Ухвала

від 11.02.2019 по справі 761/1417/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря ОСОБА_4 ,

за участю

представника власника майна ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві матеріали за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 , в інтересах ТОВ «АЗОВМАШ», на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 січня 2019 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 , в інтересах ТОВ «Азовмаш», про арешт майна у кримінальному провадженні № 12018100100006313, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 жовтня 2018 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України.

В ухвалі слідчий суддя вказує, що матеріали долучені до клопотання не містять доказів того, що у кримінальному провадженні взагалі будь-якій особі пред`явлено підозру, так само, як і не містить доказів того, що ОСОБА_6 є підозрюваним, а ТОВ «Технокомм інвест», код ЄДРПОУ: 37026820, ТОВ «Перше джерело», код ЄДРПОУ: 37535902, ТОВ «Санвотер констракшен», код ЄДРПОУ: 4216034, ФОП ОСОБА_7 визнані юридичними особи, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, чи юридичними особи, щодо яких здійснюється провадження.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, представник ОСОБА_5 в інтересах ТОВ «АЗОВМАШ», подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою накласти арешт на грошові кошти, що належать ОСОБА_6 , ТОВ «Технокомм інвест», ТОВ «Перше джерело», ТОВ «Санвотер констракшен», та грошові кошти що належать ФОП ОСОБА_7 .

Представник звертає увагу, що слідчим суддею не взято до уваги перелік документів на підтвердження відповідних правовідносин між цивільними відповідачами та цивільним позивачем. Посилається на ч.1 ст. 170 КПК України, відповідно до якої арешт майна забезпечується, якщо майно є доказом злочину по справі, в тому числі і для забезпечення цивільного позову.

Також апелянт наголошує на той факт, що судом не було враховано, що на даній стадії досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є арешт майна.

Заслухавши доповідь судді, доводи представника ТОВ «АЗОВМАШ» про необхідність скасування ухвали слідчого судді та накладення арешту на майно, вивчивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди,можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При цьому, згідно положень ч. 1 ст. 171 КПК України цивільний позивач має право звернутися до слідчого судді, суду з клопотанням про арешт майна лише з метою забезпечення цивільного позову.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню. У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в тому числі і арешт майна, має неухильно дотримуватися вимог закону. При накладенні арешту на майно, слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності даних, які відповідно до діючого законодавства дають підстави для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, тобто з метою забезпечення цивільного позову, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, Шевченківським УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018100100006313, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 жовтня 2018 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України.

Згідно доводів поданого клопотання про арешт майна, до Шевченківського районного суду м. Києва було подано заяву про скоєння злочину від 28 вересня 2018 року, згідно якою було розпочато 03 жовтня 2018 року кримінальне провадження № 1201810010006313 за ч. 2 ст. 191 КК України, на підставі поданої заяви з доданими до неї документами, слідчим було визнано потерпілим ТОВ «АЗОАМАШ», що підтверджується довідкою слідчого від 04 жовтня 2018 року.

Зі змісту клопотання про накладення арешту, вбачається, що представник цивільного позивача просить накласти арешт на майно, що належить ОСОБА_6 , ТОВ «Технокомм інвест», код ЄДРПОУ: 37026820, ТОВ «Перше джерело», код ЄДРПОУ: 37535902, ТОВ «Санвотер констракшен», код ЄДРПОУ: 4216034, ФОП ОСОБА_7 .

Як правильно вказав в ухвалі слідчий суддя, матеріали долучені до клопотання не містять доказів того, що у кримінальному провадженні взагалі будь-якій особі пред`явлено підозру, так само, як і не містить доказів того, що ОСОБА_6 є підозрюваним, а ТОВ «Технокомм інвест», код ЄДРПОУ: 37026820, ТОВ «Перше джерело», код ЄДРПОУ: 37535902, ТОВ «Санвотер констракшен», код ЄДРПОУ: 4216034, ФОП ОСОБА_7 визнані юридичними особи, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, чи юридичними особи, щодо яких здійснюється провадження.

Таким чином, існування правової підстави для арешту майна не підтверджується відповідними доказами.

Інші доводи апеляційної скарги не є безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді.

Таким чином, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування не виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, оскільки за викладених у клопотанні та доданих до нього матеріалах обставинах не доведено необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 167, 170 - 173 КПК України, відмовив у задоволенні клопотання з підстав недоведеності та необґрунтованості необхідності застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження.

Зважаючи на вищевикладене, в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя діяв у спосіб та у межах діючого законодавства.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, зі змісту апеляційної скарги колегією суддів не виявлено.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтвердженні достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга ОСОБА_5 , в інтересах ТОВ «АЗОВМАШ», задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.170,171,307,309,405,407,422, 379 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 січня 2019 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 , в інтересах ТОВ «Азовмаш», про арешт майна у кримінальному провадженні № 12018100100006313, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 жовтня 2018 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 , в інтересах ТОВ «АЗОВМАШ», - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з часу проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа №11-сс/824/1148/2019

Категорія: ст.379 КПК України

Слідчий суддя у суді першої інстанції ОСОБА_8

Доповідач в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1