Рішення

від 05.02.2019 по справі 910/14464/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.02.2019Справа № 910/14464/18

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ексіс Індастріз"

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Кід-Буд"

про стягнення 1 474 489,26 грн.

Суддя: Шкурдова Л.М.

Секретар с/з Масна А.А.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ексіс Індастріз" до товариства з обмеженою відповідальністю "Віса Україна" про стягнення 1 474 489,26 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2018 року відкрито провадження у справі № 910/14464/18 за правилами загального позовного провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по оплаті поставленого товару, в зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 1 474 489,26 грн.

Позивачем подано клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Відповідач у судове засідання не з'явився, своїм правом на надання відзиву не скористався, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 29.11.2018р. була направлена судом на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 02094, м.Київ, вул..Червоноткацька, 42-Д, корпус А та отримана відповідачем, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0103048319932. Таким чином, відповідач був обізнаний про розгляд даної справи судом, однак явку свого представника у судове засідання не забезпечив, відзив на позов до суду не подав.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі та ухвалою про призначення справи до розгляду по суті від 10.01.19р. у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач не скористався наданими процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань товариство з обмеженою відповідальністю "Віса Україна" (код ЄДРПОУ 40301817) змінило своє найменування на товариство з обмеженою відповідальністю Кід-Буд (код ЄДРПОУ 40301817), в зв'язку з чим суд вважає за можливе замінити відповідача на товариство з обмеженою відповідальністю Кід-Буд .

У судовому засіданні 05.02.2019 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено, що позивачем поставлено відповідачу товар (теплолічильники) згідно видатковою накладною №РН-0000021 від 19.08.2016р. на суму 18 987,84 грн, видатковою накладною №РН-0000022 від 29.08.2016р. на суму 230 423,24 грн, видатковою накладною №РН-0000028 від 21.09.2016р. на суму 3 561 014,77 грн, видатковою накладною №РН-0000029 від 21.09.2016р. на суму 41 714,40 грн, видатковою накладною №РН-0000054 від 07.12.2016р. на суму 23 866,92 грн, видатковою накладною №РН-0000055 від 16.12.2016р. на суму 1 479 055,73 грн, видатковою накладною №РН-0000056 від 16.12.2016р. на суму 3 815 275,86 грн, видатковою накладною №РН-0000061 від 28.12.2016р. на суму 309 910,25 грн, видатковою накладною №РН-0000001 від 17.01.2017р., видатковою накладною №3 від 22.02.2017р. на суму 21 019,20 грн., видатковою накладною №34 від 28.12.2017р. на суму 225 771,24 грн., видатковою накладною №38 від 29.12.2017р. на суму 12 274,00 грн.

Вказані видаткові накладні підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками, а зв'язку з чим приймаються судом в якості належних доказів на підтвердження поставки товару.

Згідно Акту звірки взаємних розрахунків між позивачем та відповідачем, який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками, заборгованість відповідача перед позивачем становило 1 542 215,26 грн.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем частково оплачено поставлений позивачем товар, в зв'язку з чим неоплаченим залишився товар на суму 1 474 489,26 грн.

Згідно зі ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Відповідно до ч.1 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Частино 1 статті 181 ГК України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Аналогічні норми містить і ст. 207 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 218 ЦК України передбачено, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.

Разом з тим, зазначене не перешкоджає для підтвердження такого правочину посилатись на інші докази. Отже, відсутність договору у письмовій формі як окремого документа не свідчить про відсутність факту його укладення.

Зі змісту вищезазначених видаткових накладних вбачається, що сторонами досягнуто згоди з таких умов договору, як предмет та ціна договору, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про те, що сторонами було укладено договір у спрощеній формі.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, у зв'язку з тим, що видаткові накладні фіксують здійснення господарської операції, містять обов'язкові реквізити, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фіксують найменування та перелік поставленого товару, їх вартість, такі документи є первинними обліковими документами, які свідчать про здійснення позивачем поставки товару, а також прийняття товару відповідачем.

Відповідно ст. 526 Цивільного кодексу України та ч.1 ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 74 ГПК України на сторони покладено обов'язок доказування обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 74 ГПК України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідачем не надано доказів того, що на виконання зобов'язання ним були повністю проведені розрахунки з позивачем.

Таким чином, враховуючи те, що наявність заборгованості відповідача перед позивачем підтверджується вищезазначеними видатковими накладними, та беручи до уваги те, що відповідачем не було спростовано наявність заборгованості та не доведено припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 1 474 489,26 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст.129, 236 - 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Кід-Буд" (02094, м.Київ, вул.Магнітогорська, буд.1, код ЄДРПОУ 40301817) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ексіс Індастріз" (04053, м.Київ, вул. АРТЕМА, будинок 37-41, 3-й поверх, код ЄДРПОУ 39050195) 1 474 489 (мільйон чотириста сімдесят чотири тисячі чотириста вісімдесят дев'ять) грн. 00 коп - суми боргу та 22 117 (двадцять дві тисячі сто сімнадцять) грн. 35 коп - витрати по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до суду апеляційної інстанції.

Суддя Шкурдова Л.М.

Дата складення тексту рішення: 20.02.19р.