Рішення

від 07.02.2019 по справі 910/13839/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2019Справа № 910/13839/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Бородині В.В., розглянувши матеріали господарської справи

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІ ІН ТАЙМ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДРАГА"

про стягнення 1 367 521, 41 грн. та розірвання договору та додаткових угод

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДРАГА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІ ІН ТАЙМ"

про розірвання договору

Представники:

від позивача (за первісним позовом): Швець С.В.;

від відповідача (за первісним позовом): Гончар Л.В.

вільні слухачі: ОСОБА_3; ОСОБА_4

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БІ ІН ТАЙМ" (далі -позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДРАГА" (далі -відповідач) про стягнення 1 388 196, 77 грн., з яких: 448 000, 00 грн. - неустойка, 716 196, 77 грн. - передплата з урахуванням інфляційних втрат та 3 % річних та 224 000, 00 грн. - завдаток; розірвання договору № 221/С суборенди нерухомого майна від 23.11.2017; додаткової угоди № 1 від 01.02.2018 та додаткової угоди № 2 від 01.02.2018 до договору.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 221/С суборенди нерухомого майна від 23.11.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2018 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БІ ІН Тайм" залишено без руху. Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "БІ ІН Тайм" строк протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, а саме: докази сплати судового збору у розмірі 5 286, 00 грн. за три вимоги немайнового характеру - оригінал платіжного доручення про перерахування судового збору; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи; докази направлення на юридичну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Драга" копій документів, які додано до позовної заяви б/н від 11.10.2018; детальний обґрунтований розрахунок сум, що підлягають стягненню з відповідача за договором № 221/С суборенди нерухомого майна від 23.11.2017 та додатковими угодами до нього, зокрема розрахунок неустойки, інфляційних нарахувань та 3% річних, зроблений відповідно до вимог чинного законодавства із зазначенням періодів нарахування та зазначенням моменту, коли відбулося фактичне порушення виконання зобов'язання.

29.10.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "БІ ІН Тайм" надійшла заява про усунення недоліків, а також заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 1 367 521, 41 грн., з яких: 448 000, 00 грн. - неустойка, 695 521, 41 грн. - передплата з урахуванням інфляційних втрат та 3 % річних та 224 000, 00 грн. - завдаток; розірвати договір № 221/С суборенди нерухомого майна від 23.11.2017; додаткову угоду № 1 від 01.02.2018 та додаткову угоду № 2 від 01.02.2018 до договору.

Суд визнав подану заяву такою, що відповідає вимогам ст. 46 ГПК України, у зв'язку з чим прийняв її до розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 29.11.2018.

08.11.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що позивач не звертався до відповідача з вимогою передати приміщення в суборенду, відповідно відповідач не відмовляв у передачі приміщення в суборенду.

08.11.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ДРАГА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІ ІН ТАЙМ" про розірвання договору № 221/С суборенди нерухомого майна від 23.11.2017 укладеного між суборендарем - Товариством з обмеженою відповідальністю "БІ ІН ТАЙМ" та орендарем - Товариством з обмеженою відповідальністю "ДРАГА" достроково в односторонньому порядку, у зв'язку з порушенням відповідачем умов договору суборенди № 221/С від 23.11.2017, а саме п. 5.7. договору в частині внесення попередньої оплати (авансу) за відшкодування вартості експлуатаційних витрат у розмірі 36 500, 00 грн. без ПДВ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2018 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДРАГА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІ ІН ТАЙМ" про розірвання договору - залишено без руху. Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ДРАГА" строк протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, а саме надати суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.

16.11.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ДРАГА" надійшла заява про усунення недоліків зустрічної позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2018 прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДРАГА" до спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДРАГА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІ ІН ТАЙМ" про розірвання договору об'єднано в одне провадження з первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІ ІН ТАЙМ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДРАГА" про стягнення 1 367 521, 41 грн. та розірвання договору та додаткових угод у справі №910/13839/18.

23.11.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю БІ ІН ТАЙМ надійшла відповідь на відзив, в якій позивач (за первісним позовом) зазначає, що жодне приміщення позивачу за договором не передано, крім того, позивач вказує, що ним неодноразово направлялись листи та претензії на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю ДРАГА .

27.11.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю ДРАГА надійшли заперечення на відповідь на відзив позивача, в яких відповідач (за первісним позовом) вказує, що позивач (за первісним позовом) в жодному листі не вимагав у відповідача передати приміщення по договору суборенди, а відповідач в свою чергу не відмовлявся від передачі приміщення в оренду, проте позивачем (за первісним позовом) не були перераховані кошти за експлуатаційні витрати у сумі 36 500, 00 грн.

У судовому засіданні 29.11.2019 представник відповідача (за первісним позовом) надав клопотання про відкладення розгляду справи, в якому просив суд відкласти підготовче засідання.

У судовому засіданні 29.11.2018 оголошено перерву до 20.12.2019.

07.12.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю БІ ІН ТАЙМ надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, в якому відповідач (за зустрічним позовом) заперечує проти задоволення зустрічних позовних вимог та зазначає, що позивач (за зустрічним позовом) не надав доказів підтвердження надсилання відповідачу (за зустрічним позовом) рахунку за відшкодування вартості експлуатаційних витрат відповідно до п. 5.7. договору.

18.12.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю ДРАГА надійшла відповідь на відзив відповідача (за зустрічним позовом), в якій позивач (за зустрічним позовом) зазначає, що сторонами в укладеному договорі не передбачено яким саме чином направляється рахунок на адресу контрагента по договору.

20.12.2018 представник відповідача (за первісним позовом) через відділ автоматизованого документообігу суду подав заяву про відкладення розгляду справи, в якій просить суд відкласти підготовче засідання на іншу дату, у зв'язку із перебуванням представника на лікарняному.

У судовому засіданні 20.12.2018 розглянувши подану відповідачем (за первісним позовом) заяву про відкладення розгляду справи, суд відзначим, що юридична особа не обмежена колом осіб, які можуть представляти її інтереси в суді, тому суд відмовляє у задоволенні поданої заяви про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/13839/18 призначено на 31.01.2019.

30.01.2019 представник відповідача (за первісним позовом) через відділ автоматизованого документообігу суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, в якому з метою подання мирової угоди на затвердження суду, просить суд розгляд справи на іншу дату.

У судовому засіданні 31.01.2019 оголошено перерву до 07.02.2019.

У даному судовому засіданні представник позивача (за первісним позовом) підтримав заявлені первісні позовні вимоги та заперечив проти задоволення зустрічних позовних вимог.

Представник відповідача (за первісним позовом) заперечив проти задоволення первісних позовних вимог та підтримав заявлені зустрічні позовні вимоги.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 07.02.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача (за первісним позовом) та відповідача (за первісним позовом), Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

23.11.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДРАГА" (далі - орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БІ ІН ТАЙМ" (далі - суборендар) укладено договір № 221/С суборенди нерухомого майна, умовами якого передбачено, що орендар передає, а суборендар приймає в платне тимчасове користування - найм (далі - оренда) нежитлові приміщення, розташовані за адресою: 02002, м. Київ, вул. Є. Сверстюка, буд. 11, будівля за літ. Е , площею 700, 00 квадратних метрів.

Під час фактичної передачі об'єкта оренди сторони можуть уточнити в акті приймання-передання місцезнаходження та площу об'єкта оренди в межах приміщень, що знаходиться за адресою: 02002, м. Київ, вул. Є. Сверстюка, буд. 11, будівля за літ. Е .

Відповідно до п. 1.2. договору, цільове використання об'єкта оренди за цим договором - офісні приміщення.

Згідно п. 2.1. договору, власником об'єкту оренди є Товариство з обмеженою відповідальністю НОВА-БЕЗПЕКА , на підставі договору купівлі-продажу нежилої будівлі від 28.09.2012, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирилюком Д.В. (зареєстрований за номером 4803).

Пунктом 3.1. договору передбачено, що орендар зобов'язується, зокрема передати об'єкт оренди суборендарю по акту приймання-передачі не пізніше 01.03.2018 року, але тільки за умови виконання суборендарем пунктів 5.5. та 5.7. договору; у визначений цим договором строк прийняти об'єкт оренди від суборендаря по акту приймання-передання після закінчення терміну дії цього договору чи його дострокового припинення; здійснювати за свій рахунок капітальний ремонт об'єкта оренди та письмово повідомити суборендаря про його початок за 90 календарних днів.

За умовами п. 5.1. договору, орендна плата за цим договором становить 224 000, 00 грн. без ПДВ за кожний календарний місяць. Експлуатаційні витрати не включаються до орендної плати та сплачуються суборендарем окремо. Розмір експлуатаційних витрат залежить від витрат орендаря на забезпечення об'єкта оренди водо-, тепло-, та електропостачанням, а також від витрат на утримання та обслуговування об'єкта оренди (зокрема витрат на прибирання місць загального користування об'єкта оренди, обслуговування приладів освітлення, сантехніки, обслуговування пожежного обладнання, охоронної сигналізації та охорони приміщень, дератизацію та дезінфекцію тощо).

Відшкодування вартості спожитої електроенергії щодо об'єкта оренди, проводиться суборендарем у відповідності з показниками лічильників електроенергії, які локально обліковують кількість спожитої електроенергії в об'єкті оренди згідно тарифів, за якими орендар розраховується з постачальником електроенергії. Лічильники мають забезпечити відлік (облік) електроенергії з моменту підписання сторонами акту приймання-передання частини нежитлових приміщень. В момент підписання сторонами акту приймання-передання частини нежитлових приміщень, орендар в присутності суборендаря опломбовує лічильник.

Відшкодування вартості спожитої холодної води щодо об'єкта оренди, проводиться суборендарем у відповідності з показниками лічильника водопостачання, який локально обліковує кількість спожитої холодної води в об'єкті оренди згідно тарифів, за якими орендар розраховується з постачальником води. Лічильник, який локально обліковує кількість спожитої води в об'єкті оренди, встановлюється орендарем. Лічильник має забезпечити відлік (облік) холодної води з моменту підписання сторонами акту приймання-передання частини нежитлових приміщень. В момент підписання сторонами акту приймання-передання частини нежитлових приміщень, орендар в присутності суборендаря опломбовує лічильник.

Відшкодування вартості спожитого теплопостачання щодо об'єкта оренди проводиться суборендарем у відповідності з наданим орендарем розрахунком. Розрахунок експлуатаційних витрат здійснюється орендарем та оформлюється сторонами у вигляді відповідного акту надання послуг.

Згідно п. 5.3. договору, орендна плата сплачується суборендарем шляхом банківського переказу коштів на поточний рахунок орендаря до 25-го числа поточного місяця за наступний календарний місяць користування об'єктом оренди, крім орендної плати за перший місяць оренди, яка сплачується суборендарем не пізніше 01.01.2018. Суборендар сплачує орендарю орендну плату з дня фактичного отримання об'єкта оренди до дня фактичного його повернення орендарю.

За умовами п. 5.5. договору, в рахунок належних з суборендаря за цим договором платежів, на підтвердження взятих на себе зобов'язань за цим договором, і на забезпечення їх виконання, суборендар сплачує орендареві завдаток у розмірі 224 000, 00 грн. без ПДВ. Завдаток сплачується суборендарем на підставі рахунку-фактури орендаря шляхом банківського переказу коштів на поточний рахунок орендаря, не пізніше 30.11.2017 року.

Відповідно до п. 5.6. договору, за домовленістю сторін, завдаток підлягає поверненню суборендарю впродовж місяця з дня припинення дії цього договору, або зарахування в рахунок плати за останній місяць оренди за цим договором, але тільки за умови відсутності заборгованості суборендаря по орендній платі та необхідності здійснення суборендарем на користь орендаря інших платежів, передбачених цим договором (оплати неустойки, відшкодування збитків тощо).

Підпунктом 5.6.1. пункту 5.6. договору визначено, що в разі відмови орендаря від передачі об'єкта оренди у користування суборендарю відповідно до п. 3.1.1. цього договору, орендар зобов'язаний протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати отримання орендарем письмової вимоги суборендаря, повернути суборендарю суму завдатку, внесену в порядку пункту 5.5. цього договору, в розмірі 224 000, 00 грн. без ПДВ та суму внесеної суборендарем орендної плати за перший місяць оренди в порядку пункту 5.3. цього договору в розмірі 224 000, 00 грн. без ПДВ.

Згідно п. 5.7. договору, сторони погодились, що суборендар сплачує орендарю попередню оплату (аванс) за відшкодування вартості експлуатаційних витрат у розмірі 36 500, 00 грн. без ПДВ , який буде зарахований при відшкодуванні вартості експлуатаційних витрат за останній місяць дії договору. Авансове відшкодування сплачується суборендарем на підставі рахунку-фактури орендаря шляхом банківського переказу коштів на його поточний рахунок не пізніше 25 лютого 2018 року.

Відповідно до п. 6.2. договору, при простроченні строків передачі об'єкта оренди чи його приймання (в разі повернення суборендарем) з вини орендаря він сплачує суборендарю пеню, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми місячної орендної плати, визначеної цим договором, за весь час прострочення.

Згідно п. 6.3. договору, в разі відмови орендаря від передачі об'єкта оренди у користування суборендарю, він сплачує суборендарю неустойку в розмірі 224 000, 00 грн. протягом 20 банківських днів з дати письмової вимоги суборендаря.

Цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє до 28.02.2019 року або до дострокового припинення цього договору на умовах визначених ним. Після закінчення строку дії цього договору права суборендаря з приводу подальшого користування об'єктом оренди можуть виникати тільки у зв'язку з укладанням сторонами відповідного договору на новий строк (п. 8.1. договору).

В матеріалах справи наявний дозвіл від 23.11.2017 № 73, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю НОВА-БЕЗПЕКА підтвердило, що частина приміщення, яка знаходиться за адресою: 02002, м. Київ, вул. Є. Сверстюка, 11, загальною площею 700 квадратних метрів на 1-му поверсі 1-но поверхової будівлі (корпус Е), вказана в договорі № 221/С суборенди нерухомого майна від 23.11.2017 дійсно є власністю ТОВ НОВА-БЕЗПЕКА та здана в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "ДРАГА" згідно договору № 71/О оренди нерухомого майна від 31.08.2015 року. Строк дії договору - 31.08.2019. Товариство з обмеженою відповідальністю "ДРАГА" може передавати у користування іншій особі (піднайм) ці приміщення. Укладення договорів суборенди (піднайм) не потребує додаткового узгодження з ТОВ НОВА-БЕЗПЕКА .

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем (за первісним позовом) на виконання умов договору № 221/С суборенди нерухомого майна від 23.11.2017 було сплачено відповідачу (за первісним позовом) завдаток у розмірі 224 000, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1401216078 від 24.11.2017.

Крім того, 28.12.2017 позивачем (за первісним позовом) було перераховано відповідачу (за первісним позовом) орендну плату за перший місяць оренди у розмірі 224 000, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1401216138 від 28.12.2017.

Так, 01.02.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДРАГА" (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БІ ІН ТАЙМ" (суборендар) укладено додаткову угоду № 1 до договору № 221/С суборенди нерухомого майна від 23.11.2017, відповідно до якої сторони дійшли згоди викласти підпункт 3.1.1. договору в новій редакції, а саме: 3.1.1. передати об'єкт оренди суборендарю по акту приймання-передання не пізніше 15.04.2018, але тільки за умови виконання суборендарем пунктів 5.5. та 5.7. договору .

Сторони дійшли згоди викласти підпункт 4.1.1. договору в новій редакції, а саме: 4.1.1. прийняти об'єкт оренди від орендаря по акту приймання-передання не пізніше 15.04.2018 та на умовах, визначених цим договором .

Відповідно до п. 4 додаткової угоди, сторони дійшли згоди викласти підпункт 5.3. договору в новій редакції, а саме: 5.3. Орендна плата сплачується суборендарем шляхом банківського переказу коштів на поточний рахунок орендаря до 25-го числа поточного місяця на наступний календарний місяць користування об'єктом оренди, крім орендної плати за перший місяць оренди, яка сплачується суборендарем не пізніше 01.01.2018 та орендної плати за другий місяць оренди, яка сплачується суборендарем двома платежами, а саме: 120 000, 00 грн. без ПДВ не пізніше 02.02.2018 року та 104 000, 00 грн. без ПДВ не пізніше 12.02.2018. Суборендар сплачує орендарю орендну плату з дня фактичного отримання об'єкта оренди до дня фактичного його повернення орендарю .

Згідно п. 5 додаткової угоди, сторони дійшли згоди викласти підпункт 5.6.1 договору в новій редакції, а саме: 5.6.1. в разі відмови орендаря від передачі об'єкта оренди у користування суборендарю відповідно до п. 3.1.1. цього договору, орендар зобов'язаний протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати отримання орендарем письмової вимоги суборендаря, повернути суборендарю суму завдатку, внесену в порядку пункту 5.5. цього договору, в розмірі 224 000, 00 грн. без ПДВ, суму внесеної суборендарем орендної плати за перший місяць оренди в порядку пункту 5.3. цього договору в розмірі 224 000, 00 грн. без ПДВ та суму внесеної суборендарем орендної плати за другий місяць оренди в порядку пункту 5.3. цього договору в розмірі 224 000, 00 грн. без ПДВ .

Пункт 6 додаткової угоди, сторони дійшли згоди викласти підпункт 5.7 договору в новій редакції, а саме: сторони погодились, що суборендар сплачує орендарю попередню оплату (аванс) за відшкодування вартості експлуатаційних витрат у розмірі 36 500, 00 грн. без ПДВ, який буде зарахований при відшкодуванні вартості експлуатаційних витрат за останній місяць дії цього договору. Авансове відшкодування сплачується суборендарем на підставі рахунку-фактури орендаря шляхом банківського переказу коштів на його поточний рахунок не пізніше 25.03.2018 року .

Також, 01.02.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДРАГА" (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БІ ІН ТАЙМ" (суборендар) укладено додаткову угоду № 2 до договору № 221/С суборенди нерухомого майна від 23.11.2017, якою сторони засвідчили намір збільшити площу об'єкта оренди за договором на додаткові не менше ніж 170 квадратних метрів, про що сторонами буде укладено відповідну додаткову угоду в термін не пізніше 15.04.2018 року.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем (за первісним позовом) на виконання умов договору № 221/С суборенди нерухомого майна від 23.11.2017 з урахуванням додаткової угоди № 1 від 01.02.2018 було перераховано відповідачу (за первісним позовом) оренду плату за другий місяць оренди у розмірі 224 000, 00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1401216185 від 01.02.2018 та № 1401216213 від 12.02.2018.

Як зазначає позивач (за первісним позовом) відповідачем в порушенням умов договору не було виставлено рахунок-фактуру на сплату експлуатаційних послуг, що унеможливило сплату позивачем платежу у розмірі 36 500, 00 грн. відповідно до п. 5.7. договору, в редакції додаткової угоди № 1 від 01.02.2018.

Тож, листом від 21.05.2018 № 21/05-2018 позивач (за первісним позовом) звернувся до відповідача (за первісним позовом), в якому просив повідомити фактичну дату прийому-передачі приміщення та зафіксувати її у додатковій угоді, відповідно до вимог п. 9.2 договору.

Відповідач (за первісним позовом) на вищезазначений лист відповіді не надав.

Позивач (за первісним позовом) направив відповідачу (за первісним позовом) претензію № 14/08-2018 від 14.08.2018, в якій вимагав протягом 5 банківських днів з дати отримання даної претензії повернути на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "БІ ІН ТАЙМ" грошові кошти у сумі 672 000, 00 грн., які складаються із суми завдатку та сплаченої орендної плати за перші два місяці оренди., а також протягом 20 (двадцяти) банківських днів з дати письмової вимоги суборендаря сплатити на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "БІ ІН ТАЙМ" 448 000, 00 грн. неустойки, що разом становить 1 120 000, 00 грн., що підтверджується описом вкладення у цінний лист та копією фіскального чеку від 15.08.2018.

Відповідач (за первісним позовом) на вищезазначену претензію відповіді також не надав.

В свою чергу, відповідач (за первісним позовом) надіслав позивачу (за первісним позовом) лист-повідомлення № 45 від 02.10.2018, в якому зазначив, що Товариством з обмеженою відповідальністю "БІ ІН ТАЙМ" не сплачено авансове відшкодування вартості експлуатаційних послуг у розмірі 36 500, 00 грн., у зв'язку з чим просив позивача (за первісним позовом) вважати договір № 221/С суборенди нерухомого майна від 23.11.2017 припиненим достроково в односторонньому порядку у зв'язку з порушенням Товариством з обмеженою відповідальністю "БІ ІН ТАЙМ" виконання обов'язків по договору, який отриманий позивачем (за первісним позовом) 01.11.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Отже, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги за первісним позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю "БІ ІН ТАЙМ" зазначає, що відповідач (за первісним позовом) неналежним чином виконує свої зобов'язання, оскільки рахунок-фактура для перерахування авансового відшкодування вартості експлуатаційних послуг у розмірі 36 500, 00 грн. не був виставлений позивачу (за первісним позовом), відповідно подальша передача майна в оренду суборендарю за актом приймання-передачі не відбулася.

Позивач (за первісним позовом) вважає що такі дії відповідача (за первісним позовом) свідчать про ухилення від обов'язку передачі майна в оренду, оскільки договір пов'язує момент передачі майна в оренду з виконанням суборендарем п.п. 5.5. та 5.7. договору (сплата завдатку та авансового відшкодування вартості експлуатаційних послуг у розмірі 36 500, 00 грн.), тож не виставлення відповідачем (за первісним позовом) рахунку унеможливлює проведення платежу та подальшу передачу майна в оренду, у зв'язку з чим позивач (за первісним позовом) просить суд розірвати договір № 221/С суборенди нерухомого майна від 23.11.2017 та додаткові угоди до нього.

Крім того, позивач (за первісним позовом) просить суд стягнути з відповідача (за первісним позовом) 695 521, 41 грн. - передплата з урахуванням інфляційних втрат та 3 % річних, 224 000, 00 грн. - завдатку та 448 000, 00 грн. - неустойки.

В обґрунтування зустрічного позову Товариство з обмеженою відповідальністю "ДРАГА" вказує, що пунктом 5.7. договору був передбачений граничний термін виконання зобов'язання відповідачем (за зустрічним позовом) в частині внесення авансового платежу за відшкодування вартості експлуатаційних послуг у розмірі 36 500, 00 грн., проте зазначені кошти не були сплачені останнім, тобто відповідач (за зустрічним позовом) не виконав усі умови укладеного договору, як підставу для передачі майна в суборенду, у зв'язку з чим позивач (за зустрічним позовом) просить суд розірвати договір № 221/С суборенди нерухомого майна від 23.11.2017 укладеного між суборендарем - Товариством з обмеженою відповідальністю "БІ ІН ТАЙМ" та орендарем - Товариство з обмеженою відповідальністю "ДРАГА" достроково в односторонньому порядку, у зв'язку з порушенням відповідачем (за зустрічним позовом) умов договору суборенди № 221/С від 23.11.2017.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню частково, а позовні вимоги за зустрічним позовом підлягають задоволенню повністю, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 221/С від 23.11.2017, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором оренди.

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Так, згідно зі ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до ст. 760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права.

Відповідно до ст. 774 Цивільного кодексу України, передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Згідно ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Частинами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як встановлено судом, між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДРАГА" та Товариством з обмеженою відповідальністю "БІ ІН ТАЙМ" було укладено договір № 221/С суборенди нерухомого майна від 23.11.2017, відповідно до якого орендар передає, а суборендар приймає в платне тимчасове користування - найм (далі - оренда) нежитлові приміщення, розташовані за адресою: 02002, м. Київ, вул. Є. Сверстюка, буд. 11, будівля за літ. Е , площею 700, 00 квадратних метрів.

Крім того, в матеріалах справи наявний дозвіл від 23.11.2017 № 73, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю НОВА-БЕЗПЕКА підтвердило, що частина приміщення, яка знаходиться за адресою: 02002, м. Київ, вул. Є. Сверстюка, 11, загальною площею 700 квадратних метрів на 1-му поверсі 1-но поверхової будівлі (корпус Е), вказана в договорі № 221/С суборенди нерухомого майна від 23.11.2017 дійсно є власністю ТОВ НОВА-БЕЗПЕКА та здана в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "ДРАГА" згідно договору № 71/О оренди нерухомого майна від 31.08.2015 року. Строк дії договору - 31.08.2019. Товариство з обмеженою відповідальністю "ДРАГА" може передавати у користування іншій особі (піднайм) ці приміщення. Укладення договорів суборенди (піднайм) не потребує додаткового узгодження з ТОВ НОВА-БЕЗПЕКА .

Отже, як встановлено судом вище, відповідно до умов договору № 221/С суборенди нерухомого майна від 23.11.2017 з урахуванням додаткових угод, позивачем (за первісним позовом) було сплачено відповідачу (за первісним позовом) завдаток у розмірі 224 000, 00 грн., орендну плату за перший місяць оренди у розмірі 224 000, 00 грн., та орендну плату за другий місяць оренди у розмірі 224 000, 00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1401216078 від 24.11.2017; № 1401216138 від 28.12.2017, № 1401216185 від 01.02.2018 та № 1401216213 від 12.02.2018.

Суд зазначає, що підпунктом 3.1.1 пункту 3.1. договору, в редакції додаткової угоди № 1 від 01.02.2018 було передбачено, що орендар зобов'язується передати об'єкт оренди суборендарю по акту приймання-передання не пізніше 15.04.2018, але тільки за умови виконання суборендарем пунктів 5.5. та 5.7. договору.

Тобто умовами укладеного договору фактична передача майна в суборенду пов'язана зі сплатою позивачем (за первісним позовом) завдатку у сумі 224 000, 00 грн. (п. 5.5. договору) та авансового платежу за відшкодування вартості експлуатаційних послуг у розмірі 36 500, 00 грн. (п. 5.7. договору), зокрема сплата останнього здійснюється позивачем (за первісним позовом) на підставі рахунку-фактури не пізніше 25.03.2018 року.

Проте, відповідний рахунок-фактура не був виставлений відповідачем (за первісним позовом), що, як зазначає позивач (за первісним позовом), унеможливило проведення платежу та подальшу передачу майна в оренду, у зв'язку з чим позивач (за первісним позовом) просить суд розірвати договір № 221/С суборенди нерухомого майна від 23.11.2017 та додаткові угоди до нього та повернути сплачені кошти, а також сплати неустойку відповідно до п. 6.3. договору.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається. Якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Отже, за змістом наведеної норми, розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути встановлені законом або безпосередньо в договорі.

Одностороння відмова від договору не потребує узгодження так як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли право на односторонню відмову у сторони відсутнє, намір розірвати договір може бути реалізований за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а у разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору, - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін. (ч.4 ст.188 Господарського кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України підприємство чи організація, які вважають за необхідне змінити чи розірвати договір, надсилають пропозиції про це другій стороні за договором.

Верховним Судом України з посиланням на рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 у справі № 1-2/2002 (про досудове врегулювання спорів) також зазначалося, що недотримання позивачем вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору в разі виникнення такої необхідності не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання договору (постанова від 17.06.2008 № 8/32пд).

Цивільне законодавство базується на принципі обов'язкового виконання сторонами зобов'язань за договором. За загальним правилом, закріпленим у ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

У вказаній статті йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

Верховний Суд України у своїх висновках щодо застосування ст. 651 ЦК України, які мають враховуватись судами загальної юрисдикції при застосуванні вказаної статті, зазначив, що вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати (постанова судової палати у цивільних та у господарських справах Верховного Суду України від 18 вересня 2013 р. у справі N 6-75цс13).

Разом з тим, суд зазначає, що у пункті 5.7 договору в редакції додаткової угоди № 1 від 01.02.2018, сторони погодились, що суборендар сплачує орендарю попередню оплату (аванс) за відшкодування вартості експлуатаційних витрат у розмірі 36 500, 00 грн. без ПДВ, який буде зарахований при відшкодуванні вартості експлуатаційних витрат за останній місяць дії цього договору. Авансове відшкодування сплачується суборендарем на підставі рахунку-фактури орендаря шляхом банківського переказу коштів на його поточний рахунок не пізніше 25.03.2018 року.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Згідно з ч. 1 ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора (ч. 2 ст. 613 ЦК України).

Разом з тим, рахунок-фактура є документом, який містить лише платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти; ненадання рахунку-фактури не є відкладальною обставиною у розумінні ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 ЦК України; тому наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє відповідача від обов'язку сплатити належні за договором платежі, враховуючи що у договорі було передбачено розмір вартості експлуатаційних витрат які необхідно сплати та строк їх сплати.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 29.09.2009 у справі № 37/405, у постанові Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 910/9472/17 та постанові Вищого господарського суду України від 08.04.2015 у справі № 910/15918/14.

При цьому, суд зазначає, що позивач (за первісним позовом) не звертався до відповідача (за первісним позовом) з вимогою виставити відповідний рахунок-фактура на оплату авансу за відшкодування вартості експлуатаційних витрат у розмірі 36 500, 00 грн.

В той же час, суд зазначає, що підпунктом 5.6.1. договору в редакції додаткової угоди № 1 від 01.02.2018 передбачено, що в разі відмови орендаря від передачі об'єкта оренди у користування суборендарю відповідно до п. 3.1.1. цього договору, орендар зобов'язаний протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати отримання орендарем письмової вимоги суборендаря, повернути суборендарю суму завдатку, внесену в порядку пункту 5.5. цього договору, в розмірі 224 000, 00 грн. без ПДВ, суму внесеної суборендарем орендної плати за перший місяць оренди в порядку пункту 5.3. цього договору в розмірі 224 000, 00 грн. без ПДВ та суму внесеної суборендарем орендної плати за другий місяць оренди в порядку пункту 5.3. цього договору в розмірі 224 000, 00 грн. без ПДВ .

Тобто, обов'язок зі повернення відповідачем (за первісним позовом) сплачених позивачем (за первісним позовом) коштів у загальному розмірі 672 000, 00 грн. пов'язаний з відмовою орендаря від передачі об'єкта оренди у користування суборендарю, проте, суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази відмови відповідача (за первісним позовом) від передачі майна в оренду позивачу (за первісним позовом), як і відсутні докази звернення останнього до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДРАГА" з відповідною вимогою передати майно в оренду.

В свою чергу, в обґрунтування зустрічного позову Товариство з обмеженою відповідальністю "ДРАГА" вказує, що пунктом 5.7. договору був передбачений граничний термін виконання зобов'язання відповідачем (за зустрічним позовом) в частині внесення авансового платежу за відшкодування вартості експлуатаційних послуг у розмірі 36 500, 00 грн., проте зазначені кошти не були сплачені останнім, тобто відповідач (за зустрічним позовом) не виконав усі умови укладеного договору, як підставу для передачі майна в суборенду, у зв'язку з чим позивач (за зустрічним позовом) просить суд розірвати договір № 221/С суборенди нерухомого майна від 23.11.2017 укладеного між суборендарем - Товариством з обмеженою відповідальністю "БІ ІН ТАЙМ" та орендарем - Товариство з обмеженою відповідальністю "ДРАГА" достроково в односторонньому порядку, у зв'язку з порушенням відповідачем (за зустрічним позовом) умов договору суборенди № 221/С від 23.11.2017.

Проте, суд вважає такі твердження позивача (за зустрічним позовом) безпідставними, оскільки останній всупереч умовам укладеного договору не виконав свій обов'язок з виставлення відповідачу (за зустрічним позовом) рахунку-фактури на оплату, враховуючи те, що позивач (за зустрічним позовом) був обізнаний з тим, що відповідні кошти повинні бути перераховані відповідачем (за зустрічним позовом) не пізніше 25.02.2018 року та сплата останніх є підставою для передання приміщення в оренду за актом приймання-передачі.

При цьому, суд не приймає до уваги долучений позивачем (за зустрічним позовом) до зустрічної позовної заяви лист-повідомлення № 49 22.10.2018 до якого додано рахунок-фактуру на сплату авансового платежу за відшкодування вартості експлуатаційних послуг у розмірі 36 500, 00 грн., оскільки останній датований 22.10.2018, в той час як мав бути виставлений відповідачу (за зустрічним позовом) 25.02.2018 року та надісланий на адресу Товариством з обмеженою відповідальністю "БІ ІН ТАЙМ" після звернення останнього до суду з первісною позовною заявою.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, враховуючи наведене вище, суд зазначає, що у даному випадку наявні порушення умов договору № 221/С суборенди нерухомого майна від 23.11.2017 з обох сторін, а тому відсутні підстави для розірвання договору № 221/С суборенди нерухомого майна від 23.11.2017 з підстав викладених у первісній та зустрічній позовній заяві.

В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За таких обставин, оскільки як первісний позов так і зустрічний позов містить вимогу про розірвання договору суборенди, що свідчить про небажання сторін продовжувати правовідносини за даним договором, суд дійшов висновку про необхідність розірвання договору № 221/С суборенди нерухомого майна від 23.11.2017 та додаткових угод № 1 від 01.02.2018, № 2 від 01.02.2018 до нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 188 Господарського кодексу України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Крім того, згідно ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України, у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Суд також зазначає, що частиною 1 ст. 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає (ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Таким чином, враховуючи що Товариством з обмеженою відповідальністю "БІ ІН ТАЙМ" на виконання умов договору були сплачені кошти у загальному розмірі 672 000, 00 грн., що складаються з орендної плати за перший та другий місяць оренди, а також завдатку, який підлягав зарахуванню за останній місяць оренди, беручи до уваги що оренда сплата сплачується саме за користування майном, а в даному випадку Товариство з обмеженою відповідальністю "БІ ІН ТАЙМ" не використовувало приміщення, оскільки останнє не було передано за актом-приймання передачі, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для утримання зазначених коштів у Товариства з обмеженою відповідальністю "ДРАГА" та останні підлягають поверненню Товариству з обмеженою відповідальністю "БІ ІН ТАЙМ".

Вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "БІ ІН ТАЙМ" в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДРАГА" 448 000, 00 грн. - неустойки, інфляційних втрат та 3 % річних не підлягають задоволенню, оскільки як передбачено умовами договору неустойка сплачується у разі відмови орендаря від передачі об'єкта оренди у користування суборендарю, як встановлено судом вище матеріали справи не містять доказів відмови ТОВ "ДРАГА" від передачі майна в оренду ТОВ "БІ ІН ТАЙМ", як підставу для нарахування неустойки.

Крім того, враховуючи встановлений судом факт порушення умов договору № 221/С суборенди нерухомого майна від 23.11.2017 з обох сторін, відсутні підстави для нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю "ДРАГА" інфляційних втрат та 3 % річних на суму попередньої оплати, у зв'язку простроченням виконання зобов'язання.

Витрати по сплаті судового збору за первісним позовом відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених первісних позовних вимог.

Витрати по сплаті судового збору за зустрічним позовом відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача (за зустрічним позовом).

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

ВИРІШИВ :

1. Первісні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "БІ ІН ТАЙМ" задовольнити частково.

2. Зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДРАГА" - задовольнити повністю.

3. Розірвати договір № 221/С суборенди нерухомого майна від 23.11.2017 та додаткові угоди № 1 від 01.02.2018, № 2 від 01.02.2018 до договору, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "БІ ІН ТАЙМ" (02140, м. Київ, проспект Бажана, буд. 26, кв. 309, ідентифікаційний код - 33994265) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДРАГА" (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд. 11, ідентифікаційний код - 37767702).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДРАГА" (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд. 11, ідентифікаційний код - 37767702) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІ ІН ТАЙМ" (02140, м. Київ, проспект Бажана, буд. 26, кв. 309, ідентифікаційний код - 33994265) 672 000 (шістсот сімдесят дві тисячі) грн. 00 коп. - боргу та 15 365 (п'ятнадцять тисяч триста шістдесят п'ять) грн. 99 коп. - судового збору.

5. У задоволенні решти первісних позовних вимог відмовити.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БІ ІН ТАЙМ" (02140, м. Київ, проспект Бажана, буд. 26, кв. 309, ідентифікаційний код - 33994265) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДРАГА" (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд. 11, ідентифікаційний код - 37767702) 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. - судового збору.

7. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено: 18.02.2019.

Суддя С.О. Щербаков