Постанова

від 20.02.2019 по справі 804/15159/13-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 лютого 2019 року

м. Київ

справа №804/15159/13-а

адміністративне провадження №К/9901/2673/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2014 (суддя - Поплавський В.Ю.) у справі за позовом Приватного підприємства "Грін Фуд" (далі - ОДПІ) до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

23.01.2014 ОДПІ звернулася до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2013.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 20.02.2014 залишив апеляційну скаргу без руху з тих підстав, що відповідач пропустив строк подачі апеляційної скарги, при цьому питання про поновлення строку на подання апеляційної скарги не порушив. Крім того, апеляційна скарга не містить підпису особи, яка її подала. Цією ж ухвалою суд запропонував скаржнику протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху надати суду заяву про поновлення строку апеляційного оскарження та підписані уповноваженою особою апеляційну скаргу та її копії.

Згідно з повідомленням про поштове відправлення ухвалу суду від 20.02.2014 скаржник отримав 17.03.2014 (а.с. 177).

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 20.05.2014 відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, чинного на час розгляду і вирішення справи), оскільки у строк, встановлений судом, відповідач не надав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.

ОДПІ подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції від 20.05.2014, а справу направити до суду апеляційної інстанції для розгляду.

Обґрунтовуючи невідповідність ухваленого у справі судового рішення суду апеляційної інстанції нормам процесуального права, скаржник посилається на те, що податковий орган має, передбачені нормами Кодексу адміністративного судочинства України, права на апеляційне оскарження. При цьому в чому саме полягає порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права скаржник не наводить.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 17.06.2014 № К/800/31423/14 відкрив касаційне провадження у цій справі.

Позивач не реалізував процесуальне право щодо подання заперечень проти касаційної скарги.

Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2106 № 1401-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, статтю 125 Конституції України викладено в редакції, згідно з якою Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.

Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, постановою Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 № 2 "Про визначення дня початку роботи Верховного Суду" днем початку роботи Верховного Суду визначено 15.12.2017.

Законом України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017, Кодекс адміністративного судочинства України викладено в новій редакції.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 28.01.2019 визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 29.01.2019.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що постанову суду першої інстанції від 28.11.2013 складено у повному обсязі 03.12.2013; вступна та резолютивна частини постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2013 були проголошені у присутності представників позивача та відповідача; копію повного тексту судового рішення представник відповідача отримав 08.01.2014 за заявою про видачу судового рішення від 29.11.2013, а з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції звернувся лише 23.01.2014.

За змістом частин другої, четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, чинного на час розгляду апеляційної скарги) вирішення питання про відкриття апеляційного провадження обумовлено, зокрема, відповідністю апеляційної скарги вимогам статті 187 цього Кодексу та строками її подання.

Згідно з частиною другою статті 186 цього Кодексу (у редакції Закону, чинного на час розгляду апеляційної скарги) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Відповідно до положень частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, чинного на час розгляду апеляційної скарги) апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Отже, якщо під час вивчення апеляційної скарги суддя-доповідач встановить, що вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, є неповажними, суд шляхом постановлення ухвали залишає касаційну скаргу без руху.

В ухвалі про залишення касаційної скарги без руху суд повинен запропонувати скаржнику у тридцяти денний строк з моменту отримання ним цієї ухвали представити суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або вказати інші поважні підстави для його поновлення.

Неподання скаржником заяви про поновлення строку на касаційне оскарження, так само як і не доведення ним поважності причин його пропущення, є підставами для відмови у відкритті провадження, про що суд постановляє відповідну ухвалу.

У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" Суд звертав увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".

У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини "... підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…".

Тобто, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи загалом, і податкові органи зокрема, зобов'язати діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок платника податку у зв'язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку).

З урахуванням вмкладеного, апеляційний адміністративний суд, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження (ухвала від 20.05.2014), діяв відповідно до процесуальних норм Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 349, статті 350, частинами 1, 5 статті 355, статтями 356, 359, підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2014 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

В.В. Хохуляк ,