Постанова

від 13.02.2019 по справі 802/1787/16-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/1787/16-а

Головуючий у 1-й інстанції:Крапівницька Н. Л.

Суддя-доповідач: Загороднюк А.Г.

13 лютого 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Загороднюка А.Г.

суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Ременяк С.Я.,

представника позивача: Арустамян А.Е.,

представника відповідача: Черпітяк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2018 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Австрія Джус Україна" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна казначейська служба України, Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області, управління Державної казначейської служби у м. Вінниці про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В :

в жовтні 2016 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною бездіяльність Вінницької об'єднаної державної податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області, яка полягає у ненаданні управлінню Державної казначейської служби України у м. Вінниці Вінницькій області висновку із зазначенням ПДВ в сумі 3850185,00 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету та зобов'язати відповідача скласти і подати до управління Державної казначейської служби України у м. Вінниці Вінницькій області висновок із зазначенням ПДВ в сумі 3850185,00 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету. Також просив стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Австрія Джус Україна" заборгованість з бюджетного відшкодування по податку на додану вартість по декларації за жовтень 2013 року в сумі 3850185,00 грн.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2018 року адміністративний позов задоволено частково. Зобов'язано Вінницьку об'єднану державну податкову інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області скласти та подати до управління Державної казначейської служби України у м. Вінниці Вінницької області висновок, що підлягає відшкодуванню з бюджету із зазначенням податку на додану вартість (ПДВ) по декларації товариства з обмеженою відповідальністю "Австрія Джус Україна" (вул. С. Зулінського, 32, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 37695570 ) за жовтень 2013 року в сумі 3850185 грн. (три мільйони вісімсот п'ятдесят тисяч сто вісімдесят п'ять гривень). Стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Австрія Джус Україна" (вул. С. Зулінського, 32, м. Вінниця, 21022, код ЄДРПОУ 37695570 ) сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 1378 грн. (одна триста сімдесят вісім гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області ( вул. 30-річчя Перемоги, 21, м. Вінниця, 21027, код ЄДРПОУ 38782999 ). В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Обґрунтовуючи прийняте рішення, суд першої інстанції, виходив з того, що залишок невідшкодованої суми податку на додану вартість підлягає відшкодуванню, оскільки податкове повідомлення-рішення органу державної податкової служби, яким позивачу зменшено суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість скасовано судовим рішенням, що набрало законної сили. Однак, податковим органом не надано висновку до казначейства для здійснення бюджетного відшкодування.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволені позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення. Також зазначив, що на дату розгляду справи змінився порядок відшкодування податку на додану вартість.

Представник позивача в судовому засіданні заперечила проти доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим просила залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримала вимоги апеляційної скарги та просила її задовольнити.

Представники третіх осіб в судове засідання не з'явились, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до частини 2 статті 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до частини 1 статті 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено з матеріалів справи, згідно з показниками податкової декларації з ПДВ за жовтень 2013 року у позивача існував залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду в сумі 6012439,00 грн. (рядок 22 Податкової декларації).

За звітний податковий період (жовтень 2013 року) у позивача існувало від'ємне значення з ПДВ в сумі 2258863,00 грн. (рядок 19 Податкової декларації).

Враховуючи положення пункту 200.4 статті 200 ПК України, позивачем заявлено про повернення бюджетного відшкодування в сумі 3850185,00 грн., що відображено в податковій декларації з ПДВ за жовтень 2013 року (рядок 23).

Оскільки сума ПДВ, заявлена до відшкодування, перевищувала 100000 грн., на підставі пункту 78.1.8 статті 78 ПК України відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань своєчасності, достовірності та повноти суми податку на додану вартість, за результатами якої було складено акт № 49/1501/37695570 від 17 січня 2014 року та прийняті податкові повідомлення-рішення форми "В4" № 0000181501 від 17 січня 2014 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1148315,00 грн. та податкове повідомлення-рішення форми "В1" № 0000171501 від 17 січня 2014 року, згідно якому зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2548488,00 грн., штрафна санкція 1274244,00 грн.

Не погодившись із прийнятими рішеннями, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 22 червня 2015 року у справі № 802/200/14-а адміністративний позов задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області від 13 січня 2014 року №0000061501 та від 17 січня 2014 року № 0000121501, № 0000181501 та № 0000171501. Стягнуто з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Аграна Джус Україна" (ідентифікаційний код 37695570) сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, подано апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої, 10 вересня 2015 року постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду, апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області залишено без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22 червня 2015 року - без змін.

Таким чином, згідно поданої декларації з ПДВ за жовтень 2013 року позивачем задекларовано до відшкодування на розрахунковий рахунок суму - 3850185 грн.

За результатами проведеної перевірки зменшено суму бюджетного відшкодування на суму 2548488 грн. (податкове повідомлення-рішення форми "В1" № 0000171501 від 17 січня 2014 року).

Станом на дату надання інформації сума оскаржується в Вищому адміністративному суді (справа № 802/200/14-а 23 жовтня 2015 року, відкрито касаційне провадження)

25 листопада 2016 року за результатами проведеної документальної перевірки сума бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 1301697 грн. (3850185 - 2548488) зменшена:

- за рахунок нарахованих сум ПДВ до сплати в сумі 176697 грн. згідно податкових декларацій з ПДВ за червень 2014 року в сумі 97345,03 грн. та липень 2014 року в сумі 79351,97 грн.

- суму ПДВ в розмірі 750000 грн. зменшено за рахунок проведених донарахувань (основний платіж) за актом перевірки податкове повідомлення-рішення (форма 'Р') №0000121501 від 17 січня 2014 року.

- суму ПДВ в розмірі 375000 грн. зменшено за рахунок проведених донарахувань (штрафні санкції) за актом перевірки податкове повідомлення-рішення (форма 'Р') №0000121501 від 17 січня 2014 року.

Станом на 26 вересня 2016 року податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0000121501 від 17 січня 2014 року оскаржувалось у Вищому адміністративному суді України.

Так, Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області подано касаційну скаргу на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22 червня 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2015 року у справі № 802/200/14-а.

Ухвалою Вищого адміністративно суду України від 06 грудня 2017 року касаційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області залишено без задоволення, постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22 червня 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2015 року залишено без змін.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Разом з тим, у рішенні від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що за загально визначеним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - Кодексу), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків закріплений статтею 200 Кодексу.

Відповідно до пункту 33 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Кодексу визначено, що за вибором платника податку, який він відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації, непогашені залишки сум податку на додану вартість, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, задекларовані до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, від'ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 цього Кодексу, та залишок від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларовані платниками податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року:

а) або без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, збільшують розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 2001.3 статті 2001 цього Кодексу, з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення.

Суми такого від'ємного значення та/або бюджетного відшкодування можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку;

б) або підлягають поверненню платнику у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу у редакції, що діяла станом на 31 грудня 2014 року.

Колегією суддів встановлено, що позивач звернувся до суду з адміністративним позовом в жовтні 2016 року, тому спірні відносини регулюються у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу у редакції, що діяла станом на 31 грудня 2014 року.

Бюджетне відшкодування в розумінні підпункту 14.1.18. пункту 14.1. статті 14 Кодексу - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.4. статті 200 Кодексу, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пункту 200.7. статті 200 Кодексу платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно з пунктом 200.8. статті 200 Кодексу платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Пунктом 200.10. статті 200 Кодексу визначено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Відповідно до пункту 200.11. ст. 200 Кодексу за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Згідно з пунктом 200.14 статті 200 ПК України, якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Відповідно до пункту 200.15. статті 200 Кодексу, у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Механізм взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість визначений Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 39 від 17 січня 2011 року (далі - Порядок № 39).

Відповідно до пункту 6 Порядку № 39 у разі коли за результатами проведення перевірок платника податку з урахуванням вимог статей 73 і 83 Кодексу підтверджено достовірність нарахованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, орган державної податкової служби складає висновок про суми відшкодування податку на додану вартість (далі - висновок), в якому зазначає суму, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету.

Згідно з пунктом 7 Порядку № 39 орган державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку зобов'язаний подати органові державної казначейської служби висновок протягом: трьох робочих днів після закінчення камеральної перевірки податкової декларації платника податку, який має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; п'яти робочих днів після закінчення перевірки платника податку, який не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

Пунктом 8 Порядку № 39 визначено, що державна податкова служба надсилає на постійній основі до Державної казначейської служби узагальнену інформацію про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках. Порядок та строки надсилання такої інформації визначаються Державною податковою службою.

Відповідно до пункту 9 Порядку № 39 на підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом: трьох операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; п'яти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

З системного аналізу вказаних правових норм вбачається, що у разі підтвердження достовірності нарахованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, складання висновку про суму відшкодування податку на додану вартість та його надіслання до органу, що здійснює казначейське обслуговування, є обов'язком податкового органу.

Колегія суддів звертає увагу, що судовими рішеннями, які набули законної сили, встановлена правомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість і як наслідок, - право на отримання бюджетного відшкодування в сумі 3850185 грн.

Таким чином, відповідач, всупереч вимог законодавства, не надав висновок до казначейства для здійснення бюджетного відшкодування.

Посилання апелянта на зміну порядку відшкодування податку на додану вартість колегія суддів не приймає, оскільки спірні правовідносини виникли до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні".

Крім того, на думку колегії суддів, внесення інформації про заборгованість перед позивачем з бюджетного відшкодування податку на додану вартість до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, у даному випадку, не є ефективним відновленням прав платника податків.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315, статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2018 року слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 18 лютого 2019 року.

Головуючий Загороднюк А.Г. Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.