Рішення

від 20.02.2019 по справі 373/109/19

ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 373/109/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2019 року м. Переяслав-Хмельницький

Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Опанасюка І.О.,

за участі секретаря судових засідань ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Переяслав-Хмельницькому справу №373/109/19 за позовом ОСОБА_2 до Гланишівська сільська рада, Переяслав-Хмельницька районна державна адміністрація Київської області про визнання права власності на спадкове майно, про визнання незаконним розпорядження органу державної влади та його скасування, визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю,-

представник позивача - ОСОБА_3, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_2 та просить:

Визнати за ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) право на земельну частку (пай) розміром 2,49 умовних кадастрових гектарів на території Гланишівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, в порядку спадкування за заповітом, після смерті 13 січня 2003 року - ОСОБА_4, що належало йому на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН № 359882 виданого 22.12.2001; Визнати незаконним та скасувати Розпорядження Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області від 26.02.2003 року за № 107, в частині передачі у власність ОСОБА_4 (власнику сертифікату на право на земельну частку (пай) - земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Гланишівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району, а також визнати недійсним Державний акт на право приватної власності на землю (серії Р3 № 324326 від 15.05.2003), про передачу ОСОБА_4 у власність земельної ділянки загальною площею 2,695 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Гланишівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області та скасувати його реєстрацію за № 97 в Книзі записів державних актів на право власності на землю.

Посилається на те, що 13 січня 2003 року помер - ОСОБА_4, який до дня смерті був зареєстрований і постійно проживав ІНФОРМАЦІЯ_1.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на право на земельну частку (пай) розміром 2,49 умовних кадастрових гектара на території Гланишівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, що належало йому на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН № 359882, зареєстрованого 22.12.2001.

За життя ОСОБА_4 склав заповіт, посвідчений 10.01.2003 секретарем Гайшинської сільської ради Переяслав-Хмельницького району ОСОБА_5, реєстровий № 1, за яким все своє майно він заповів - позивачу ОСОБА_2 Вказаний заповіт до теперішнього часу не скасовувався та не змінювався.

Позивач ОСОБА_2 прийняла спадщину за заповітом, згідно із ст. 549 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном протягом шести місяців з часу відкриття спадщини, в результаті чого 20.12.2018 було заведено спадкову справу № 424 після смерті ОСОБА_4

Інших спадкоємців за законом чи за заповітом, в тому числі й таких, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, не має.

Після смерті ОСОБА_4, Переяслав-Хмельницькою районною державною адміністрацією Київської області видано Розпорядження № 107 від 26.02.2003 року про передачу у власність ОСОБА_4 (власнику сертифікату на право на земельну частку (пай) - земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Гланишівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області.

Крім того, після смерті ОСОБА_4, а саме 15 травня 2003 року Гланишівською сільською радою Переяслав-Хмельницького району Київської області видано Державний акт на право приватної власності на землю серії Р3 № 324326, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів за № 97, згідно якого ОСОБА_4 передано у власність земельну ділянку загальною площею 2,695 га (без кадастрових номерів) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Гланишівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області.

При виготовленні та реєстрації на ОСОБА_4 після його смерті державного акту на право приватної власності на землю, належний йому Сертифікат на право на земельну частку (пай) був повернутий до Переяслав-Хмельницького районного відділу земельних ресурсів (на даний час - Відділ у Переяслав-Хмельницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області) і надати його оригінал для оформлення спадщини - не можливо (відповідь - надається).

Відповідно до листа № 7/0-0.33-7/144-19 виданого 15.01.2019 Відділом у Переяслав-Хмельницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області :

- за ОСОБА_6 дійсно був зареєстрований 22.12.2001 Сертифікат на право на земельну частку (пай) серії РН № 359882, площею 2,49 умовних кадастрових гектара на території Гланишівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району;

- взамін даного Сертифікату на право на земельну частку (пай) було видано 15.05.2003 Державний акт на право приватної власності на землю (серії Р3 № 324326) на земельну ділянку площею 2,695 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Гланишівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району .

- повернути оригінал або видати дублікат сертифікату на право на земельну частку (пай) не можливо

20 грудня 2018 року Переяслав-Хмельницькою районною нотаріальною конторою позивачу ОСОБА_2 у переоформленні на неї спадкового майна було відмовлено та рекомендовано звернутись до суду у зв'язку з тим, що відсутній оригінал правовстановлюючого документу - Сертифіката на право на земельну частку (пай), який є обов'язковим документом для вчинення нотаріальної дії згідно із п. 4.20 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України ; державний акт право приватної власності на землю виданий і зареєстрований після смерті ОСОБА_4

При житті ОСОБА_4 набув лише право на земельну частку пай на території Гланишівської сільської ради, відповідно до Сертифікату на земельну частку (пай) серії РН № 359882, виданого та зареєстрованого 22.12.2001 Переяслав-Хмельницькою РДА.

До суду 20.02.2019 позивач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 не з'явилися, останній направив заяву про розгляд справи у відсутність позивача та у його відсутність, позов підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити.

Представник відповідача, Гланишівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, в підготовче судове засідання не з'явився, направив заяву про розгляд справи у відсутності представника відповідача, позов визнає в повному обсязі, наслідки визнання позову відомі.

Представник відповідача, Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрація Київської області, в підготовче судове засідання не з'явився, направив заяву про розгляд справи у відсутності представника відповідача, позов визнає в повному обсязі, наслідки визнання позову відомі.

Розгляд справи здійснюється відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України.

Суд приймає до уваги подані позивачем докази, на підставі яких встановлені обставини справи, та вважає їх належними, допустимими, достовірними, а їх сукупність достатньою для встановлення обставин, що мають значення для справи.

Зважаючи на те, що правовідносини, що виникли між сторонами по справі регулюються нормами глав 84, 86, 87 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку про необхідність їх застосування.

Відповідно до вимог п. 2 Постанови ПВС України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику в справах про спадкування» , особа може звернутися до суду з вимогою про визнання права на спадщину за правилами позовного провадження у разі відмови нотаріуса в оформлення права на спадщину.

В силу вимог ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.4 ст.3 Закону України „Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, за умови, якщо державна реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

За правилами ч.3 ст.3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень № 1952-ІV від 01 липня 2004 року речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення та на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.

Виникнення права власності на житловий будинок не залежить від державної реєстрації цього права. Державна реєстрація лише підтверджує (закріплює) право власності на нерухоме майно.

З врахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку, що нездійснення спадкодавцем державної реєстрації права власності на будинок не позбавляє його спадкоємців права на нього, як частину спадкового майна, та оформлення такого права відповідно до вимог закону.

Відповідно до п.3.2 розділу 3 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуду України 24.05.2001 р. № 127, не належать до самочинного будівництва, зокрема, індивідуальні (садибні) житлові будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них, побудовані до 05 серпня 1992 року.

Згідно зі ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно ч.4 вищезазначеної статті ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Так, ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно із ст. 155 ЗК України У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном .

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що державний акт на право власності на земельну ділянку (рішення, розпорядження), виданий органом, який не мав на це законних повноважень, визнається недійсним . (Правова позиція, висловлена Судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду України при розгляді справи № 6-103цс12 від 26 вересня 2012 року).

Оскільки представники відповідачів позов визнали, визнання позову не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі на підставі ч.4 ст. 206 ЦПК України.

На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 328, 1216, 1218, 1261, 1268, 1270 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 81, 200, 206, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 до Гланишівська сільська рада, Переяслав-Хмельницька районна державна адміністрація Київської області про визнання права власності на спадкове майно, про визнання незаконним розпорядження органу державної влади та його скасування, визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) право на земельну частку (пай) розміром 2,49 умовних кадастрових гектарів на території Гланишівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, в порядку спадкування за заповітом, після смерті 13 січня 2003 року - ОСОБА_4, що належало йому на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН № 359882 виданого 22.12.2001.

Визнати незаконним та скасувати Розпорядження Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області від 26.02.2003 року за № 107, в частині передачі у власність ОСОБА_4 (власнику сертифікату на право на земельну частку (пай) - земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Гланишівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району, а також визнати недійсним Державний акт на право приватної власності на землю (серії Р3 № 324326 від 15.05.2003), про передачу ОСОБА_4 у власність земельної ділянки загальною площею 2,695 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Гланишівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області та скасувати його реєстрацію за № 97 в Книзі записів державних актів на право власності на землю.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХIIІ "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники судового процесу:

позивач - ОСОБА_2, зареєстрована та проживаюча ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1;

відповідач - Гланишівська сільська рада Переяслав-Хмельницького району Київської області, місцезнаходження: с.Гланишів, Переяслав-Хмельницький район, Київська область 08413, код ЄДРПОУ 05277640;

відповідач - Переяслав-Хмельницька районна державна адміністрація Київської області, місцезнаходження: вул.Б.Хмельницького, 53, м.Переяслав-Хмельницький, Київська область, 08400.

Судове рішення не проголошувалося в силу ч.4 ст. 268 ЦПК України.

Суддя І. О. Опанасюк