Рішення

від 18.09.2018 по справі 0440/5434/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2018 року Справа № 0440/5434/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В, розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відповідача 1 Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №19 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, відповідача 2 Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

18 липня 2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №19 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:

- зобов'язати Відділ з питань призначення та перерахунків пенсій №19 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з розрахунку заробітної плати за період з 01.01.1989 по 31.12.1993 та з урахуванням стажу роботи за час знаходження на пенсії по інвалідності з причини трудового каліцтва.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено наступне:

- пенсійна справа позивача знаходиться на виконанні та контролі у відповідача. Після перерахунку пенсії за віком з 01.10.2017р., розмір пенсії позивача склав 7366,66 гривень. На думку позивача, перерахунок зроблений невірно;

- при неодноразових зверненнях до відповідача, згідно відповідей, копії яких додаються до позовної заяви, позивачеві було роз'яснено, що згідно ст.40 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування для обчислення пенсії враховується заробітна плата за весь період страхового стажу, або за будь-які 60 календарних місяців. Для обчислення пенсії позивача була врахована заробітна плата починаючи з 01.01.1989 по 31.12.1993 (цей період вже достатній для обчислення пенсії - 60 місяців) та з 01.07.2000 по 31.10.2005 і заробітна плата для обчислення пенсії склала 1425,96 гривень;

- позивачем незрозуміло з якої причини, згідно якого нормативного акту України була врахована заробітна плата за період з 01.07.2000. по 31.10.2005, оскільки за цей термін вона була набагато менш ніж за попередній, так як він був визнаний непрацездатним, щоб працювати на особливо шкідливих умовах праці та був, згідно медичного висновку, виведений на поверхні роботи, а не під землею, і позивач підкреслює, що не з його вини, а з вини підприємства, де він пропрацював багато років та втратив здоров'я;

- позивач пропрацював під землею з 15.02.1982 р. по 16.11.2001 р., після важкої травми на підприємстві був переведений на поверхню і йому до законної пенсії до 14.12.2005 теж йшов стаж список №1 Робота в особливо важких і шкідливих умовах під землею ;

- позивач вважає, що чиновники Пенсійного Фонду умисно взяли заробіток з 01.07.2000 р. по 14.12.2005 року, де заробіток був набагато менший, занизили позивачеві коефіцієнт заробітної плати та коефіцієнт страхового стажу;

- таким чином, позивач зазначає, що відповідачем зроблений перерахунок пенсії з розрахунку невірно узятого заробітку та без урахування стажу роботи при находженні на інвалідності.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 липня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 було залишено без руху у зв'язку з недотриманням вимог статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано позивачу протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви.

13 серпня 2018 року на виконання ухвали позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито в адміністративній справі спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи та витребувано додаткові докази від відповідача у справі.

18 вересня 2018 року від Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області до суду надійшли документи на виконання ухвали про відкриття провадження у справі та відзив на позовну заяву, у якому Головне управління позовні вимоги не визнало та просило суд відмовити у задоволенні позовних вимог, в обґрунтування своєї правової позиції зазначено таке:

- ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні (управління Пенсійного фонду України м. Першотравенськ Дніпропетровської області до 01.02.2018) з 19.09.2001, за заявою переведений з пенсії по інвалідності в наслідок трудового каліцтва на пенсію за віком по списку №1 відповідно до ч.1 статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 14.12.2005 року. На теперішній час не працює;

- 21.11.2017 Позивач звернувся до Першотравенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області з заявою про перерахунок пенсії, оскільки перерахунок пенсії, який проводився з 01 жовтня 2017 року було, як вважає Позивач, проведено не об'єктивно. Листом від 06.12.2017 № П-86/17 на адресу Позивача надано відповідь про те, що розрахунок пенсії проведено згідно норм чинного законодавства, розмір пенсії з 01.10.2017 склав 7366,66 грн.;

- за даними пенсійної справи загальний стаж ОСОБА_1 складає 27 років 3 місяці 17 днів, в тому числі стаж на підземних роботах 23 років 5 місяців 23 дні, що становить 555 місяців: робота за ст. 14 - 20 - шахтарі - 11 роки 5 місяців 6 днів; робота за ст. 14 - 25 - шахтарі - 8 роки 0 місяців 17 днів; період перебування на інвалідності н/в-шахтарі - 4 роки 0 місяців 0 днів;

- коефіцієнт стажу для розрахунку пенсії - 0,46250 (555:12:100). Для розрахунку розміру пенсії використана заробітна плата за період з 01.08.1989 по 31.07.1994 та з 01.07.2000 по 31.12.2007, відповідно до якої індивідуальний коефіцієнт для обчислення середньомісячного заробітку для розрахунку пенсії становить 2,44616;

- середньомісячний заробіток для обчислення пенсії складає 9208,32 грн. (3764,4*2,44616), який обчислено із урахуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2014, 2015 та 2016 роки, яка складає 3764,40 грн.;

- розрахунок пенсії позивача станом на 01.10.2017 складає: 9208,32*0,46250 = 4258,85 грн. 4258,85+304,92+2802,89 =7366,66грн., де 4258,85 грн. - основний розмір пенсії за віком, 304,92 грн. - доплата за понаднормативний стаж, 2802,89 грн. - доплата шахтарям відповідно до абз.3 ч.1 до ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ;

- загальний розмір пенсії ОСОБА_1 станом на 01.10.2017 року становить 7366,66 грн.;

- при розрахунку стажу підземних робіт, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах по списку №1 відповідно до ч.1 статті 14 Закону України Про пенсійне забезпечення , зараховано період перебування Позивача на інвалідності протягом 4 років 0 місяців 0 днів;

- щодо вимоги Позивача провести перерахунок пенсії з розрахунку заробітної плати за період з 01.01.1989 по 31.12.1993, відповідач зазначає, що в своїй заяві про перерахунок пенсії від 21.11.2017 Позивач не вказував на проведення перерахунку пенсії з розрахунку заробітної плати за період з 01.01.1989 по 31.12.1993.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2018 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залучено як співвідповідача за адміністративним позовом.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

ОСОБА_1 з 19.09.2001 року перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду у Дніпропетровській області (управління Пенсійного фонду України м. Першотравенськ Дніпропетровської області до 01.02.2018 року), з 14.12.2005 року за заявою переведений з пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва на пенсію за віком по списку №1 відповідно до частини 1 статті 14 Закону України Про пенсійне забезпечення , як непрацюючий пенсіонер.

21 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернувся до начальника Пенсійного фонду України в м. Першотравенську ОСОБА_2 із заявою про перерахунок пенсії.

Листом від 06.12.2017 року №П-86/17 Першотравенське об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області повідомлено позивачеві, що за даними пенсійної справи загальний стаж роботи позивача складає 27 років 3 місяці 17 днів, стаж на підземних роботах складає 19 років 5 місяців 23 дні, час перебування на інвалідності від трудового каліцтва - 7 років 2 місяці 16 днів, навчання, яке зараховуються до пільгового стажу - 4 роки, що становить 555 місяців. Коефіцієнт стажу для розрахунку пенсії - 0,46250. Для розрахунку розміру пенсії використана заробітна плата за період з 01.08.1989 року по 31.07.1994 року, та з 01.07.2000 року по 31.12.2007 року, відповідно до якої індивідуальний коефіцієнт для обчислення середньомісячного заробітку для розрахунку пенсії становить 2,44616. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії складає 9208,32 грн., який обчислений із урахуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2016 рік (3764,40 грн.). Розрахунок пенсії відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування станом на 01.10.2017 року: 9208,32*0,46250=4258,85+304,92+2802,89=7366,66 грн., де: 9208,32 - середній заробіток для обчислення пенсії; 0,46250 - коефіцієнт стажу; 4258,85 - основний розмір пенсії за віком; 304,92 - доплата за понаднормовий стаж; 2802,89 - доплата шахтарям відповідно до абз.3 ч.1 ст.28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що листом Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області від 07.03.2018 року №П2457-18 Про розгляд звернення ОСОБА_1 повідомлено, що він отримує пенсію на пільгових умовах призначену відповідно до ст. 14 Закону України Про пенсійне забезпечення та обчислену відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування . Загальний розмір пільгової пенсії позивача з 01.10.2017 року становить 7366,66 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Пунктом 2 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року №28-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за №41/26486, Головне управління Фонду у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також постановами правління Фонду, у тому числі цим Положенням, та наказами Фонду.

За приписами статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду визначені Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058- IV або Закон України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ).

Згідно з пунктом 4-3 розділу XV Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій , з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

Абзацом четвертим частини першої статті 24 Закону №1058- IV передбачено, що час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.

Відповідно до частини першої статті 40 Закону №1058- IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846, затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - Порядок №22-1).

Пунктом 2.1 Порядку № 22-1 встановлено перелік документів, які додають до заяви про призначення для пенсії, зокрема, підпунктом 3 передбачено, що за бажанням пенсіонера у період до 01 січня 2016 року ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 01 липня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. У разі, якщо страховий стаж, починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року (додаток 1).

За положеннями 4.2 розділу ІV Порядку №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

З матеріалів справи судом встановлено, що у своїй заяві про перерахунок пенсії від 21.11.2017 року позивач не висловлював бажання, щоб перерахунок його пенсії був проведений з розрахунку заробітної плати за період з 01.01.1989 по 31.12.1993, у зв'язку з чим відповідачем правомірно на підставі вищенаведених норм було здійснено перерахунок ОСОБА_1 з використанням заробітної плати за період з 01.08.1989 по 31.07.1994 та з 01.07.2000 по 31.12.2007 років.

Таким чином, позовні вимоги про зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з розрахунку заробітної плати за період з 01.01.1989 по 31.12.1993 та з урахуванням стажу роботи за час знаходження на пенсії по інвалідності з причини трудового каліцтва є передчасними та не підлягають задоволенню.

За приписами частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами першої та четвертої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов'язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland) від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 9, 73-77, 86, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місце проживання: 52801, АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1) до відповідача 1 Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №19 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 52803, Дніпропетровська область, м. Першотравенськ, вул. Кобзаря, буд. 15; код ЄДРПОУ відсутній), відповідача 2 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.26; код ЄДРПОУ 21910427) про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_3