Ухвала

від 18.02.2019 по справі 9/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

УХВАЛА

"18" лютого 2019 р. Справа № 9/20

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,

суддів: Хабіб М.І.,

ОСОБА_1,

розглянувши апеляційну скаргу особи, яка не брала участі в справі - Управління ОСОБА_2 єпархії Української православної церкви Київського Патріархату б/н від 05.02.2019 (вх.№01-05/612/19),

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.03.2008, суддя: Фанда О.М., (повний текст рішення складено - 11.03.2008),

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Розважально-відпочинковий центр Гаразд , м. Івано-Франківськ,

до відповідача ОСОБА_2 міської ради, м. Івано-Франківськ,

про спонукання до укладення договору оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 05.03.2008 у справі №9/20 задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Розважально-відпочинковий центр Гаразд до ОСОБА_2 міської ради про спонукання до укладення договору оренди земельної ділянки в редакції запропонованій позивачем.

12.02.2019 до Західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга особи, яка не брала участі в справі - Управління ОСОБА_2 єпархії Української православної церкви Київського Патріархату б/н від 05.02.2019 на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.03.2008 у справі №9/20.

Вказану апеляційну скаргу мотивовано тим, що суд першої інстанції безпідставно не залучив апелянта до участі в справі, а договір оренди земельної ділянки, який укладений на підставі рішення суду, що оскаржується, порушує права апелянта на оформлення документації та отримання цієї земельної ділянки в користування, оскільки рішенням виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради від 27.12.2018 за №1442 дозволено спорудження на ній культової церковної споруди.

Згідно з ч. 1 ст. 91 ГПК України (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення) сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Отже, відповідно до вимог ст. 91 ГПК України особи, яких не було залучено до участі у справі, вправі оскаржити не будь-яке рішення суду, а лише те, яке безпосередньо стосується прав та обов'язків цієї особи. Тобто в рішенні суду безпосередньо розглядається й вирішується спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Поряд з тим, відповідно до ч. 2 ст. 261 ГПК України (в редакції, чинній на час звернення скаржника до суду з апеляційною скаргою) незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Отже, при зверненні до апеляційного суду особи, яка не брала участі у справі, з апеляційною скаргою після спливу одного року з дня складення повного тексту рішення, суду апеляційної інстанції необхідно встановити чи оскаржуваним рішенням вирішено питання щодо прав, інтересів та/чи обов'язків такої особи.

Судом встановлено, що ні описова, ні мотивувальна, ні резолютивна частини рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.03.2008 у справі №9/20 не містять жодних суджень чи висновків суду саме про права та обов'язки скаржника Управління ОСОБА_2 єпархії Української православної церкви Київського Патріархату (код ЄДРПОУ 24680873).

При цьому, апеляційний господарський суд зазначає, що обставини, на які посилається апелянт, як на підставу апеляційного перегляду, виникли внаслідок прийняття рішення виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради від 27.12.2018 за №1442, яким дозволено спорудження на культової церковної споруди на земельній ділянці, що передана в оренду згідно рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.03.2008 у справі №9/20. Тобто, скаржник як на підставу апеляційного перегляду покликається на обставини, що виникли після прийняття рішення судом першої інстанції та, відповідно, не існували на момент його прийняття. Враховуючи наведене виключається можливість апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції.

Враховуючи, що оскаржуване рішення суду першої інстанції не стосується прав та обов'язків Управління ОСОБА_2 єпархії Української православної церкви Київського Патріархату (код ЄДРПОУ 24680873), відтак, останнє не наділене правом подавати апеляційну скаргу на таке рішення після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення (оскаржуване рішення складене і підписане 11.03.2008), оскільки в протилежному випадку було б порушено принцип правової визначеності.

Якщо апеляційну скаргу подано собою, яка не має права її подавати, то відповідні обставини виключають перегляд судових актів суду першої інстанції апеляційним господарським судом.

Враховуючи все наведене вище, дослідивши описову, мотивувальну та резолютивну частини оскаржуваного рішення, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що Господарського суду Івано-Франківської області у рішенні від 05.03.2008 в справі №9/20 не вирішувались будь-які питання щодо прав, інтересів або обов'язків апелянта, що слугує підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження на підставі ч. 2 ст. 261 ГПК України.

Так, положеннями частини 2 статті 261 ГПК України передбачена відмова суду апеляційної інстанції у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після спливу одного року з дня складання повного тексту оскаржуваного судового рішення. Зазначений річний строк є присічним. Поновлення строку на апеляційне оскарження поза межами зазначеного присічного строку можливе лише за наявності наведених у цій нормі випадків.

Суд дійшов висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі зазначеної правової норми, оскільки скаржник, при зверненні з апеляційною скаргою, не довів наявність передбаченого нею випадку подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки. Без доведення зазначених обставин у суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави для з'ясування причин пропуску, поновлення строку на апеляційне оскарження та відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після спливу річного строку з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення.

Одночасно, колегія суддів вважає правомірним застосування в даному випадку вказаної норми ГПК, оскільки, частиною 2 статті 261 ГПК України врегульований саме порядок вчинення процесуальної дії відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційними скаргами, поданими з порушенням строку, а не встановлені строки оскарження судових рішень, як це передбачено у пункті 13 частини 1 Розділу ХІ Перехідні положення ГПК України.

Згідно з частинами 3, 4 ст.261 ГПК України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження вирішується не пізніше п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

З огляду на все наведене вище, суд дійшов висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Управління ОСОБА_2 єпархії Української православної церкви Київського Патріархату (код ЄДРПОУ 24680873), б б/н від 05.02.2019 на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.03.2008 у справі №9/20.

Керуючись ст. 234, ч. 2 ст. 261 ГПК України, суд

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Управління ОСОБА_2 єпархії Української православної церкви Київського Патріархату (код ЄДРПОУ 24680873), б б/н від 05.02.2019 на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.03.2008 у справі №9/20.

Апеляційну скаргу та додані до неї матеріали (всього на 21-ому аркуші) надіслати скаржнику Управлінню ОСОБА_2 єпархії Української православної церкви Київського Патріархату.

Копії ухвали надіслати учасникам судового процесу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку у відповідності до ст.ст.286-291 ГПК України.

Головуючий (суддя-доповідач) С.М. Бойко

Судді М.І. Хабіб

ОСОБА_1

Повний текст ухвали підписано 18.02.2019.