Рішення

від 14.02.2019 по справі 310/5129/18

БЕРДЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 310/5129/18

2/310/191/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2019 рокум. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі судді Полянчука Б.І., при секретарі Панченко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (представник ОСОБА_2) до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: виконавчий комітет Бердянської міської ради Запорізької області (представник Замета Наталя Олександрівна), виконавчий комітет Осипенківської сільської ради Запорізької області (представник Смага Валентин Іванович), Бердянська районна державна адміністрація Запорізької області (представник Петренко Оксана Миколаївна) про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: виконавчий комітет Бердянської міської ради Запорізької області, виконавчий комітет Осипенківської сільської ради Запорізької області, Бердянська районна державна адміністрація Запорізької області про визнання осіб такими, який він неодноразово уточнював, зазначивши, що він є власником житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 24.03.1992 року. Вказав, що рішенням №134 виконкому Червонопільської сільської ради Бердянського району Запорізької області від 28.12.2002 року була здійснена пере нумерація будинку на номер 113. До 2010 року у вказаному будинку проживали його син та онук, проте у 2010 році вони разом з особистими речами виїхали з будинку. Де зараз мешкають відповідача не знає. Зазначив. що реєстрація відповідачів утруднює оформлення субсидії та вільному розпорядженню майном. Вказав, що між ним та відповідача не було ніяких домовленостей щодо проживання останніх у спірному будинку. Просив визнати ОСОБА_3, ОСОБА_4 такими, що втратили право користування житловим будинком АДРЕСА_2

Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали і просили його задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, відповідач ОСОБА_3 від свого імені та в інтересах малолітнього ОСОБА_4 подав до суду заяву про визнання позову.

Представник виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області в судове засідання не з`явився без поважних причин.

Представник виконавчого комітету Осипенківської сільської ради Запорізької області в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області в судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами суд приходить до наступного.

Стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.

Права власника житлового будинку визначені в ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.

Згідно ст. 405 ЦК України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Згідно договору купівлі-продажу від 24.03.1992 року, посвідченого державним нотаріусом Бердянської районної державної нотаріальної контори Дмитренко М.Р. та зареєстрованого в реєстрі за №300 (а.с. 7) та реєстраційного посвідчення (а.с. 8) житловий будинок АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1

Довідкою виконкому Червонопільської сільської ради встановлено, що під час проведення інвентаризації житлових та не житлових будинків, рішенням виконкому №134 від 28.12.2002 року будинку, що належить ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 (а.с. 11).

Згідно повідомлення виконавчого комітету Осипенківської сільської ради (а.с. 17-20) ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_3

Поясненнями свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10 знайшов своє підтвердження факт непроживання відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у спірному житловому приміщенні більше одного року без поважних причин.

При вирішенні спору щодо визнання малолітнього ОСОБА_4 таким, що втратив право користування спірним житловим приміщенням судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження від 13.01.1011 року ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року і його батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_11 (а.с. 67).

Із висновку органу опіки та піклування Бердянської районної адміністрації встановлено, що комісією з питань захисту прав дитини при Бердянській районній державній адміністрації 09.01.2019 року встановлено доцільним визнання малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 року таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1

За ст. 29 ч. 4 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або за місцезнаходженням навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.

Згідно ч.1 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Судом встановлено, що мати та батько малолітнього ОСОБА_4 у спірній квартирі не проживають. Мати дитини не набула право користування спірним житловим приміщенням, а батько дитини без поважних причин не проживає в ньому більше одного року, а відповідно він є таким, що втратив право ним користуватися.

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що існують всі підстави для визнання малолітнього ОСОБА_4 таким, що таким, що втратив право користування спірним жилим приміщенням.

Таким чином, судом встановлено, що позивач на законних підставах набув право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1, відповідачі не проживають однією сім'єю з позивачем у спірному житловому приміщенні більше одного року без поважних причин, що є підставою для задоволення позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати, понесені ним на оплату судового збору в розмірі 704,80 грн.

Керуючись ст. ст. 82, 141, 259, 263-265, 273, 280-282, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 29, 405 ЦК України, ст. 160 СК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 місце проживання: АДРЕСА_1 до ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1, ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_1, третя особа виконавчий комітет Осипенківської сільської ради Запорізької області (код ЄДРПОУ 25482359, місцезнаходження: Запорізька область, Бердянський район, с. Осипенко, вул. Маріупольське шосе, 23) про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням задовольнити.

Визнати ОСОБА_3, ОСОБА_4 такими, що втратили право користування житловим будинком АДРЕСА_1

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 705 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено 20 лютого 2019 року.

Суддя