Рішення

від 15.02.2019 по справі 499/784/18

ЖМЕРИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/130/90/2019

499/784/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2019 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суду Вінницької області в складі:

головуючого судді Заярного А.М.,

за участі: секретаря Буга Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за цивільним позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Радісненської селищної ради Іванівського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

У вересня 2018 року представник позивача звернувся до суду з цим позовом, в якому просив визнати за позивачем ОСОБА_2, в порядку спадкування за заповітом право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 4,9823 га, кадастровий номер 0521055300:04:003:0114, для ведення товарного сільсьгосподарського виробництва, що розташована на території Браїлівської селищної ради Жмеринського району Вінницької області, що належала померлій ОСОБА_4, спадкоємицею якої за законом була ОСОБА_5, яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав так як померла 13 березня 2016 року.

Стислий виклад позицій позивача та заперечень відповідача.

Підставами звернення до суду стало те, що 10.08.2015 року померла ОСОБА_4, після смерті якої відкрилась спадщина, що складається з земельної ділянки, площею 4,9823 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0521055300:04:003:0114, яка розташована в смт. Браїлів Жмеринського району Вінницької області. Спадкоємцями померлої є ОСОБА_3 та ОСОБА_5, яка 13.03.2016 року померла, та якою при житті було складено заповіт, відповідно до якого на випадок своєї смерті все своє майно, де б воно не було і з чого воно б не складалось заповідала позивачу ОСОБА_2 Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина, що складається з права власності на 1/2 частки земельної ділянки площею 4,9823 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0521055300:04:003:114, що розташована на території Браїлівської селищної ради, що належала померлій ОСОБА_4, спадкоємицею за законом якої була ОСОБА_5, яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав та померла 13.03.2016 року.

Представник позивача зазначив, що при зверненні позивача до державного нотаріуса Іванівської районної державної нотаріальної контори їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно у зв'язку з неможливістю встановлення складу спадкового майна. В зв'язку з тим, що спадкодавця ОСОБА_5 при житті не оформила на себе право власності на 1/2 частку вищевказаної земельної ділянки, що належала померлій ОСОБА_6, а саме не отримала свідоцтво про право на спадщину та не зареєструвала у встановленому законом порядку, позивач не в змозі оформити спадщину.

15.02.2019 представник позивача ОСОБА_1, що діє в інтересах ОСОБА_2 в наданій до суду заяві зазначив, що позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити. Дану справу просив розглянути у його відсутність та відсутність позивача.

Представник Радісненської селищної ради Іванівського району Одеської області в особі виконуючого обов'язки сільського голови ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився, в заздалегідь наданій до суду 10.12.2018 заяві зазначив, що Знам'янська сільська рада Іванівського району Одеської області позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку визнає повністю. Просив розгляд справи проводити у його відсутність. Відзиву на позовну заяву не надав.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, залучена до справи відповідно до ухвали суду, ОСОБА_3 в наданій заздалегідь до суду заяві 12.12.2018 просила розгляд справи проводити у її відсутність, проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 не заперечувала.

Оскільки сторони надали заяви про розгляд справи у їх відсутність, то їх неявка в судове засідання, згідно з ч. 3 ст.211 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Процесуальні дії, заяви та клопотання.

09.11.2018 ухвалою суду справа прийнята до розгляду після її надходження за підсудністю з Іванівського районного суду Одеської області. Залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 Витребувано з Жмеринської районної державної нотаріальної контори копію спадкової справи після смерті ОСОБА_4 Справа призначена до підготовчого засідання на 25.12.2018.

15.11.2018 року виправлено описку в ухвалі суду від 09.11.2018 року, справа призначена до підготовчого засідання на 10.01.2019 року.

28.11.2018 року до суду надійшла витребувана спадкова справа.

10.01.2019 підготовче засідання закрито, справа призначена до судового розгляду на 15.02.2019.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, посилання на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії 1 - АМ № 329094 ОСОБА_4 померла 10.08.2015 року в м. Жмеринка Вінницької області (а.с.6). Як вбачається з копії свідоцтва про смерть серії 1 - АМ № 339303 ОСОБА_5 померла 13.03.2016 року в смт. Браїлів Жмеринського району Вінницької області (а.с.7).

Згідно заповіту посвідченого спеціалістом Браїлівської селищної ради Жмеринського району Вінницької області від 15.02.2016 року ОСОБА_5 все майно, де б воно не було і з чого воно б не складалося і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті і на що матиме право за законом заповідала дочці ОСОБА_2 (а.с.8).

Відповідно до копії державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 682575 ОСОБА_4 на підставі розпорядження Жмеринської районної державної адміністрації № 277 від 10.06.2011 року є власником земельної ділянки, площею 4,9823 га, розташована на території Браїлівської селищної ради Жмеринського району Вінницької області, призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.9).

Як вбачається з копії свідоцтва про право на спадщину від 27.05.2016 року посвідченого державним нотаріусом Жмеринської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_8 спадкоємицями зазначеного в свідоцтві майна ОСОБА_4, яка померла 10.08.2015 року є її діти: ОСОБА_3 на 1/2 частку; ОСОБА_5 на 1/2 частку. Спадщина, на яку видано свідоцтво складається з земельної ділянки площею 4,9823 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0521055300:04:003:0114, що розташована на території Браїлівської селищної ради (а.с.10).

Позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності за заповітом на 1/2 частки земельної ділянки розміром 4,9823 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Браїлівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області у зв'язку з неможливістю встановлення складу спадкового майна (11,11 зворот).

Відповідно до витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі заповіт після смерті ОСОБА_5 зареєстрований у спадковому реєстрі та чинним, спадкова справа зареєстрована (а.с.12).

Згідно копії звіту з експертної грошової оцінки земельної ділянки виготовленого ПП Жмеринське міськрайонне бюро технічної інвентаризації , замовник ОСОБА_2 оціночна вартість 1/2 частки земельної ділянки площею 4,9823 га, кадастровий номер 0521055300:04:003:0114 складає 40950 грн. (а.с.13).

Як вбачається з копії спадкової справи № 566/2015 до майна померлої 10.08.2015 року ОСОБА_4, остання заповідала все своє майно своїм дочкам: ОСОБА_3 та ОСОБА_5, які звернулись з заявами до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті матері. На ім'я ОСОБА_3 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частку земельної ділянки, площею 4,9823 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0521055300:04:003:0114. Свідоцтво про право на спадщину на 1/2 частину земельної ділянки не видано. Право власності на 1/2 частину земельної ділянки потребує державної реєстрації. Інші спадкоємці відсутні (а.с.33-63).

Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані в порядку встановленому законом і ніким не оспорюються.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до абзацу 3 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009, у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

До вказаних правовідносин застосовуються норми права, визначені Цивільним та Земельним кодексами України.

Відповідно до пункту г ч.1 статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Згідно статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

У відповідності до частини 1 статті 131 ЗК України, громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Відповідно до статті 202 ЗК України державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом.

Згідно із частинами 2 та 4 статті 25 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті.

Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 346 ЦК України право власності припиняється у разі смерті власника.

Як роз'яснено в пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 за № 7 Про судову практику у справах про спадкування , право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування /зі збереженням її цільового призначення/ при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до пункту 23 наведеної вище в рішенні Постанови Пленуму Верховного Суду України, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно із статтею 1218 ЦК України, до складу спадщини входять всі права та обов'язки, які належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Згідно із статтями 1216, 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до частин 3 та 5 статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно із частиною 1 статті 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

У відповідності до частин 1 та 2 статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Якщо документи, що засвідчують право власності на нерухоме майно, існували, проте були втрачені власником та не можуть бути відновлені в передбаченому законом порядку, застосуванню підлягає стаття 392 ЦК України, відповідно до якої позов про визнання права власності може бути пред'явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з пунктом 9 частини 1 статті 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі: в т.ч. рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

На аналогічні норми законодавства посилався і представник позивача у своєму позові.

Відповідно до статей 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень частини 1 статті 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Оскільки у позивачки іншого способу, крім як звернутися з позовом до суду щоб визнати за собою право власності в порядку спадкування на майно, яке належало померлій ОСОБА_4, яке залишилося після померлої ОСОБА_5, спадкоємиці за законом ОСОБА_4 за умови відсутності правовстановлюючих документів на неї, немає, а представник відповідача та третя особа не надали будь-яких заперечень з цього приводу, а тому за вищевикладених обставин позов слід задовольнити повністю, адже він повністю аргументований доказами дослідженими судовому засіданні, вказані докази суд приймає до уваги, так як вони зібрані із дотриманням вимог закону, ніким не оспорюються та не суперечать один одному.

Судові витрати слід залишити за позивачкою, як вона того просила.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 4, 5, 7, 10-13, 76-82, 89, 206, 259, 263-265 ЦПК України, Суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за заповітом право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 4,9823 га, кадастровий номер 0521055300:04:003:0114, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Браїлівської селищної ради Жмеринського району Вінницької області, що належала померлій ОСОБА_4, спадкоємицею якої за законом була ОСОБА_5, яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав так як померла 13 березня 2016 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

ОСОБА_2 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, селище Володимирівка, вул. Хутірська, 6 РНОКПП НОМЕР_1), Радісненська селищна рада Іванівського району Одеської області (місцезнаходження: 67213 Одеська області, Іванівський район, селище міського типу Радісне, ЄДРПОУ 05383655), ОСОБА_3 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2)

Суддя: А.М. Заярний

Дата складання повного судового рішення: 21.02.2019