Постанова

від 19.02.2019 по справі 826/16018/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/16018/17 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Баглай О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.11.2018 у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю Юн-І-Тек про зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ГУ ДФС у м. Києві звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- прийняти рішення про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках товариства з обмеженою відповідальністю Юн-І-Тек , а також тих рахунках, які можуть бути відкриті після ухвалення рішення по суті.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.11.2018 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві звернулося із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю ЮН-І-ТЕК перебуває на обліку в ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві та є платником податків.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.02.2017 у кримінальному провадженні № 757/8404/17-к надано дозвіл на призначення у кримінальному проваджені № 42016100000000300 документальної позапланової перевірки ТОВ ЮН-І-ТЕК (код 34731982), з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з суб'єктами господарювання за період часу з 01.01.2016 по 31.12.2016. Проведення документальної позапланової перевірки ТОВ ЮН-І-ТЕК (код 34731982) доручено спеціалістам ДФС України в строки, встановлені Податковим кодексом України.

Керівником ГУ ДФС у м. Києві прийнято рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ЮН-І-ТЕК , яке оформлено наказом ГУ ДФС у м. Києві від 29.09.2017 № 9985 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ЮН-І-ТЕК (код 34731982). (а.с. 14)

З метою вручення копії вищезазначеного наказу ГУ ДФС у м. Києві та проведення перевірки ТОВ ЮН-І-ТЕК , співробітниками ГУ ДФС у м. Києві здійснено вихід 04.10.2017 за адресою здійснення діяльності відповідачем.

Директор ТОВ ЮН-І-ТЕК відмовився від підпису в направленнях від 04.10.2017 № 3416/26-15-14-03-02 та № 874/26-15-14-07-01 та відмовився від отримання наказу на проведення перевірки, однак з наказом та направленнями ознайомився, що підтверджується актом відмови від підпису в направленнях та неможливості вручення копії наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ЮН-І-ТЕК (код 34731982) від 04.10.2017 № 775/26-15-14-07-01 та актом відмови від підписання акту від 04.10.2017 № 775/26-15-14-07-01 про відмову від підпису в направленнях та неможливості вручення копії наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ЮН-І-ТЕК (код 34731982) (а.с. 18, 19)

Також, відповідно до акту від 05.10.2017 № 780/26-15-14-07-01 про недопуск до проведення перевірки ТОВ ЮН-І-ТЕК (код 34731982) відповідач не допустив позивача до проведення перевірки та зазначив, що має намір оскаржити такі дії в суді (а.с. 20).

З огляду на вищевикладене, начальником Головного управління ДФС у м. Києві 05.10.2017 о 17 год. 40 хв. було прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків № 31575.

Листом позивача від 05.10.2017 № 31575/10/26-15-14-07-01 відповідача повідомлено про те, 05.10.2017 прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків № 31575, а відтак ГУ ДФС у м. Києві вимагає тимчасово зупинити відчуження майна без згоди податкового органу (а.с. 21)

Позивач, вважаючи недопуск до проведення перевірки протиправним та таким, що обумовлює наявність підстав для прийняти рішення про застосування адміністративного арешту коштів на рахунки товариства з обмеженою відповідальністю ЮН-І-ТЕК (код 34731982), звернувся до суду першої інстанції з даним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що позовна заява жодних доводів щодо наявності у відповідача податкового боргу та відсутності майна для погашення цього податкового боргу не містить, а тому відсутні підстави для застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків, у зв'язку із чим у задоволенні позову слід відмовити.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що платник податків допустив неналежне виконання податкового обов'язку при здійсненні контролю за податковою дисципліною, створивши перешкоди у проведенні перевірки у спосіб не допуску працівників контролюючого органу, а тому вказана обставина є визначеною законом підставою для накладення арешту на кошти платника у банківській установі.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Відповідно пункту 78.5. статті 78 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Згідно пункту 81.1. статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Відповідно до абзацу 5 пункту 81.1. статті 81 Податкового кодексу України непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

Тобто, абзац 5 пункту 81.1. статті 81 Податкового кодексу України містить вичерпний перелік підстав з яких платник податків може відмовитись від допуску посадових осіб до перевірки.

Стаття 94 Податкового кодексу України містить підстави для застосування адміністративного арешту майна.

У відповідності до п. 94.1 ст. 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Пунктом 94.2 ст. 94 ПК України передбачено обставини, за наявності яких може бути застосовано адміністративний арешт майна. Зокрема, відповідно до підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України, арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

На підставі пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин, зокрема, платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Згідно з п. 94.4 статті 94 ПК України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Згідно з п. 94.6 ст. 94 ПК України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається:

- платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна;

- іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.

Згідно з пп. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

На підставі п.94.10 ст. 94 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). У цих випадках таке майно перебуває під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законом для визнання його безхазяйним, або у разі якщо майно є таким, що швидко псується, - протягом граничного строку, визначеного законодавством. Порядок операцій з майном, власника якого не встановлено, визначається законодавством з питань поводження з безхазяйним майном.

Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.

Згідно пп.94.19.1 п.94.19 ст.94 ПК України припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв'язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.

Відповідно до пп. 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Враховуючи викладені вище норми, колегія суддів зазначає про два види арешту майна залежно від підстав та порядку його застосування:

- арешт на кошти та інші цінності платника податків, що перебувають у банку, який застосовується за рішенням суду як спосіб забезпечення погашення податкового боргу, підставою для застосування якого є відсутність або недостатність у платника податків майна для погашення податкового боргу;

- адміністративний арешт майна, в тому числі коштів на банківському рахунку, як спосіб забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом (не виключно обов'язку сплатити податкове зобов'язання), який застосовується за адміністративним або судовим рішенням (залежно від виду майна).

Аналізуючи наведені норми, колегія суддів дійшла до висновку про те, що право у контролюючого органу для звернення до суду з вимогою про застосування арешту коштів на рахунку платника податків виникає, якщо: у платника податків наявний податковий борг; у платника податків відсутнє майно для погашення цього податкового боргу та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Позивач вказує в якості підстави для звернення до суду з даним позовом про накладення арешту на кошти відповідача - недопуск контролюючого органу до перевірки.

Враховуючи викладені вище обставини, та керуючись нормами чинного податкового законодавства, колегія суддів зазначає, що для звернення з позовними вимогами щодо накладення арешту на кошти, що знаходяться в банку платника податків з підстав не допуску перевіряючих до перевірки, не є передбаченою правовою підставою для накладання арешту на кошти, які перебувають на рахунках відповідача, відкритих в банківських установах.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 817/3875/14, від 15.05.2018 у справі № 820/4710/16, від 15.05.2018 у справі № 820/2312/17, від 07.08.2018 у справі № 803/1153/17, від 07.08.2018 у справі № 803/976/17.

За викладених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.11.2018 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.