Рішення

від 20.02.2019 по справі 260/1428/18

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

20 лютого 2019 року м. Ужгород№ 260/1428/18 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши в письмовому провадження в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Міжгірського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міжгірського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області, в якому просить: 1) визнати рішення Міжгірського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області щодо відмови ОСОБА_1, мешканці смт. Міжгір'я, вул. Суворова, 44, Закарпатська область в призначенні пенсії за вислугу років в порядку, передбаченому п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення"; 2) зобов'язати Міжгірське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області призначити ОСОБА_1, мешканці смт. Міжгір'я, вул. Суворова, 44, Закарпатська область пенсію за вислугу років в порядку, передбаченому п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 20 липня 2018 року, допустивши негайне виконання рішення суду. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона 33 роки працювала у Міжгірській дитячій музичній школі, що надає їй право на отримання пенсії за вислугу років. З метою реалізації вказаного права 20.07.2018 р. звернулася до Міжгірського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області за призначенням пенсії за вислугу років відповідно до п. е ст. 55 Закону України Про пенсійне забезпечення . Однак відповідач відмовив у призначенні такої, мотивуючи тим, що вона працювала у Міжгірській дитячій музичній школі, яка підпорядковувалась відділу культури Міжгірської РДА, а Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 р. №909, передбачено викладачі музичних і художніх шкіл, які відносяться до освіти. Позивач не погоджується з наведеними відповідачем мотивами прийняття оскарженого рішення, оскільки вважає, що таке суперечить Постанові Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 р. №909. Окрім того, звертає увагу суду на те, що Міжгірська дитяча музична школа, відповідно до норм Закону України Про освіту , відноситься до закладів спеціалізованої мистецької освіти, основним видом діяльності якої є освіта у сфері культури, а тому вона являється працівником освіти, на яку поширюються положення п. е ст. 55 Закону України Про пенсійне забезпечення .

У поданому до суду відзиві на адміністративний позов №137/09 від 15.01.2019 р. відповідач у задоволенні позовних вимог просив відмовити в повному обсязі, аргументуючи тим, що рішення про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 за вислугу років, оформлене протоколом від 22.10.2018 р., прийнято на підставі норм чинного пенсійного законодавства з урахуванням тієї обставини, що позивач не має необхідного спеціального стажу, що дає право на отримання пенсії за вислугу років. Так, зокрема, зазначає, що стаж роботи ОСОБА_1 на посаді викладача Міжгірської дитячої музичної школи, що підпорядковується відділу культури Міжгірської районної державної адміністрації, не може бути зараховано до спеціального стажу, оскільки такий навчальний заклад не є позашкільним навчальним закладом в розумінні Постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 р. №909.

31 січня 2019 року представник позивача подала до Закарпатського окружного адміністративного суду відповідь на відзив б/н від 30.01.2019 р., відповідно до змісту якого вважає, що належність Міжгірської дитячої музичної школи до закладів освіти підтверджується установчими документами та відповідає вимогам Закону України Про освіту , а вказаний факт відповідачем жодними доказами не спростовано.

Дослідивши подані сторонами документи та матеріали справи, розглянувши доводи сторін, наведені ними в письмових заявах, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1Т.) у період з 02 серпня 1986 року по 14 липня 2018 року працювала на посаді викладача Міжгірської дитячої музичної школи, що підтверджується копією трудової книжки БТ-ІІ №1650941, наявною в матеріалах справи (акр. спр. 13).

20 липня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Міжгірського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (далі - Міжгірське ОУПФУ) із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до ст. 55 Закону України Про пенсійне забезпечення .

За результатами розгляду поданої заяви Міжгірським ОУПФУ відмовлено у призначенні ОСОБА_1 пенсії відповідно до п. е ст. 55 Закону України Про пенсійне забезпечення , аргументуючи прийняте рішення тим, що заявниця працювала у Міжгірській дитячій музичній школі, яка підпорядковується відділу культури Міжгірської районної державної адміністрації, а переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 р. №909, передбачено викладачі музичних і художніх шкіл, які відносяться до освіти (розділ І Освіта ) (арк. спр. 15).

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, вважаючи його таким, що порушує передбачене законодавством право на пенсію, ОСОБА_1 звернулася з даним адміністративним позовом до суду.

Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Зі змісту ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 частини першої Європейської соціальної хартії випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Ст. 46 Конституції України також передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Питання виникнення та реалізації права громадян на пенсійне забезпечення, в тому числі, за вислугу років врегульоване Закону України Про пенсійне забезпечення №1788-XII від 05.11.1991 (далі - Закон).

Так, нормами ст. 51 Закону передбачено, що пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Ст. 52 Закону визначений перелік працівників, які мають право на пенсію за вислугу років, до яких, в тому числі, відносяться працівники освіти, охорони здоров'я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів, відповідно до пункту "е" статті 55.

Згідно п. е ч. 1 ст. 55 Закону право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, в тому числі, з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, станом на день звернення до Міжгірського ОУПФУ із заявою про призначення пенсії за вислугу років стаж роботи ОСОБА_1 на посаді викладача Міжгірської дитячої музичної школи становив 33 роки 10 місяців та 2 днів (арк. спр. 13, 16).

Спір в даній адміністративній справі виник з приводу відмови органу Пенсійного фонду України зарахувати в спеціальний стаж роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, період роботи на посаді викладача Міжгірської дитячої музичної школи.

Вказану відмову суб'єкт владних повноважень аргументує не віднесенням вказаного закладу до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 р. №909.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Нормами Закону працівникам освіти надано право дострокового виходу на пенсію та отримання пенсії за вислугу років за умови наявності спеціального стажу роботи.

Ст. 29 Закону України Про освіту № 1060-XII від 23.05.1991 р. (норми якого були чинні на момент роботи позивача в Міжгірській дитячій музичній школі) визначено структуру освіти в Україні, яка складалася з дошкільної освіти; загальної середньої освіти; позашкільної освіти; професійно-технічної освіти; вищої освіти; післядипломної освіти; самоосвіти.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 38 Закону України Про освіту №1060-XII від 23.05.1991 р., позашкільна освіта та виховання є частиною структури освіти і спрямовуються на розвиток здібностей, талантів дітей, учнівської та студентської молоді, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні.

Ч. 1 ст. 39 Закону України Про освіту №1060-XII від 23.05.1991 р. встановлено перелік позашкільних навчальних закладів, до яких належать: палаци, будинки, центри, станції дитячої, юнацької творчості, учнівські та студентські клуби, дитячо-юнацькі спортивні школи, школи мистецтв, студії, початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади, бібліотеки, оздоровчі та інші заклади.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України Про позашкільну освіту № 1841-III від 22.06.2000 р., перелік посад педагогічних працівників системи позашкільної освіти встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Окрім того, згідно з нормами ч. 4 ст. 21 Закону України Про позашкільну освіту педагогічні працівники закладів позашкільної освіти мають право на пенсію за вислугою років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.

Згідно Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року № 963, викладачі всіх спеціальностей є педагогічними працівниками.

П. 6 Переліку типів позашкільних навчальних закладів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2001 року № 433, до позашкільних навчальних закладів, в тому числі, відносяться початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання, зокрема музичні школи).

Постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження Переліку посад педагогічних, науково-педагогічних працівників № 963 від 14 червня 2000 року визначено, що викладачі всіх спеціальностей включені до переліку посад педагогічних працівників.

Постановою Кабінету Міністрів України №909 від 04.11.1993 р. затверджено перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років (далі - Перелік).

Так, Розділом І Освіта Переліку до закладів та установ освіти, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, включено музичні і художні школи та посади в них згідно з переліком: учителі, логопеди, вчителі-логопеди, вчителі-дефектологи, викладачі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, завідуючі та інструктори слухових кабінетів, директори, завідуючі, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної), навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання, завідуючі навчальною і навчально-виховною частиною, завідувачі філіями, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної) роботи, соціальні педагоги (організатори позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми), практичні психологи, педагоги-організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.

Окрім того, до Розділу І Освіта Переліку до закладів та установ освіти, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, віднесено також позашкільні навчальні заклади.

Відповідно до п. 2 Приміток до цього Переліку, робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.

На підставі проведеного правового аналізу вищезазначених законодавчих норм, суд дійшов висновку, що норми пенсійного законодавства, які регулюють право на отримання пенсії за вислугу років працівникам освіти, не пов'язують питання виникнення такого права з формою власності або відомчої належності закладів і установ.

П. 1.2 Статуту Міжгірської дитячої музичної школи, затвердженого розпорядженням голови Міжгірської райдержадміністрації №451 від 15.12.2003 р., передбачено, що така є початковим спеціалізованим мистецьким навчальним закладом (школою естетичного виховання), належить до системи позашкільної освіти, є початковою ланкою спеціальної мистецької освіти (арк. спр. 52 - 64).

Заклад проводить навчально-виховну, методичну, культурно-просвітницьку роботу (п. 2.3 Статуту).

Отже, враховуючи вищенаведені норми законодавства про освіту, суд вважає, що викладач школи мистецтв є педагогічним працівником позашкільного навчального закладу, тобто працівником освіти, а тому стаж роботи ОСОБА_1 на посаді викладача Міжгірської дитячої музичної школи у період з 02.08.1986 р. по 14.07.2018 р. підлягає зараховуванню до спеціального стажу у розумінні п. е ст. 55 Закону № 1788-ХІІ.

Такий правовий висновок викладений у постанові ОСОБА_2 Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі №233/4308/17.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Ч. 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідності до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі вищенаведеного, суд вважає, що відповідач неправомірно відмовив ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню, а таке рішення підлягає скасуванню.

Враховуючи встановлені судом обставини справи та стаж роботи ОСОБА_1 33 роки 10 місяці 2 дні на посаді викладача музичної шкоди, суд вважає, що в позивача на момент звернення із заявою до Міжгірського ОУПФУ був наявний необхідний спеціальний страховий стаж для призначення пенсії за вислугу років.

Згідно ст. 45 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування №1058-IV від 09.07.2003 р. пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

ОСОБА_1 звернулася з відповідною заявою до Міжгірського ОУПФУ 20 липня 2018 року, що не заперечується відповідачем, а тому, враховуючи вимоги ст. 45 Закону, пенсію за вислугу років позивачу належить призначити з моменту звернення останньої із відповідною заявою, тобто з 20 липня 2018 року.

Згідно ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Оскільки судом не вирішувалась майнова вимога про присудження виплати пенсії у зв'язку з не заявлення такої позивачем, а вирішувалась вимога щодо зобов'язання призначити пенсію (вимога немайнового характеру), суми стягнення не визначалось, тому клопотання щодо звернення до негайного виконання рішення суду у межах суми стягнення за один місяць задоволенню не підлягає.

Згідно вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 139, 243, 245, 246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код - НОМЕР_1) до Міжгірського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (місцезнаходження: вул. Шевченка, 56, смт. Міжгір'я, Міжгірський район, Закарпатська область, 90000, код ЄДРПОУ - 20449676) про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити повністю .

2. Визнати рішення Міжгірського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років в порядку, передбаченому п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", протиправним та скасувати.

3. Зобов'язати Міжгірське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (місцезнаходження: вул. Шевченка, 56, смт. Міжгір'я, Міжгірський район, Закарпатська область, 90000, код ЄДРПОУ - 20449676) призначити ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код - НОМЕР_1) пенсію за вислугу років в порядку, передбаченому п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з 20 липня 2018 року.

4. Стягнути з Міжгірського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (місцезнаходження: вул. Шевченка, 56, смт. Міжгір'я, Міжгірський район, Закарпатська область, 90000, код ЄДРПОУ - 20449676) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код - НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань 704 грн. 80 коп.(Сімсот чотири грн. 80 коп.) судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається у відповідності до вимог п. 15.5 ч. 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (у редакції Закону №2147-VІІІ від 03.10.2017 року).

СуддяОСОБА_3