Рішення

від 20.02.2019 по справі 910/16746/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

20.02.2019Справа № 910/16746/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження

справу № 910/16746/18

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Дорожні системи , м. Київ,

до дочірнього підприємства Київське обласне дорожнє управління відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України , м. Київ,

про стягнення 32 496,98 грн.

без виклику учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

13.12.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю Дорожні системи (далі - Товариство) до дочірнього підприємства Київське обласне дорожнє управління відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України (далі - Підприємство) про стягнення: 8 009,04 грн. 3% річних та 24 487,95 грн. втрат від інфляції, а всього 32 496,98 грн.

Товариство обґрунтовує позовні вимоги таким:

- 17.02.2017 Товариством (субпідрядник) і Підприємством (генпідрядник) було укладено договір № 17/02-17 на надання послуги з поточного дрібного ремонту та експлуатаційного утримання (встановлення бар'єрного огородження, шумозахисних екранів та дорожніх знаків) на автомобільних дорогах державного і міжнародного значення - М 06 в межах Київської області, згідно дефектних актів (далі - Договір), за умовами якого субпідрядник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених Договором, за дорученням відповідача та замовника - Служби автомобільних доріг у Київській області, надати послуги з поточного дрібного ремонту та експлуатаційного утримання (встановлення бар'єрного огородження, шумозахисних екранів та дорожніх знаків) на автомобільній дорозі державного (міжнародного) значення - М 06 в межах Київської області, згідно дефектних актів, а генпідрядник зобов'язується прийняти та оплатити такі послуги після оплати послуг замовником;

- рішенням Господарського суду міста Києва від 16.08.2018 зі справи № 910/8246/18 за позовом Товариства до Підприємства про стягнення заборгованості за Договором у задоволенні позову було відмовлено;

- постановою від 06.11.2018 зі справи № 910/8246/18 Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу задоволено; вказане рішення скасовано; прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволені повністю;

- на виконання постанови було видано відповідні накази 26.11.2018;

- позивачем нараховано за період з 23.06.2018 по 12.12.2018 (період, який не охоплювався прийнятим судовим рішенням у справі № 910/8246/18) 8 009,04 грн. 3% річних та 24 487,95 грн. втрат від інфляції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

14.01.2019 позивач подав суду заяву про надання для огляду оригіналів документів та засвідчені копії документів для долучення до матеріалів справи.

Судом досліджено оригінали письмових доказів та встановлено їх відповідність наявними в матеріалах справи копіям документів, листом від 30.01.2019 повернуто оригінали документів позивачу.

Ухвалу Господарського суду міста Києва було надіслано учасникам процесу на адреси, зазначені у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що також підтверджується відміткою канцелярії на звороті такої ухвали та рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження у справі 27.12.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення; правом на подання відзиву Підприємство у визначений судом строк не скористалося та заперечення на позов не подало.

Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач у строк, встановлений частиною першою статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, надавши оцінку всім аргументам позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.08.2018 зі справи № 910/8246/18 в задоволенні позову Товариства до Підприємства про стягнення 621 597 грн. відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Товариство 05.09.2018 подало апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.08.2018 зі справи № 910/8246/18 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2018 (колегія суддів у складі: суддя Михальська Ю.Б. - головуючий, судді Разіна Т.І. і Скрипка І.М.) рішення Господарського суду міста Києва від 16.08.2018 у справі №910/8246/18 скасовано; прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено повністю; стягнуто з Підприємства на користь Товариства 563 255,95 грн. основного боргу, 13 167,22 грн. 3% річних, 45 173,83 грн. інфляційних втрат; стягнуто з Підприємства на користь Товариства 9 323,96 грн. судового збору за подання до суду позовної заяви та 13 985,94 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

На виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2018 у справі №910/8246/18 Господарським судом міста Києва 26.11.2018 видано наказ.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2018 у справі №910/8246/18 встановлено таке:

- 17.02.2017 Товариством (субпідрядник) і Підприємством (генпідрядник) укладено Договір;

- відповідно до пункту 1.1 Договору позивач зобов'язується в порядку та на умовах, визначених Договором, за дорученням відповідача та замовника - Служби автомобільних доріг у Київській області, надати послуги з поточного дрібного ремонту та експлуатаційного утримання (встановлення бар'єрного огородження, шумозахисних екранів та дорожніх знаків) на автомобільній дорозі державного (міжнародного) значення - М 06 в межах Київської області, згідно дефектних актів, а генпідрядник зобов'язується прийняти та оплатити такі послуги після оплати послуг замовником;

- загальна вартість послуг за Договором складається із вартості послуг, наданих в межах строку дії Договору, згідно договірних цін на кожен об'єкт, де надавалися послуги та орієнтовано становить 20 000 000 грн. (пункт 3.1 Договору);

- згідно з пунктом 4.1 Договору розрахунки за надані послуги здійснюються на підставі актів приймання-передачі виконаних робіт за формою КБ-3, після надходження фінансування від замовника - Служби автомобільних доріг у Київській області. Генпідрядник при проведенні взаєморозрахунків утримує кошти за послуги ген підряду;

- з матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору позивач виконав роботи на загальну суму 591 017,46 грн., які прийняті відповідачем без жодних заперечень та зауважень, що підтверджується підписаними представниками сторін та скріпленими печатками актом приймання виконаних будівельних робіт від 19.01.2018 на суму 278 595,17 грн. та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт від 19.01.2018 на суму 278 595,17 грн., актом приймання виконаних будівельних робіт від 20.12.2017 на суму 26 087,40 грн. та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт від 20.12.2017 на суму 26 087,40 грн., актом приймання виконаних будівельних робіт від 05.05.2017 на суму 236 394,89 грн. та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт від 05.05.2017 на суму 236 394,89 грн.;

- відповідно до акта на зворотні матеріали об'єкту від 28.12.2017 позивач оприбуткував матеріальні ресурси на суму 15 999,96 грн., у зв'язку із чим позивач зменшив заявлену до стягнення вартість виконаних робіт на вказану суму;

- також, позивач обґрунтовано зменшив заявлену до стягнення вартість виконаних робіт на 2% послуг генпідряду на підставі пункту 4.6 Договору;

- таким чином, основна заборгованість відповідача перед позивачем за вказаними актами становить 563 255,95 грн. (591 017,46 грн. (сума основного боргу) - 15 999,96 грн. (вартість оприбуткованих ресурсів) - 11 821,55 грн. (2% послуги генпідряду));

- як вбачається з умов Договору, укладеного сторонами, підставою для оплати виконаних робіт є акти приймання-виконаних робіт, а також наявність фінансування від замовника - Служби автомобільних доріг у Київській області (пункт 4.1 Договору);

- оскільки відповідач прийняв виконані позивачем роботи без жодних зауважень щодо якості та строків виконання, що підтверджується підписаними зі сторони відповідача актами від 19.01.2018, 20.12.2017, 05.05.2017, останній вчинив юридично значимі дії, направлені на набуття цивільних прав та обов'язків, наслідком яких є виникнення у відповідача обов'язку оплатити позивачу виконані роботи у сумі, визначеній в актах;

- суд дійшов висновку, що строк виконання відповідачем зобов'язань з оплати виконаних позивачем робіт за актами приймання виконаних будівельних робіт від 19.01.2018, від 20.12.2017 та від 05.05.2017 є таким, що настав. Вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 563 255,95 грн. (591 017,46 грн. (сума основного боргу за актами) - 15 999,96 грн. (вартість оприбуткованих ресурсів) - 11 821,55 грн. (2% послуги генпідряду)) є обґрунтованою та правомірно заявлена позивачем до стягнення;

- перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат за прострочення сплати коштів за виконані згідно з актів роботи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про їх обґрунтованість, у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства в частині стягнення з Підприємства 3% річних за прострочення сплати згідно з актом від 05.05.2017 у сумі 9 527,30 грн. за період з 06.05.2017 по 22.06.2018 та інфляційних втрат у сумі 36 793,60 грн. за період травень 2017 року - травень 2018 року, 3% річних за прострочення сплати згідно з актом від 20.12.2017 у сумі 386,64 грн. за період з 21.12.2017 по 22.06.2018 та інфляційних втрат у сумі 1 116,80 грн. за період січень 2018 року - травень 2018 року, 3% річних за прострочення сплати згідно з актом від 19.01.2018 у сумі 3 253,28 грн. за період з 20.01.2018 по 22.06.2018 та інфляційних втрат у сумі 7 263,43 грн. за період лютий 2018 року - травень 2018 року підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивач зазначає, що станом на 12.12.2018 постанова Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2018 у справі №910/8246/18 фактично не була виконана; доказів протилежного суду не подано.

З огляду на наявність прострочення виконання судового рішення, позивач просить суд стягнути з відповідача 8 009,04 грн. 3% річних та 24 487,95 грн. втрат від інфляції.

Товариство визначило період прострочення 3% річних з 23.06.2018 по 12.12.2018, а інфляційних втрат з червня 2018 по листопад 2018, виходячи з такого:

- період нарахування 3% річних за актом від 05.05.2017, які були стягнуті за судовим рішенням від 06.11.2018 зі справи № 910/8246/18, складав: з 06.05.2017 по 22.06.2018;

- період нарахування інфляційних втрат за актом від 05.05.2017, які були стягнуті за судовим рішенням від 06.11.2018 зі справи № 910/8246/18, складав: з травня 2017 по травень 2018;

- період нарахування 3% річних за актом від 20.12.2017, які були стягнуті за судовим рішенням від 06.11.2018 зі справи № 910/8246/18, складав: з 21.12.2017 по 22.06.2018;

- період нарахування інфляційних втрат за актом від 20.12.2017, які були стягнуті за судовим рішенням від 06.11.2018 зі справи № 910/8246/18, складав: з січня 2018 по травень 2018;

- період нарахування 3% річних за актом від 19.01.2018, які були стягнуті за судовим рішенням від 06.11.2018 зі справи № 910/8246/18, складав: з 20.01.2018 по 22.06.2018;

- період нарахування інфляційних втрат за актом від 19.01.2018, які були стягнуті за судовим рішенням від 06.11.2018 зі справи № 910/8246/18, складав: з лютого 2018 по травень 2018;

- фактичного виконання відповідачем рішення суду від 06.11.2018 зі справи № 910/8246/18 не відбулося.

Господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з такого.

Відповідно до пункту 5.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань від 17.12.2013 № 14 (далі - Постанова № 14) господарським судам необхідно мати на увазі, що за приписом частини п'ятої статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) грошове зобов'язання може виникати з рішення суду. Відтак якщо певне зобов'язання згідно з рішенням господарського суду є грошовим (наприклад, у зв'язку з прийняттям судового рішення про стягнення суми попередньої оплати в зв'язку з недопоставкою продукції), відповідальність за невиконання такого зобов'язання, яке виникло з рішення суду, настає на загальних підставах згідно з частиною другою статті 625 названого Кодексу.

Відповідно до пункту 1.9 Постанови № 14 день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вони правильні.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю Дорожні системи (04209, м. Київ, вул. Богатирська, 11; адреса для листування: 03049, м. Київ, вул. Архітектора Кобелєва, 1/7; ідентифікаційний код 41036887) до дочірнього підприємства Київське обласне дорожнє управління відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 11А; ідентифікаційний код 33096517) про стягнення 32 496,98 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з дочірнього підприємства Київське обласне дорожнє управління відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 11А; ідентифікаційний код 33096517) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Дорожні системи (04209, м. Київ, вул. Богатирська, 11; адреса для листування: 03049, м. Київ, вул. Архітектора Кобелєва, 1/7; ідентифікаційний код 41036887) 8 009 (вісім тисяч дев'ять) грн. 04 коп. 3% річних; 24 487 (двадцять чотири тисячі чотириста вісімдесят сім) грн. 95 коп. втрат від інфляції та 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 20.02.2019.

Суддя І.Д. Курдельчук