Постанова

від 19.02.2019 по справі 1540/3424/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2019 р.м.ОдесаСправа № 1540/3424/18

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Кравченка К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Дунайбункер на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2018 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Дунайбункер до Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - головний державний виконавець Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Діордієва Надія Володимирівна, про визнання протиправною та скасування постанови, визнання протиправними дій,

ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА

НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Товариство з обмеженою відповідальністю Дунайбункер звернулось до суду із вказаним позовом. Позивач просив суд визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 01 червня 2018 року по виконавчому провадженню № 55462887, винесену головним державним виконавцем Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Діордієвою Н.В.; визнати протиправними дії головного державного виконавця Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Діордієвої Н.В. по винесенню постанови про стягнення виконавчого збору від 01 червня 2018 року по виконавчому провадженню № 55462887.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у постанові від 01.06.2018 року зазначено про те, що вона винесена на підставі наказу № 916/3727/15, виданого 29.09.2017 року Господарським судом Одеської області. Однак, ні в постанові про стягнення виконавчого збору від 01.06.2018 року, ні в постанові про відкриття виконавчого провадження від 01.03.2018 року, ні в наказі № 916/3727/15, виданому 29.09.2017 року Господарським судом Одеської області не зазначено будь-яких дій (зобов'язань), які зобов'язані виконати ТОВ Дунайбункер чи/та його посадові особи чи співробітники.

Крім того, ні постанова від 03.01.2018 року, ні наказ № 916/3727/15 не містять жодних даних про зобов'язання вчинити які-небудь дії, зокрема: звільнити земельну ділянку , не чинити перешкоди , вилучити та передати земельну ділянку . Оскільки судові рішення та наказ не можуть бути виконані добровільно, то вони не можуть бути виконані і примусово, тобто немає підстави для нарахування виконавчого збору.

Обов'язковими умовами для стягнення виконавчого збору є фактичне виконання судового рішення, вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень. Крім того, законодавець чітко визначив, що виконавчий збір вираховується також з фактично стягнутої суми. За своїм призначенням виконавчий збір є своєрідною винагородою державному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи призвели до виконання рішення.

Однак, жодної з перелічених обов'язкових для стягнення виконавчого збору умов, не містить ні оскаржувана постанова, ні інші матеріали виконавчого провадження. Виконавчий збір є майновою санкцією по відношенню до боржника, який не виконав рішення суду добровільно, і одночасно є винагородою державному виконавцю за примусовим вчиненням тих дій, які добровільно не вчинив боржник. Проте, жодної з умов, в межах виконавчого провадження № 55462887 виконано не було, а тому постанова про стягнення виконавчого збору від 01 червня 2018 року є безпідставною та незаконною. Також, дії головного державного виконавця Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Діордієвої Н.В. по винесенню постанови про стягнення виконавчого збору від 01 червня 2018 року по виконавчому провадженню № 55462887 є протиправними та не відповідають закону.

Відповідач проти позову заперечував з тих підстав, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом. Для визначення суми виконавчого збору необхідно було встановити ринкову вартість земельної ділянки переданої згідно з виконавчим документом, а саме: 2,3881 га, за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Нахімова, 258. 03.04.2018 року на підставі ст. 20 Закону України Про виконавче провадження та з метою дотримання вимог ст. 27, винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні. Згідно із звітом про експертну грошову оцінку земельної ділянки загальною площею 2, 3881 га, кадастровий номер 5110600000;01:048:0026, цільове призначення - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Нахімова, 258, вартість об'єкту оцінки, на дату оцінки 07.05.2018, становить 10 621 390,00 грн., а тому відповідно розмір виконавчого збору становить 1 062 139,00 грн.

01.06.2018 року керуючись вимогами ч. 2 ст. 27 Закону України Про виконавче провадження винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 1 062 139,00 грн. таким чином, позовна заява ТОВ Дунайбункер є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2018 року у задоволенні адміністративного позову ТОВ Дунайбункер відмовлено.

Не погодившись із прийнятим рішенням ТОВ Дунайводбункер звернулось з апеляційною скаргою. Апелянт просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2018 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2019 р. розгляд даної справи вирішено продовжити в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА

Рішенням господарського суду Одеської області від 13 вересня 2017 року по справі № 916/3727/15 визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 15.11.2004 р. площею 2, 3881 га, розташована за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Нахімова 258, укладений Ізмаїльською міською радою Одеської області з Товариством з обмеженою відповідальністю Дунайбункер .

Також вищенаведеним рішенням господарського суду Одеської області витребувано з незаконного володіння ТОВ Дунайбункер на користь Держави в особі адміністрації Державної прикордонної служби України земельну ділянку площею 2,3881 га, яка розташована за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Нахімова, 258.

03 січня 2018 року Ізмаїльським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області відкрито виконавче провадження № 55462887 на стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 10% вартості майна боржника, переданого стягувану за виконавчим документом.

Того ж дня, 03 січня 2018 року, начальником Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області винесено постанову про утворення виконавчої групи для організації примусового виконання рішення по виконавчому провадженню № 55462887.

16 січня 2018 року головним державним виконавцем Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Діордієвою Н.В. винесено постанову про залучення працівників Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області, для забезпечення охорони громадського порядку та фізичного захисту державних виконавців та залучених осіб при проведенні виконавчих дій, які будуть проводитись 24.01.2018 року, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Нахімова, 258.

23 січня 2018 року начальником Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області винесено постанову про утворення виконавчої групи для організації примусового виконання рішення.

03 квітня 2018 року головним державним виконавцем Ізмаїльського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ Діордієвою Н.В. винесено постанову, якою призначено суб'єкта оціночної діяльності та доручено ТОВ Приватна експертна служба надати письмовий висновок, звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) з питань визначення ринкової вартості земельної ділянки площею 2,3881 га, за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Нахімова, 258, для визначення суми виконавчого збору.

07 травня 2018 року ТОВ Приватна експертна служба здійснено експерту грошову оцінку земельної ділянки та визначено вартість об'єкта оцінки, на дату оцінки - 10 621 390,00 з ПДВ.

01 червня 2018 року головним державним виконавцем Ізмаїльського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ Діордієвою Н.В. винесено постанову про стягнення з ТОВ Дунайбункер виконавчого збору у розмірі 1 062 139,00 грн.

Вважаючи винесену постанову про стягнення виконавчого збору безпідставною та незаконною, ТОВ Дунайбункер звернулось із наведеним позовом.

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

ОБҐРУНТУВАННЯ ДОВОДІВ СТОРІН

Вирішуючи справу суд першої інстанції виходив з того, що Ізмаїльським міськрайонним відділом ДВС ГТУЮ в Одеській області були вчинені дії та заходи з примусового стягнення у виконавчому провадженні щодо передачі та визначення вартості майна, а доводи позивача щодо відсутності підстав для стягнення виконавчого збору та про відсутність доказів вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішення суд першої інстанції вважав необґрунтованими.

Колегія суддів не погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції, вважає їх передчасними та помилковими, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 року № 1404-VIII (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

При цьому, за правилами ст. 10 вказаного Закону заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

В свою чергу, відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 27 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 року № 1404-VIII (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби на всій території України справляється виконавчий збір.

Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Отже, зі змісту зазначених правових норм вбачається, що за своєю правовою природою виконавчий збір є платою за вчинення дій, пов'язаних з примусовим виконанням виконавчого документу, що здійснюються органами державної виконавчої служби, тобто є державним збором (платою) за таку процедуру.

Таким чином, для стягнення виконавчого збору необхідна наявність двох умов, а саме: здійснення державним виконавцем дій направлених на примусове виконання рішення і фактичне стягнення заборгованості.

Виконавчий збір є збором, який сплачується боржником за примусове виконання виконавчого документа та розраховується виходячи з фактично стягнутої або повернутої суми.

Поряд з цим, як встановлено судом апеляційної інстанції із матеріалів справи, державним виконавцем не вчинено жодних виконавчих дій щодо виконання виконавчого документу у спірному виконавчому провадженні у спосіб, що визначений таким виконавчим документом.

Так, як вбачається з постанови про стягнення виконавчого збору від 01.06.2018 р., вона винесена на підставі наказу №916/3727/15, виданого 29.09.2017 р. господарським судом Одеської області, про витребування з незаконного володіння ТОВ Дунайбункер на користь держави в особі Адміністрації державної прикордонної служби України земельну ділянку площею 2,3881 га, що розташована в м. Ізмаїл по вул. Нахімова, 258.

Проте, ні у постанові про стягнення виконавчого збору від 01.06.2018 р., ні у постанові про відкриття виконавчого провадження від 01.03.2018 р., ні у наказі господарського суду Одеської області від 29.09.2017 р. не зазначено жодних дій (зобов'язань), які зобов'язаний виконати ТОВ Дунайбункер чи/та його посадові особи чи співробітники.

В даному випадку витребування земельної ділянки з незаконного володіння є юридичною підставою для зміни володільця земельної ділянки, оскільки договір оренди було визнано недійсним. Тобто, витребування земельної ділянки з незаконного володіння є підставою для скасування відповідних відомостей про оренду земельної ділянки у державних реєстрах.

Колегія суддів враховує, що ні судовим рішенням, ні наказом не зобов'язано ТОВ Дунайбункер чи інших осіб вчиняти якісь дії.

Разом з тим, доказів щодо здійснення з боку державного виконавця будь-яких примусових виконавчих дій у спірному виконавчому провадженні у спосіб, встановлений виконавчим документом, відповідачем суду не надано.

Проте, у постанові про залучення працівників органів внутрішніх справ від 16.01.2018 р. державний виконавець Діордієва Н.В. зазначив, що боржник вимоги виконавчого документу не виконує, у зв'язку з чим призначене примусове виконання рішення суду щодо витребування з незаконного володіння ТОВ Дунайбункер на користь Держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України земельної ділянки площею 2,3881 га.

Тобто, виконавцем зазначено про невиконання ТОВ Дунайбункер виконавчого документа, які підставу для дій з примусового його виконання. Проте, не зазначено від яких саме дій ухиляється чи добровільно не вчиняє апелянт. Так само і не вказано, які саме дії примусового характеру збиралися вчиняти співробітники виконавчої служби.

Таким чином, колегією суддів встановлено, що в даному випадку факт виконання рішення державним виконавцем і дій спрямованих на фактичне стягнення заборгованості/передачу майна стягувачу за виконавчим документом не мали місця.

У судовому засіданні встановлено, що зазначена земельна ділянка яку судовим рішенням вилучено у ТОВ Дунайбункер на протязі більш ніж два роки не використовується ні апелянтом, ні будь-якими іншими особами, на ній відсутнє рухоме чи нерухоме майно.

Тобто, жодних перешкод для представників Адміністрації Державної прикордонної служби України користуватись вказаною земельною ділянкою після набрання судовим рішенням законної сили - не було, доступ до цієї ділянки є безперешкодним.

Відповідно, жодних дій, які були б направлені на примусова виконання судового рішення стосовно витребування земельної ділянки в межах наведеного виконавчого провадження співробітниками Ізмаїльського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області не вчинялось.

Виконавчий збір є майновою санкцією по відношенню до боржника, який не виконав рішення суду добровільно, і одночасно є винагородою для державного виконавця за примусове вчинення тих дій, які добровільно не вчинив боржник. Постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору належать до видів відповідальності за невиконання рішення самостійно та за невиконання без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії.

Обов'язковими умовами стягнення виконавчого збору є: фактичне виконання судового рішення, а також вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про протиправність оскаржуваної постанови про стягнення з позивача виконавчого збору.

Аналогічна позиція щодо застосування норм матеріального права у спірних правовідносин викладена у постановах Верхового Суду від 19.09.2018 року у справі № 804/8289/16 та від 15.02.2018 р. № 910/1587/13.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно до положень ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення є, зокрема, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи і, крім того, судом порушено норми процесуального і матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, ухвалене судове рішення на підставі вимог ст. 317 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового судового рішення про задоволення адміністративного позову.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2018 року, та прийняття нової постанови про часткове задоволення позовних вимог ТОВ Дунайбункер .

Керуючись ст.ст. 308; 311; 315; 317; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Дунайбункер задовольнити, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2018 року скасувати, ухвалити у справі № 1540/3424/18 нову постанову, якою частково задовольнити позов товариства з обмеженою відповідальністю Дунайбункер .

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Діордієвою Н.В. про стягнення виконавчого збору від 01 червня 2018 року по виконавчому провадженню № 55462887.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Головуючий суддя Джабурія О.В. Судді Вербицька Н. В. Кравченко К.В.