Рішення

від 18.02.2019 по справі 520/10964/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

18 лютого 2019 р. справа № 520/10964/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Біленського О.О.,

при секретарі судового засідання - Поволяєвій К.В.,

за участі:

представника позивача - Смородський О.Г.,

представника відповідача Головного управління ДФС у Харківській області - Єрохін І.О.,

представника відповідача Державної фіскальної служби України - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженої відповідальністю ТД ГРАНД ВЕЛЕС (61001, м. Харків, майдан Захисників України, 7/8, офіс 63, код ЄДРПОУ 41357682) до Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197) та Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженої відповідальністю ТД ГРАНД ВЕЛЕС звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) від 19 вересня 2018 року №920653/41357682 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю ТД ГРАНД ВЕЛЕС в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 11 від 17 листопада 2017 року;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України (04655, м. Київ, пл. Львівська, 8. код ЄДРПОУ 39292197) зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю ТД ГРАНД ВЕЛЕС №11 від 17.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання - 05.12.2017.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2018 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання.

Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2019 року, під час розгляду справи по суті, відкладено розгляд справи на підставі ст.205 КАС України у зв'язку з неприбуттям в судове засідання з поважних причин представника позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що на виконання норм ПК України ТОВ ТД ГРАНД ВЕЛЕС було складено податкову накладну від 17.11.2017 року №11 на загальну суму 344700,68 грн. (ПДВ - 57450,11 грн.), яка направлена 05.12.2017 року для реєстрації в Єдиний реєстр податкових накладних. Від Державної фіскальної служби України було отримано квитанції від 05.12.2017 року. Згідно квитанцій податкова накладна від 17.11.2017 року №11 була зареєстрована за номером 9257213273, крім того, податкова накладна була прийнята та зупинена. В графі виявлені помилки зазначено: ... Відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року№ 567. Після отримання квитанцій Державної фіскальної служби України, ТОВ ТД ГРАНД ВЕЛЕС було направлено повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої зупинена та копії документів. Однак, рішенням комісії Головного управління ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 19 вересня 2018 року №920653/41357682 відмовлено ТОВ ТД ГРАНД ВЕЛЕС в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 11 від 17 листопада 2017 року. Представник позивача зазначив, що рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, при цьому до позивача було встановлено Критерії оцінки ступеня ризиків та комісією не було враховано пояснення та документи позивача. З огляду на викладене, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної. З огляду на викладене позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Через канцелярію суду від представника відповідача, Головного управління ДФС у Харківській області, надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв на підставі та у межах повноважень, визначених чинним законодавством, оскаржувані рішення прийняті з огляду на те, що позивачем не надано копій документів що підтверджують транспортування, складського обліку продукції, зберігання на складі та видача зі складу ТМЦ також не підтверджена, також не надав розрахункових документів. З огляду на те, що неможливо підтвердити придбання ТМЦ, відповідач вважає, що правомірно відмовив у реєстрації податкової накладної.

Відповідач - Державна фіскальна служба України, правом надання відзиву на позовну заяву не скористався.

Представник позивача надав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що позивачем було надало усі необхідні документи, які беззаперечно підтверджують реальність здійснення операцій по податковій накладній №11 від 17.11.2017.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити адміністративний позов з підстав та мотивів, викладених в ньому.

Представник відповідача - Головного управління ДФС у Харківській області, в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував з підстав та мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Представник Державної фіскальної служби України в судове засідання не прибув, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, причини неприбуття в судове засідання не повідомив.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ТОВ ТД ГРАНД ВЕЛЕС зареєстровано в якості юридичної особи, одним з профільних видів діяльності підприємства є оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення (код КВЕД 46.43), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

З наявних матеріалів справи вбачається, що ТОВ ТД ГРАНД ВЕЛЕС (Покупець) та "Мontensi Limited LLC" (Продавець) уклали договір від 01.08.2017 року №UА-33/10-2017. Згідно умов вказаного договору, Продавець зобов'язується передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов'язується прийняти у власність від Продавця на умовах, вказаних в Інвойсах, товар відповідно до Інвойсів і сплатити за нього грошову суму. Товар підлягає ввезенню на територію України.

В межах вказаної угоди позивач придбав у "Мontensi Limited LLC" товарно-матеріальні цінності, які в подальшому було ввезені на територію України, що в свою чергу підтверджуються митними деклараціями UА125230/2017/755079, UА125230/2017/755115, UА100010/2017/286972. Відомості, що містяться у митних деклараціях підтверджують, що товарно-матеріальні цінності були ввезені на територію України в контейнері на морському судні - код 11 (графа 25 митної декларації - зазначається код згідно з класифікатором видів транспорту). Ввезення товару здійснювалось через Одеську митницю ДФС України. В подальшому митне оформлення здійснювалось в Київській митниці ДФС або в Київській міській митниці ДФС, про що зазначено в графі А митної декларації.

Для здійснення митного оформлення позивач уклав з ФО-П ОСОБА_5 та ФО-П ОСОБА_4 договори доручення про надання послуг декларування та забезпечення митного оформлення, що підтверджується копіями договорів.

В подальшому товарно-матеріальні цінності були на зберіганні у Товариства з обмеженою відповідальністю УВК Україна за адресою Київська область, м. Бровари, Об'їздна дорога 8, звідки потім транспортувались на адресу ТОВ Компанія Евротехніка , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією договору про надання комплексних логістичних послуг від 26.09.2017 року №215-17, укладеного між ТОВ ТД ГРАНД ВЕЛЕС та ТОВ УВК України.

Щодо подальшої реалізації придбаного товару, в межах якої позивачем було виписано податкову накладну №11 від 17.11.2017 року, позивач зазначив наступне.

ТОВ ТД ГРАНД ВЕЛЕС (Постачальник) та ТОВ Компанія Евротехніка уклали договір про дострокові поставки № 2-2017 від 01.09.2017 року. Згідно вказаного договору Постачальник зобов'язується поставляти Покупцеві товар у встановлені строки, а Покупець зобов'язується приймати такий Товар і сплачувати за нього на умовах даного Договору.

ТОВ Компанія Евротехніка придбало у позивача 17.11.2017 року наступний товар: ваги кухонні МО-691, ваги кухонні зняття ворсу МО-697, бритва електрична МО-682, вафельниця МО-390, ваги кухонні МО-694, ваги кухонні МС-696, машинка для зняття ворсу МО-430, чайник електричний МО-523, сковорода СВ-2219, сковорода СВ-2319, сковорода СВ-2419, сковорода СВ-2519, сковорода СВ-2619, що підтверджується видатковою накладною від 17.11.2017 року.

За отриманий товар ТОВ Компанія Евротехніка сплатила грошові кошти, що в свою чергу підтверджується випискою по рахунку, яка надана до матеріалів справи.

Крім того, згідно умов договору про дострокові поставки № 2-2017 від 01.09.2017 року, поставка Товару здійснюється Постачальником на умовах DDР (офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2010) - склад Покупця згідно Заявок останнього. Постачання товару проводиться силами Постачальника або Покупця по передній домовленості сторін.

В подальшому, 17.11.2017 року ТОВ Компанія Евротехніка своїм транспортом здійснило перевезення товару з м. Бровари, Об'їзна дорога 8 до м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 160, факт транспортування товару підтверджується товарно-транспортною накладною від 17.11.2017 року №12.

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

З огляду на факт відвантаження продукції, відповідно до приписів п.201.10. ст.201 ПКУ ТОВ ТД ГРАНД ВЕЛЕС було складено податкову накладну від 17.11.2017 року №11 на загальну суму 344700,68 грн. (ПДВ - 57450,11 грн.), яка направлена 05.12.2017 року для реєстрації в Єдиний реєстр податкових накладних.

Від Державної фіскальної служби України позивачем було отримано квитанції від 05.12.2017 року. Згідно квитанцій податкова накладна від 17.11.2017 року №11 була зареєстрована за номером 9257213273, крім того, податкова накладна була прийнята та зупинена. В графі виявлені помилки зазначено: ... Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року№ 567.

Після отримання квитанцій Державної фіскальної служби України, ТОВ ТД ГРАНД ВЕЛЕС було направлено повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої зупинена та копії документів, що не заперечувалось сторонами у справі.

Рішенням комісії Головного управління ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 19 вересня 2018 року №920653/41357682 відмовлено ТОВ ТД ГРАНД ВЕЛЕС в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 11 від 17 листопада 2017 року.

Підставами для прийняття комісією рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності первинних типових форм та галузевої специфіки, накладні, розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків. Окремо, в оскаржуваному рішенні, зазначено що відсутні первинні документи щодо зберігання та транспортування ТМЦ.

Суд зазначає, що в момент виникнення у ТОВ ТД ГРАНД ВЕЛЕС податкових зобов'язань згідно вимог Податкового Кодексу України, позивачем було складено відповідну податкову накладну у відповідності до вимог ст. 201 Податкового кодексу України та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

Судом встановлено із наявних в матеріалах справи доказів, що реальність здійснення господарської операції підтверджується усіма необхідними документами.

Надаючи правову оцінку спірних правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 12 Порядку №1246 передбачено здійснення в автоматичному режимі розшифрування та проведення перевірки поданих податкових накладних, серед іншого, на відповідність критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 Порядку №1246, податковим органом формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Така квитанція надсилається платнику податку в автоматичному режимі (в електронному вигляді у текстовому форматі) протягом операційного дня і є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Положення підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України визначають, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Критерії оцінки, Перелік документів).

Пунктом шостим Критеріїв оцінки визначено два критерії для проведення Моніторингу податкової накладної, при цьому за змістом пункту першого Переліку документів для кожного із критеріїв законодавцем визначено специфічний (окремий) перелік документів, які платник податків може подати податковому органу для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку документів, платник податку подає до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

Порядок прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної або відмову у такій реєстрації, у періоді, протягом якого реалізовувалися спірні правовідносини, було регламентовано постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року №190 Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації (далі - Постанова №190) та постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Постанова 117).

Пунктом другим Постанови №117 встановлено, що платники податку на додану вартість, у яких до 1 грудня 2017 року зупинено реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, що діяв до набрання чинності Законом України від 7 грудня 2017 року №2245-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році", та які станом на 1 грудня 2017 року не подали пояснень і копій документів до таких податкових накладних мають право протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній, подати пояснення і копії документів до таких податкових накладних на розгляд комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, порядок роботи яких затверджується цією постановою.

Пунктами 19-21 Постанови №117 визначено, що Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення, серед іншого, про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі або відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Абзацом сьомим пункту 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України платнику податків надано можливість оскаржити Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних в адміністративному або судовому порядку.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку (за Переліком документів); надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Судом встановлено, що відповідачем під час зупинення реєстрації податкової накладної №11 від 17.11.2017 року, як передумови прийняття відповідного рішення комісією, у квитанції №9257213273 від 05.12.2017 року, відповідачем не вказано ані конкретного критерію (відповідного підпункту пункту шостого) оцінки ступеня ризику, ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом №567. Натомість платником податків надано до податкового органу первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій.

Всупереч визначеній у рішенні підставі їх прийняття, контролюючим органом у рішеннях не наведено жодного порушення норми матеріального права, не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства, та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Окрім цього, контролюючий орган не навів у рішенні про зупинення реєстрації податкової накладної, у чому саме полягає невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД та якій умові, зазначеній у пункті 6 Критеріїв, податкова накладна відповідає, за умови розмитнення придбаного товару позивачем.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Суд зазначає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

З огляду на викладене, невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23.10.2018 року по справі №822/1817/18.

Окрім цього, за результатом розгляду письмових пояснень та копій документів, комісією контролюючого органу було прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117 (додаток 2 до вказаного Порядку).

Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства, документи, які складені з порушенням повинні бути конкретно вказані.

Однак, в порушення наведених вимог законодавства, оскаржене рішення містить лише загальне твердження, що позивачем не надано копій розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків, та не містить конкретного переліку документів, які на думку Комісії складені з порушенням законодавства. Отже, рішення суб'єкта владних повноважень не містять чіткої підстави його прийняття, що свідчить про його необґрунтованість.

Відповідно, під час прийняття оскаржуваних рішень, відповідачем не взято до уваги інформацію, повідомлену позивачем та не проведено відповідний аналіз наданих ним документів.

Посилання відповідачів, як на підставу для відмови в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі відсутність розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків є протиправним у зв'язку з тим, що реєстрація податкової накладної позивачем відбувалася за першою подією - відвантаження товарів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.

Відповідачем не надано до суду доказів подання платником податку контролюючому органу копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Відтак, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення є необґрунтованими, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковою накладною, у реєстрації якої відмовлено, а тому є таким, що підлягає скасуванню.

Також суд зазначає, що в рамках однієї і тієї ж угоди при ідентичності операцій, відповідачем також було відмовлено у реєстрації податкових накладних від 03.11.2017 року №9 та від 09.11.2017 року №10. За наслідками судового оскарження в межах справи №820/4649/18, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2018 року, яке набрала законної сили 04.12.2018 року, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ГРАНД ВЕЛЕС" до Державної фіскальної служби України про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Судом встановлено наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, з огляду на що відповідач не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних.

Суд зазначає, що реалізація суб'єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень частини другої статті 19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції.

Під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб'єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Дискреційні повноваження це комплекс прав і зобов'язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Також ця особа може вибирати рішення у передбачених для конкретних ситуацій нормативно-правових актах або схожих документах.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Ради 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до п.28 Постанови №117, податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; протягом п'яти робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить менше 30 млн. гривень; протягом семи робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 30 млн. гривень включно.

Таким чином, нормами Податкового Кодексу України та Постанови №117 чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України N 475/97-ВР від 17.07.97; Конвенція набула чинності для України 11.09.97.

За приписами ч.1,2 статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" N 3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: " 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними.

Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні.

Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист. Крім того, суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Засіб захисту, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правового захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Також суд керується приписами ч. 4 ст. 245 КАС України, за змістом якої у разі визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що належним способом відновлення порушеного права позивача, а також із метою усунення порушень, допущених відповідачем у спірних правовідносинах, є зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю ТД ГРАНД ВЕЛЕС №11 від 17.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо позовної вимоги зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю ТД ГРАНД ВЕЛЕС №11 від 17.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних саме датою її фактичного подання - 05.12.2017, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.28 Порядку, податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з перелічених у нормі подій. Отже дата реєстрації податкової накладної, визначена законодавчо та залежить від дати набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для зобов'язання відповідача зареєструвати податкову накладну датою її фактичного подання, оскільки наведене протирічить приписам законодавства та виходить за межі повноважень суду.

Таким чином, в цій частині позовних вимог належить відмовити.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 19 вересня 2018 року №920653/41357682 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю ТД ГРАНД ВЕЛЕС в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 11 від 17 листопада 2017 року та зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю ТД ГРАНД ВЕЛЕС №11 від 17.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В іншій частині позовних вимог підстави для задоволення відсутні.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженої відповідальністю ТД ГРАНД ВЕЛЕС (61001, м. Харків, майдан Захисників України, 7/8, офіс 63, код ЄДРПОУ 41357682) до Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197) та Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) від 19 вересня 2018 року №920653/41357682 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю ТД ГРАНД ВЕЛЕС (61001, м. Харків, майдан Захисників України, 7/8, офіс 63, код ЄДРПОУ 41357682) в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 11 від 17 листопада 2017 року.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197) зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю ТД ГРАНД ВЕЛЕС (61001, м. Харків, майдан Захисників України, 7/8, офіс 63, код ЄДРПОУ 41357682) №11 від 17.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) на користь Товариства з обмеженої відповідальністю ТД ГРАНД ВЕЛЕС (61001, м. Харків, майдан Захисників України, 7/8, офіс 63, код ЄДРПОУ 41357682) судовий збір у сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 19.02.2019 року.

Суддя Біленський О.О.