Рішення

від 20.02.2019 по справі 910/17030/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 20.02.2019Справа №  910/17030/18 Суддя Господарського суду міста Києва Босий В.П., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Акціонерного товариства «Акціонерний Банк «Радабанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбудсистема» про стягнення 5 235,93 грн.,            ВСТАНОВИВ: Акціонерне товариство «Акціонерний Банк «Радабанк» (надалі – АТ «Акціонерний Банк «Радабанк») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбудсистема» (надалі – ТОВ «Спецбудсистема») про стягнення 5 235,93 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням ТОВ «Спецбудсистема» грошового зобов'язання за надані на підставі договору про обслуговування рахунку в цінних паперах №010066 від 02.06.2017 послуги, у зв'язку з чим позивач вказує на наявність заборгованості у розмірі 3 560,00 грн., а також заявляє про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 319,93 грн. та  штрафу у розмірі 356,00 грн. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2018 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу надано строк для подання відповіді на відзив. Зазначена ухвала суду направлена на адресу відповідача, яка зазначена в позові та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який міститься на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України, рекомендованим листом з повідомленням про вручення за №0103048929986, проте поштове відправлення повернулось на адресу суду із зазначенням причини повернення «організація не зареєстрована». Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду. У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для  доступу  до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує  ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові  рішення,  внесені  до  Реєстру,  є  відкритими для безоплатного  цілодобового  доступу  на   офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»). Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду від 20.12.2018 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua). Натомість, відзив на позовну заяву відповідачем не подано, будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило. Положеннями ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України  передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. За таких обставин, з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами справи. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне. 02.06.2017 між ТОВ «Спецбудсистема» (депонент) та Публічним акціонерним товариством «Акціонерний Банк «Радабанк» (депозитарна установа), правонаступником якого є  АТ «Акціонерний Банк «Радабанк», був укладений договір про обслуговування рахунку в цінних паперах №010066 (надалі – «Договір»), відповідно до п. 1.1 якого депозитарна установа зобов'язується у порядку, передбаченому законодавством, внутрішніми документами депозитарної установи та цим договором надавати послуги щодо відкриття та обслуговування рахунку у цінних паперах депонента, проводити депозитарні операції за рахунком у цінних паперах на підставі розпоряджень депонента та в іншій спосіб, передбачений законодавством, а також надавати інші послуги у процесі провадження депозитарної діяльності відповідно до Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23.04.2013 №735, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.06.2013 №1084/23616, а депонент зобов'язується сплачувати послуги Депозитарної установи. Згідно з п. 3.2 Договору оплата за надані депозитарної установою послуги нараховується нею щомісяця в останній робочий день місяця. Депозитарна установа до 10 числа місяця, наступного за звітним, надає (надсилає поштою) депоненту акт прийому-здачі наданих послуг депозитарної установи, на підставі якого депонент сплачує послуги депозитарної установи до 20 числа місяця , наступного за звітним. Оплата послуг депозитарної установи здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування депонентом грошових коштів на рахунок депозитарної установи, зазначеній у акті прийому-здачі наданих послуг депозитарної установи. На виконання умов Договору позивач надав, а відповідач прийняв послуги на загальну суму 3 560,00 грн., що підтверджується актом прийому-здачі наданих послуг депозитарної установи за період з 01.09.2017 по 29.09.2017 №010066/4 від 29.09.2017, який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств. Спір у справі виник у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем, на думку позивача, грошового зобов'язання з оплати наданих згідно Договору послуг, у зв'язку з чим позивач вказує на наявність заборгованості у розмірі 3 560,00 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про депозитарну систему України» рахунок у цінних паперах депонента відкривається депозитарною установою на підставі договору про обслуговування рахунка в цінних паперах власнику цінних паперів, співвласникам цінних паперів або нотаріусу, на депозит яких внесено цінні папери, а також самій депозитарній установі (на підставі наказу керівника цієї депозитарної установи) або Національному банку України відповідно до законодавства. Договір про обслуговування рахунка в цінних паперах укладається між депонентом та депозитарною установою, відповідно до якого депозитарна установа в установленому Комісією порядку на рахунку у цінних паперах веде облік цінних паперів, що належать власникові, співвласникам цінних паперів, у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідному кредиторові, а також облік прав зазначених осіб на цінні папери, що обліковуються на певному рахунку у цінних паперах, та обмеження таких прав. Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про депозитарну систему України» депозитарна діяльність - діяльність професійних учасників депозитарної системи України та Національного банку України щодо надання послуг із зберігання та обліку цінних паперів, обліку і обслуговування набуття, припинення та переходу прав на цінні папери і прав за цінними паперами та обмежень прав на цінні папери на рахунках у цінних паперах депозитарних установ, емітентів, депозитаріїв-кореспондентів, осіб, які провадять клірингову діяльність, Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках (далі - Розрахунковий центр), депонентів, номінальних утримувачів, а також надання інших послуг, які відповідно до цього Закону мають право надавати професійні учасники депозитарної системи України. Договір є договором надання послуг, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 63 Цивільного кодексу України. Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Матеріалами справи підтверджується (акт прийому-здачі наданих послуг депозитарної установи за період з 01.09.2017 по 29.09.2017 №010066/4 від 29.09.2017) надання позивачем  та прийняття відповідачем послуг згідно Договору на загальну суму 3 560,00 грн. Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 3.2 Договору заборгованість відповідача за надані позивачем послуги становить 3 560,00 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав. Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Як унормовано приписами частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов'язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази. Згідно з приписами частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 3 560,00 грн. за надані згідно Договору послуги. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано. Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено. За таких обставин, позовні вимоги АТ «Акціонерний Банк «Радабанк» про стягнення з ТОВ «Спецбудсистема» заборгованості у розмірі 3 560,00 грн. є правомірними та обґрунтованими. Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 319,93 грн. та штрафу у розмірі 356,00 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 21.10.2017 по 05.12.2018. Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності. Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди. За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня. Частиною 2 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. У відповідності до ч. 1   ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у   Господарському кодексі України, іншими законами та договором. Згідно з нормами   ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Пунктом 6.7 Договору передбачено, що сторона, яка не виконала умов цього договору, викладених в п. 3.1 – 3.3, відшкодовує іншій стороні неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховувалась неустойка, від суми заборгованості. Згідно з п. 6.8 Договору прострочення платежу, який передбачено п. 3.2 цього договору, більш як на 30 (тридцять) робочих днів вважається відмовою від виконання умов даного договору, у зв'язку з чим депонент, крім пені, повинен сплатити депозитарній установі штраф у розмірі 10 (десять) відсотків від суми заборгованості. Таким чином, умовами Договору та Господарського кодексу України передбачено цивільно-правову (господарсько-правову) відповідальність за порушення умов такого договору у вигляді сплати пені та штрафу. В той же час, при здійснені розрахунку пені позивачем  не враховано положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а відтак правомірним, в даному випадку, є нарахування пені за період з 21.10.2017 по 20.04.2018. Таким чином, суд вважає за можливе стягнути з відповідача пеню у розмірі 537,51 грн. та штраф у розмірі 356,00 грн. За таких обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 3 560,00 грн., пені у розмірі 537,51 грн. та штрафу у розмірі 356,00 грн. В іншій частині позовних вимог (пеня у розмірі 782,42 грн.) необхідно відмовити з викладених обставин. Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України   покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд  міста Києва - ВИРІШИВ: 1. Позов Акціонерного товариства «Акціонерний Банк «Радабанк» задовольнити частково. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбудсистема» (01042, м. Київ, провулок Новопечерський, будинок 19/3, корпус 2, офіс 5; ідентифікаційний код 40370765) на користь Акціонерного товариства «Акціонерний Банк «Радабанк» (49069, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, 46; ідентифікаційний код 21322127) заборгованість у розмірі 3 560 (три тисячі п'ятсот шістдесят) грн. 00 коп., пеню у розмірі 537 (п'ятсот тридцять сім) грн. 51 коп., штраф у розмірі 356 (триста п'ятдесят шість) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1 498 (одна тисяча чотириста дев'яносто вісім) грн. 70 коп. Видати наказ. 3. В іншій частині позовних вимог відмовити. 4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Суддя                                                                                                             В.П. Босий