Ухвала

від 22.12.2018 по справі 161/20227/18

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/20227/18

Провадження № 1-кс/161/10687/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 22 грудня 2018 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого слідчого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

слідчого ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №10 в м. Луцьку клопотання старшого слідчого СУ ГУНП у Волинської області ОСОБА_3 про арешт майна,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СУ ГУНП у Волинської області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором прокуратури Волинської області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно.

З підстав,викладених вклопотанні,просить суднакласти арешт,а самепозбавити правана відчуження,розпорядження такористування майномскладом-магазиномплощею 2078,7кв.м.,що заадресою: АДРЕСА_1 та земельноюділянкою 0,7010га,кадастровий номер0710400000:40:002:0018яка розташованаза адресою: АДРЕСА_1 .

З метою забезпечення арешту майна та запобігання його протиправного відчуження, клопотання просить розглянути без повідомлення власника майна.

В судовому засіданні слідчий підтримав клопотання з підстав у ньому викладених. Суду пояснив, що в матеріалах клопотання є докази для накладення арешту на майно. Просив клопотання задовольнити.

Фіксування за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання, у відповідності до ч. 1ст. 107 КПК України, не здійснювалось, оскільки клопотань учасників щодо застосування таких засобів не надходило

Заслухавши пояснення слідчого, дослідивши письмові матеріали клопотання, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Відповідно до ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Відповідно до ст. 91 КПК України У кримінальному провадженні підлягають доказуванню:

1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);

2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;

3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;

4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;

5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання;

6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення;

7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.

Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Відповідно до ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого. Обов`язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

Судом при розгляді клопотання встановлено, що у провадженні СУ ГУНП у Волинській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120180300000000145 від 13.04.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

Як вбачається із змісту клопотання та доданих до нього письмових матеріалів, постановою старшого слідчого СУ ГУНП у Волинської області ОСОБА_3 про визнання предмету речовим доказом та приєднання його до матеріалів кримінального провадження від 11 вересня 2018 року склад-магазин площею 2078,7 кв. м., що за адресою: м. Ковель, вул. Брестська, 133 та земельна ділянка 0,7010 га, кадастровий номер 0710400000:40:002:0018 яка розташована за адресою: м. Ковель, вулиця Брестська, 133 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Таким чином, положеннями чинного КПК України прямо передбачено таку підставу накладення арешту на майно, як збереження речових доказів. А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення клопотання.

Керуючись ст. ст. 170, 172, 173 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП у Волинської області ОСОБА_3 про арешт майна задовольнити повністю.

Накласти арешт на склад-магазин площею 2078,7 кв. м., що за адресою: м. Ковель, вул. Брестська, 133 та земельну ділянку 0,7010 га, кадастровий номер 0710400000:40:002:0018 яка розташована за адресою: м. Ковель, вулиця Брестська, 133, які на праві приватної власності належать ТзОВ «Топ Світ Ковель», ЄДРПОУ 35229417, шляхом позбавлення останнього права на відчуження, розпорядження та користування зазначеним нерухомим майном.

Ухвала підлягає до негайного виконання.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: /підпис/

Згідно з оригіналом

Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1