Рішення

від 08.02.2019 по справі 922/3378/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2019 р.м. ХарківСправа № 922/3378/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

без повідомлення (виклику) учасників справи

розгянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ, до товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків "Підлісна", м. Харків, про стягнення коштів у розмірі 716,77 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків "Підлісна", про стягнення 696,72 грн. основної заборгованості, 18,42 грн. пені та 1,63 грн. 3% річних. Також позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати.

12 грудня 2018 року, ухвалою господарського суду Харківської області, позовну заяву залишено без руху з наданням позивачеві строку на усунення недоліків позовної заяви до 22 грудня 2018 року. Ухвалою господарського суду Харківської області від 26 грудня 2018 року вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 922/3378/18, розгляд справи призначено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

22 січня 2019 року, через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 1791), який судом долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

29 вересня 2017 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) було укладено договір № 1269/1718-КП-32 постачання природного газу.

Відповідно п.п. 1.1, 1.2, 1.4 договору, постачальник зобов'язується поставити споживачеві у 2017-2018 роках природний газ, а споживач зобов'язується оплатити його на умовах цього договору. Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб'єктами господарювання, які не є бюджетними установами/організаціями. За цим договором постачається імпортований газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00,ввезений публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на митну територію України). Постачальник передає споживачу з 01 жовтня 2017 р. по 31 березня 2018 р. (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 1,05 тис. куб. метрів) в тому числі по місяцях. Обсяги природного газу, які планується поставити згідно з цим договором (далі - плановий обсяг), повністю забезпечують споживача природним газом для потреб, зазначених у пункті 1.2 цього договору (п.п. 2.1, 2.2 договору). Постачальник передає споживачу у загальному потоці імпортований газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України!) - пунктах приймання-передачі газу на газовимірювальних станціях, які знаходяться на кордоні України, та/або в пунктах приймання-передачі газу З ПСГ в газотранспортну систему. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ. Приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складення добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку природного газу (п.п. 3.1, 3.7 договору). Ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється положенням. На дату укладання договору ціна на природний газ становить 4 942,00 гривні за 1000 куб.м. (Без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також видатків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України). До зазначеної ціни застосовується коефіцієнт 1,6. У разі зміни ціни на газ відповідно до умов чинного законодавства, вона є обов'язковою для сторін за цим договором з дати набрання чинності відповідних змін. Ціна за 1000 куб.м. газу за цим договором на дату його укладання становить 7 907,20 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість 9 488,64 грн. (п.п. 5.1, 5.2 договору). Оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100 - відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу (п. 6.1 договору). У разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору він зобов'язується сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п. 8.2 договору). Строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить п'ять років (п. 10.3 договору). Відповідно до п. 12.1 договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 06 квітня 2018 року), договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2017 року до 31 травня 2018 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

На виконання умов договору позивачем передано, а відповідачем отримано в період з жовтня 2017 року по квітень 2018 року природний газ на загальну суму 8 596,72 грн., даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу: від 31 жовтня 2017 року на суму 379,55 грн.; від 30 листопада 2017 року на суму 1 404,32 грн.; від 31 грудня 2017 року на суму 1 299,95 грн.; від 31 січня 2018 року на суму 1 679,48 грн.; від 28 лютого 2018 року на суму 1 707,96 грн.; від 31 березня 2018 року на суму 1 670,00 грн.; від 30 квітня 2018 року на суму 455,46 грн. Як вказує позивач у позовній заяві, відповідачем здійснено оплату отриманого природного газу не в повному обсязі та з простроченням строку, передбаченого п. 6.1 спірного договору, що й стало підставою для позивача звернутися з даним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. В розумінні статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України). До частини 1 статті 174 Господарського кодексу України, - господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань. Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору. Водночас, статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Статтею 694 ЦК України встановлено особливості продажу товару в кредит. Договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу; товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу. Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч. 2 ст. 193 ГК України).

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, суд дійшов висновку, що позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків "Підлісна" заборгованості за договором № 1269/1718-КП-32 постачання природного газу від 29 вересня 2017 року у розмірі 696,72 грн. є обґрунтованими, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 18,42 грн., суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання. Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. В силу ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Пунктом 8.2 договору № 1269/1718-КП-32 постачання природного газу від 29 вересня 2017 року передбачено відповідальність у вигляді пені у розмірі облікової ставки НБУ України суми простроченого платежу за кожен день його прострочення.

Перевіривши правомірність нарахування позивачем пені та виходячи з п. 8.2 договору, приписів ст. 232 ГК України, ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", суд встановив, що дане нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства та умовам договору, в зв'язку з чим позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 18,42 грн. пені є обґрунтованими.

Розглянувши частину позовних вимог про стягнення з відповідача 1,63 грн. 3% річних суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем був наданий обґрунтований розрахунок 3% річних, відповідно до якого сума 3% річних складає - 1,63 грн. Перевіривши правомірність нарахування позивачем 3% річних, враховуючи приписи ст. 625 ЦК України, суд встановив, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства, а сума 3% річних складає 1,63 грн. З огляду на наведе вище, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 1,63 грн. 3% річних є обґрунтованим та підлягають задоволенню.

Позиція відповідача, викладена у відзиві на позовну заяву (вх. № 1791 від 22 січня 2019 року) залишається судом без розгляду, з огляду на наступне. Згідно ч. 1 ст. 251 ГПК України відзив подається протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Як вбачається з поштового повідомлення про вручення поштового відправлення (арк. спр. 54), відповідачем одержано ухвалу про відкриття провадження у справі 02 січня 2019 року, відповідно відповідач мав строк на подання до суду відзиву на позовну заяву - до 17 січня 2019 року (включно). Втім, вказаний відзив відповідачем було подана до суду 22 січня 2019 року, тобто поза межами встановленого кодексом строку. Відповідно до приписів ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду. Враховуючи вище викладене, а саме подання відповідачем відзиву на позов з пропуском строку, встановленого законом та без жодного обґрунтування поважності причин такого пропуску, відзиві на позов (вх. № 1791 від 22 січня 2019 року) залишається судом без розгляду.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у розмірі 1 762,00 грн. покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями. 1-5, 8, 10-12, 20, 41-46, 73-80, 86, 91, 123, п. 2 ч. 1 ст. 129, ст.ст. 232, 233, 236-241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків "Підлісна" (61058, м. Харків, вул. Культури, 20-В, код ЄДРПОУ 39173209) на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 696,72 грн. основної заборгованості, 18,42 грн. пені, 1,63 грн. 3% річних та 1 762,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 ГПК України та з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Повне рішення складено 21.02.2019 р.

Суддя ОСОБА_1

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Справа № 922/3378/18