Рішення

від 14.12.2018 по справі 160/8932/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2018 року Справа № 160/8932/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Курилівського закладу освіти I-III ступенів Петриківської районної ради Дніпропетровської області до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про скасування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ :

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Курилівського закладу освіти I-III ступенів Петриківської районної ради Дніпропетровської області до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

скасувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єкта, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська область, Петриківський район, селище міського типу Курилівка, вулиця Макаренка, будинок 2, Курилівського закладу освіти І-ІІІ ступенів Петриківської районної ради Дніпропетровської області , застосовані відповідно до рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2018 по справі №804/669/18.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №804/669/18 застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єкта, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська область, Петриківський район, селище міського типу Курилівка, вулиця Макаренка, будинок 2, Комунального закладу освіти - Курилівська загальноосвітня школа I-III ступенів Петриківської районної ради Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 26460348), до повного усунення порушень, шляхом заборони експлуатації та зобов'язання зупинити експлуатацію вищезазначеного об'єкта. 03.10.2018 року за результатами позапланової перевірки відповідачем було складено акт №56, відповідно до якого не було виявлено будь-яких порушень. Оскільки діючим законодавством не встановлений порядок відновлення роботи суб'єкта господарювання, а звернення з таким позовом не суперечить вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, позивач просить позов задовольнити.

Від відповідача надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що відповідач не визнає позов, нормами чинного КАС України не встановлено порядок відновлення роботи суб'єкта господарювання. Однак зазначено, що позивачем усунені порушення, що стали підставою для зупинення діяльності позивача.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити та розглянути справу без участі представника.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

А тому, з огляду на вимоги ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 26.02.2018 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом рішенням у справі №804/669/18 позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Комунального закладу освіти - Курилівська загальноосвітня школа I-III ступенів Петриківської районної ради Дніпропетровської області про застосування заходів реагування задоволено та застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єкта, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська область, Петриківський район, селище міського типу Курилівка, вулиця Макаренка, будинок 2, Комунального закладу освіти - Курилівська загальноосвітня школа I-III ступенів Петриківської районної ради Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 26460348), до повного усунення порушень, шляхом заборони експлуатації та зобов'язання зупинити експлуатацію вищезазначеного об'єкта.

03.10.2018 року Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області складено акт №56 за результатами проведення планової (позапланової) перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки. Вказаною перевіркою порушень не виявлено.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Відповідно до ст. 1 цього Закону (у чинній редакції), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Згідно ст. 2 Закону № 877-V, дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю на кордоні, державного експортного контролю, контролю за дотриманням бюджетного законодавства, банківського нагляду, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення.

В силу ч. 1 ст. 3 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема: пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю); орієнтованості державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

У відповідності до ч. 1 і 4 ст. 4 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

За правилами ч. 7 і 8 ст. 7 зазначеного Закону, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Судом з матеріалів справи встановлено, що позивачем - Курилівським закладом освіти I-III ступенів Петриківської районної ради Дніпропетровської області усунуті порушення, що були виявлені Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, та які були зазначені в рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №804/669/18, що підтверджується актом від 03.10.2018 року №56. Також факт усунення позивачем всіх порушень підтверджується відповідачем в своєму відзиві.

За таких обставин, суд зазначає, що на момент звернення Курилівського закладу освіти I-III ступенів Петриківської районної ради Дніпропетровської області до суду ним фактично були усунуті виявлені Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області порушення і вказана обставина була зафіксована відповідачем під час проведення позапланового заходу - перевірки.

Суд зазначає, що 15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , яким КАС України викладено в новій редакції. Зокрема, нова редакція Кодексу не визначає особливості розгляду справ за позовом органу державного нагляду (контролю) про застосування заходів реагування до суб'єкта господарської діяльності, а також процедуру скасування таких вжитих заходів.

Поряд з цим, за частиною 5 статті 4 Закону № 877-V (у редакції, що діяла на час звернення до суду з цим позовом, яка не зазнала змін і на даний час), виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Тобто, фактично орган державного нагляду (контролю) самостійно приймає рішення про відновлення відповідної діяльності суб'єкта господарювання. Між тим, порядок розгляду повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним встановлених судом порушень та в подальшому прийняття органом державного нагляду (контролю) рішення про відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг, цей Закон не визначає.

Виходячи з того, що положення КАС України з 15.12.2017 не визначають особливості процедури розгляду даної категорії справ, а Закон № 877-V є спеціальним у спірних правовідносинах, суд вважає, що в такому випадку слід керуватися нормами цього Закону.

Стаття 6 Конституції України закріплює, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право.

За наведених вище обставин випливає, що адміністративний суд не може задовольнити заявлені позивачем вимоги в обраний ним спосіб, оскільки, виходячи з норм наведеного законодавства, питання відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг у даному випадку належить до компетенції (дискреції) Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Звичайно, процесуальний закон передбачає можливість звернення особи до адміністративного суду також і в інший спосіб, ніж визначений у ч. 1 ст. 5 КАС України, який не суперечить закону. Водночас, спеціальний Закон № 877-V не передбачає право чи альтернативу звернення суб'єкта господарювання з позовом до адміністративного суду про скасування заходів реагування, застосованих судом, тому як наслідок такі дії будуть суперечити його нормам.

Отже, виходячи з контексту заявлених позовних вимог та обраного позивачем захисту порушеного права та/або законного інтересу, а також системного аналізу положень чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Курилівського закладу освіти I-III ступенів Петриківської районної ради Дніпропетровської області є такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 14 січня 2019 року.

Суддя О.В. Єфанова