Постанова

від 20.02.2019 по справі 520/8076/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2019 р.м.ОдесаСправа № 520/8076/18

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Кравченка К.В.

при секретарі - Філімович І.М.

за участю:

представника апелянта - Сербіна Д.Л.

позивача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря Гайнова Кирила Миколайовича на рішення Київського районного суду м. Одеси від 18 грудня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря Гайнова Кирила Миколайовича, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державна екологічна інспекція Північно-Західного регіону Чорного моря, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА

НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

27.06.2018 року ОСОБА_3 звернувся до Київського районного суду м.Одеси з адміністративним позовом до Державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря Гайнова Кирила Миколайовича, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державна екологічна інспекція Північно-Західного регіону Чорного моря, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення №100609 від 19.06.2018 року.

Позивач ОСОБА_3 до судового засідання з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач - Державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря Гайнов К.М. до судового засідання не з'явився, належним чином повідомлявся, надав суду відзив на позов та додаткові пояснення, якими просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.(а.с.35,126).

Представник третьої особи - Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря Сербін Д.Л. до судового з'явився, просив відмовити у позовних вимогах у повному обсязі.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 18 грудня 2018 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову № 100609 від 19.06.2018 року, винесену державним інспектором з охорони природного навколишнього середовища Чорного моря Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря Гайновим Кирилом Миколайовичем, про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у вигляді штрафу в розмірі 765 (сімсот шістдесят п'ять) гривень, стосовно громадянина України - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

На вказане рішення суду Державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря Гайнов Кирило Миколайович подав апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати рішення Київського районного суду м. Одеси від 18 грудня 2019 року та ухвалити по справі нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Апелянт в своїй апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції при ухваленні рішення були порушені норми процесуального та матеріального права, у зв'язку з чим, на думку апелянта, рішення є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА

19 червня 2018 року Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря Гайновим К.М. винесено Постанову № 100609 про накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статею 188-5 Кодексу про адміністративне правопорушення України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 765 гривень.

Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_3 займає посаду морського агенту ТОВ АРКАС-УКРАЇНА (ЄДРПОУ 32224948), яке є судовим агентом Еthioріаn Shірріng аnd Lоgistiсs Services Enterprise та здійснює судове агентування суден в Одеському морському порту. Відповідно до покладених посадових обов'язків позивач є відповідальною особою з організації судового агентування суден Еthioріаn Shірріng аnd Lоgistiсs Services Enterprise, що заходять до Одеського морського порту.

13.06.2018 року в результаті планової перевірки аварійно-рятівного обладнання членом екіпажу/другим помічником/ судна т/х Semera було випадково механічним шляхом порушено пірапатрон, що призвело до активації рятувального буя та невеликої кількості задимлення помаранчевим кольором повітря. Внаслідок цього інциденту був складений відповідний акт (Incident report ) із зазначенням причини.

14.06.2018 року за фактом вищезазначеної події, яка була зафіксована на відеозапис, державні інспектори Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були допущені на борт судна т/х Semera для перевірки вищезазначених фактів щодо забруднення повітря. Факт допуску підтверджується відповідними записами у журналі реєстрації візитерів, відповідно до якого 14.06.2018 року о 13:10 год. державні інспектори були допущені до судна та о 15:00 год. покинули т/х Semera.

За результатами візиту капітаном т/х Semera був складений відповідний звіт. В тому числі в Звіті від 14.06.2018 року зазначається, що за фактом інциденту капітаном було надано звіт до Укртрансбезпеки (State control inspection). Також за запитом державних інспекторів Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря були надані оригінали та копії наступних документів: Акт перевірки Укртрансбезпеки (Роrt state control certificate); Звіт про інцидент (Incident report); Сертифікат запобігання забрудення нафтопродуктами (IOPР certificate); Сертифікат запобігання забрудення повітря (Аіг роllution certificate); Сертифікат на стічні води (Sewage certificate ); Сертифікат на аварійно-рятувальний буй (Certificate for the MOB marker); SOLAR &aор; LSA вимоги щодо аварійно-рятувального буя (SOLAR &aкр; LSA requirements for the MOB smoke gignal specifications); Суднова роль (Сгеw Iist); Спеціфікація судна (Ships Particulars).

У позовній заяві позивачем вказано, що усі документи, що запитувалися та відносилися до інциденту були надані на вимогу державних інспекторів Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря. Проте, державні інспектори наполягали надати додаткові документи у вигляді журналу реєстрації операцій з нафтопродуктами та журналу машинного відділення, але позивач вказує, що ці документи, на його думку, не стосувались інциденту та він їх не рекомендував надавати старшому помічнику та капітану на вимоги інспекторів, тому останні залишили судно та викликали позивача прийти з паспортом до інспекції для складання протоколу щодо перешкоджання проведення заходів зі збору інформації по факту викидів на судні т/х Semeraзабруднюючих речовин до атмосферного повітря.

Судом встановлено, що позивач лише 19.06.2018 року з'явився на пост екологічного контролю та надав паспорт, саме тоді і був складений відносно нього протокол та винесена постанова № 100609 від 19.06.2018 року.

Представник відповідача зазначає, що після винесення Постанови № 100609 від 19.06.2018 року, державні інспектора разом з позивачем знов піднялись на борт судна в рамках збору інформації та екіпаж судна та позивач відразу надали усю необхідну інформацію в повному обсязі та не перешкоджали діяльності інспекторів, які після вивчення наданих матеріалів переконались, що судном не було порушено норм природоохоронного законодавства України.

У зв'язку з тим, що позивач був незгодний з вищевказаними протоколом та постановою, він у встановлений законом строк звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до вимог ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь визначені Законом України Про охорону навколишнього середовища .

Стаття 20-2 Закону визначає компетенцію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища, до якої належить, зокрема: а) організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема, про екологічну та радіаційну безпеку; г) складання протоколів про адміністративні правопорушення та розгляд справ про адміністративні правопорушення, накладення адміністративних стягнень у випадках, передбачених законом; ґ) пред'являти претензії про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; и) виконання відбору проб та інструментально-лабораторні вимірювання показників складу та властивостей викидів стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря, вод лляльних, баластних, зворотних, поверхневих, морських, вимірювання показників складу та властивостей підземних вод у пробах із спостережувальних свердловин на об'єктах, що обстежуються.

Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11.08.2017 року №312 затверджено Положення про морські екологічні інспекції, відповідно до п.1 Положення, Морськими екологічними інспекціями є Державна Азово-Чорноморська екологічна інспекція, Державна Азовська морська екологічна інспекція та Державна екологічна інспекція Північно-Західного регіону Чорного моря , які є територіальними органами Державної екологічної інспекції України та їй підпорядковуються.

Згідно до вимог п.2 Положення, до функцій Інспекції належить здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема, ведення водокористувачами обліку забору та використання вод, здійснення контролю за якістю і кількістю скинутих у водні об'єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об'єктів у контрольних створах, а також подання відповідним органам звітів; дотримання суднами, кораблями міжнародних конвенцій, договорів та вимог природоохоронного законодавства України з питань запобігання забрудненню морського середовищ; щодо дотримання вимог реєстрації в суднових документах операцій із шкідливими речовинами та сумішами, баластними та лляльними водами (пп. 16 ч. 2 Положення).

Згідно до вимог п.1 ч.4. Положення, об'єктами контролю Інспекції є, зокрема: усі українські та іноземні судна, кораблі та інші плавучі об'єкти, а також засоби і морські споруди незалежно від форм власності та підпорядкування, діяльність яких відбувається у внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні України та на континентальному шельфі України.

Для встановлення порядку державного контролю в портах за дотриманням на суднах вимог Міжнародних конвенцій, Кодексу торговельного мореплавства України, законодавчих актів України з безпеки мореплавства та запобігання забрудненню довкіллям розроблені Правила контролю суден з метою забезпечення безпеки мореплавства, затверджені Наказом Міністерства транспорту від 17.07.2003 року №545.

Пунктом 1.4. Правил контролю визначено, що державний інспектор - посадова особа Укртрансбезпеки, Держрибагентства України або служби капітана морського порту України, яка має відповідну кваліфікацію і уповноважена в установленому законодавством порядку здійснювати контроль за дотриманням на суднах, що заходять у морські порти України, правил мореплавства та вимог міжнародних договорів України з безпеки судноплавства та визначення готовності суден до виходу в море.

Відповідно до вимог п.1.5. Правил контролю, з метою забезпечення безпеки мореплавства та запобігання забрудненню із суден усі судна, що перебувають у морських портах України, підлягають обов'язковому контролю ІСКМП (інспектором служби капітана морського порту) : вибірковому контролю ІКДП (інспектором контролю державою порту). Як вбачається з п.2.1.6. Правил контролю, якщо перевіркою судна службою капітана морського порту встановлено, що є повідомлення про забруднення судном довкілля, то повинні бути поінформовані інспектора для проведення більш детальної перевірки. Огляд судна посадовими особами Укртрансбезпеки, проводиться у разі отримання інформації від членів екіпажу або інших осіб про забруднення судном довкілля або про порушення умов перевезення вантажів і пасажирів тощо (абз. 5 п. 2.2.3. Правил контролю).

Таким чином, діюче законодавство України встановлює чіткі умови та підстави для проведення екологічного контролю суден закордонного плавання. Державний екологічний контроль на судні може здійснюватись лише у двох випадках: зафіксований у встановленому законом порядку факт скидання з судна видимих плавучих часток або виникнення видимих слідів нафти, нафтовмісних або інших забруднюючих речовин у районі скидання, що призвело до фактичного погіршення якості води відповідно до фонових показників якості води в районі водокористування, наявність від посадових осіб Укртрансбезпеки інформації про скидання з судна шкідливих речовин за результатами перевірки судна або повідомлення про забруднення судном довкілля.

ОБҐРУНТУВАННЯ ДОВОДІВ СТОРІН

Як вже зазначалось вище, 19.06.2018 року державним інспектором з охорони навколишнього середовища Чорного моря Гайновим К.М. було складено протокол про адміністративне правопорушення № 100609 від 19.06.2018 року, за результатами розгляду якого державним інспектором Гайновим К.М. в той же день 19.06.2018 року винесено постанову про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст.188-5 КУпАП, якою встановлено, що ОСОБА_3 перешкоджав проведенню заходів зі збору інформації по факту викидів на судні т/х Semera забруднюючих речовин до атмосферного повітря (а.с.8).

Постановою № 100609 від 19.06.2018 року було накладено на морського агента ОСОБА_3 адміністративне стягнення за ст.188-5 КУпАП у розмірі 765 грн. (а.с.9).

На думку суду першої інстанції, з якою погоджується суд апеляційної інстанції, 14.06.2018 року державні інспектори Фрішко О.О. та Щербатов А.Я. на законних підставах здійснили екологічний контроль на судні т/х Semera з метою спростування або підтвердження факту забруднення атмосферного повітря та вплив на екологічне становище навколишнього природного середовища. Для встановлення дійсних обставин справи інспекторам необхідно було ознайомитись з журналом реєстрації операцій з нафтопродуктами, в разі спалювання відходів нафтопродуктів на судновому обладнанні /інсенираторі/, що могло бути здійснено під час стоянки судна в порту, записи про це мають бути обов'язково внесені до журналу реєстрації операцій з нафтопродуктами відповідно до вимог Конвенції Марпол 73/78. Факт роботи обладнання має бути занесений до журналу машинного відділення.

Таким чином, державним інспекторам було необхідно визначити походження диму та для виключення роботи інсинератора, як джерело можливого викиду в атмосферне повітря, необхідно було ознайомитися із записами в журналі машинного відділення.

Проте, позивач своїми діями, а саме не надаючи відповідні документи інспекторам, викликав сумніви щодо дійсних обставин справи та перешкоджав їх роботі, під час судового засідання суду першої інстанції та у письмових поясненнях позивач підтвердив вказані факти, що при спілкуванні як зі старшим помічником, так і з капітаном судна, заперечував проти надання вищевказаних журналів інспекторам, оскільки, на його думку, дана ситуація не вимагала надання подібного роду інформації.

У судовому засіданні суду першої інстанції був допитаний свідок ОСОБА_8, який був присутній на судні 14.06.2018 року та підтвердив візит двох інспекторів на судно т/х Semera, які показали на відео задимлення помаранчевим кольором повітря на борту судна, на що старший помічник надав усні пояснення, показав аварійний буй, звіт про подію та запропонував викликати морського агента ОСОБА_3, який по приходу на судно відмовився надавати додаткові документи інспекторам, мотивуючи тим, що це не стосується інциденту, та запропонував інспекторам оглянути буй, технічне приміщення, звіт державної служби безпеки, на що інспектори не погодились та запросили з паспортом морського агента прийти на пост екологічного контролю для складання протоколу щодо перешкоджання законним вимогам посадових осіб.

Відповідно до вимог ст.188-5 КУпАП за невиконання законних розпоряджень чи приписів, інших законних вимог посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів, ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, вчинення інших перешкод для виконання покладених на них обов'язків встановлена адміністративна відповідальність.

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.188-5 КУпАП, полягає у невиконанні законних розпоряджень чи приписів, інших законних вимог посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорони природних ресурсів, ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, вчинення інших перешкод для виконання покладених на них обов'язків.

За формою вини дане правопорушення вчиняється умисно, оскільки передбачає вчинення перешкод для виконання покладених на посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, обов'язків.

Таким чином, на підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що державні інспектори мали усі законні підстави здійснити екологічний контроль на судні по факту задимлення повітря та перевірити обставини шляхом витребування документів для огляду, проте колегія суддів не вбачає поважності причин відмови позивачем надати усі документи з метою повноти встановлення обставин події та виключення порушення судном норм природоохоронного законодавства України, навпаки позивач при розмові зі старшим помічником та капітаном заперечував та відмовлявся надати усю інформацію, що вбачається із відеозапису, внаслідок чого був притягнутий до адміністративної відповідальності та після цього згодом усі витребувані для огляду документи були надані інспекторам.

Колегія суддів вважає, що надані суду протокол про адміністративне правопорушення № 100609 від 19.06.2018 року, за результатами розгляду якого було винесено постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення за № 100609 від 19.06.2018 року, можливо було прийняти до уваги як докази, однак при належному дотриманні норм законодавства.

Провадження у справі про адміністративні правопорушення здійснюється у порядку, передбаченому КУпАП та Інструкцією з оформлення Державною екологічною інспекцією України та її територіальними органами матеріалів про адміністративні правопорушення (затверджено Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05.07.2004 року №264), далі - Інструкція . Однак при розгляді справи відповідач допустив порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення та притягнення позивача до адміністративної відповідальності, про що свідчать наступні факти та обставини.

За загальним правилом, відповідно до вимог ст.254 КУпАП, фіксація адміністративного правопорушення починається зі складення протоколу про його вчинення уповноваженою на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Колегією суддів встановлено, що 14.06.2018 року державними інспекторами Фрішко О.О. та Щербатовим А.Я. було здійснено екологічний контроль на судні т/х Semera, однак складання протоколу та постанови в один день було здійснено іншим державним інспектором Гайновим К.М., який не був на місці події, через 5 днів після перевірки, тобто 19.06.2018 року.

Винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.188-5 КУпАП, одразу після складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці вчинення правопорушення є неправомірним; призводить до порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у ст.268 КУпАП, зокрема, право користуватися юридичною допомогою, заявляти клопотання, подавати докази по справі тощо.

У ч.1 ст.277 КУпАП та п.3.2. Інструкції закріплено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Відповідно до вимог ч.1 ст.276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, під час оформлення матеріалів про адміністративні порушення за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 188-5 КУпАП, обов'язково складається протокол про адміністративне правопорушення.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що словосполучення за місцем його вчинення , яке міститься в положенні ч.1 ст.276 Кодексу, визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Додатковим підтвердженням такої позиції є зміст бланку протоколу про адміністративне правопорушення (затверджено Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05.07.2004 року №264) в частині щодо місця розгляду справи, де передбачено вказівку на адресу органу Державної екологічної інспекції України, в якому має відбутися розгляд справи. Таким чином, дана справа повинна була розглядатися за адресою місцезнаходження Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря: 65114 м. Одеса, 12-а лінія 6-ї ст. Люстдорфської дороги, б. 22.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст.245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до висновків, викладених у рішенні Конституційного Суду України від 26.05.2015 року, складання протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд уповноваженим органом (посадовою особою) справи про таке правопорушення належать до різних стадій адміністративного провадження. Адміністративне правопорушення, передбачено ст.188-5 КУпАП, не належить до категорії справ, в яких стягнення накладаються на місці їх вчинення.

Виходячи з аналізу оскаржуваної Постанови, розгляд справи носив формальний характер - будь-якої підготовки до розгляду справи не було, як і не було дослідження жодних доказів вчинення адміністративного правопорушення, чим порушено вимоги статей 278, 279 КУпАП.

Крім того, відповідно до вимог ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката. Натомість відповідач не забезпечив позивачеві можливості скористатися таким правом, що також порушило права позивача.

Відповідно до вимог ч.2, 3 ст.7 КУпАП України, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Вказані порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення та притягнення до адміністративної відповідальності є суттєвими, оскільки фактично обмежили позивача повноцінно приймати участь у розгляді адміністративної справи, захищати свої права та інтереси, користуватися професійною правничою допомогою.

Постанова та протокол були винесені у вкрай стислий термін - протягом одного дня, що унеможливило вчинення позивачем будь-яких підготовчих дій для захисту своїх прав та інтересів під час провадження у справі (збір та підготовка доказів, залучення захисника, перекладача тощо).

Таким чином, при винесенні оскаржуваної постанови відповідачем порушено норми чинних нормативно-правових актів, порушено порядок розгляду та вирішення справи, а твердження позивача відповідачем не спростовані, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів, встановивши обставини справи та перевіривши їх належними та допустимими доказами, вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо необхідності скасування оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Враховуючи всі викладені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не було враховано всі необхідні обставини при розгляді справи, а постанову було винесено не у відповідності до чинного законодавства.

За таких обставин колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 8, 9, 10, 73, 74, 77 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що судове рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Відповідач (апелянт), який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

В силу вимог ч.3 ст.272 КАС України справи, визначені статтею 286 КАС не підлягають оскарженню в касаційному порядку.

Керуючись ст.ст. 308; 310; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря Гайнова Кирила Миколайовича залишити без задоволення, а рішення Київського районного суду м. Одеси від 18 грудня 2018 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя Джабурія О.В. Судді Вербицька Н. В. Кравченко К.В.