Рішення

від 14.02.2019 по справі 906/1044/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2019 р. м. Житомир Справа № 906/1044/18

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

секретар судового засідання: Стретович Н.К.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність від 16.01.2019;

від відповідача: не прибув;

від третьої особи: не прибув;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 Логістік"

(м. Житомир)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гаргур Фінгер Джоінт" (с. Стара

Котельня Андрушівський район Житомирська область)

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на

стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дейв-Експрес"

(м. Житомир)

про стягнення 94352,18 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 Логістік" звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гаргур Фінгер Джоінт" про стягнення 94352,18 грн., з яких 83081,00 грн. - основний борг, 2290,92грн. - інфляційні, 689,69 грн. - 3% річних, 8221,60грн. - пеня, 68,97 грн. - штраф. Також просить стягнути з відповідача судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтувані тим, що відповідач порушив умови договору №06/07/2018 від 06.07.2018, укладеного між ТОВ "ОСОБА_2 Логістік" та ТОВ "Гаргур Фінгер Джоінт" про надання транспортно-експедиційних послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному, міжміському та місцевому сполученні за маршрутом Україна - Німеччина, Нідерланди в частині своєчасної оплати наданих послуг.

Ухвалою суду від 23.11.2018 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дейв Експрес".

17.01.2019 до суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог від 16.01.2019, відповідно до якої просить стягнути з ТОВ "Гаргур Фінгер Джоінт" 18875,39грн., з яких 1000,00 грн. - основний борг, 4154,05грн. - інфляційні, 1051,60 грн. - 3% річних, 12564,58грн. - пеня, 105,16 грн. - штраф. Дана заява прийнята судом до розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала з врахуванням заяви від 17.01.2019. Додатково повідомила, що 29.01.2019 ТОВ "Гаргур Фінгер Джоінт" сплатило 1000,00грн. основного боргу, що підтверджується відповідною банківською випискою.

Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 21.01.2019, долучене до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 06.07.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гаргур Фінгер Джоінт" (замовник/відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 Логістик" (виконавець/позивач) укладено договір №06/07/2018 про надання транспортно-експедиційних послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному, міжміському та місцевому сполученні (а.с.12-13), за умовами якого в період дії даного договору замовник надає заявки (факс-заявки), а виконавець їх приймає, організовує за винагороду в інтересах замовника за його рахунок замовлені ним міжнародні та міжміські перевезення вантажів автомобільним транспортом. Перевезення вантажів здійснюється відповідно до умов Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (зі змінами, внесеними Протоколом від 05.07.1978 року), законодавчими нормами України (п.1.1 договору).

Вартість даного договору вираховується із сум вартості перевезення усіх заявок, виконаних виконавцем (п.1.2 договору).

За умовами п.9.1 договору даний договір вступає в дію з моменту його підписання і діє до 31.12.2018 з наступною пролонгацією на термін в один рік, якщо одна із сторін письмово не повідомить іншу сторону про своє бажання розірвати двосторонній договір.

Відповідно до п. 9.5 договору вантаж вважається доставленим при наявності печатки інспектора митниці в СМR-накладній і ТIR-Карнеті, та печатки вантажоодержувача в СМR-накладній, товарно-транспортній накладній.

За даними позивача, до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 Логістік" надійшов в електронній формі від ТОВ "Гаргур Фінгер Джоінт" договір-заявка від 06.07.2018 №0607/18 на перевезення вантажу, згідно якого ТОВ "ОСОБА_2 Логістік" зобов'язався перевезти вантаж, а саме дерев'яні вироби; маршрут - Україна - Німеччина, Нідерланди; адреса завантаження: ТОВ "Гаргур Фінгер Джоінт" (Україна) Житомирська область, Андрушівський район, с. Стара Котельня, вул. Андрушівська, буд.8; адреса розмитнення: Kunow, Франкфурт-Одер; місце розвантаження - Німеччина, Нідерланди: 1) Uberseeboulevard 2 20457 Hamburg Germany 2) Immengarten 8 30926 Seelze Germany 3) Hildesheimer Strasse 8 30880 Laatzen, Germany 4) Carolus Magnus Strasse 1, 34431 Marsberg, Germany 5) An den Ruhlen 34 443 1 9 Dortmund Germany 6) Ramsdorfer-Str. 10 46354 Sudlohn Germany 7) Moselstr. 18b, 46446, Emmerich am Rhein, Germany 7) Goolkatenweg 55, 7521 BE Enschede, the Netherlands 8) Nijverheidsweg-Noord 53b, 3812 PK Amersfoort, Netherlands; строк доставки вантажу - 20.07.2018р.; вартість перевезення - 3730 євро по курсу НБУ на день завантаження; умови оплати: безготівковий розрахунок: 30% предоплати на день завантаження, 70% - протягом 28 днів після розвантаження.

На виконання договору-заявки №0607/18 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 Логістик" (експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дейв Експрес" (перевізник) укладено договір - заявку на перевезення вантажу №179 від 09.07.2018, за умовами якого перевізник зобов'язався перевезти вантаж за маршрутом Стара Котельня (Україна) - Нідерланди (Hamburg, Seelze, Laatzen, Marsberg, Dortmund, Sudlohn, Emmtrich, Enschede, Amersfoort; дата розвантаження 20.07.2018; митне оформлення: Житомир, номер автомобіля IVECO Stralis AM2373AT/AM8973XX; сума оплати 114 631,00 грн.

Як зазначалось вище, п.10 договору-заявки від 06.07.2018 передбачені умови оплати: здійснюється платіжним дорученням на розрахунковий рахунок, вказаний у виставленому виконавцем рахунку, за фактом вивантаження автомобіля протягом 7 днів з моменту отримання оригіналі документів. В цьому ж договорі - заявці додатково зазначено і інші умови оплати: безготівковий розрахунок: 30% предоплата на день завантаження та 70% - протягом 28 дні після розвантаження. Однак, в п. 5.1 основного Договору № 06/07/2018 від 06.07.2018 року зазначено оплату не пізніше 14 днів після отримання оригіналів документів, що стосуються обставин перевезення.

З огляду на відсутність додаткових угод або змін до основного договору, позивач рахує заборгованість за відповідачем з 14.08.2018 року.

09.07.2018 позивач надав відповідачу рахунок на оплату № ДЛ-179/1 на суму 115081,00грн., який ТОВ "Гаргур Фінгер Джоінт" оплачено частково, на суму 114081,00грн.

20.07.2018 між сторонами підписано акт надання послуг № ДЛ-179/1 на суму 115081,00 грн., що свідчить про належне виконання виконавцем умов договору.

За даними позивача, 30.07.2018 відповідачу вручено оригінали документів, підтверджуючи факт доставки вантажу. На протязі 7 днів, починаючи з 30.07.2018, відповідач в повному обсязі кошти не сплатив і з 14.08.2018 рахувалась заборгованість за надані послуги в сумі 83081,00грн.

В період з 09.07.2018 по 20.07.2018 TOB "Дейв Експрес" на замовлення TOB "ОСОБА_2 Логістік" здійснило доставку товару вантажоодержувачам, що підтверджується відомостями CMR серії А № 124430; серії А № 072610; серії А № 124440: серії А № 124431; серії А № 124454; серії А № 124458; серії А № 124456; серії А N. 124457; серії А № 124461, долученими до матеріалів справи.

06.09.2018 ТОВ "ОСОБА_2 Логістик" звернулось до ТОВ "Гаргур Фінгер Джоінт" з претензією про виконання зобов'язань за договором перевезення вантажу від 06.07.2018 в частині своєчасної оплати наданих послуг з перевезення вантажу.

У зв'язку з тим, що вимога Товариством з обмеженою відповідальністю "Гаргур Фінгер Джоінт" залишена без задоволення, ТОВ "ОСОБА_2 Логістік" звернулось до суду із позовом про стягнення суми основного боргу у розмірі 83081,00грн., 4154,05грн. - інфляційні, 1051,60 грн. - 3% річних, 12564,58грн. - пеня, 105,16 грн. - штраф.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Аналогічно врегульовано виникнення зобов'язань господарюючого суб'єкта і ст.174 ГК України, - господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (ч.1 ст.307 ГК України).

Аналогічне положення міститься і в ст.909 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно підписаної заявки від 06.07.2018 року, між сторонами виникли договірні відносини перевезення вантажу у міжнародному сполученні, які регулюються нормами ЦК України, ГК України, міжнародними договорами України, транспортними кодексами.

Статтею 50 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі. Істотними умовами договору є: найменування та місцезнаходження сторін; найменування та кількість вантажу, його пакування; умови та термін перевезення; місце та час навантаження і розвантаження; вартість перевезення; інші умови, узгоджені сторонами.

Згідно ч.2 ст.3 ГПК України якщо міжнародним договором України встановлені інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.

За приписами статей 9 Конституції України та 19 Закону України "Про міжнародні договори України", чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Так, відповідно до Закону України "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" - Україна приєдналася до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, вчиненої 19 травня 1956р. в м. Женеві (надалі в тексті - Конвенція). Частиною 1 статті 1 Конвенції встановлено, що вона застосовується до будь якого договору дорожнього перевезення вантажів за винагороду за допомогою автомобілів у випадку, коли місце прийняття до перевезення вантажу та місце, передбачене для його здачі, знаходяться на території двох різних держав, одна з яких є учасником Конвенції.

За ст.ст. 4 та 9 Конвенції, договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної, яка є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником. Із зазначеною нормою кореспондується частина 2 ст.307 ГК України.

Пунктом "Ставка за перевезення" договору-заявки на перевезення вантажу №0607/18 від 06.07.2018 року передбачено умови оплати: 3730 євро по курсу НБУ на день завантаження, безготівковий розрахунок 30% предоплати на день завантаження, 70% - протягом 28 днів після розвантаження.

Факт виконання позивачем умов договору-заявки підтверджено відміткою на CMR отримувачів товару.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено, що після відкриття провадження у даній справі 15.01.2019 відповідач здійснив оплату основного боргу у сумі 82081,00грн., на яку позивач зменшив позовні вимоги.

На день розгляду справи по суті відповідач 29.01.2019 сплатив залишок суми основного боргу - 1000,00грн.

Таким чином станом на 14.02.2019 відсутній предмет спору у цій частині позовних вимог.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до частини 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Враховуючи наведене та зважаючи на відсутність предмету спору в частині позовних вимог про стягнення 1000,00 грн., провадження у справі №906/1044/18 у цій частині підлягає закриттю.

Як передбачено ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Як вказано у ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони у п.5.6 договору передбачили, що за прострочення виконання платіжних зобов'язань по даному договору, винна сторона сплачує суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за кожен календарний день періоду прострочення платежу, а також пеню в розмірі подвійної ставки НБУ.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено нараховані позивачем 12564,58грн. - пені, 1051,60грн. - 3% річних, 4154,05грн. - інфляційних втрат, та визнано надані обрахунки законними та арифметично правильними.

Також позивачем заявлено до стягнення штраф у сумі 105,16грн. за період з 14.08.2018 по 14.01.2019.

При заявлені вказаних вимог позивач посилається на п.5.3 договору, за умовами якого за кожну добу прострочення оплати рахунків з замовника стягується штраф у розмірі 0,3% від суми простроченого платежу.

Згідно ч. 4 ст. 213 Господарського кодексу України, штраф як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Отже, пеня і штраф є різновидами неустойки, які не можна ототожнювати.

В розумінні ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно або неналежно виконаного зобов'язання. В свою чергу, в силу ч. 3 даної статті, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, на відміну від штрафу пеня є тривалою неустойкою, яка стягується виключно за порушення грошового зобов'язання за кожен день прострочення, в той час як штрафом є одноразовий платіж.

Таким чином, на думку господарського суду, сторонами встановлено у договорі такий порядок нарахування штрафних санкцій, який суперечить чинному законодавству та загалом правовій природі штрафу.

Оскільки штрафом є одноразовий платіж, господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафу слід відмовити з огляду на безпідставність їх заявлення.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 8000,00 грн. витрат на правничу допомогу та надано докази понесення позивачем відповідних витрат.

Згідно ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

03.09.2018 між позивачем (замовником) та адвокатом ОСОБА_3 ОСОБА_1В.) був укладений договір про надання правової допомоги (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору адвокат прийняв на себе зобов'язання надавати замовнику правову допомогу по справі про стягнення боргу з штрафними санкціями з ТОВ "Гаргур Фінгер Джоінт".

Згідно з п.3.2 договору замовник зобов'язаний провести розрахунок з адвокатом, який передбачений п.4.1 даної угоди.

Відповідно до п.4.1 договору за послуги замовник сплачує адвокату винагороду, яка визначається додатковими угодами (у разі оплатної послуги).

Додатком №1 до договору про надання правової допомоги від 03.09.2018 сторони визначили, що на підставі розділу 4.1 договору, клієнт (замовник) - ТОВ "ОСОБА_2 Логістик" виплачує гонорар адвокату в рамках надання правової допомоги у справі до TOB "Гаргур Фінгер Джоінт", у таких розмірах:

1. попереднє опрацювання матеріалів - 1000,00 грн. (за 1 годину)

2. консультації та формування правової позиції - 1000,00 грн. (за 1 годину)

3. підготовка процесуальних документів по справі (листи-вимоги. претензії, позовна заява, клопотання, відзив, заперечення, пояснення, апеляційна та касаційна скарга та ін.) - 1500,00 грн. (за 1 годину)

4. представництво інтересів в одному судовому засіданні - 1000,00 грн.

Клієнт (Замовник) зобов'язується виплатити 100% від суми гонорару в день винесення остаточного рішення по даній справі. Гонорар перераховується на поточний рахунок адвоката або вноситься готівкою адвокату особисто.

Додатковою угодою №2 від 02.01.2019 до договору про надання правової допомоги від 03.09.2018 в зв'язку із зміною прізвища адвоката з ОСОБА_3 на ОСОБА_1, абзац перший Договору про надання правової допомоги від 03.09.2018 року та другий абзац Додаткової угоди № 1 до Договору про надання правової допомоги від 03.09.2018 року змінено, виклавши в такій редакції: "Адвокат ОСОБА_1, що діє на підставі Свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю № 000759 від 22.10.2015 року, видане на підставі рішення Ради адвокатів Житомирської області № 34/1 від 22.10.2015 року, замінено на підставі рішення Ради адвокатів Житомирської області № 16/5 від 07.11.2018 року". В розділі реквізити сторін змінити прізвище адвоката з ОСОБА_3 на ОСОБА_1 (п.2 додаткової угоди).

За актом приймання-передачі наданих послуг №1 від 14.02.2019 до договору про надання правової допомоги від 03.09.2018 сторони підтвердили надання послуг обумовлених в додатку № 1 від 03.09.2018 вартістю 8 000,00 грн.

Згідно видаткового касового ордеру від 14.02.2019 позивач видав адвокату ОСОБА_1 оплату гонорару за договором від 03.09.2018 в розмірі 8 000,00 грн.

Враховуючи наявність доказів фактичного перерахування позивачем коштів на підставі договору про надання правничої допомоги, а також співмірність розміру витрат з наданими послугами, господарський суд дійшов висновку, що у відповідності до ст.129 ГПК України витрати позивача на правову допомогу в сумі 8000,00грн. покладаються на відповідача. Витрати зі сплати судового збору також покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 Логістік" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гаргур Фінгер Джоінт" (13413, Житомирська область, Андрушівський район, с. Стара Котельня, вул.Андрушівська, 8, код ЄДРПОУ 34900701)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 Логістік" (10007, м. Житомир, вул. Київське шосе, 143-а, код ЄДРПОУ 32122163):

- 4154,05грн. - інфляційних,

- 1051,60грн. - 3% річних,

- 12564,58грн. - пені,

- 1752,13грн. - судового збору

- 8000,00грн. - витрат на професійну правничу допомогу.

3. Закрити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 1000,00грн.

4. Відмовити в позові в частині стягнення штрафу в сумі 105,16грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 21.02.19

Суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.

Віддрукувати:

1 - в справу

2, 3 - сторонам (рек. з повід.)

4 - третій особі (рек. з повід.)