Постанова

від 30.01.2019 по справі 808/1186/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 січня 2019 року м. Дніпросправа № 808/1186/18

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Юрко І.В., Шальєвої В.А., секретар судового засідання: Лащенко Р. В., за участю представника позивача - Петренко М.Г., представника відповідача - Дяченко Ю.Т., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м.Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання Запоріжресурс" на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2018 року в адміністративній справі №808/1186/18 (головуючий суддя у 1 інстанції - Калашник Ю.В., постанова прийнята в приміщенні Запорізького окружного адміністративного суду в м. Запоріжжя 01 жовтня 2018 року, повний текст складено 11 жовтня 2018 року ) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання Запоріжресурс" до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання Запоріжресурс" (далі - позивач, ВО ТОВ "Виробниче об'єднання Запоріжресурс") звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.03.2018 року № 0003661401 № 0003671401, № 0003681401, № 0003691401.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що висновки перевіряючих ґрунтуються на тому, що контрагенти позивача ТОВ Велес Інвест 2010 , ТОВ Валіот Компані , ТОВ Альфа Бізнес Лімітед , ТОВ Екопродторг Груп , ТОВ Доміант створені в результаті злочинної діяльності ОСОБА_5, відносно якого є вирок суду. Тому податковим органом зроблений висновок, що всі первинні документи, складені позивачем та вказаними вище підприємствами є фіктивними, не засвідчують факт реального вчинення операції, а тому такі операції не мають реального характеру. Проте, фактично всі господарські операції із контрагентами в повному обсязі відображені позивачем у бухгалтерському обліку, отримані товари використані у господарській діяльності підприємства. Також представник позивача зазначав, що ОСОБА_5 значився директором лише ТОВ Альфа Бізнес Лімітед . Крім того, зазначив на практику Верховного Суду (постанова від 05.06.2018 року у справі №805/649/15-а), відповідно до якої відсутність у вироку, конкретних обставин щодо господарських операцій, періодів їх здійснення, даних посадових осіб, спростовує доводи, що вирок є належним доказом нереальності господарських операцій товариства з контрагентами.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 01.10.2018 року у задоволенні адміністративного позову позивачу відмовлено повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що суду, як і відповідачу під час здійснення перевірки були надані всі первинні документи, в тому числі і банківські виписки щодо оплати товару.

Вирок Орджонікідзевського районного суду від 20.02.2017 року, який є єдиним аргументом суду для відмови у визначенні податкового кредиту позивачем, не містить жодних досліджень первинних документів підприємств контрагентів, в тому числі по взаємовідносинам з позивачем. Жодної оцінки діям ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які були керівниками і відповідно особами, які здійснювали господарську діяльність від імені юридичних осіб.

Відсутність у вироку, конкретних обставин щодо господарських операцій, періодів їх здійснення, даних посадових осіб, спростовує доводи, що вирок є належним доказом нереальності господарських операцій товариства з контрагентами.

В запереченні на апеляційну скаргу, відповідач вказав, що у вироку суду від 20.02.2017 року у справі №335/13457/16-к 1-кп/335/152/2017 встановлено фіктивну діяльність ТОВ Велес Інвест 2010 , ТОВ Валіот Компані , ТОВ Альфа Бізнес Лімітед , ТОВ Екопродторг Груп , ТОВ Доміант , а тому первинні документи позивача, складені за результатами взаємовідносин із вказаними підприємствами не свідчать про реальність операцій. Просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Представник позивача в судовому доводи апеляційної скарги підтримав.

Представник відповідача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що під час перевірки відповідачем зроблені висновки про порушення позивачем норм ПК України щодо правильності відображення та нарахування податку на прибуток та податку на додану вартість.

Приймаючи до уваги приписи ч. 6 ст. 78 КАС України, суд вважає висновки податкового органу, зроблені під час перевірки позивача доведеними та правомірними.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що посадовими особами ГУ ДФС у Запорізькій області на підставі наказу від 12.02.2018 року № 405 проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за період з 01.01.2015 року по 31.05.2015 року та податку на додану вартість за період з 01.01.2015 року по 31.05.2015 року при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Велес Інвест 2010 , ТОВ Валіот Компані , ТОВ Альфа Бізнес Лімітед , ТОВ Екопродторг Груп , ТОВ Доміант .

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт від 22.02.2018 року №119/08-01-14-01/34748425 (далі - Акт), яким встановлені наступні порушення:

п.44.1, п.44.2 ст. 44, пп. 135.1.5 п. 135.5 ст.135 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у 2014 році на 177832 грн.;

пп.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2015 рік на 104300 грн. та занижено податок на прибуток за 2015 рік на суму 394507 грн.;

п.198.1, п. 198.6 ст. 198, п.200.1 ст.200 та абз. а) п.193.1 ст.193 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за квітень 2015 року на суму 43695 грн. та заниження ПДВ на загальну суму 415505 грн., у тому числі: за січень 2015 року на 7996 грн., за лютий 2015 року на 138063 грн., за березень 2015 року на 110925 грн., за квітень 2015 року на 158521 грн. (а.с.27-69, т.1).

В основу висновку акту перевірки покладені висновки щодо здійснення господарських операцій та складання бухгалтерських і первинних документів ТОВ Велес Інвест 2010 , ТОВ Валіот Компані , ТОВ Альфа Бізнес Лімітед , ТОВ Екопродторг Груп , ТОВ Доміант за перевіряємий період щодо безтоварних операцій, які надавали право контрагентам вказаних підприємств, у тому числі і позивачу, на відображення незаконного податкового кредиту з ПДВ на підставі вироку Орджонікідзевського районного суд м.Запоріжжя від 20.02.2017 року у справі №335/13457/16-к І-кп/335/152/2017 щодо обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.205, ч.3 ст.27 ККУкраїни.

На підставі акту перевірки та виявлених порушень відповідачем 23.03.2018 року прийняті податкові повідомлення-рішення:

№0003661401, яким зменшено суму від'ємного значення на 43695 грн.;

№0003671401, яким збільшено податкове зобов'язання з ПДВ на 415505 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 103876,25 грн.;

№0003681401, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 104300 грн.;

№0003691401, яким збільшено податок на прибуток на 394507 грн. (а.с.90-93, т.1).

Під час перевірки відповідачем зборені висновки про порушення позивачем норм ПК України щодо правильності відображення та нарахування податку на прибуток та податку на додану вартість.

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

За приписами п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п.135.1 ст. 135 ПК України, доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до п. 135.5 ст. 135 ПК України, до складу інших доходів, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування включається собівартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни.

Згідно п.44.1 ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пунктом 138.1 ст. 138 ПК України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

За змістом п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із п. 138.4 ст.138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139 ст. 139 ПК України).

Таким чином, умовами реалізації права на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства.

За приписами Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, відповідно до статті 9 Закону № 996-ХІV, є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, підставою для віднесення до складу витрат сум витрат, понесених на придбання товарів (робіт, послуг), є сукупність таких умов, як реальне (фактичне) придбання товарів (робіт, послуг), використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності, а також документальне підтвердження понесених витрат.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту в даному випадку вважається згідно абз.2 п.198.2 ст.198 ПКУкраїни дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковими накладними.

За приписами п. 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Таким чином, обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення таких операцій всіма необхідними документами первинного бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншимидокументами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За приписами пунктів 200.1 200.4 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені внаслідок перевірки взаємовідносин позивача із ТОВ Велес Інвест 2010 , ТОВ Валіот Компані , ТОВ Альфа Бізнес Лімітед , ТОВ Екопродторг Груп , ТОВ Доміант .

Як вбачається з матеріалів справи, 05.01.2015 року між позивачем та ТОВ Велес Інвест 2010 укладений договір поставки нафтопродуктів, який підписаний від ТОВ Велес Інвест 2010 директором ОСОБА_6 (а.с.189).

Виконання умов вказаного договору та подальшого використання ТМЦ у своїй діяльності підтверджено первинними та бухгалтерськими документами: рахунок на оплату, видаткова накладна, податкова накладна, платіжне доручення, оборотно-сальдова відомість, акт списання ТМЦ (а.с.190-205, т.1, т.3 а.с.159-253).

30.01.2015 року між позивачем та ТОВ Валіот Компані укладений договір оренди спецтехніки, який від ТОВ Валіот Компані підписаний директором ОСОБА_7 (а.с.206 - 213, т.1).

До вказаного договору оформлені первині: акт приймання-передачі майна, товарно-транспортна накладна, акт надання послуг, податкова накладна, платіжне доручення (а.с.214-220, т.1).

25.02.2015 року між позивачем та ТОВ Альфа Бізнес Лімітед укладений договір оренди обладнання, який від ТОВ Альфа Бізнес Лімітед підписаний директором ОСОБА_5 (а.с.221-222, т.1).

До вказаного договору надано акт приймання-передачі майна, товарно-транспортна накладна, акт надання послуг, податкова накладна, платіжне доручення (а.с.223-230, т.1).

24.03.2015 року між позивачем та ТОВ Екопродторг Груп укладений договір купівлі-продажу, який від ТОВ Екопродторг Груп підписаний директором ОСОБА_8 (а.с.231-233, т.1).

Виконання умов вказаного договору та подальшого використання ТМЦ у своїй діяльності підтверджено первинними та бухгалтерськими документами: рахунок на оплату, видаткова накладна, податкова накладна, платіжне доручення, оборотно-сальдова відомість, акт списання ТМЦ (а.с.233-238, т.1, т.3 а.с.159-253).

14.03.2015 року між позивачем та ТОВ Екопродторг Груп укладений договір на виконання монтажних робіт вузла дроблення від який від ТОВ Екопродторг Груп підписаний директором ОСОБА_8 (а.с.6-8, т.2), із наданими документами щодо виконання договору (а.с.10-14, т.2).

14.03.2015 року між позивачем та ТОВ Екопродторг Груп укладений договір оренди дробарного обладнання, який від ТОВ Екопродторг Груп підписаний директором ОСОБА_8 (а.с.14-15, т.2) із наданими документами, оформленими на виконання такого договору (а.с.16-20, т.2).

27.03.2015 року між позивачем та ТОВ Екопродторг Груп укладений договір оренди будівельного обладнання, від який від ТОВ Екопродторг Груп підписаний директором ОСОБА_8 (а.с.21-22, т.2) із наданими первинними документами до такого договору (а.с.23-36, т.2).

24.03.2015 року між позивачем та ТОВ Доміант , Договір купівлі-продажу запасних частин обладнання від який від ТОВ Доміант підписаний директором ОСОБА_8 (а.с.239-242, т.1).

Виконання умов вказаного договору та подальшого використання ТМЦ у своїй діяльності підтверджено первинними та бухгалтерськими документами: рахунок на оплату, видаткова накладна, податкова накладна, товарно-транспортна накладна, платіжне доручення, оборотно-сальдова відомість, акт списання ТМЦ (а.с.243-247, т.1, т.3 а.с.159-253).

01.02.2015 року між позивачем та ТОВ Доміант укладений договір купівлі-продажу, який від ТОВ Доміант підписаний директором ОСОБА_9 (а.с.37-41, т.1).

Виконання умов вказаного договору та подальшого використання ТМЦ у своїй діяльності підтверджено первинними та бухгалтерськими документами: рахунок на оплату, видаткова накладна, податкова накладна, товарно-транспортна накладна, платіжне доручення, оборотно-сальдова відомість, акт списання ТМЦ (а.с.42-47, т.2, т.3 а.с.159-253).

01.02.2015 року між позивачем та ТОВ Доміант укладений договір купівлі-продажу, який від ТОВ Доміант підписаний директором ОСОБА_9 (а.с.37-41, т.2) та факт здійснення господарської операції підтверджено всіма необхідними первинними документами (а.с.42-47, т.2).

01.02.2015 року між позивачем ТОВ Доміант укладений договір купівлі-продажу, який від ТОВ Доміант підписаний директором ОСОБА_9 (а.с.48-51, т.2) та факт здійснення господарської операції підтверджено всіма необхідними первинними документами (а.с.52-58, т.2).

01.02.2015 року між позивачем та ТОВ Доміант укладено договір купівлі-продажу, який від ТОВ Доміант підписаний директором ОСОБА_9 (а.с.59-60, т.2) та факт здійснення господарської операції підтверджено всіма необхідними первинними документами (а.с.61-67, т.2).

Отримані за вищезазначеними господарськими операціями товарно-матеріальні цінності були використані позивачем у власній господарській діяльності, що підтверджується наданими доказами (т.3 а.с.161-263).

Щодо вироку Орджонікідзевського районного суд м. Запоріжжя від 20.02.2017 року у справі №335/13457/16-к І-кп/335/152/2017, яким визнано винним ОСОБА_5 у вчинені злочинів, передбачених ч.2 ст.205, ч.3 ст.27 ч.2 ст.205 КК України, колегія суддів зазначає, що вироком не досліджувалося жодних первинних документів ТОВ Велес Інвест 2010 , ТОВ Валіот Компані , ТОВ Альфа Бізнес Лімітед , ТОВ Екопродторг Груп , ТОВ Доміант по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання Запоріжресурс", не встановлено жодних обставин щодо господарських операцій за спірний період.

Згідно з ч. 6 ст. 78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відсутність у вироку конкретних обставин щодо господарських операцій, періодів їх здійснення, даних посадових осіб, що підписували первинні документи спростовує факт того, що цей вирок є належним доказом нереальності господарських операцій позивача з його контрагентами та беззаперечно свідчить про наявність податкового правопорушення платником податків при формуванні податкового кредиту.

З огляду на встановлені обставини у справі, а також беручи до уваги індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, колегія суддів приходить до висновку, що у разі порушення контрагентом платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи, у зв'язку з чим право платника податків, тобто позивача, на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третьою особою.

Оскільки позивач надав всі первинні документи, що стосуються господарських операцій за участю контрагентів, які фактично підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення для провадження господарської статутної діяльності, направленої на отримання прибутку, відтак колегія суддів приходить до висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту на підставі розрахунків, проведених за наслідками господарських операцій з контрагентами.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що оскаржені податкові повідомлення-рішення ДПІ не узгоджуються з критеріями правомірності, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень та закріплені ст.2 КАС України, відповідачем не доведено правомірність висновків акту перевірки про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, що могло б стати підставою для збільшення контролюючим органом податкових зобов'язань.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Відповідно до ч.1ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, при подачі позову позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 23892.38 грн., при подачі апеляційної скарги 15928.25 грн., а всього 39820.63 грн., які, відповідно, і підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243,272, 286, 308, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання Запоріжресурс" - задовольнити.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2018 року в адміністративній справі №808/1186/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання Запоріжресурс" до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - скасувати.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання Запоріжресурс" до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, прийняті Головним управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання Запоріжресурс":

№ 0003661401, яким зменшено суму від'ємного значення на 43695 грн.;

№0003671401, яким збільшено податкове зобов'язання з ПДВ на 415505 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 103876,25 грн.;

№0003681401, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 104300 грн.;

№0003691401, яким збільшено податок на прибуток на 394507 грн.

Стягнути з Головного управління ДФС у Запорізькій області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання Запоріжресурс" судовий збір у розмірі 39820 грн. 63 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 30 січня 2019 року, в повному обсязі постанова складена 08 лютого 2019 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий - суддя С.В. Білак

суддя І.В. Юрко

суддя В.А. Шальєва