Рішення

від 05.02.2019 по справі 925/935/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2019 року

м. Черкаси справа № 925/935/18

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Довганя К.І., з секретарем судового засідання Олексенко Т.В. за участю представників: позивача - не з'явився, відповідача - не з'явився, розглянувши у судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом державного підприємства "Українська геологічна компанія" до товариства з обмеженою відповідальністю "Мореход - 3000" про стягнення 29056,07 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення 29056,07 гривень заборгованості по договору про встановлення сервітуту від 15.06.2017року та договору про надання комунальних послуг з яких: 20811,89 гривень основна заборгованість, 8244,18 гривень плата за комунальні послуги.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором про встановлення сервітуту та договору про надання комунальних послуг.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, своїх представників в судове засідання не направили. Відповідач відзиву суду не подавав.

Суд вважає можливим здійснювати розгляд справи в порядку ст.. 202 ГПК України.

Суд, оцінивши наявні у справі докази, встановив наступне.

15.06.2017 року між державним підприємством "Українська геологічна компанія" (далі - "Позивач") та товариством з обмеженою відповідальністю "Мореход - 3000" (далі -"Відповідач") укладено договір про встановлення сервітуту.

Згідно пункту 1.1. договору сервітут встановлюється відносно земельної ділянки, яка розташована за адресою: вул.. Леніна, 52А, с. Толокунь Вишгородського району Київської області в інтересах сервітуарія на право проходу (проїзду) через земельну ділянку власника (володільця) до берега Київського водосховища.

Сервітут на право проходу (проїзду) встановлюється на строк з 15 червня 2017 року по 30 листопада 2017 року включно (п. 2.1 договору).

Сторони п. 3.1 договору визначили, що плата встановлюється в розмірі 4166, 67 грн. на місяць без ПДВ. ПДВ 20% - 833,33 грн.. Разом 5000,00 (п'ять тисяч) грн.

Плата по договору вноситься сервітуарієм за червень - липень 2017 року в сумі 7500,00 грн. не пізніше 30 червня 2017 року, за серпень - листопад 2017 року в сумі 20000,00 грн. - до 15 серпня 2017 року шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок володільця (п. 3.2 договору).

Пунктом 6.1 договору сторони передбачили, що у разі несвоєчасного внесення плати за сервітут сервітуарій, в інтересах якого його встановлено, сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати.

Позивач виконав умови договору та надав відповідачу право проходу через земельну ділянку позивача, що підтверджується підписаними уповноваженими представниками сторін актів здачі - прийняття робіт (надання послуг) № ГК-0001075 за серпень 2017, №ГК-0001210 за вересень 2017, №ГК - 0001359 за жовтень 2017,

Крім того 15.06.2017 року між державним підприємством "Українська геологічна компанія" (далі - "Позивач") та товариством з обмеженою відповідальністю "Мореход - 3000" (далі -"Відповідач") укладено договір про надання комунальних послуг.

Згідно пункту 1. договору виконавець зобов'язується надати замовнику комунальні та інші послуги в порядку та на умовах, визначених цим договором. Виконавець надає замовнику наступні послуги:користування електроенергією, розміщення майна замовника.

Вартість послуг з користування електроенергією визначається по факту їх надання по результатам кожного календарного місяця, згідно виставлених рахунків та фіксується в актах про надання послуги. Вартість послуг з розміщення майна замовника договірна і складає 1800,00 грн., в тому числі ПДВ 20%-300,00 грн. Акт про надані послуги підписується сторонами до 10 числа місяця наступного за місяцем, в якому фактично надавались послуги. Оплати за отримані послуги здійснюється замовником за червень-липень 2017 в сумі 2700,00 грн. не пізніше 30 червня 2017 року, за серпень - листопада 2017 року в сумі 7200,00 грн. - до 15 серпня 2017 року шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця (п. 2.1., 2.2., 2.3., 2.4. договору).

Також п. 4.2. договору сторони погодили, що за прострочення оплати за надані послуги замовник сплачує виконавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день затримки.

Позивач виконав умови договору та надав відповідачу комунальні послуги, що підтверджується підписаними уповноваженими представниками сторін актів здачі - прийняття робіт (надання послуг) № ГК-0001076 за серпень 2017, №ГК-0001211 за вересень 2017, №ГК - 0001609 за жовтень 2017, № ГК-0001074 за серпень 2017, №ГК-000120 за вересень 2017, №ГК - 0001661 за жовтень 2017.

08.02.2018 позивач направив відповідачу претензію з вимогою про сплату боргу, однак відповідач відповіді не надав, борг не погасив.

Позивачем нараховано пеню за період з 16.08.2017 по 01.07.2018 в сумі 3948,90 грн. по договору про встановлення сервітуту та за період з 16.08.2017 по 01.07.2018 в сумі 1451,61 грн. по договору про надання комунальних послуг.

Крім того позивач вимагає сплати 1468, 48 грн. інфляційних по договору про встановлення сервітуту та 528,65 грн. по договору про надання комунальних послуг та 394,52 грн. річних по договору про встановлення сервітуту та 142,03 грн. по договору про надання комунальних послуг в порядку ст.. 625 ЦК України.

Ст.ст. 173, 174, 181, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 546, 549, 625, 901, 902 ЦК України містять такі положення:

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта ( виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати:

- з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також три відсотки річних від простроченої суми.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Розмір такої оплати визначений у договорі.

Відповідно до ст..ст. 401, 402, 403 та 404 Цивільного кодексу України

Право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду.

Сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном.

Сервітут може бути встановлений на певний строк або без визначення строку.

Право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо.

Оцінивши фактичні обставини справи та приписи наведеного вище законодавства суд приходить до наступних висновків.

Господарські зобов'язання між сторонами виникли на підставі укладених 15.06.2017 договорів про встановлення сервітуту та про надання комунальних послуг. Свої зобов'язання за цими договорами позивач виконав належним чином та надав відповідачу передбачені умовами договорів послуги, що підтверджується підписаними актами здачі - прийняття робіт (надання послуг).

Таким чином, у відповідача виникло зобов'язання щодо оплати вартості наданих послуг на умовах договорів.

Однак відповідач, в порушення вимог ст.ст. 525, 526, 530, 903 ЦК України свої зобов'язання щодо оплати вартості наданих послуг належним чином не виконав, заборгувавши позивачу на час розгляду справи 15000,00 грн. по договору про встановлення сервітуту та 5400,00 грн. по договору про надання комунальних послуг, які підлягають стягненню з відповідача.

Крім того, у відповідності до ст. 625 ЦК України відповідач зобов'язаний сплатити нараховані позивачем 1468,47 грн. річних та 394,52 грн. інфляційних по договору про встановлення сервітуту та 528,65 грн. інфляційних та 142,03 грн. річних по договору про надання комунальних послуг. Розрахунок зроблено вірно, а тому він підлягає до стягнення у заявлених сумах.

Крім того відповідно до ст. 549 ЦК України, п. 6.1. договору про встановлення сервітуту та п. 4.2. договору про надання комунальних послуг позивач нарахував відповідачу пеню за період з 16.08.2017 по 01.07.2018 в сумі 3948,90 грн. по договору про встановлення сервітуту та за період з 16.08.2017 по 01.07.2018 в сумі 1451,61 грн. по договору про надання комунальних послуг.

Відповідно до п.6 ст. 232 ГК нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Право на нарахування пені виникло у позивача з 16.08.2017р., а отже датою припинення її нарахування є 15.02.2018р., а не як заявлено позивачем 01.07.2018р.

Відповідно до перерахунку, зробленого судом пеня, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 1876,03 грн. по договору про встановлення сервітуту та 675,37 грн. пені по договору про надання комунальних послуг.

Відповідно до ст. 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення витрати останнього на оплату судового збору в сумі 1762,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, ст. ст.232, 233, 236-241 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Мореход - 3000" (АДРЕСА_1, 18002, код 35890794) на користь державного підприємства "Українська геологічна компанія" (пров. Геофізиків, 10, м. Київ, 02088, код 38078094) - 20400,00 грн. заборгованості, 2551,40 грн. пені, 536,55 грн. три проценти річних, 1997,12 грн. інфляційних та 1762,00 грн. судового збору.

В решті позову відмовити.

Це рішення може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено і підписано 21.02.2019

СУДДЯ К.І.Довгань