Постанова

від 20.02.2019 по справі 1740/1871/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2019 рокуЛьвів№ 857/998/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Затолочного В.С.,

суддів: Бруновської Н.В., Матковської З.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2018 року у справі № 1740/1871/18 за адміністративним позовом Державної служби геології та надр України до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма НАДІЯ-94 про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Щербаков В.В., в м. Рівному Рівненської області 16.11.2018 року), -

ВСТАНОВИВ:

Державна служба геології та надр України (далі - Держгеонадра, позивач) звернулася з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми НАДІЯ-94 (далі - ТОВ-Фірма НАДІЯ-94 , відповідач) про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу від 21.01.2009 № 4860.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржив позивач, який, покликаючись на те, що вказане рішення є незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2018 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що у зв'язку з невиконанням у встановлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування до ТОВ-Фірма НАДІЯ-94 було надіслано лист від 20.03.2018 №4745/03/14-18, згідно з яким Держгеонадра просило надати у 15-денний строк згоду або незгоду на припинення права користування надрами. У відповіді на даний лист відповідач висловив незгоду з припиненням права користування надрами. Зазначає, що надрокористувач наділений не правом, а обов'язком вчасно усунути виявлені порушення. Неусунення у встановлений строк порушень є виключною виною відповідача, враховуючи, що Держгеонадра надали значний термін для здійснення дій направлених на усунення порушень.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що у 2009 році ТОВ-Фірмі НАДІЯ-94 наданий спеціальний дозвіл на користування надрами від 21.01.2009 № 4860 з метою видобування торфу, придатного в якості субстратів, строком на 20 років, та, як додаток до спеціального дозволу укладено угоду про умови користування надрами від 21.01.2009.

21.06.2016 Держгеонадрами прийнято наказ № 193 Про затвердження Плану проведення перевірок надрокористувачів у ІІІ кварталі 2016 року , згідно з додатком до якого проведення планової перевірки ТОВ-Фірми НАДІЯ-94 15 днів з 19.09.2016.

23.06.2016 Держгеонадрами, на підставі, зокрема, наказу від 21.06.2016 № 193, прийнятий наказ № 194 Про затвердження Плану проведення перевірок надрокористувачів у ІІІ кварталі 2016 року , згідно з яким підчас планових перевірок надрокористувачів, значених у Переліку надрокористувачів, щодо яких буде здійснюватися державний геологічний контроль у III кварталі 2016 року згідно з предметом перевірки, визначеним пунктом 4 Порядку здійснення державного геологічного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.12.2011 № 1294.

Про проведення вказаної перевірки відповідач був повідомлений листом від 17.08.2016 № 14388/13/14-16, який згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення отримано ним 25.08.2016.

З метою проведення перевірки, 21.09.2016 службовими особами Держгеонадр здійснено виїзд за юридичною адресою ТОВ-Фірми НАДІЯ-94 : с. Висоцьк Дубровицького району Рівненської області. Проте, посадовими особами відповідача не допущено вказаних осіб до проведення державного геологічного контролю. Про що 21.09.2016 складено відповідний акт № 06-02/25/2016-54/п (193).

Разом з тим, з метою усунення порушень щодо недопуску службових осіб до перевірки відповідачем винесено припис від 26.09.2016 № 1156-14/06, яким ТОВ-Фірмі НАДІЯ-94 приписано усунути порушення вимог законодавства у сфері надрокористування у термін до 26.10.2016 шляхом надання документів, перелік яких визначено у додатку до припису.

19.12.2016 наказом Держгеонадр № 491 зупинена дія спеціального дозволу від 21.01.2009 №4860 та надано ТОВ-Фірмі НАДІЯ-94 30 календарних днів для усунення порушень.

Вказаний наказ доведено до відома відповідача супровідним листом від 27.12.2016 № 24368/13/14-16, який відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення отриманий ним 06.01.2017.

Згідно з листом Держгеонадр від 22.02.2017 № 140-14/06 відповідачем було надано документи, зазначені у додатку до припису від 26.09.2016 № 1156-14/06.

Разом з тим, наказом Держгеонадр від 19.04.2017 № 177 ТОВ-Фірмі НАДІЯ-94 продовжено до 01.06.2017 термін усунення порушень, встановлених наказом від 19.12.2016 № 491.

Вказаний наказ доведено до відома відповідача супровідним листом від 13.05.2017 № 10650/13/14-17, який відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення отриманий ним 20.05.2017.

Листом Держгеонадр від 20.03.2018 № 4745/03/14-18 доведено до відома відповідача, що у зв'язку із не усуненням причин зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 21.01.2009 № 4860, наданого ТОВ-Фірмі НАДІЯ-94 з метою видобування торфу ділянки родовища Дубовик , розглянуто питання щодо подальшої дії зазначеного спеціального дозволу, та надано 15-денний строк для висловлення власної позиції щодо згоди або незгоди на припинення права користування надрами. Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення, вказаний лист отриманий відповідачем 27.03.2017.

Відповідно до листа ТОВ-Фірми НАДІЯ-94 від 06.04.2018 № 008, зареєстрованого в Держгеонадрах 11.04.2018 за №8058/02/14-18, відповідачем висловлена незгода щодо припинення права користування надрами.

Вважаючи, що надрокористувач, ТОВ-Фірма НАДІЯ-94 , порушив угоду про умови користування надрами, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що Держгеонадрами не було дотримано процедуру щодо звернення до адміністративного суду, оскільки належними доказами порушення у сфері використання надр повинен бути акт перевірки, у якому встановлено порушення суб'єктом господарювання саме в ході перевірки, а також припис або розпорядження, складені на підставі такого акта перевірки, які у даній справі відсутні.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 19 Кодексу України про надра, надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін врегульовані Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615 (далі - Порядок № 615).

Відповідно до п.10 Порядку № 615 невід'ємною частиною дозволу є угода про умови користування надрами, що укладається між органом з питань надання дозволу і надрокористувачем і містить програму робіт, яка оформляється як додаток, та особливі умови надрокористування, що передбачають: вимоги до ефективності робіт; сучасні технології видобування та переробки корисних копалин; порядок видобування корисних копалин, зокрема з метою запобігання негативним екологічним наслідкам і забезпечення безпеки забудованих територій; види, обсяги і строки виконання робіт на ділянці надр; підстави для припинення діяльності, пов'язаної з використанням ділянки надр.

Пунктом 23 Порядку № 615 встановлено, що право користування надрами припиняється з підстав та у порядку, передбаченому Кодексом України про надра та Законом України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності (далі - Закон № 2806-IV).

Частиною 7 статті 4-1 Закону № 2806-IV визначено, що дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) встановлення факту надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації; 2) здійснення суб'єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення. Законом можуть передбачатися інші підстави для анулювання документа дозвільного характеру.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 26 Кодексу України про надра, право користування надрами припиняється у разі: 1) якщо відпала потреба у користуванні надрами; 2) закінчення встановленого строку користування надрами; 3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; 4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення; 5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; 6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами; 7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр. Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктах 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому, питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.

Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, самостійно або у судовому порядку. У разі відсутності спору відповідач має право у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 3, 7 частини 1 статті 26 Кодексу України про надра, самостійно припиняти право користування надрами, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів це право припиняється у судовому порядку.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 802/4846/13-а та від 26.06.2018 у справі № 802/923/14-а.

З матеріалів справи встановлено, що підставою для зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 21.01.2009 № 4860 та, як наслідок, звернення позивача до суду з даним позовом стало неусунення ТОВ-Фірмою НАДІЯ-94 порушень, зазначених у приписі від 26.09.2016 № 1156-14/06, який винесено посадовою особою Держгеонадр за наслідками державного контролю.

Статтею 60 Кодексу України про надра передбачено, що державний контроль і нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною спрямовані на забезпечення додержання всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями та громадянами встановленого порядку користування надрами, виконання інших обов'язків щодо охорони надр, встановлених законодавством України.

Згідно з частиною 1 статті 61 Кодексу України про надра державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним використанням надр України здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Відповідно до Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1174, Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Механізм проведення державного геологічного контролю з метою виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр визначається Порядком здійснення державного геологічного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.12.2011 № 1294, який втратив чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 239, проте діяв на момент зупинення відповідачу дії дозволу на користування надрами від 11.10.2010 № 5195.

Разом з тим, правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначається Законом України від 05.04.2007 року № 877-V Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі - Закон № 877-V), дія якого поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, та не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю на кордоні, державного експортного контролю, контролю за дотриманням бюджетного законодавства, банківського нагляду, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення (ст.2).

Статтею 1 Закону № 877-V встановлено, що державний нагляд (контроль) діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Відповідно до положень ст. 7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає відповідний наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, і предмет перевірки, та на підставі якого оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, що підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою. Перед початком перевірки суб'єкта господарювання посадові особи, які проводять перевірку, пред'являють керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі направлення та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу, і надають суб'єкту господарювання копію направлення на перевірку, а також інформують цих осіб про мету перевірки.

Положеннями ст. 7 Закону № 877-V також встановлено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт (ч. 6). У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу (ч. 7).

Аналогічного змісту повноваження передбачали п. 5, п. 15, п. 16 Порядку здійснення державного геологічного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.12.2011 № 1294.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що Держгеонадра уповноважене здійснювати державний геологічний контроль суб'єктів господарювання у формі планових та позапланових перевірок, які проводяться з метою виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. Результати яких оформлюються у формі акта, а у разі необхідності вжиття інших заходів - у вигляді припису, розпорядження, іншого розпорядчого документа щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Даний правовий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 10.07.2018 у справі № 815/3305/17 (№ К/9901/49827/18).

Відтак, законодавством чітко врегульовано порядок встановлення порушень надрокористувачем умов користування надрами, відповідно до якого встановлення таких порушень можливе лише в ході проведеної перевірки, результати якої відображаються в акті, за наслідками її проведення, що підтверджує невиконання умов користування надрами та є підставою вжиття Держгеонадрами заходів для усунення виявлених порушень шляхом зупинення дії дозволу на спеціальне використання надр, чи притягнення до відповідальності.

Згідно з частиною 2 статті 24 Кодексу України про надра користувачі надр зобов'язані: 1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; 2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; 4-1) надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України; 5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.

Відповідно до пункту 22 Порядку № 615 дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері здійснення державного гірничого нагляду, епідеміологічного нагляду (спостереження), державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, органів місцевого самоврядування, органів ДФС у разі: 1) порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр; 2) виникнення внаслідок проведення робіт, пов'язаних з користуванням ділянкою надр, безпосередньої загрози життю чи здоров'ю працівників або населення; 4) невиконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування або охорони навколишнього природного середовища; 5) наявності підстав, передбачених Законом України Про санкції .

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що однією з підстав зупинення дії дозволу на спеціальне використання надр є порушення надрокористувачем умов та порядку користування надрами, невиконання обов'язків, визначених статтею 24 Кодексу України про надра.

В матеріалах справи відсутній акт перевірки відповідача, який свідчив би про допущене ним порушення, передбачене статтею 4-1 Закону № 2806-IV та статтею 26 Кодексу України про надра.

При цьому, як вірно зазначив суд першої інстанції, складання акта про недопущення до перевірки не може свідчити про виявлення у суб'єкта господарювання порушень вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, адже його складання засвідчує лише факт неможливості здійснення такого заходу та, як наслідок, відсутності результату державного геологічного контролю із зазначених у ньому підстав.

З акта про недопущення до перевірки від 21.09.2016 №06-02/25/2016-54/п (193) встановлено, що при в'їзді до ТОВ-Фірми Надія 94 бухгалтером товариства Курачик Т.В. було відмовлено у проведенні перевірки на підставі перебування директора ТОВ-Фірми Надія 94 Гордіченка В.П. у відряджені.

Водночас, у акті не зафіксовано, що бухгалтер ТОВ-Фірми Надія 94 Курачик Т.В. є уповноваженою особою суб'єкта державного геологічного контролю.

Частиною 11 статті 4 Закону № 877-V (в редакції, чинній на момент проведення перевірки) визначено, що плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб'єкта господарювання.

Разом з тим, стаття 11 Закону № 877-V (в редакції, чинній на момент проведення перевірки) покладає на суб'єкта господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) обов'язок, зокрема, щодо допуску посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом.

Оскільки здійснення планового заходу не у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб'єкта господарювання, свідчитиме про недотримання умов порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого законом, то недостатність як у акті від 21.09.2016 № 06-02/25/2016-54/п (193), так і у матеріалах справи, відомостей щодо бухгалтера Курачик Т.В., як уповноваженої особи на вчинення дій від імені ТОВ-Фірми Надія 94 , свідчить про відсутність порушення відповідачем положень статті 11 Закону №877-V у вигляді недопущення до державного геологічного контролю.

Відтак, проведення планового заходу відносно відповідача не відбулося з підстав неможливості його проведення, результат якого повинен бути оформлений у вигляді припису із зобов'язанням допуску посадових осіб органу до державного нагляду (контролю), про що обґрунтовано зазначено у спірному судовому рішенні, оскільки в силу вимог ч. 8 ст. 7 Закону №877-V саме припис є обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, за наслідками виїзду для здійснення державного нагляду (контролю) ТОВ-Фірми Надія 94 та на виконання вимог Закону № 877-V посадовою особою Держгеонадр був складений припис від 26.09.2016 № 1156-14/06, з якого вбачається, що такий складено у зв'язку із недопуском посадових осіб Держгеонадр до здійснення заходів державного нагляду (контролю), а також невиконання умов угоди про умови користування надрами від 21.01.2009 в частині обов'язку надрокористувача допускати представників Держгеонадр для здійснення державного геологічного контролю. Разом з тим, встановлено відповідачу строк до 26.10.2016 для надання до Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр України документів (завірених належним чином копій) та матеріалів, що підтверджують виконання питань згідно з додатком № 1 до даного припису.

Тобто вимога вказаного припису стосується не усунення суб'єктом господарювання порушень вимог законодавства шляхом допуску посадових осіб Держгеонадр до здійснення заходів державного нагляду (контролю), а надання документів та матеріалів, які згідно з листом Держгеонадр від 22.02.2017 № 140-14/06 були надані відповідачем.

Водночас положеннями статті 6 Закону № 877-V органу державного нагляду (контролю) надано повноваження щодо проведення позапланового заходу для перевірки виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю).

Проте, з моменту формування припису (26.09.2016) та до моменту звернення до суду з даним позовом (09.07.2018), тобто майже два роки, орган Держгеонадр жодного разу не скористався правом проведення позапланового заходу для перевірки виконання ТОВ-Фірмою Надія 94 припису від 26.09.2016 № 1156-14/06.

Таким чином, акт про недопущення до перевірки від 21.09.2016 № 06-02/25/2016-54/п (193), а також припис від 26.09.2016 №1156-14/06, який сформовано без вимоги усунення суб'єктом господарювання порушень вимог законодавства, не є доказом того, що відповідачем порушено умови користування надрами.

Частиною 4 статті 5 КАС України передбачено, що суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

З огляду на вищевикладене апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Держгеонадрами не було дотримано процедуру щодо звернення до адміністративного суду, оскільки належними доказами порушення у сфері використання надр повинен бути акт перевірки, у якому встановлено порушення суб'єктом господарювання саме в ході перевірки, а також припис або розпорядження, складені на підставі такого акта перевірки, які у даній справі відсутні.

Відповідно до частини 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини 1 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (частина друга статті 6 КАС України).

Принцип верховенства права у рішеннях ЄСПЛ щодо України стосується вимог якості закону та юридичної визначеності. Так, принцип верховенства права вимагає дотримання вимог якості закону, яким передбачається втручання у права особи та в основоположні свободи. Так, у рішенні від 10 грудня 2009 року у справі Михайлюк та Петров проти України (Mikhaylyuk and Petrov v. Ukraine, заява № 11932/02) зазначено: Суд нагадує, що вираз згідно із законом насамперед вимагає, щоб оскаржуване втручання мало певну підставу в національному законодавстві.

В Рішенні від 20.11.2011 року у справі Рисовський проти України ЄСПЛ зазначив, що Суд підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип належного урядування , як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити колишню помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Дані висновки ЄСПЛ також підтверджують висновки суду про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до частин 1-4 ст. 242 КАС України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

З огляду на вищезазначене, вказаним вимогам оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до пункту 1 ст. 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 308, 311, 315, 317, 321, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2018 року у справі № 1740/1871/18 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. С. Затолочний судді Н. В. Бруновська З. М. Матковська