Ухвала

від 20.02.2019 по справі 906/164/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"20" лютого 2019 р. м. Житомир Справа № 906/164/19

Господарський суд Житомирської області у складі судді Кудряшової Ю.В.,

розглядаючи заяву Акціонерного товариства "Таскомбанк" (вх. №02-44/239/19 від 18.02.2019) про забезпечення позову у справі за позовом: Публічного акціонерного товариства "Таскомбанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоборівське хлібоприймальне підприємство"

про стягнення 802804 доларів США 30 центів,

Без виклику сторін.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Таскомбанк" звернулось до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме на:

- нежитлову будівлю, загальною площею 95,37 кв.м., що знаходиться за адресою: Житомирська обл., Хорошівський район, смт. Нова Борова, вул. Привокзальна, буд. 48,

реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна за Державним реєстром речових прав на нерухоме майно 635869318211 та складається з: будівлі контори (Предмет іпотеки-1 ), розташовану на земельній ділянці площею 0,07 га за адресою: Житомирська обл., Хорошівський район, смт. Нова Борова, вул. Привокзальна, буд. 48, кадастровий номер: 1821155700:01:001:0479, цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

- комплекс нежитлових будівель, загальною площею 6078,20 кв.м., що знаходиться за адресою: Житомирська обл., Хорошівський район, смт. Нова Борова, вул.Привокзальна, буд. 19а, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна за Державним реєстром речових прав на нерухоме майно 1363111118211 та складається з: прохідної Б, загальною площею 15,5 кв.м.; автовагової В, загальною площею 186,6 кв.м.; трансформаторної підстанції Г, загальною площею 9,7 кв.м.; складу Д, загальною

площею 14,8 кв.м.; складу №1, Е, загальною площею 1283,5 кв.м.; робочої башні Ж, загальною площею 268,5 кв.м.; складу № 2,3, загальною площею 1017,2 кв.м.; складу №3, И, загальною площею 985,3 кв.м.; складу №4,Й, загальною площею 996,7 кв.м.; складу №5, К, загальною площею 979,7 кв.м.; складу №6, Л, загальною площею 179,2 кв.м.; пожежне депо Н, загальною площею 78,9 кв.м.; механічна майстерня О, загальною площею 62,6 кв.м. (Предмет іпотеки-2), розташований на земельній ділянці площею 1,9043 га за адресою: Житомирська область, Хорошівський район, смт. Нова Борова, вулиця Привокзальна, земельна ділянка 19а, кадастровий номер: 1821155700:02:001:0566, цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

Звернення стягнення на предмет іпотеки АТ "Таскомбанк" просить здійснити шляхом проведення торгів та встановити початкову ціну Предмету іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, а грошові кошти отримані від реалізації Предмету іпотеки-1 та Предмету іпотеки-2, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Новоборівське хлібоприймальне підприємство" (ід. код 39964377), спрямувати на погашення заборгованості за Кредитним договором №НК 1252 від 21.12.2016 в розмірі 802804 доларів США 30 центів на користь Акціонерного товариства "Таскомбанк", з яких: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) 789947,81 дол. США., заборгованість по відсоткам (в т.ч. прострочені) складає - 12856,44 дол. США, пеня на суму простроченої заборгованості складає - 0,05 дол. США.

Разом з позовом до суду АТ "Таскомбанк" подано заяву (вх. №02-44/239/19 від 18.02.2019) про забезпечення позову, згідно якої позивач просить суд для належного збереження та недопущення погіршення або знищення майна передати в управління АТ "Таскомбанк" Предмет іпотеки разом з усіма його невід'ємними частинами та приналежностями, поліпшеннями, складовими частинами, у тому числі, але не виключно, з всіма внутрішніми системами та комунікаціями, які встановлені та/або будуть встановлені в Предметі іпотеки, а також з усіма конструкціями та встановленим обладнанням, яке забезпечує або буде забезпечувати експлуатацію та функціонування Предмету іпотеки, який складається з:

- нежитлової будівлі, загальною площею 95,37 кв.м., що знаходиться за адресою:

Житомирська обл., Хорошівський район, смт. Нова Борова, вул. Привокзальна, буд. 48, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна за Державним реєстром речових прав на нерухоме майно 635869318211 та складається з: будівлі контори (Предмет іпотеки-1), розташованої на земельній ділянці площею 0,07 га за адресою: Житомирська обл., Хорошівський район, смт. Нова Борова, вул. Привокзальна, буд. 48, кадастровий номер: 1821155700:01:001:0479, цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, номер витягу НВ-1804503262017 від 06.11.2017, та Договором оренди землі від 09.12.2016;

- комплексу нежитлових будівель, загальною площею 6078,20 кв.м., що знаходиться за адресою: Житомирська обл., Хорошівський район, смт. Нова Борова, вул. Привокзальна, буд. 19а, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна за Державним реєстром речових прав на нерухоме майно 1363111118211 та складається з: прохідної Б, загальною площею 15,5 кв.м.; автовагової В, загальною площею 186,6 кв.м.; трансформаторної підстанції Г, загальною площею 9,7 кв.м.; складу Д, загальною

площею 14,8 кв.м.; складу №1, Е, загальною площею 1283,5 кв.м.; робочої башні Ж, загальною площею 268,5 кв.м.; складу № 2,3, загальною площею 1017,2 кв.м.; складу №3, И, загальною площею 985,3 кв.м.; складу №4, Й, загальною площею 996,7 кв.м.; складу №5, К, загальною площею 979,7 кв.м.; складу №6, Л, загальною площею 179,2 кв.м.; пожежне депо Н, загальною площею 78,9 кв.м.; механічна майстерня О, загальною площею 62,6 кв.м. (Предмет іпотеки-2), що розташований на земельній ділянці площею 1,9043 га за адресою: Житомирська область, Хорошівський район, смт.Нова Борова, вулиця Привокзальна, земельна ділянка 19а, кадастровий номер: 1821155700:02:001:0566, цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

Предмет іпотеки-1 та Предмет іпотеки-2 належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Новоборівське хлібоприймальне підприємство" (ід. код 39964377).,

Для чого забезпечити АТ "Таскомбанк" права управителя, щодо:

- вільного доступу представників управителя та інших осіб визначених управителем до майна, що передано в управління;

- укладення договорів оренди майна переданого в управління з третіми особами;

- розпорядження коштами, отриманими за результатами управління майном;

- укладення договорів відповідального зберігання майна, що передається в управління з третіми особами;

- представляти інтереси у всіх установах чи підприємствах незалежно від організаційної форми та підпорядкування з питань пов'язаних з замовленням, посвідченням, отриманням необхідних документів (в тому числі у відповідній райдержадміністрації, в органах місцевого самоврядування, в банківських установах, житлово-комунальних органах, в органах державної пожежної охорони, в органах газопостачання, у відповідному структурному підрозділі енергозабезпечувальної установи, в органах зв'язку, водоканалу та інших підприємствах, установах та організаціях) з питань, що стосуються належного здійснення управління майном, передачу в оренду, забезпеченням майна електроенергією, водо- та газопостачанням, телефонним зв'язком;

- здійснювати реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в тому числі але не виключно права власності, інших речових прав, обтяжень речових прав тощо, щодо їх виникнення, припинення, переходу, зміни тощо) підписувати і подавати заяви про надання витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, про державну реєстрацію припинення іпотеки та про державну реєстрацію припинення обтяження нерухомого майна;

- володіти, користуватися і розпоряджатися майном у встановлених чинним в Україні законодавством та цим Договором;

- інші права необхідні для здійснення належного управління майном.

Предмет іпотеки позивач передати в управління на період розгляду позовної заяви АТ "Таскомбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоборівське хлібоприймальне підприємство" про звернення стягнення на Предмет іпотеки та до реалізації Предмету іпотеки.

На виконання ч. 5 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України, позивачем до заяви додано платіжне доручення № 10934 від 05.02.2019, що підтверджує сплату судового збору, у встановлених порядку та розмірі.

У поданій заяві про забезпечення позову позивачем зазначено, що підстави для застосування зустрічного забезпечення відсутні.

В обґрунтування необхідності забезпечення позову у даній справі позивач зазначає, зокрема, про те, що станом на поточну дату Товариство з обмеженою відповідальністю "Іст Оілс Україна" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Новоборівське хлібоприймальне підприємство" (позичальник та іпотекодавець) фактично припинили свою діяльність та перебувають на межі банкрутства. До вказаних юридичних осіб з вимогами звернулась велика кількість кредиторів. Відносно майна даних боржників проводяться рейдерські атаки та спроби захопити майно невстановленими особами. Власники та керівники юридичних осіб не виходять на зв'язок та переховуються. Таким чином, у АТ "Таскомбанк" існує ризик втрати предмету іпотеки, який виступає забезпеченням по кредитному договору.

Крім того, на думку заявника, існує реальна загроза неналежних умов збереження та користування Предметами іпотеки з порушенням технічних вимог і правил безпеки, необхідних і достатніх для збереження належних експлуатаційних та якісних характеристик Предметів іпотеки, що спричиняє втрату вартості предмету іпотеки або становить загрозу втрати іпотеки в цілому,

За твердженням заявника, відповідач не бажає забезпечити доступ представників іпотекодержателя до Предмета іпотеки, сприяти перевірці наявності, розміру, стану та умов збереження і використання Предмета іпотеки для проведення фізичної та документальної перевірки Предмету іпотеки, в тому числі надати документи, що підтверджують поточне використання Предметів іпотеки.

Відтак, позивач вказує про адекватність вибраного заходу забезпечення позову та на його відповідність ст. 137 Господарського процесуального кодексу України.

При розгляді заяви про забезпечення позову господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Згідно ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання.

Водночас, відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України обґрунтування необхідності та доцільності вжиття заходів забезпечення позову, який належить застосувати, покладено на заявника.

Так, згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Господарський суд враховує, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаною спірного зобов'язання тощо).

Однак, всупереч наведеному до поданої заяви про вжиття заходів до забезпечення позову не додано жодних доказів на підтвердження наявності обставин, про які повідомляє заявник, та які є достатніми для вжиття судом заходів для забезпечення позову.

Крім того, заявником не доведено неможливість забезпечення позову заходами, зазначеними у пунктах 1-9 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, тоді як виходячи з положень пункту 10 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, інші заходи забезпечення позову застосовуються якщо ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 наведеної норми.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 1029 Цивільного кодексу України, за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача). Договір управління майном може засвідчувати виникнення в управителя права довірчої власності на отримане в управління майно. Законом чи договором управління майном можуть бути передбачені обмеження права довірчої власності управителя.

Тобто, у наведеній нормі прямо вказано, що управління майном, в тому числі і нерухомістю, здійснюється на підставі договору між власником та управителем.

Згідно п. 7.7. Іпотечного договору (із застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя) від 24.11.2017, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Таскомбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Новоборівське хлібоприймальне підприємство" передбачено, що після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та на період до його реалізації, з метою забезпечення його належного господарського використання, відповідно до його цільового призначення, а також отримання доходів, Іпотекодавець (ТОВ "Новоборівське хлібоприймальне підприємство") уповноважує Іпотекодержателя (АТ "Таскомбанк"), на підставі цього Договору вступити в управління Предметом іпотеки або передати його в управління третій особі шляхом укладення Іпотекодержателем договору від свого імені.

В заяві про забезпечення позову заявник не повідомляє суд про неможливість реалізації зазначених вище умов договору щодо управління майном.

Разом з тим, господарський суд вважає за необхідне зазначити, що статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Отже, приватна власність - це одна з основних форм власності, яка безпосередньо пов'язана з правами людини та існує в Україні поряд з державною та іншими формами власності. Конституція України не дає визначення і вичерпного переліку всіх існуючих в Україні форм власності. Право приватної власності вирішується в Основному Законі крізь призму прав людини (ст. 17 Загальної декларації прав людини). І Право приватної власності - це сукупність правових норм, які закріплюють право людини володіти, І користуватися і розпоряджатися належним їй майном, іншими матеріальними благами і результатами інтелектуальної діяльності.

Як зазначалося раніше, власник має всі три правомочності: володіння, користування, розпорядження об'єктами власності. Інші особи (невласники), як правило, мають ці правомочності кожну зокрема і залежать від правомочностей і волі власника.

З заяви (вх. №02-44/239/19 від 18.02.2019) вбачається, що шляхом вжиття заходів забезпечення позову заявник підмінює поняття права власності і фактично намагається змінити власника Предметів іпотеки, а також набути право володіння, користування, розпорядження майном.

Водночас статтею 321 ЦК України закріплено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Європейський суд з прав людини, встановлюючи порушення права на мирне володіння майном, не обмежується виключно формальними вимогами законодавства та звертає увагу на те, що держава має здійснити всі ефективні та можливі заходи для забезпечення дотримання та захисту права, передбачено статтею 1 Першого Протоколу. Стаття 1 Першого Протоколу є статтею Конвенції, яка безпосередньо передбачає захист прав юридичних осіб. Згідно з цим принципом юридичні особи мають такі самі права стосовно свого майна, на них поширюється такий самий режим права власності, як і на фізичних осіб.

Крім того Європейський суд в рішення "Onerylidiz проти Туреччини" висловився наступним чином: Справжнє, ефективне здійснення права, що охороняється цією нормою, не залежить від одного обов'язку держави не втручатися і може вимагати забезпечення позитивних заходів щодо захисту, особливо, якщо існує позитивний зв'язок між заходами, здійснення яких заявник вправі очікувати від державних органів, і ефективним користуванням його майном

Положення ст. 1 Першого протоколу містить три правила: перше правило має загальний характер і проголошує принцип мирного володіння майном; друге - стосується позбавлення майна і визначає певні умови для визнання втручання у право на мирне володіння майном правомірним; третє - визнає за державами право контролювати використання майна за наявності певних умов для цього.

При всьому тому, що ст. 1 Першого протоколу встановлює можливість особи мирно володіти своїм майном, але вона також не гарантує набуття власності (не гарантує права на надбання майна - рішення у справах Ван дер Мюсель проти Бельгії та Копеський проти Словаччини ). Особа може заявляти про порушення ст. 1 Першого протоколу тільки тією мірою, якою оскаржувані рішення національного суду стосуються її майна в розумінні цього положення.

Отже встановивши та дослідивши підстави заяви, суд виходячи з практики Європейського суду з прав людини з метою недопущення порушень права Іпотекодавця на мирне володіння майном дійшов висновку про необґрунтованість вимог заявника та відсутність у останнього права на володіння, користування та розпорядження щодо Предмету іпотеки.

З огляду на викладене вище господарський суд не встановив правових підстав для забезпечення позову, у зв'язку з чим відмовляє у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Таскомбанк" від 13.02.2019 про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Господарський суд звертає увагу заявника, що заява про забезпечення позову, яка раніше була відхилена повністю або частково, може бути подана вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 138 - 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви Акціонерного товариства "Таскомбанк" від 13.02.2019 ( вх. №02-44/239/19 від 18.02.2019) про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст. 255 ГПК України та п. 17.5) Перехідних положень ГПК України.

Ухвалу суду підписано: 20.02.2019.

Суддя ОСОБА_1

Друк:

1 - в справу

2,3 - сторонам