Рішення

від 12.02.2019 по справі 1340/4729/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1340/4729/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2019 року

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Крутько О.В.,

за участю секретаря судового засідання Колодій О.Р.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Львові адміністративну справу

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (далі ФОП ОСОБА_3, позивач)

до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі ГУ ДФС у Львівській області, відповідач)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернувся з позовом у якому просить:

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0356721307 від 28.09.2018 року;

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0356711307 від 28.09.2018 року;

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0356701307 від 28.09.2018 року;

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0356601307 від 28.09.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що нормами чинного законодавства не передбачено обов'язок щодо ведення обліку товарних запасів фізичними особами-підприємцями на загальній системі оподаткування. Крім того, стверджує, що товарно-транспортна накладна не є документом, який є підставою для формування витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єкту оподаткування. Отже, висновки акта перевірки є необґрунтованими, а прийняті на їх основі податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Ухвалою від 12.10.2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

13.11.2018 року підготовче засідання відкладено на 06.12.2018 року.

06.12.2018 року підготовче засідання відкладено на 22.01.2019 року

22.01.2019 року протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задоволити.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 31.10.2018 року. Зазначає, що придбаний ФОП ОСОБА_3 товар (ліки та медичні препарати) на загальну суму 418248,45 грн. (476652,020 грн. (вартість) придбаного товару у відпускних цінах, який не реалізований) - 58403,57 грн. (сума повернення товару у відпускних цінах) реалізований у вересні 2016 року, оскільки станом на 01.10.2016 (тобто на момент переходу на загальну систему оподаткування та відповідно до вимог п.12 ст3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06.07.95 №265/95-ВР - виникнення обов'язку ведення обліку товарних запасів) та станом на 31.12.2017 року на залишку відсутній. Тобто дохід в сумі 418248,45 грн. не включений до обсягу задекларованого доходу згідно податкової декларації платника єдиного податку за 9 місяців 2016 року, що призвело до неоприбуткування вищевказаних коштів, та не проведення їх через реєстратор розрахункових операцій.

12.11.2018 року представником позивача подано відповідь на відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що порядком ведення Книги обліку доходів і витрат не передбачено ведення залишку товарних запасів фізичними особами - підприємцями на загальній системі оподаткування. Крім того, зазначає, що на виконання вимоги контролюючого органу від 30.08.2018 року про представлення документів, ним було надано до перевірки оригінали усіх документів на підставі яких ведеться облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 зареєстрований Перемишлянським районним управлінням юстиції у Львівській області від 10.12.2013 р., отримав свідоцтво про державну реєстрацію 10.12.2013 р. №24170000000001966, номер виписки з ЄДР 605743, код основного виду економічної діяльності 47.72, клас професійного ризику 5, категорія страхувальника 200.

Згідно з реєстраційними даними видами діяльності ФОП ОСОБА_3 визначено згідно КВЕД:

_86.90 - інша діяльність у сфері охорони здоров'я;

_47.19 - інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах;

-47.73 - роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах;

-47.74 - роздрібна торгівля медичними й ортопедичними товарами в спеціалізованих магазинах;

_47.75 - роздрібна торгівля косметичними товарами та туалетними належностями в спеціалізованих магазинах.

Позивач у період з 01.07.2015 по 30.09.2016 рр. здійснював діяльність на спрощеній системі оподаткування єдиному податку ІІ група 20% та був платником єдиного податку.

Головним управлінням Державної фіскальної служби у Львівській області у період з 17.07.2018 року по 30.07.2018 року проведено документальну планову виїзну перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 рр., дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 рр., правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 11.12.2013 по 31.12.2017 рр., виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 рр.

Перевірку проведено з відома та в присутності фізичної особи - підприємця ОСОБА_3. Перевірка фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 проведена за адресою: м.Львів, вул.Зелена, 131, аптека Калина №1 та м.Львів, вул.Стрийська, 35.

За результатами перевірки складено акт від 01.08.2018 року №1906/13-07/НОМЕР_1.

Проведеною перевіркою встановлено такі порушення:

п.44.1, п.44.3, ст.44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями, за незабезпечення зберігання документів та ненадання посадовим особам, які проводять перевірку документів, що підтверджують показники податкової звітності платника податків;

пп.2 п.291.4 ст.291, пп.2 п.293.4 ст.293 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями донарахованого єдиного податку на загальну суму 68621,39 грн.;

п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні , затвердженого постановою Правління НБУ України від 15.12.2004 р. №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 р. №40/10320 із змінами та доповненнями - неоприбуткування готівкової виручки у вересні 2016 року в сумі 476652,02 грн.;

п.1 ст.3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг із змінами та доповненнями.

08.08.2018 року позивачем подано скаргу (заперечення) на акт перевірки від 01.08.2018 року №1906/13-07/НОМЕР_1.

За результатами розгляду скарги позивача призначено та проведено позапланову перевірку .

Головним управлінням Державної фіскальної служби у Львівській області у період з 29.08.2018 року по 04.09.2018 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 рр., дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 рр., правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 11.12.2013 по 31.12.2017 рр., виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 рр. з питань порушених у запереченні від 08.08.2018 (вх.ГУ ДФС у Львівській області від 10.08.2018 р. №4101/ФОП) на акт документальної планової виїзної перевірки від 01.08.2018 №1906/13-07/НОМЕР_1.

За результатами перевірки складено акт від 11.09.2018 року №2251/13-07/НОМЕР_1.

Проведеною перевіркою встановлено такі порушення:

п.44.1, п.44.3, ст.44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями, за незабезпечення зберігання документів та ненадання посадовим особам, які проводять перевірку документів, що підтверджують показники податкової звітності платника податків;

пп.2 п.291.4 ст.291, пп.2 п.293.4 ст.293 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями донарахованого єдиного податку на загальну суму 59860,85 грн.;

п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні , затвердженого постановою Правління НБУ України від 15.12.2004 р. №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 р. №40/10320 із змінами та доповненнями - неоприбуткування готівкової виручки у вересні 2016 року в сумі 418248,45 грн.;

п.1 ст.3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг із змінами та доповненнями.

За наслідками проведеної перевірки та на підставі акта перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення №0356721307 від 28.09.2018 року, №0356711307 від 28.09.2018 року, №0356701307 від 28.09.2018 року, №0356601307 від 28.09.2018 року.

Не погоджуючись з висновками перевірки та винесеним за її результатами податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень слугувало те, що ФОП ОСОБА_3 придбаний товар (ліки та медичні препарати) на загальну суму 418248,45 грн. (476652,020 грн. (вартість) придбаного товару у відпускних цінах, який не реалізований) - 58403,57 грн. (сума повернення товару у відпускних цінах) реалізований у вересні 2016 року, оскільки станом на 01.10.2016 (тобто на момент переходу на загальну систему оподаткування та відповідно до вимог п.12 ст3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06.07.95 №265/95-ВР - виникнення обов'язку ведення обліку товарних запасів) та станом на 31.12.2017 року на залишку відсутній. Тобто, дохід в сумі 418248,45 грн. не включений до обсягу задекларованого доходу згідно податкової декларації платника єдиного податку за 9 місяців 2016 року, що призвело до неоприбуткування вищевказаних коштів, та не проведення їх через реєстратор розрахункових операцій.

Відповідно до п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно пунктів 16.1.2., 16.1.3. статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів та подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п.44.1, п.44.3 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно п.121.1 ст.121 ПК України, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю передбачена відповідальність цим Кодексом.

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, регулюється статтею 177 ПК України.

Згідно п.177.2 ст.177 ПК України, об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Пунктом 177.10. ст.177 ПК України встановлено, що фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Пункт 85.2 статті 85 Податкового кодексу України встановлює, що платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать до предмета перевірки або пов'язані з ним. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Частиною 3 статі 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, яким відповідно до законодавства надано дозвіл на ведення спрощеного обліку доходів та витрат, ведуть бухгалтерський облік і подають фінансову звітність у порядку, встановленому законодавством про спрощену систему обліку та звітності.

Згідно з пп.296.1.1 п. 296.1 ст. 296 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.

Наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 №481 затверджено форму Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність та Порядок її ведення (далі Порядок №481).

Відповідно до п.1 Порядку №481, фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (далі - самозайняті особи), зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат (далі - Книга), у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.

Книга ведеться за вибором платника податку в паперовому або електронному вигляді (п.2 Порядку №481).

Згідно п.6 Порядку №481 самозайняті особи заносять до Книги відомості в такому порядку:

1) у графі 1 зазначається дата запису;

2) у графі 2 відображається сума доходу, отриманого від здійснення господарської або незалежної професійної діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, зокрема, кошти, що надійшли на поточний рахунок, касу платника податків та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг);

3) у графі 3 вказується сума повернутих самозайнятою особою коштів за товари (роботи та послуги) та/або повернутої передплати;

4) графа 4 розраховується як різниця між отриманим доходом від здійснення господарської або незалежної професійної діяльності (графа 2) та сумою повернутих самозайнятою особою коштів за товари (роботи та послуги) (графа 3);

5) у графі 5 зазначаються реквізити документа, який підтверджує понесені витрати, що безпосередньо пов'язані з отриманим доходом. Документами, які підтверджують витрати, можуть бути, зокрема, платіжне доручення, прибутковий касовий ордер, квитанція, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші первинні документи, що засвідчують факт оплати товарів, робіт, послуг;

6) у графі 6 відображається сума витрат, які документально підтверджені та безпосередньо пов'язані з отриманням доходу за підсумками дня;

7) у графі 7 відображається сума витрат на оплату праці та нарахування на оплату праці найманих осіб, понесені у звітному місяці;

8) у графі 8 відображається сума фактично понесених інших витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу, які не зазначені в графах 6 та 7, зокрема, витрати на сплату послуг, зв'язку, орендних та комунальних платежів тощо;

9) у графі 9 зазначається сума чистого оподатковуваного доходу, яка розраховується як різниця між сумою доходу за звітний період (графа 4) та сумою понесених витрат від провадження господарської або незалежної професіональної діяльності (графи 6, 7, 8).

Таким чином, саме записи в книзі обліку доходів і витрат є основою для визначення результатів господарської діяльності платників єдиного податку першої і другої груп та заповнення ними податкової декларації за відповідний податковий (звітній) період.

Судом установлено, що облік доходів і витрат здійснюється фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 шляхом ведення Книги обліку доходів та витрат із відображенням у ній, зокрема, реквізитів документа, який підтверджує понесені витрати, що безпосередньо пов'язані з отриманим доходом та суми витрат, які документально підтверджені та безпосередньо пов'язані з отриманням доходу за підсумками дня. Копії книг за період з 01.07.2015 по 30.09.2016 року та за період з 26.04.2017 року по 31.01.2018 року приєднано до матеріалів справи. (Т-1, а.с.164-250, Т-2 а.с.1-135).

Доводи позивача про неправомірність застосування до нього фінансових санкцій ґрунтуються на тому, що відсутній порядок встановлений законодавством ведення обліку товарних запасів для ФОП. Поняття "запаси" визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку "Запаси", яке затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 р. № 246. При цьому п. 2 ст.3 Закону України №996-ХІV передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством (не фізичною особою-підприємцем).

Згідно п.12 ст.3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій, у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані - вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Судом встановлено, що контролюючим органом під час проведення перевірок не було встановлено факту реалізації у вересні 2016 року у ФОП ОСОБА_3 товару на загальну суму 418248,45 грн. Жодні первинні документи, які б підтверджували таку реалізацію відсутні.

Таким чином, під час перевірки не встановлено факту не оприбуткування товару чи не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій. Відповідачем не вказано, які документи позивачу слід було представити до перевірки, які звітні чи статистичні документи він зобов'язаний був вести та не представив для спростування припущень інспекторів, які проводили перевірку про реалізацію товару на суму 418248,45 грн. у вересні 2016 року.

Суд вважає безпідставними доводи відповідача про те, що на момент переходу на загальну систему оподаткування ФОП ОСОБА_3 реалізував весь придбаний ним товар. ГУ ДФС у Львівській області не зазначило у яких документах фізична особа - підприємець повинен був зафіксувати залишки товарів на складі.

Судом не встановлено порушення порядку ведення обліку товарів позивачем.

Суд приймає до уваги, що на підтвердження обліку товарів позивачем було надано суду копію реєстру 2015 року придбаного товару згідно прихідних накладних; копію реєстру 2016 року придбаного товару згідно прихідних накладних, копії накладних на повернення товару, Книгу обліку доходів та витрат. Ці ж документи надавались відповідачу при проведенні перевірки.

Щодо посилань відповідача на непредставлення під час перевірки товарно-транспортних накладних, які б підтверджували поставку товарів, суд зазначає, що товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, тобто товарно-транспортна накладна є доказом, який підтверджує факт надання/отримання транспортних послуг. Сумніви і припущення податкового органу не можуть бути покладені в основу висновків акта перевірки.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду від 11.09.2018 року у справі №815/6105/17.

Що стосується покликання позивача на те, що відповідач при прийнятті податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 28.09.2018 року на суму 1 грн. та податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_3 від 28.09.2018 року на суму 2091242,25 грн. частково допустив подвійне застосування штрафу, оскільки товар на суму 418248,45 грн. міг бути реалізований в межах однієї господарської операції, суд не надає оцінки зазначеним доводам, оскільки встановлено безпідставність нарахування штрафних санкції загалом.

Суд вважає, що висновок податкового органу про порушення позивачем положень п.44.1, п.44.3, ст.44 Податкового кодексу України, пп.2 п.291.4 ст.291, пп.2 п.293.4 ст.293 Податкового кодексу України, п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні , п.1 ст.3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг не знайшов свого підтвердження під час розгляду справи, а відтак оспорювані податкові повідомлення-рішення суб'єкта владних повноважень є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6)розсудливо; 7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні даної справи також враховує правову позицію, висловлену у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.07.2002 у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції , яке згідно із Законом України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини є джерелом права.

Так, у п. 110 вказаного рішення Європейський суд з прав людини дійшов висновку про те, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Відповідачем не доведено порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Позовні вимоги є обґрунтованими, не спростованими суб'єктом владних повноважень, тому підлягають задоволенню. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області №0356721307 від 28.09.2018 року. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області №0356711307 від 28.09.2018 року. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області №0356701307 від 28.09.2018 року. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області №0356601307 від 28.09.2018 року.

Відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.2, 14, 77, 90, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області №0356721307 від 28.09.2018 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області №0356711307 від 28.09.2018 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області №0356701307 від 28.09.2018 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області №0356601307 від 28.09.2018 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 39507856) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (8241, Львівська область, Перемишлянський район, с.Вовків, РНОКПП НОМЕР_1) 8810,00 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 20 лютого 2019 року.

Суддя Крутько О.В.