Рішення

від 21.02.2019 по справі 910/16278/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ м. Київ 21.02.2019Справа №  910/16278/18 Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу № 910/16278/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВіДі Нерухомість», с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, до товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз збут», м. Київ, про стягнення 44 982,18 грн., без виклику представників учасників справи. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: 04.12.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ВіДі Нерухомість» (далі – Товариство) до товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз збут» (далі – ТОВ «Київоблгаз збут») про стягнення заборгованості за договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 04.01.2016 №11410ZEG41FP016 (далі – Договір), а саме: 40 345,42 грн. основного боргу; 1 216,99 грн. 3% річних і 3 419,77 грн. втрат від інфляції, а всього 44    982,18 грн. Товариство обґрунтовує позовні вимоги таким: - 04.01.2016 Товариством (споживач) і ТОВ «Київоблгаз збут» (постачальник) було укладено Договір, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність споживача у 2016 році природний газ, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені умовами Договору; - відповідно до умов Договору Товариство виконало своє зобов'язання щодо прийняття та оплати газу, сума передплати зараховується ТОВ «Київоблгаз збут» в рахунок оплати газу на наступний розрахунковий період або повертається на рахунок Товариства за письмовою вимогою; - 30.11.2017 у відповідності до укладеної додаткової угоди від 30.11.2017, Договір було розірвано за взаємною згодою сторін, на момент розірвання Договору позивачем було здійснено передплату за газ у сумі 40 345,42 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків на 30.11.2017; - 26.12.2017 Товариство направило на адресу ТОВ «Київоблгаз збут» листа №17/14/8.05/089-17 про повернення суми передплати 40 345,42 грн., однак даний лист залишився без належного реагування; - 08.05.2018 позивач направив на адресу відповідача претензію №17/14/8/05/004-18 про сплату заборгованості у сумі 40 345,42 грн., яка залишилася без відповіді; - крім суми заборгованості позивачем нараховано 1 216,99 грн. 3% річних та 3 419,77 грн. втрат від інфляції. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2018 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви. 17.12.2018 Товариство подало суду документи на виконання вимог ухвали суду від 10.12.2018. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Позивач 03.01.2019 подав суду документи, підготовлені на виконання ухвали від 21.12.2018. Відповідач 15.01.2019 подав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог, та 23.01.2019 подав суду додаткові документи, для долучення до матеріалів справи. У свою чергу, позивач відповідь на відзив у визначений судом строк не подав. Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва ВСТАНОВИВ: 04.01.2016 Товариством (споживач) і ТОВ «Київоблгаз збут» (постачальник) укладено Договір, за умовами якого: - постачальник зобов'язується передати у власність споживачу у 2017 році природний газ, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором (пункт 1.1 Договору в редакції додаткової угоди від 30.12.2016); - річний плановий обсяг постачання газу в 2017 році до 48 тис.куб.м. (пункт 1.2 Договору в редакції додаткової угоди від 30.12.2016); - планові обсяги постачання газу у 2017 році: січень – 10; лютий – 10; березень – 8; жовтень – 2; листопад – 8; грудень – 10 (пункт 1.3 Договору в редакції додаткової угоди від 30.12.2016); - з 01.06.2017 ціна за 1   000 куб.м. природного газу становить 7 503 грн., крім того ПДВ – 1   500,60 грн., всього з ПДВ – 9   003,60 грн. (пункт 3.2 Договору в редакції додаткової угоди від 30.12.2016); - розрахунковий період за Договором становить один календарний місяць з 07:00 год. першого дня місяця до 07:00 години першого дня наступного місяця включно (пункт 4.1 Договору); - оплата газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в такому порядку: • 100% місячної вартості запланованого обсягу газу сплачується до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання; споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період; у разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці; • у разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду споживач здійснює оплату вартості додатково заявлених обсягів газу в п'ятиденний строк після збільшення цього обсягу; • остаточний розрахунок з оплати місячної вартості газу (пункт 3.6 Договору) здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу (пункт 4.2 Договору); - у разі переплати вартості газу сума переплати зараховується постачальником в рахунок оплати газу на наступний розрахунковий період або повертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу (пункт 4.6 Договору); - Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін і діє в частині постачання газу з 01.01.2016 до 31.12.2017, а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення (пункт 11.1 Договору в редакції додаткової угоди від 30.12.2016); - Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов; при цьому, сторони мають внести зміни до Договору щодо планових обсягів постачання газу на продовжений строк (пункт 11.2 Договору); - припинення чи розірвання Договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до Договору або за рішенням суду на вимогу однієї із сторін на підставі та в порядку, встановлених чинним законодавством України та Договором (пункт 11.4 Договору). Відповідно до частин першої та другої статті 712 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Отже, укладений сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки. Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Судом встановлено, що 30.11.2017 сторонами було укладено додаткову угоду, згідно з якою сторони дійшли взаємної згоди розірвати Договір з 30.11.2017. Згідно з частиною першою статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Абзацом першим частини третьої статті 653 ЦК України передбачено, що у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Оскільки сторонами досягнуто згоди щодо розірвання Договору шляхом укладання додаткової угоди від 30.11.2017, то Договір є розірваним з 30.11.2017. Протягом дії Договору, позивачем було здійснено попередню оплату природного газу. Станом на день розірвання сторонами Договору, у позивача залишилась передплата за Договором у сумі 40   345,42 грн. Відповідно до пункту 4.6 Договору у разі переплати вартості газу сума переплати зараховується постачальником в рахунок оплати газу на наступний розрахунковий період або повертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу. Листом від 26.12.2017 вих.№17/14/8.05/089-17 (від 28.12.2017 вхід.№СЛ-16892-КV25-1217) позивач просив відповідача повернути кошти, сплачені як авансовий платіж у сумі 40   345,42 грн. Відповідач відповіді на вказаний лист не надіслав, авансовий платіж не повернув. Претензією від 08.05.2018 №17/14/8/05/004-18 (від 08.05.2018 вхід.№СП-1216- КV201-0518) позивач вимагав повернути авансовий платіж у сумі 40   345,42 грн. Відповідач відповіді на зазначену претензію не надіслав, авансовий платіж не повернув. Разом з тим, позивачем подано суду заяву від 17.01.2018, в якій Товариство вказало про те, що 14.01.2019 відповідачем повернуто авансовий платіж у сумі 40   345,42 грн. Зазначене підтверджується випискою з особового рахунку Товариства, наявною в матеріалах справи. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Враховуючи, що провадження у даній справі було відкрито ухвалою від 21.12.2018, відповідачем повернуто позивачу авансовий платіж у сумі 40   345,42 грн. 14.01.2019 (після відкриття провадження у справі), то суд вважає за необхідне закрити провадження у справі в частині стягнення з відповідача 40   345,42 грн. авансового платежу. Що ж до стягнення з відповідача 1 216,99 грн. 3% річних і 3 419,77 грн. втрат від інфляції, то слід зазначити таке. За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Так, позивач просить стягнути з відповідача 1 216,99 грн. 3% річних за період з 01.12.2018 по 03.12.2018. Перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми 3% річних за визначений ним період, судом встановлено, що сума 3% річних розрахована позивачем неправильно. Так, за перерахунком суду сума 3% річних за визначений позивачем період, а саме з 01.12.2018 по 03.12.2018, становить 9,95 грн. і підлягає стягненню з відповідача, оскільки суд не може виходити за межі періоду, який визначено позивачем; у стягненні решти суми (1 207,04 грн.) 3% річних слід відмовити. Втрати від інфляції у сумі 3 419,77  грн. розраховані позивачем за період з 01.12.2017 по 31.10.2018. Перевіривши здійснений позивачем розрахунок втрат від інфляції, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що він правильний. Отже, стягненню з відповідача підлягає 3 419,77  грн. втрат від інфляції. Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача. Отже, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних та втрат від інфляції є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають частковому задоволенню. За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі справи слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Керуючись статтями 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва ВИРІШИВ: 1. Провадження у справі №910/16278/18 в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз збут» (04108, м. Київ, проспект Свободи, 2Г, літера А; ідентифікаційний код 39592941) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВіДі Нерухомість» (08131, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 60; ідентифікаційний код 35520145) 40 345,42 грн. авансового платежу припинити. 2. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ВіДі Нерухомість» (08131, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 60; ідентифікаційний код 35520145) до товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз збут» (04108, м. Київ, проспект Свободи, 2Г, літера А; ідентифікаційний код 39592941) про стягнення 44 982,18 грн. задовольнити частково. 3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз збут» (04108, м. Київ, проспект Свободи, 2Г, літера А; ідентифікаційний код 39592941) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВіДі Нерухомість» (08131, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 60; ідентифікаційний код 35520145): 9 (дев'ять) грн. 95 коп. 3% річних; 3   419 (три тисячі чотириста дев'ятнадцять) грн. 77 коп. втрат від інфляції та 1   303 (одну тисячу триста три) грн. 32 коп. судового збору. 4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити. 5. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 21.02.2019. Суддя                                                                                                           І.Д. Курдельчук