Рішення

від 14.02.2019 по справі 916/2761/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" лютого 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2761/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.,

при секретарі судового засідання Орлов О.О.

розглянувши у судовому засіданні справу №916/2761/18

за позовом Приватного підприємства “СОБ”

до відповідача Державного підприємства Міністерства оборони України “Одеський завод будівельних матеріалів”

про стягнення 138 877,61 грн., -

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Суть спору: Приватне підприємство «СОБ» звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Державного підприємства Міністерства оборони України «Одеський завод будівельних матеріалів» 138 877,61 грн., з яких: 125 548 грн. – основний борг, 1669,16 грн. – інфляційні витрати, 899,32 грн. - 3% річних, 10 761,13 грн. – пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором охорони №33/18 від 03.07.2018р. щодо повної та своєчасної оплати наданих послуг.

Позивач у судове засідання 14.02.2019р. не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить відповідне повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідач у судові засідання не з'явився, про причини свого нез'явлення суд не повідомив та відзив на позов до суду не надав. При цьому, про дату, час і місце судових засідань відповідач повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення відповідачу відповідних судових ухвал від 17.12.2018р., 29.12.2018р., 14.01.2019р.

Отже, із врахуванням строку розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також виходячи з того, що господарським судом вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про дату, час і місце розгляду судової справи, та забезпечення реалізації відповідачем права на судовий захист своїх прав та інтересів, в тому числі шляхом надання відповідних заяв по суті справи, господарський суд визнав за можливе вирішити справу за наявними матеріалами справи відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.

На підставі ст. 240 ГПК України у судовому засіданні щодо розгляду справи по суті 14.02.2019р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, господарським судом встановлено:

03.07.2018р. між Державним підприємством Міністерства оборони України “Одеський завод будівельних матеріалів” (замовник, відповідач) та Приватним підприємством “СОБ” (Виконавець, позивач) укладений договір охорони №33/18, згідно з яким у порядку та на умовах, визначених цим договором, Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується надати за плату охоронні послуги за допомогою посту фізичної охорони на об'єкті Замовника.

Відповідно до п.п.2.4,2.5 договору Виконавець приступає до безпосереднього виконання своїх зобов'язань за цим договором за умови надання Замовником документів визначених у п.5.2,1. зазначеного договору. Вказівки Виконавця з дотримання встановленого режиму охорони, за необхідності впровадження та утримання технічних засобів охорони є обов'язковими для Замовника.

Згідно з п.4.1 договору ціна договору (вартість послуг) Виконавця та порядок розрахунків визначається за домовленістю сторін згідно додатку №3 до цього договору.

Відповідно до п.5.2.11 договору Замовник зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі оплачувати послуги Виконавця, у разі порушення вимог п.4.1 договору та додатку №3 до цього договору, виконати свої зобов'язання у частини розрахунку за отримання послуги оброни об'єкту до моменту їх фактичного припинення.

Згідно з п.7.11.1 договору Замовник у разі порушення строку оплати вартості наданих Виконавцем послуг (несвоєчасна та/або неповна оплата), крім основної заборгованості Замовник сплачує Виконавцеві пеню в розмірі подвійної ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день.

Відповідно до п.8.1 договору цей договір вступає в дію з моменту підписання та скріплення печатками за їх наявності у сторін і діє до 03.06.2019р., а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання своїх зобов'язань сторонами. Сторони погодили, що згідно п.3 ст.631 Цивільного кодексу України умови цього Договору застосовуються до відносин пов'язаних з охороною об'єкту, які виникли до його укладення

Додатком №3 до договору охорони №33/18 від 03.07.2018р. є Протокол узгодження ціни договору та порядку розрахунків від 03.07.2018р.

Згідно з п.1 додатку №3 ціна договору (вартість послуг охорони ) становить – 48000 грн., у тому числі ПДВ 20%, у сумі – 8000 грн., за календарний місяць у якому надаються послуги охорони (розрахунковий період).

Відповідно до п.2.1 додатку №3 Замовник самостійно здійснює оплату послуг охорони, щомісяця до 10 (десятого) числа календарного місяця наступного календарного місяця, у якому надавалися послуги охорони, шляхом прямого, безготівкового банківською переведення грошових коштів на рахунок Виконавця.

Згідно з п.3 додатку №3 факт надання послуг підтверджується будь-якими документами, які свідчать про фактичне надання послуг зазначених у п.2.1. цього Договору, у тому числі, але не виключно акт здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг), підписаний та скріплений печатками за їх наявності у сторін.

03.10.2018р. між Державним підприємством Міністерства оборони України “Одеський завод будівельних матеріалів” (замовник, відповідач) та Приватним підприємством “СОБ” (Виконавець, позивач) укладено додаткову угоду до договору охорони №33/18 від 03.07.2018р., згідно з якою сторони дійшли згоди про наступне:

- з 03.10.2018р. розірвати договір №33/18 від 03.07.2018р. про надання послуг охорони з усіма додатками до цього договору за взаємною згодою сторін, у зв'язку з чим припинити охорону об'єкту;

- Сторони підтверджують, що станом на 03.10.2018р.:

- Виконавець надав, а Замовник прийняв послуги охорони за цим договором: за липень 2018 року у сумі 44903 грн., у тому чисті ПДВ 20% у сумі 7483,83 грн.; за серпень 2018 року у сумі 48000 грн., у тому числі ПДВ 20% у сумі 8000 грн.; за вересень 2018 року у сумі 48000 грн., у тому числі ПДВ 20% у сумі 8000 грн.; у період 01-03 жовтня 2018 року 4645 грн., у тому числі ПДВ 20% у сумі 774,17 грн.; на загальну суму 145548 грн., у тому числі ПДВ 20% у сумі 24258 грн.;

- Замовник сплатив Виконавцеві за послуги охорони за ним договором 20000 грн.;

- сума боргу за договором охорони становить 125548 грн., у тому числі ПДВ 20% у сумі 20924,67 грн.

Також господарським судом встановлено, що на виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги з охорони, що підтверджується підписаними сторонами актами здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) за липень 2018р. від 31.07.2018р., за серпень від 31.08.2018р., за вересень від 30.09.2018р., за жовтень від 31.10.2018р. на загальну суму 145548 грн.

На оплату наданих послуг позивачем виставлено відповідачу відповідні рахунки-фактури: №6285 від 03.07.2018р. на суму 44903 грн., №6434 від 03.08.2018р. на суму 48000 грн., №6599 від 03.09.2018р. на суму 48000 грн., №6757 від 03.10.2018р. на суму 4645 грн.

Надані позивачем послуги відповідачем оплачені частково, а саме 01.10.2018р. на суму 20000 грн., про що свідчить відповідна виписка по рахунку позивача.

Решту вартості наданих позивачем послуг відповідачем не оплачено.

У претензії про стягнення заборгованості за договором охорони вих.№20 від 25.10.2018р. позивач просив відповідача сплатити суму основного боргу за липень-жовтень 2018 року у сумі 125548 грн. у десятиденний строк з моменту одержання даної претензії.

Вказану претензію залишено відповідачем без відповіді та задоволення.

Неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором охорони №33/18 від 03.07.2018р. щодо повної та своєчасної оплати наданих послуг стало підставою для звернення позивача до господарського суду з даним позовом.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних мотивів.

Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом між сторонами у справі укладений договір охорони №33/18 від 03.07.2018р., за умовами якого позивач зобов'язаний надавати відповідачу послуги з охорони, а відповідач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі їх оплачувати.

Відповідно до ч.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

В силу вимог ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Між тим, як вище встановлено господарським судом, відповідачем не належним чином виконувались зобов'язання щодо оплати наданих позивачем в липні – жовтні 2018 року послуг, внаслідок чого у відповідача виник борг в сумі 125548 грн.

При цьому, жодних заперечень щодо наявного боргу, а тим більш доказів, які спростовують наявність цього боргу відповідач до суду не надав.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок 3% річних, який здійснений позивачем, та згідно з яким 3% річних за загальний період з 13.08.2018р. по 06.12.2018р. становить 899,32 грн., перевірений господарським судом та встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача.

Розрахунок індексу інфляції, який здійснений позивачем, та згідно з яким розмір індексу інфляції за загальний період з вересня 2018 року по листопад 2018 року становить 1669,16 грн., перевірений господарським судом та встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.2 ст.551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Умовами п.7.11.1 укладеного між сторонами договору передбачено, що за неналежне виконання умов договору щодо оплати вартості наданих послуг відповідач зобов'язаний виплатити на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Розрахунок пені, який здійснений позивачем, та згідно з яким пені за загальний період з 13.08.2018р. по 06.12.2018р. становить 10761,13 грн., перевірений господарським судом та встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача.

За таких обставин позовні вимоги Приватного підприємства “СОБ” є обґрунтованими та підлягають задоволенню господарським судом.

На підставі ст.129 ГПК України судові витраті щодо сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1.Позов Приватного підприємства “СОБ” задовольнити.

2.Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України “Одеський завод будівельних матеріалів” (65039, м. Одеса, 4-й Басейний пров., 7, код ЄДРПОУ 08336521, р/р 26008010033675 в АБ «Південний», МФО 328209) на користь Приватного підприємства “СОБ” (67543, Одеська обл., Лиманський р-н, с. Визирка, вул. Олексія Ставніцера, 57, код ЄДРПОУ 31790846, р/р 26009010130311 в ПАТ «Банк Восток», МФО 30712, ІПН 317908415178, свідоцтво №100262481) борг у розмірі 125548 (сто двадцять п'ять тисяч п'ятсот сорок вісім) грн., 3% річних у розмірі 899 (вісімсот дев'яносто дев'ять) грн. 32 коп., індекс інфляції у розмірі 1669 (одна тисяча шістсот шістдесят дев'ять) грн. 16 коп., пеню у розмірі 10761 (десять тисяч сімсот шістдесят одна) грн. 13 коп. та судовий збір у розмірі 2083 (дві тисячі вісімдесят три) грн. 16 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 19 лютого 2019 р.

Суддя Г.Є. Смелянець