Постанова

від 06.02.2019 по справі 927/108/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2019 р. м. Київ Справа№ 927/108/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Чорної Л.В.

Тищенко А.І.

за участю представників учасників процесу: від позивача: не з'явився від відповідача: не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну приватного підприємства "Белтранснафта" на рішенняГосподарського суду Черкаської області від 09.07.2018 суддяБобров Ю.М. повний текст складено 13.07.2018 за позовомЧернігівської обласної організації Громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів", м. Чернігів доприватного підприємства "Белтранснафта", м. Чернігів простягнення заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі 202 359,51 грн .,

За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Чернігівська обласна організація Громадська організація "Всеукраїнська спілка автомобілістів" (надалі-позивач) звернулась до Господарського суду Чернігівської області до приватного підприємства "Белтранснафта" (надалі-відповідач) про стягнення 202 359,51 грн. боргу за користування земельною ділянкою.

Звертаючись до суду із вказаним позовом позивач посилається на неналежне виконання відповідачем вимог укладеного між сторонами договору оренди землі від 02.02.2017 щодо своєчасної сплати орендної плати, у зв'язку з чим у відповідача утворилась перед позивачем заборгованість у розмірі 185 000,00 грн.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконання відповідачем договору оренди землі позивач нарахував відповідачу за період з 06.10.2017 по 16.01.2018: 13 491,90 грн. пені, 2 967,61 грн. інфляційних втрат та 900,00 грн. 3% річних.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 09.07.2018 у справі № 927/108/18 позов задоволено частково. Зв рішенням суду стягнуто з приватного підприємства "Белтранснафта" на користь Чернігівської обласної організації Громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" 114 500,00 грн. - основного боргу, 5 946,51 грн. - пені, 666,00 грн. - 3% річних, 2 983,50 грн. - інфляційних втрат та 1 861,44 грн. - на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Місцевий господарський суд з посиланням на ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст. 193, 231 Господарського кодексу України встановив факт неналежного виконанням відповідачем умов договору оренди землі від 02.02.2017 щодо своєчасної сплати орендної плати, так і факт часткової оплати відповідачем заборгованості за вказаним договором в процесі розгляду. У зв'язку чим суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Не погодившись з рішенням Господарського суду Чернігівської області від 09.07.2018 у справі № 927/108/18 приватне підприємство "Белтранснафта" (надалі-скаржник/ПП "Белтранснафта") звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення в частині стягнення 114 500, 00 грн. основного боргу, а провадження у вказаній частині позовних вимог закрити у зв'язку з відсутністю предмету спору; рішення Господарського суду Чернігівської області від 09.07.2018 у справі № 927/108/18 в частині стягнення 5 946,51 грн. пені, 666,00 грн. 3% річних, 2 983,50 грн. інфляційних втрат - змінити, стягнувши з приватного підприємства "Белтранснафта" 2 647, 07 грн. пені, 303, 29 грн. - 3 % річних, 1 520, 28 грн. інфляційних втрат, а також вирішити питання про розподіл судових витрат.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги ПП "Белтранснафта" вказує на те, що під час розгляду справи у суді першої інстанції відповідачем було повністю сплачено заборгованість за договором оренди землі від 02.02.2017 за період з 16.01.2017 по 15.01.2018.

Відтак, враховуючи вищевказані обставини скаржник вважає, що оскільки відповідачем було повністю оплачено заборгованість за договором оренди землі від 02.02.2017, то були наявні всі підстави для закриття провадження у справі, у порядку ст. 231 ГПК України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.08.2018 у справі № 927/108/18 апеляційну скаргу приватного підприємства "Белтранснафта" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 09.07.2018 у справі № 927/108/18 - залишено без руху.

01.10.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від приватного підприємства "Белтранснафта" надійшла заява на усунення недоліків апеляційної скарги.

Указом Президента України "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" № 454/2017 від 29.12.2017 ліквідовано Київський апеляційний господарський суд та утворено Північний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Київську, Сумську, Черкаську, Чернігівську області та місто Київ.

Актом прийняття-передачі судової справи від 01.10.2018 справу № 927/108/18 передано до Північного апеляційного господарського суду.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.11.2018, справу № 927/108/18 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Разіна Т.І., судді: Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2018 у справі № 927/108/18 прийнято апеляційну скаргу приватного підприємства "Белтранснафта" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 09.07.2018 у справі № 927/108/18 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Разіна Т.І., судді: Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.; відкрито апеляційне провадження у справі № 927/108/18; розгляд апеляційної скарги приватного підприємства "Белтранснафта" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 09.07.2018 у справі № 927/108/18 призначено на 10.12.2018.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/374/18 від 10.12.2018 у зв'язку з перебуванням судді Михальської Ю.Б. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 927/108/18.

Відповідно до витягу з протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 10.12.2018 для розгляду справи № 927/108/18 сформовано судову колегію у складі головуючий суддя Разіна Т.І., судді: Чорна Л.В., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 у справі № 927/108/18 апеляційну скаргу приватного підприємства "Белтранснафта" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 09.07.2018 у справі № 927/108/18 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Разіної Т.І., суддів Чорної Л.В., Тищенко А.І.; розгляд апеляційної скарги приватного підприємства "Белтранснафта" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 09.07.2018 у справі № 927/108/18 призначено на 21.01.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2019 розгляд справи № 927/108/18 відкладено на 06.02.2019.

В судове засідання представник позивача та представник скаржника (відповідача) в судове засідання не з'явився.

Заяв/клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги від позивача та відповідача через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду не надходило.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (надалі-ГПК України) неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 42 ГПК України визначено, що учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.

Оскільки явка представників сторін в судове засідання не була визнана обов'язковою, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення представників сторін про місце (рекомендовані поштові повернення), дату і час судового розгляду, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, зокрема, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість здійснення розгляду даної справи у відсутності представників позивача та відповідача за наявними у справі матеріалами.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши пояснення адвоката позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги та письмових пояснень, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, що 02.02.2017 між Чернігівською обласною організацією Громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" (надалі- орендодавець) та приватним підприємством "Белтранснафта" (надалі-орендар) було укладено договір оренди № 7102 (надалі - договір).

За умовами п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування майно: Автостоянка № 1 Чернігівської обласної Всеукраїнської спілки автомобілістів: площа замощення 0,46 га (для встановлення обладнання), огородження по периметру, засоби освітлення, інші елементи інфраструктури, що розташована за адресою: Україна, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Шевченка, 144-а.

Орендар перераховує орендодавцю щомісячну орендну плату ( п. 5.1.1. договору).

У п. 5.3. договору сторони погодили, що всі платежі за цим договором здійснюються орендарем на підставі рахунків, наданих орендодавцем, протягом 3 (трьох) банківських днів з дня отримання орендарем відповідних рахунків, але не пізніше ніж до 15 числа кожного наступного за звітним місяця.

Відповідно до п. 5.4. договору розмір місячної орендної плати за цим договором встановлено у розмірі 24 000,00 грн.

У п. 5.6 договору сторони встановили, що розмір орендної плати може бути змінений за взаємною згодою сторін.

Передбачені п. 5.1 цього договору платежі здійснюються у вказані договором строки на поточний рахунок орендодавця (п. 5.2 договору).

У п. 6.3.7 договору визначено, що орендар зобов'язався своєчасно, відповідно до умов даного договору, вносити щомісячну орендну плату за користування майном та інші передбачені договором платежі.

Договір, згідно з п. 4.1 договору, набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2019.

Майно було передано орендарю 02.02.2017 за актом приймання-передачі майна в оренду (а.с.31).

Сторонами 06.02.2017 укладено додаткову угоду № 1 до договору (а.с.32), якою внесено зміни до п. 5.4 договору, виклавши його в такій редакції: розмір місячної орендної плати за цим договором встановлюється у розмірі 32 000,00 грн.

Чернігівською обласною організацією Громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" виставлялися відповідачу рахунки на оплату орендної плати, які знаходяться в матеріалах справи (а.с.54-65).

Однак, відповідач здійснював оплату по рахунках лише частково.

Відповідач заборгованість в розмірі 185 000,00 грн. не сплатив.

У зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості за договором оренди земно від 02.02.2017 позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Місцевий господарський суд задовольняючи частково позовні вимоги, виходив з того, що відповідачем було в процесі розгляду частково оплачено заборгованість за договором.

Суд апеляційної інстанції не погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі-ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться ( ч. ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Як вірно було зазначено місцевим господарським судом, що укладений між позивачем та відповідачем договір є за своєю правовою природою договором найму (оренди).

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк ( ч. 1 ст. 759 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. ( ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначив місцевий господарський суд відповідач в порушення умов договору несвоєчасно сплачував оренду плату за договором оренди.

Відповідачем частково було сплачено суму заборгованості за договором оренди землі від 02.02.2017, що також не заперечувалось відповідачем.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що приватним підприємством "Белтранснафта" було сплачено перед Чернігівською обласною організацією Громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" основну заборгованість за договором оренди землі від 02.02.2018.

Зазначене підтверджується копіями платіжних доручень №№ 2803 від 27.02.2018 на суму 3 000,00 грн., № 2755 від 12.02.2018 на суму 15 500,00 грн., № 2804 від 27.02.2018 на суму 32 000,00 грн., № 2855 на суму 32 000,00 грн., № 3166 від 18.05.2018 на суму 64 000,00 грн. та № 3169 від 18.05.2018 на суму 32 000,00 грн.

Отже, після відкриття провадження у справі відповідачем було повністю оплачено заборгованість з орендної плати, що також підтверджується як наданою довідкою позивача так і наданою довідкою відповідача.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

У п. 4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Суд апеляційної інстанції вважає за можливе взяти до уваги вказані вище роз'яснення пленуму Вищого господарського суду України та застосувати їх за аналогією до ст. 231 ГПК України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного рішення), зважаючи на відсутність будь-яких роз'яснень щодо спірного питання, враховуючи норми ГПК України в редакції Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 року № 2147-VIII.

Зважаючи на вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що в цій частині вимог місцевим господарським судом було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи.

Крім того, позивачем було заявлено окрім основного боргу позивачем було заявлено до стягнення з відповідача пеню, інфляційній втрати та 3 % річних.

У п. 8. 3 договору сторони визначили, що за порушення строків сплати орендної плати орендар зобов'язаний сплатити орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено ч. 3 ст. 549 ЦК України, ч. 6 ст. 231 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 та ч. 6 ст. 232 ГК України.

У п. 8. 3 договору сторони визначили, що за порушення строків сплати орендної плати орендар зобов'язаний сплатити орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення 3% річних та інфляційних втрат виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Законодавець визначає обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням рівня інфляції та 3 % річних за увесь час прострочення, у зв'язку з чим таке зобов'язання є триваючим.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду України від 12.04.2017 у справі № 913/869/14, від 26.04.2017 у справі № 918/329/16 та у постанові Верховного Суду від 06.07.2018 у справі № 910/10825/17.

Оскільки в процесі судового розгляду було встановлено факт прострочення виконання відповідачем грошових зобов'язань перед позивачем, нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних є правомірним.

Перевіривши розрахунок пені наданий відповідачем за період з 01.09.2017 по 31.12.2017 судом апеляційної інстанції було встановлено, що вказаний розрахунок ж арифметично вірним, а тому до стягнення підлягає пеня в розмірі 2 647,07 грн.

Також перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3 річних за період з 24.05.2017 по 24.01.2017 та з період з 01.09.2017 по 31.12.2017 судом апеляційної інстанції було встановлено, що вказаний розрахунок є арифметично вірним, а тому до стягнення підлягає з відповідача інфляційній втрати в розмірі 1 520,28 грн. та 3 % річних в розмірі 303, 29 грн.

В свою чергу позивачем не надано заперечень щодо поданого відповідачем розрахунку штрафних санкцій.

В ст.ст. 76-79 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

З огляду на наявні в матеріалах справи пояснення та докази, суд дійшов висновку про те, що доводи апеляційної скарги підтвердилися під час перегляду даної справи, що в свою чергу свідчить про неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин, які мають значення для справи, а також невірне застосування норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 09.07.2018 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про закриття провадження у справі в частині стягнення з відповідача 114 000,00 грн. та скасування в частині стягнення штрафних санкцій.

Судовий збір за подачу як позову, так апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладається судом на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст., 11, 74, 129, 231, 240, 267-270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного підприємства "Белтранснафта" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 09.07.2018 у справі № 927/108/18 скасувати виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

1. Провадження у справі № 927/108/18 в частині стягнення з приватного підприємства "Белтранснафта" 114 500,00 грн. заборгованості -закрити.

2. Стягнути з приватного підприємства "Белтранснафта" (14000, м. Чернігів, пр-т Перемоги, буд. 95, оф. 113, ідентифікаційний код 36045989) на користь Чернігівської обласної організації Громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" (14000, м. Чернігів, пров. Коцюбинського, буд. 4/5, ідентифікаційгий код 05389913) 2 647 (дві тисячі шістсот сорок сім) грн. 07 коп.- пені, 303 ( триста три) грн. 29 коп. - 3% річних, 1 520 (одна тисяча п'ятсот двадцять) грн. 28 коп.- інфляційних втрат та 29 (двадцять дев'ять) грн. 87 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ .

3. Стягнути з Чернігівської обласної організації Громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" (14000, м. Чернігів, пров. Коцюбинського, буд. 4/5, ідентифікаційний код 05389913) на користь приватного підприємства "Белтранснафта" (14000, м. Чернігів, пр-т Перемоги, буд. 95, оф. 113, ідентифікаційний код 36045989) 4 553 (чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят три) грн. 08 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Видати наказ.

5. Справу № 927/108/18 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

6. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

7. Доручити Господарському суду Чернігівської області у порядку ст. 327 Господарського процесуального кодексу України видати відповідні накази.

Повний текст судового рішення складено та підписано суддями - 18.02.2019.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді Л.В. Чорна

А.І. Тищенко