ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
18 лютого 2019 року № 826/18247/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Компанія Цифрові системи доДержавної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення представники сторін:позивача - Пінтов В.В.; відповідача - не з'явився,
ВСТАНОВИВ:
22.11.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Цифрові системи (далі - позивач або ТОВ Компанія Цифрові системи або товариство) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві (надалі - відповідач або ), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0004231204 від 08.07.2016.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Акт перевірки № 4032/25-56-12-04-29/38234684 був отриманий позивачем 01.07.2016, а отже 08.07.2016 товариство подало свої заперечення на акт; спірне податкове повідомлення-рішення було прийнято 08.07.2016 без врахування заперечень позивача на акт перевірки, що є порушенням ст.ст. 21, 86 ПК України та ч. 2 ст. 19 Конституції України; за 2015 рік товариством було помилково задекларовано податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств в розмірі 144 629 грн.; товариство самостійно виявило технічну помилку та 22.03.2016 подало до ДПІ уточнюючу декларацію з податку на прибуток за 2015 рік № 9276553655; в уточнюючій декларації суми сплачених товариством авансових внесків були враховані, і таким чином податкові зобов'язання товариства за 2015 рік фактично мали від'ємне значення; при цьому суми авансових внесків були сплачені товариством своєчасно та в повному обсязі, а отже на момент проведення камеральної перевірки в діях позивача були відсутні будь-які порушення чинного законодавства.
Справу відповідно до протоколу автоматизованого розподілу було передано судді Літвіновій А.В.
25.11.2016 ухвалою суду було відкрито провадження в адміністративній справі № 826/18247/16 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 23.03.2017.
В судовому засіданні 23.03.2017 суд, через неявку представника відповідача, оголосив про відкладення розгляду справи до 18.09.2017.
18.09.2017 від відповідача надійшли заперечення на адміністративний позов, в яких відповідач просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив, що 28.02.2016 позивачем подано декларацію з податку на прибуток підприємств, згідно із якою самостійно нараховано до сплати податок на прибуток у сумі 144 629 грн.; станом на 22.03.2016 на підставі вказаної декларації у позивача виникла заборгованість на суму 144 629 грн., яка погашена уточнюючою декларацію від 22.03.3016; в результаті погашення податкового боргу по декларації автоматично розрахувалась штрафна санкція в розмірі 13 087 грн. 30 коп.; обов'язок із сплати податків, а також належного заповнення платіжних документів покладається виключно на платника податків, а тому допущення помилки у розрахунках із подальшим виправленням не може бути підставою для не притягнення такого платника до відповідальності.
В судовому засіданні 18.09.2017 суд заслухав представника відповідача та оголосив про відкладення розгляду справи на 15.02.2018 через неявку представника позивача.
На підставі розпорядження Керівника апарату суду № 7348 від 11.10.2017 справу № 826/18247/16 передано на повторний автоматичний розподіл справ між суддями.
Відповідно до протоколу потворного автоматичного розподілу справ між суддями від 13.10.2017 справу № 826/18247/16 передано судді Пащенку К.С.
Ухвалою від 06.11.2017 суддя Пащенко К.С. прийняв справу № 826/18247/16 до свого провадження та призначив до судового розгляду у судовому засіданні на 23.01.2018.
В судовому засіданні 23.01.2018 суд, заслухавши пояснення представників сторін, оголосив перерву до 26.02.2018.
В судовому засіданні 26.02.2018 суд, заслухавши представників сторін, оголосив перерву до 27.03.2018 та зобов'язав відповідача подати облікову картку позивача за 2016 рік.
01.03.2016 від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії облікової картки ТОВ Компанія Цифрові радіосистеми за 2016 рік.
В судовому засіданні 27.03.2018 суд, заслухавши представника позивача та зважаючи на заявлене ним клопотання про розгляд справи в порядку письмово провадження, ухвалив розглядати справу в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Державною податковою інспекцією у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві було поведено камеральну перевірку ТОВ Компанія Цифрові радіосистеми , за результатами якої складено Акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток № 4032/26-56-12-04-29/38234684 від 01.07.2016.
Перевіркою встановлено порушення платником податків термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток протягом строків, визначених п. 57.1 ст. 57 ПК України.
На підставі Акту перевірки відповідачем 08.07.2016 було винесено податкове повідомлення-рішення № 0004231204, яким до позивача застосовано штраф в розмірі 13 087 грн. 30 коп. за затримку до 30 календарних днів сплати податку на прибуток.
Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся із відповідним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 та ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В свою чергу відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює ПК України.
Пунктом 36.1 ст. 36 ПК України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Відповідно до п. 49.1 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПК України).
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем 28.02.2016 подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2015 рік, згідно із якою нараховано до сплати податок на прибуток в розмірі 144 629 грн.
Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно (п. 31.1 ст. 31 ПК України).
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, інститутів спільного інвестування, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують двадцяти мільйонів гривень) щомісяця, протягом дванадцятимісячного періоду, сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду. Сума щомісячних авансових внесків обчислюється у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) рік, зменшеної на суму сплачених авансових внесків з цього податку при виплаті дивідендів, яка залишилась не зарахованою у зменшення податкового зобов'язання з цього податку, без подання податкової декларації.
З матеріалів справи вбачається, що позивач сплачував авансові внески з податку на прибуток, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень, а саме:
№ 110 від 23.03.2015 на суму 13 214 грн. 00 коп.
№ 147 від 20.04.2015 на суму 13 214 грн. 00 коп.
№ 205 від 20.05.2015 на суму 7 714 грн. 00 коп.
№ 206 від 20.05.2015 на суму 4 950 грн. 00 коп.
№ 207 від 20.05.2015 на суму 550 грн. 00 коп.
№ 263 від 19.06.2015 на суму 13 214 грн. 00 коп.
№ 308 від 17.07.2015 на суму 13 214 грн. 00 коп.
№ 388 від 19.08.2015 на суму 13 214 грн. 00 коп.
№ 456 від 25.09.2015 на суму 13 214 грн. 00 коп.
№ 502 від 30.10.2015 на суму 13 214 грн. 00 коп.
№ 550 від 27.11.2015 на суму 13 214 грн. 00 коп.
№ 605 від 24.12.2015 на суму 13 214 грн. 00 коп.
№ 24 від 28.01.2016 на суму 13 214 грн. 00 коп.
Таким чином, загалом позивачем було сплачено авансових внесків з податку на прибуток підприємств в розмірі 145 354 грн.
Виявивши технічну помилку в поданій 28.02.2016 декларації з податку на прибуток підприємств (а саме: не врахування у вказаній декларації сплачених авансових внесків), позивач 22.03.2016 подав до контролюючого органу уточнюючу декларацію з податку на прибуток підприємств, відповідно до якої податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду, має від'ємне значення та становить -13 939 грн. .
Пунктом 38.1 ст. 38 ПК України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
На підставі викладеного суд дійшов до висновку, що позивачем належним чином виконано обов'язок щодо сплати податку на прибуток підприємств за 2015 рік, що, по-перше, вказує про те, що допущена внаслідок технічних причин описка в декларації з податку на прибуток від 28.02.2016 № 9276288370 за 2015 рік не вплинула на повноту та своєчасність нарахування та сплати товариством грошових зобов'язань з податку на прибуток, а по-друге, свідчить про відсутність підстав для нарахування позивачу штрафних санкцій.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії. Отже, вирішення даної справи залежить від доведеності відповідачем правомірності прийняття спірного рішення.
При цьому, суд акцентує увагу, що в порядку виконання обов'язку, встановленого ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідачем не спростовано фактичне виконання податкових зобов'язань позивачем та не доведено зворотнє.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Частинами 1 та 2 ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі Чуйкіна проти України (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975р. у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).
Аналіз наведених норм у їх сукупності дає підстави для висновку про те, що завданням судочинства є вирішення судом спору з метою ефективного захисту порушеного права.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача за поданим адміністративним позовом є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Цифрові радіосистеми задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення № 0004231204 від 08.07.2016.
3. Стягнути з Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві (адреса: 04655, м. Київ, вул. Турівська, 12, код ЄДРПОУ 39467012) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Цифрові радіосистеми (адреса: 04080, м. Київ, вул. Костянтинівська, 73, код ЄДРПОУ 38234684), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, судові витрати у сумі 1 378 грн (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень).
Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.
Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя К.С. Пащенко
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 18.02.2019 |
Оприлюднено | 21.02.2019 |
Номер документу | 79968361 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Пащенко К.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні