Рішення

від 20.02.2019 по справі 1540/4329/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1540/4329/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Марина П.П.,

за участю секретаря Станкової О.Ф.

за участю сторін:

від позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю).

від відповідачів - ОСОБА_2 (за довіреністю).

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративний позов Приватного підприємства ФАІРА до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби України в Одеській області про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства ФАІРА до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби України в Одеській області, в якому позивач просить скасувати рішення комісії ГУ ДФС України в Одеській області №636090/38874597 від 06.04.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 05.12.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 05.12.2017 року, яка подана Приватним підприємством ФАІРА датою її фактичного отримання 06.12.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за правилом першої події Позивачем було виписано та направлено на реєстрацію податкову накладну за №2 від 05.12.2017 року. Відповідач 06.12.2017 року отримав податкову накладну. За результатами розгляду документи було прийнято та реєстрацію зупинено. Причина зупинення реєстрації податкової накладної було обумовлена п.6 Наказу МФУ від 13.06.2017 року за №567 та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до п. в п. п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України. Позивачем 30.03.2018 року надано пояснення із додаванням копій документів, що підтверджується повідомленням №1 про подачу документів про підтвердження реальності здійснення операції по ПН/РК реєстрацію якої зупинено. У повідомленні містились пояснення позивача. Проте, відповідачем 06.04.2018 року було прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної за №636090/38874597 із посиланням на ненадання позивачем копій документів, які складені із порушенням законодавства. Натомість, відповідачем не було вказано, які саме документи було складено із порушеннями, посилання у додатковій інформації (зазначення конкретних документів) - відсутні. Відповідачем всупереч вимогам п. в п. 201.16.1 ст. 201 ПК України, не визначено вичерпного переліку документів, надання якого дало б позивачеві можливість реєстрації податкової накладної. Відповідачем в оскаржуваному рішенні не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено позивачем при складанні документів та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Оскаржуване рішення відповідача не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку позивача. Таким чином позивач вважає, що дії відповідача є протиправними а оскаржувані рішення підлягають скасуванню.

Представник відповідача - Державної фіскальної служби України надав до суду відзив на адміністративний позов (а.с.145-150), відповідно до якого відповідач адміністративний позов не визнає та не погоджується з доводами позивача. У відзиві на позов, відповідачем зазначено про те, що ТОВ ФАІРА направлено на реєстрацію до Єдиного державного реєстру податкових накладних податкову накладну №2 від 05.12.2017 року. За отриманою квитанцією з єдиного вікна приймання звітності ДФС України підприємству було повідомлено, що реєстрація відповідної податкової накладної зупинена та висловлено пропозицію щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим відповідного рішення стосовно реєстрації податкової накладної. Позивачем після отримання квитанцій про зупинення реєстрації податкової накладної було відправлено засобами електронного зв'язку повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленій ПН. Однак, за рішенням комісій ДФС України від 06.04.2018 року №636090/38874597, було відмовлено у реєстрації податкової накладної. Вказане рішення представник відповідача вважає обґрунтованим.

Представником позивача 11.12.2018 року надано до суду відповідь на відзив, в якому останній наголосив на своїх вимогах.

Ухвалою суду від 24.10.2018 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

У судовому засіданні 13.02.2019 року представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідачів проти задоволення позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні.

В судовому засіданні 13.02.2019 року, судом, керуючись положеннями ст.250 КАС України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.

З матеріалів справи вбачається, що Приватне підприємство ФАІРА займається оптовою торгівлею, зокрема оптовою торгівлею хімічними продуктами (46.75) (а.с.13).

Так, між позивачем та ТОВ ПРОГРЕС-2015 01.01.2017 року укладено договір купівлі-продажу №1 (а.с.37), відповідно до предмету якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та уплатити його на умовах даного договору. Товаром визначені продукти хімічного виробництва (мінеральні добрива).

Згідно специфікації до вищезазначеного договору №11/1/1 від 01.11.2017 року (а.с.38) позивачем, на виконання договору купівлі-продажу №1 з ТОВ ПРОГРЕС-2015 здійснено поставку карбаміду гранульованого на загальну 571200,00 грн.

Позивачем на оплату вказаного товару виписано рахунок-фактуру №СФ-48 від 01.1.2017 року на суму 476000,00 грн.

Відповідно до платіжного доручення №492 від 05.12.2017 року ТОВ ПРОГРЕС-2015 перераховано на рахунок ПП ФАІРА 476000,00 грн (призначення платежу за карбамід, зг.рах №СФ-48 від 01.11.2017 року в т.ч. ПДВ-79333,33 грн. (а.с.40).

Надалі, позивачем 05.12.2017 року складено податкову накладну №2 на суму 476000,00 грн. (а.с.48).

Вказану податкову накладну позивачем направлено на реєстрацію до Єдиного державного реєстру податкових накладних.

З отриманої квитанції від 06.12.2017 року (а.с.49) вбачається, що документ, тобто податкову накладну №2, прийнято, реєстрація зупинена. Виявлені помилки: податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених Наказом МФУ від 13.06.2017 року за №567 та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до п. в п.п.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПК України.

Позивачем, на підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній №2 від 05.12.2017 року, 30.03.2018 року направлено повідомлення №1 про подання пояснень та копій документів стосовно податкової накладної №2, реєстрацію якої зупинено (а.с.50).

До вказаного повідомлення було надано письмові пояснення, підтвердження виписки податкової накладної по факту попередньої оплати, договір купівлі-продажу ПП ФАІРА та ТОВ ПРОГРЕС-2015 ; рахунок №СФ-48 від 01.11.2017 року на мінеральні добрива карбамід, платіжне доручення, виписка банку; договір купівлі-продажу на придбання мін. добрив у ТОВ ВО АДАМАС ; виписка банку, платіжне доручення на придбання товару у кількості 4 (чотири).

Відповідно до квитанції №1 повідомлення №1 збережено на центральному рівні (а.с.51).

Рішенням про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/рахунку коригування в ЄДРПН від 06.04.2018 року за №636090/38874597 позивачу відмовлено в реєстрації податкової накладної №2 від 05.12.2017 року з підстав надання платником податків копій документів, які складені із порушенням законодавства.

В подальшому, позивачем оскаржено рішення №636090/38874597 про відмову в реєстрації податкової накладної..

Скаргу на рішення комісії ДФСУ, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 06.04.2018 року №636090/38874597 позивачем було подано поштою та 01.06.2018 року також направлено в електронному вигляді (а.с.63).

У відповідь на скаргу позивача направлену поштою, 21.05.2018 року за №17419/6/99-99-11-04-15 ДФС України надала відповідь в якій, зіславшись на порядок №117 зазначила, що скарга подається платником податку в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (а.с.62).

Комісією з питань розгляду скарг 11.06.2018 року прийнято рішення №10704/38874597/2, яким залишено скаргу без задоволення та рішення комісії ДФС без змін; підстава - відсутність копій документів, що підтверджують реальність здійснення господарської операції (а.с.64)

Вказані дії відповідача позивач вважає протиправними та необґрунтованими, а тому звернувся до суду з вказаним позовом.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно підпунктів а, б п.185.1 ст.185 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми п.187.1 ст.187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів, що передбачено п.188.1 ст.188 ПК України.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За приписами п.74.2. ст.74 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (п.74.3 ст.74 ПК України).

Відповідно до п.2 Постанови КМУ Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних №1246 від 29.12.2010 року (далі Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі ПК України) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно п.12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п.192.1 ст.192 та п.201.10 ст.201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 ст.200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п.13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до підпункту 201.16.1. п.201.16 ст.201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пункт 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків Наказу №567 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) містить у собі наступний критерій: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 рази більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60% - від 0,02 до 0,03; більше 50% - від 0,015 до 0,02; більше 40% - від 0,01 до 0,015, більше 30% - від 0,005 до 0,01, більше 20% - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1 пункту 6 та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної/розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог п.201.16 ст.201 розділу V ПК України.

Вичерпний перелік документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з п.1 Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом МФУ від 13.06.2017 року №567, вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік №567), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567 (далі - Критерії):

для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку, платник податку подає до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами (п.2 Переліку №567).

Відповідно до положень підпункту 201.16.2 ст.201 ПКУ письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику в результаті чого зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

Згідно Постанови КМУ Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації від 29.03.2017р. №190 підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 КАС України;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 КАС України;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Отже, позивач направив до Єдиного державного реєстру податкових накладних податкову накладну №2, реєстрацію якої зупинено та запропоновано платнику податків надати пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем, у встановленому законом порядку, були подані до контролюючого органу письмові пояснення та документи про підтвердження реальності здійснення операцій і зазначене не заперечується відповідачем.

Однак комісією ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної з підстав надання платником податків копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Суд зазначає, що у квитанції, якою зупинено реєстрацію податкової накладної, податковим органом зазначено, що платником податків подано копії документів, які складені з порушенням законодавства. Проте, податковим органом не вказано які саме документи складені з порушенням законодавства та в чому таке порушення вбачається. Рішення Комісії повинно містити конкретну підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Суд звертає увагу, що з копії оскаржуваного позивачем рішення вбачається, що у розділі Прийнято рішення про після пункту Надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства міститься також графа додаткова інформація (зазначити конкретні документи): , яка однак не заповнена.

Отже, оскаржуване рішення не містить конкретної інформації про причини та підстави для його прийняття, а саме інформації про те, які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію вказаної податкової накладної.

Таке нечітке посилання контролюючого органу ускладнює надання платником податку необхідних документів для можливого виправлення порушень. Можна сказати, що відповідачем здійснено формальну відмову, яка не вказує на безпосереднє порушення.

Така підстава по своїй суті є загальною і позбавляє можливості чітко встановити в чому саме полягає порушення і які дії має вчинити платник податків для реалізації права або виконання обов'язку як платник податків.

Суд вважає, що подані позивачем документи є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної №2 від 05.12.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, а тому рішенні Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ГУ ДФС в Одеські області №636090/38874597 від 06.04.2018 є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати розподілити відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства ФАІРА до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби України в Одеській області про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Скасувати рішення комісії ГУ ДФС України в Одеській області №636090/38874597 від 06.04.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 05.12.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 05.12.2017 року, яка подана Приватним підприємством ФАІРА датою її фактичного отримання 06.12.2017 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС України в Одеській області на користь Приватного підприємства ФАІРА судовий збір у сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 20.02.2019 року

Позивач: Приватне підприємство ФАІРА (код ЄДРПОУ 38874597, 67772, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Лазурна, буд. 90);

Відповідач: Державна фіскальна служба України (код ЄДРПОУ 39292197, 04053, м. Київ, Львівська площа, 8);

Відповідач: Головне управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5);

Суддя П.П. Марин

.