструкціях (дерев'яних та пластикових панелях) (порушено пункт 1.12 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні);

- у адміністративних приміщеннях електророзетки та вмикачі встановлені на горючих основах (порушено пункт 1.17 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні);

- у адміністративних приміщеннях світильники підвішені безпосередньо на струмопровідних проводах (порушено пункт 1.18 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні);

- в деревообробному цеху встановлено обладнання без врахування необхідного рівня вибухозахисту згідно класу зони (порушено пункт 1.3 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні);

- на будівлі деревообробного цеху блискавкозахист знаходиться в несправному стані (порушено пункт 1.21 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні);

- у будівлі деревообробного цеху світильники підвішені безпосередньо на струмопровідних проводах (порушено пункт 1.18 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні);

- у будівлі деревообробного цеху електропровідники прокладені по дерев'яним конструкціям (порушено пункт 1.12 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні);

- у будівлі деревообробного цеху світильники із лампами розжарення експлуатуються без захисних ковпаків (порушено пункт 1.18 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні);

- у будівлі деревообробного цеху встановлені тимчасові печі (порушено пункт 2.12 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні);

- у будівлі деревообробного цеху влаштовано тимчасові електричні мережі (порушено пункт 1.8 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні);

- приміщення у будівлі деревообробного цеху захаращені горючим сміттям та відходами від виробництва (порушено пункт 2.1 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні);

- у будівлі деревообробного цеху електричні розподільчі коробки експлуатуються без захисних кришок (порушено пункт 1.18 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні);

- у будівлі деревообробного цеху допускається експлуатація електропровідників із ізоляцією, що втратила свої захисні властивості (порушено пункт 1.18 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні).

За твердженнями позивача, вищезазначені порушення є такими, що впливають на ризик виникнення пожежі, створюють перешкоди її гасінню, вільній евакуації людей при виникненні пожежі, тим самим створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Вважаючи вказані порушення такими, що створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V).

Відповідно до статті 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Водночас, відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту регулює Кодекс цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403-VI (далі - Кодекс).

Згідно вимог п.24 ч.1 ст.2 Кодексу надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб'єкті господарювання на ній або водному об'єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров'ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об'єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Відповідно до частини першої та другої статті 64 Кодексу центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Пункт 12 частини першої статті 67 Кодексу передбачає, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить зокрема звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Згідно з ч.2 ст.68 Кодексу, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Положеннями статті 70 Кодексу визначено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженим Указом Президента України від 16.01.2013 № 20/2013, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України. ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.

У відповідності до Положення про Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області, затвердженого наказом ДСНС України від 04.02.2013 №3, Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб. (а.с.36-40).

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 затверджено Правила пожежної безпеки в Україні (далі - Правила №1417), які є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Пунктом 4 розділу І Правил №1417 визначено, що пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Згідно з п.4 розд. І Правил №1417 пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

У відповідності до пп.3.6, 3.7, 3.8, 3.9, 3.11 розд. V Правил №1417 територія підприємств, будинки, споруди, приміщення, технологічні установки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку.

Під час вибору первинних засобів пожежогасіння потрібно враховувати фізико-хімічні та пожежонебезпечні властивості горючих речовин і матеріалів, їх взаємодію з вогнегасними речовинами, а також площу виробничих приміщень, відкритих майданчиків та установок.

Необхідна кількість первинних засобів пожежогасіння повинна визначатися відповідальним за пожежну безпеку на об'єкті окремо для кожного поверху та приміщення, а також для етажерок відкритих установок.

Якщо в одному приміщенні знаходяться декілька різних за пожежною небезпекою виробництв, не відділених одне від одного протипожежними стінами, то всі ці приміщення повинні забезпечуватись вогнегасниками, пожежним інвентарем та іншими видами засобів пожежогасіння за нормами найбільш небезпечного виробництва.

Вибирання типу та визначення необхідної кількості вогнегасників повинні здійснюватись відповідно до Типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02 квітня 2004 року № 151, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29 квітня 2004 року за № 554/9153.

Підпунктом 3.11 розд. V Правил №1417 визначено, що для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих, складських, допоміжних приміщеннях, будинках, спорудах, а також на території підприємств повинні встановлюватися спеціальні пожежні щити (стенди).

Технічне обслуговування вогнегасників повинно здійснюватися відповідно до Правил експлуатації вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02 квітня 2004 року № 152, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29 квітня 2004 року за № 555/9154, а також ДСТУ 4297-2004 "Технічне обслуговування вогнегасників. Загальні технічні вимоги" (Підпунктом 3.17 розд. V Правил №1417).

Підпунктом 1.20 пункту 1 розділу IV Правил №1417 встановлено, що замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання мають проводитись 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені ПТЕ.

Підпунктом 2.3 пункту 2 розділу ІІІ Правил №1417 визначено, що під час експлуатації об'єкта не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах. Проїм пожежні двері, ворота, вікна, люки, клапани, завіси (екрани) у протипожежних перешкодах повинні утримуватися у справному стані. Це допускається встановлювати будь-які пристрої, предмети тощо, що перешкоджають їх зачиненню.

Положеннями підпункту 2.5 пункту 2 розділу ІІІ Правил №1417 врегульовано, що у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев'яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності. Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев'яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків.

Згідно з пп.2.23 п.2 розд. ІІІ Правил №1417 забороняється зменшувати кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, класи вогнестійкості несучих та огороджувальних конструкцій, застосовувати будівельні матеріали з вищими показниками пожежної небезпеки, змінювати інженерні та планувальні рішення й умови освітлення згідно з нормованою вимогою.

Положеннями підпункту 1.8 пункту 1 розділу IV Правил №1417 визначено, що улаштування та експлуатація тимчасових електромереж забороняються. Винятком можуть бути тимчасові електромережі, які живлять ілюмінаційні установки, а також електропроводки в місцях проведення будівельних, тимчасових ремонтно-монтажних та аварійних робіт.

У відповідності до пп.1.12 п.1 розд. IV Правил №1417 відстань від кабелів та ізольованих проводів, прокладених відкрито, до місць відкритого зберігання (розміщення) горючих матеріалів повинна бути не менше 1 метра. У разі відкритого прокладання незахищених проводів та захищених проводів (кабелів) з оболонками з горючих матеріалів відстань від них до горючих основ (конструкцій, деталей) повинна становити не менше 0,01 метра. У разі неможливості забезпечити вказану відстань провід (кабель) слід відокремлювати від горючої поверхні шаром негорючого матеріалу, який виступає з кожного боку проводу (кабелю) не менше ніж на 0,01 метра. У разі прихованого прокладання таких проводів (кабелів) їх необхідно ізолювати від горючих основ (конструкцій) суцільним шаром негорючого матеріалу, що підтверджується актом проведення прихованих робіт.

Згідно з пп.1.43 п.1 розд. ІІІ Правил №1417 протипожежні відстані між будинками, спорудами, відкритими майданчиками для зберігання матеріалів, устаткування забороняється захаращувати, використовувати для складування матеріалів, устаткування, стоянок транспорту, будівництва та встановлення тимчасових будинків і споруд, у тому числі мобільних (інвентарних) будівель, індивідуальних гаражів.

Положеннями підпункту 2.5 пункту ІІІ розділу Правил №1417 встановлено, що у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев'яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

У відповідності до пп.2.1 п.2 розд. IV Правил №1417 перед початком опалювального сезону теплові мережі, які розташовані у приміщеннях, котельні, теплогенераторні й калориферні установки, печі та інші опалювальні прилади мають бути перевірені й відремонтовані. Несправні опалювальні пристрої не повинні допускатися до експлуатації. Результати перевірок фіксуються у спеціальному журналі із зазначенням дати, особи, яка здійснювала перевірку, та її підпису.

Згідно з пп.2.6 п.2 розд. ІV Правил №1417 печі та інші опалювальні прилади повинні мати протипожежні розділки (відступки) від горючих конструкцій.

Відповідно до пп.2.8 п.2 розд. ІV Правил №1417 на горищах усі димові труби і стіни, в яких проходять димові канали, повинні бути відштукатурені та побілені.

Підпунктом 1.12 пункту 1 розділу ІV Правил №1417 визначено, що електричні машини, апарати, обладнання, електропроводи та кабелі за виконанням та ступенем захисту повинні відповідати класу зони згідно з ПУЕ, мати апаратуру захисту від струмів короткого замикання та інших аварійних режимів.

Згідно з пп.1.17 п.1 розд. ІV Правил №1417 електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати повинні встановлюватися на не горючі основи (конструкції) або з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра.

Положеннями пп.1.18 п.1 розд. ІV Правил №1417 врегульовано, що забороняється: проходження повітряних ліній електропередач та зовнішніх електропроводок над горючими покрівлями, навісами, штабелями лісу, складами пально-мастильних матеріалів, торфу, дров та інших горючих матеріалів; відкрите прокладання електропроводів і кабелів транзитом через пожежонебезпечні і вибухонебезпечні зони будь-якого класу і ближче 1 м і 5 м від них відповідно, а також у сходових клітках; експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцією; застосування саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПУЕ, що пред'являються до переносних (пересувних) електропроводок; застосування для опалення приміщення нестандартного (саморобного) електронагрівального обладнання; користування пошкодженими розетками, відгалужувальними та з'єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами; підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи, обгортання електроламп і світильників папером, тканиною та іншими горючими матеріалами, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами); використання в пожежонебезпечних зонах світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків), а також з відбивачами і розсіювачами, виготовленими з горючих матеріалів; складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами; використання побутових електронагрівальних приладів з порушенням встановлених їх виробником правил експлуатації та в місцях (приміщеннях), де їх застосування заборонено; прокладання в сходових клітках електропроводів і кабелів незалежно від їх напруги, крім електропроводки для освітлення звичайних сходових кліток; розміщення в кабельних спорудах будь-яких тимчасових пристроїв, зберігання в них матеріалів та устаткування.

У відповідності до пп.1.8 п.1 розд. ІV Правил №1417 улаштування та експлуатація тимчасових електромереж забороняються. Винятком можуть бути тимчасові електромережі, які живлять ілюмінаційні установки, а також електропроводки в місцях проведення будівельних, тимчасових ремонтно-монтажних та аварійних робіт.

Аналіз правових норм свідчить на користь висновку, що право заборони виконання робіт, виробництва виникає у разі виявлення під час перевірки порушень вимог законодавства з пожежної та техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Суд також погоджується із доводами позивача та вказує, що наявність хоча б одного істотного порушення, що створює загрозу життю та/або здоров'ю людей є самостійною підставою для застосування заходів реагування.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідач у строк, визначений ч.5 ст.162 КАС України та встановлений ухвалою суду від 14.12.2018 відзив на адміністративний позов не надіслав.

Доказів на спростування виявлених порушень, визначених у акті додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки №116 від 16.11.2018 відповідачем також надано не було.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полат-Ліс" заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), а тому позовні вимоги Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області підлягають задоволенню.

Суд також звертає увагу відповідача, що згідно з ч.2 ст.5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V, відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

У відповідності до ч.2 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 77, 90, 194, 205, 229, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області (вул. Героїв Пожежних, 67-Б, м. Житомир, 10006. РНОКПП/ЄДРПОУ: 38624322) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полат-Ліс" (вул. Заводська, 44, смт. Іванопіль, Чуднівський район, Житомирська область, 13253. РНОКПП/ЄДРПОУ: 34547098) про застосування заходів реагування - задовольнити.

Застосувати до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полат-Ліс"заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, а саме:

- заборонити подальшу експлуатацію будівлі деревообробного цеху Товариства з обмеженою відповідальністю "Полат-Ліс", за адресою: Житомирська область, Чуднівський район, смт. Іванопіль, вул. Заводська, 44;

- заборонити подальшу експлуатацію приміщень охорони Товариства з обмеженою відповідальністю "Полат-Ліс", за адресою: Житомирська область, Чуднівський район, смт. Іванопіль, вул. Заводська, 44.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду складено у повному обсязі: 19 лютого 2019 року.

Суддя О.Г. Попова