Ухвала

від 18.02.2019 по справі 826/18574/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/18574/16                                                                               У Х В А Л А про залишення апеляційної скарги без руху   18 лютого 2019 року                                                                                   м. Київ Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Кузьменко В. В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Подільському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.12.2018 у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Ферріум» до Державної податкової інспекції у Подільському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В : До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Подільському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.12.2018. Пунктом 1 ч. 5 ст. 296 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору. Дослідивши апеляційну скаргу, встановлено, що апелянтом не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги та подано клопотання про відстрочення сплати судового збору. Перевіривши зазначене клопотання вважаю, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав. Так, відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. З наведеного випливає, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи. Положеннями ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. У відповідності до ч. 1 ст. 8 вказаного Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача – фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Судом не встановлено підстав та умов, за яких відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір» сторона може бути звільнена від сплати судового збору та сплату судового збору може бути відстрочено. Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень ст. 296 КАС України є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою. Обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати. При цьому слід враховувати, що важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами. В свою чергу, апелянтом не подано жодних доказів на підтвердження відсутності можливості для сплати судового збору, не наведено інших доводів. Тож, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя. Разом з тим, доводи заявника щодо необхідності звільнення від сплати судового збору в клопотанні взагалі відсутні, не підтверджуються жодними належними і допустимими, у розумінні ст. 73, 74 КАС України, доказами, а отже, не є достатньою і необхідною правовою підставою для відстрочення йому сплати судового збору у відповідності до ч. 1 ст. 133 КАС України, тому його клопотання задоволенню не підлягає. Крім того, колегія суддів також враховує висновки Верховного Суду, викладені в ухвалі від 03 серпня 2018 року у справі № 804/6222/17. У вказаному судовому рішенні зазначено, що скаржники (в даному випадку – ДФС України, Головне управління ДФС у м. Києві та ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС к м. Києві) не є суб'єктами, на яких розповсюджується дія ст. 8 Закону України «Про судовий збір» щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати. Порядок та розмір сплати судового збору визначений Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI. Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (станом на час подання позову) за подання до адміністративного суду позову не майнового характеру, який подано юридичною особою становить 1 розмір мінімальної заробітної плати. Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір»  у разі, коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну з них. Системний аналіз ч. 1 ст. 5, ч. 2 ст. 245 КАС України дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності  є однією вимогою. Вимога про визнання протиправними дій є передумовою для застосування інших способів захисту порушеного права, відтак, сума судового збору що підлягала сплаті за подання позову до суду складає 1378,00 грн. Згідно з п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (на час подання апеляційної скарги) ставка судового збору встановлюється в таких розмірах, зокрема: за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Таким чином, апелянт повинен сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду в розмірі 2067,00 грн. (1378,00 грн. *150%). Реквізити для сплати судового збору за подачу апеляційних скарг: Одержувач: УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101 ЄДРПОУ одержувача: 38004897. Банк одержувача: Казначейство України (ЕАП) МФО банку: 899998, рахунок: 34312206081055. Код класифікації доходів бюджету: 22030101. Вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом подання суду апеляційної інстанції: оригіналу документа про сплату судового збору за вказаними вище реквізитами чи інші підтверджуючі документи. Таким чином, апеляційна скарга не відповідає встановленим вимогам, що перешкоджає прийняттю до провадження суду апеляційної інстанції. Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 Кодексу, застосовуються положення ст. 169 Кодексу. За змістом частин 1 та 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк на їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Керуючись ст.ст. 169, 296, 298, 325, 328 КАС України, -           У Х В А Л И В : У задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Подільському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про відстрочення сплати судового збору  – відмовити. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.12.2018 у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Ферріум» до Державної податкової інспекції у Подільському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії – залишити без руху. Надати апелянту строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Повідомити апелянта, що у разі не усунення недоліків до строку встановленого судом, апеляційна скарга буде повернута апелянту. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.   Суддя                                                                                                         В. В. Кузьменко