Рішення

від 20.02.2019 по справі 400/55/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2019 р. № 400/55/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020 про:визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправними дій щодо неврахування при перерахунку пенсії з 01.01.2018 р. надбавок та премії, визначення в перерахунку пенсії суми підвищення, зменшення основного розміру пенсії з 90% на 70% грошового забезпечення та виплати пенсії з урахуванням 50% суми підвищення; зобов`язання провести перерахунок пенсії з 01.01.2018 р. виходячи з 90% грошового забезпечення, з урахуванням надбавок та премії, здійснення виплати донарахованих сум з урахуванням 100% суми підвищення.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (далі Закон № 2262). У січні 2018 р. відповідачем перерахована пенсія позивача, але виплачується тільки її частина: 70% грошового забезпечення замість 90%. Крім того, виплачується лише 50% суми підвищення пенсії. Додаткові види грошового забезпечення та премія, які враховувалися при обчисленні пенсії до 01.01.2018 р., до перерахунку не ввійшли. Відповідач мав здійснити перерахунок пенсії у відповідності до вимог п. 1 ст. 41 Закону № 1058, ч. 2 преамбули та ч. 3 ст. 43 Закону № 2262, Постанови № 704, тобто враховуючи додаткові види грошового забезпечення та премію, з яких було сплачено єдиний внесок, а до 01.01.2011 р. страхові внески на загальнообов`язкове пенсійне страхування. При перерахунку пенсії має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Оскільки позивач має право на отримання нарахованої суми пенсії в повному обсязі, виплата 50% у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі Постанова № 103), є вручанням у право на мирне володіння майном. Позивач має "законні сподівання" отримати пенсію в збільшеному розмірі після її перерахунку.

Ухвалою від 11.01.2019 р. суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

12.02.2019 р. відповідачем подано відзив на позов, де вказано, що при перерахунку пенсії він керувався нормами законодавства, чинного на момент здійснення перерахунку, а отже, максимальний розмір пенсії не може перевищувати 70% відповідного грошового забезпечення. Відповідачем враховано всі визначені станом на 01.03.2018 р. складові грошового забезпечення за посадою, аналогічною тій, яку займав позивач до виходу на пенсію. Вимога про виплату пенсії з урахуванням 100% суми підвищення є безпідставною, оскільки суперечить вимогам законодавства.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

Позивач проходив військову службу в Збройних Силах України та з травня 2006 р. отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262.

Як вбачається з матеріалів справи, пенсію позивачу призначено виходячи з вислуги 39 років, із розрахунку 90% від грошового забезпечення на відповідній посаді.

На виконання Постанови № 103 та на підставі довідки Миколаївського обласного військового комісаріату від 12.03.2018 р. відповідач з 01.01.2018 р. провів перерахунок пенсії позивача, що підтверджується протоколом за пенсійною справою, застосувавши максимальний розмір грошового забезпечення - 70%, який визначений ч. 2 ст. 13 Закону № 2262 (в редакції станом на час перерахунку пенсії).

При цьому, при перерахунку не враховано додаткові види грошового забезпечення та премія, які позивач отримував раніше, а саме: надбавка за кваліфікацію 8%, надбавка за роботу в умовах режимних обмежень 15%, надбавка за виконання особливо важливих завдань 50%, надбавка за особливі умови служби 25% і премія 35%.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, в органах цивільного захисту, є Закон № 2262. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону № 2262 (в редакції на момент перерахунку пенсії) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та осіб, які мають право на отримання пенсії відповідно до Закону № 2262, проведена на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.

Статтею 51 Закону № 2262 передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб " (далі Постанова № 704) затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. Постанова № 704 набрала чинності 01.03.2018 р.

Порядок проведення перерахунку пенсій встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 р. № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393" (далі Порядок № 45).

Відповідно до п. 1 Порядку № 45 пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону № 2262. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Кабінетом Міністрів України 21.02.2018 р. прийнято постанову № 103, яка набрала законної сили 24.02.2018 р.

Відповідно до п. 1 Постанови № 103 постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

Згідно з п. 2 Постанови № 103 постановлено виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

Таким чином, збільшення грошового забезпечення військовослужбовців, є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача, як колишнього військовослужбовця на підставі Постанови № 704.

Отже, в силу приписів ст. 63 Закону № 2262 та п. 4 Порядку № 45, позивач отримав право на перерахунок пенсії, який було проведено відповідачем з січня 2018 р. При цьому Кабінет Міністрів України уповноважений визначати порядок проведення такого перерахунку, що й було реалізовано ним шляхом прийняття Порядку № 45.

Як вбачається зі змісту п. 1, 2 Постанови № 103, нею врегульовані строки виплати пенсій, а не порядок проведення перерахунку. Крім того, вказаними пунктами фактично зменшено розмір доплат до пенсій за результатами перерахунку у 2018 та 2019 р.р.

У зв`язку з чим суд зазначає, що питання строків виплати доплат до пенсії за результатами проведеного перерахунку, тобто частини пенсії особи, а також розмірів такої доплати не охоплюються поняттям "порядок проведення перерахунку пенсії".

З огляду на зазначене, суд вважає, що право позивача на отримання перерахованого розміру пенсії за період з 01.01.2018 р., з урахуванням вже сплачених сум, має визначатися та визначається безпосередньо Законом № 2262, отже, підпадає під дію ст. 1 Першого протоколу до Конвенції "Захист прав власності" і відповідні суми доплати до пенсії за результатом проведення перерахунку слід вважати "майном" у значенні цього положення, оскільки позивач отримав право на вказані суми виплат, яке до прийняття Постанови № 103 передбачено Законом № 2262, отже, невиплата вказаних сум є втручанням у право позивача на мирне володіння майном.

Зазначена правова позиція, викладена в рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Суханов та Ільченко проти України", згідно якої, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "законне сподівання", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є чинним Закон, який передбачає таке право, або є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування.

У даному випадку є підстави стверджувати про наявність "законних сподівань", оскільки позивач отримав право на перерахунок пенсії відповідно до Закону № 2262 та з січня 2018 р. відповідні дії відповідачем були вчинені, а Постанова № 103, яка фактично звужує право позивача на отримання розміру перерахованої пенсії за 2018-2019 р.р., без внесення змін до відповідного Закону, прийнята 21.02.2018 р. та набрала чинності 24.02.2018 р.

Водночас, суд зазначає, що друге речення першого пункту ст. 1 Першого протоколу до Конвенції "Захист прав власності", яке дозволяє позбавити майна лише "на умовах, передбачених законом", а другий пункт зазначає, що держава має право здійснювати контроль за використанням майном шляхом введення в дію "законів" не поширюється на спірні правовідносини, оскільки втручання у право позивача не може бути визнано таким, що відповідає закону.

Суд вказує, що за змістом конституційних норм (ст.ст. 113, 116, 117 Конституції України), Кабінет Міністрів України не наділений правом вирішувати питання, які належать до виключної компетенції Верховної Ради України, так само як і приймати правові акти, які підміняють або суперечать законам України.

Конституційний Суд України у своїх рішеннях від 26.12.2011 р. № 20-рп/2011 та від 02.03.1999 р. № 2-рп-99 висловив позицію, згідно з якою Кабінет Міністрів України є органом, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері, повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту.

Конституційне поняття "Закон України", на відміну від поняття "законодавство України", не підлягає розширеному тлумаченню, це - нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України в межах повноважень. Зміни до закону вносяться за відповідно встановленою процедурою Верховною Радою України шляхом прийняття закону про внесення змін. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України є підзаконними, а тому не можуть обмежувати права громадян, які встановлено законами.

Судом встановлено, що жодних змін до Закону № 2262 з приводу особливостей виплати пенсії з прив`язкою до певних строків, Верховною Радою України не приймалося.

Відповідно до ст. 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Таким чином, суд вважає, що позивач мав "законні сподівання" отримати пенсію у збільшеному розмірі після перерахунку її розміру, отже, обмеження щодо строків та розмірів виплати сум доплати до пенсії за 2018-2019 р.р., передбачені Постановою № 103, не можуть бути застосовані.

При проведенні перерахунку пенсії відповідачем застосовано новий максимальний розмір грошового забезпечення - 70% відповідних сум грошового забезпечення, при цьому правомірність своїх дій відповідач обґрунтовує необхідністю застосування норми закону, яка діяла на момент здійснення перерахунку пенсії, тобто виходячи із 70% грошового забезпечення, як це передбачено ч. 2 ст. 13 Закону № 2262.

Суд не погоджується з такими доводами відповідача, виходячи з такого:

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262 (в редакції чинній на час призначення позивачу пенсії) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).

В подальшому максимальний розмір пенсії було зменшено до 80 процентів, а Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 р. № 1166, який набрав чинності 19.04.2014 р., внесено зміни до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262, згідно з якими зменшено максимальний розмір пенсії до 70 процентів.

Оскільки призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, внесені зміни до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262 щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70 відсотків грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, отже, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 03.04.2018 р. у справі № 175/1665/17 і від 24.04.2018 р. у справі № 686/12623/17.

У рішенні від 04.02.2019 р. по зразковій справі № 240/5401/18 Верховний Суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії з 1 січня 2018 року відповідно до ст. 63 Закону № 2262 на підставі Постанови КМУ № 103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм ч. 2 ст. 13 Закону № 2262, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної вислуги років, є незмінним.

За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку.

Крім того, згідно зі ст. 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення від 06.07.1999 р. № 8-рп та від 20.03.2002 р. № 5-рп).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.

Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи з висловленого в рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно зменшено розмір пенсії позивача з 90% грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення та зменшено розмір пенсії за рахунок виплати лише 50% суми підвищення, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з 01.01.2018 р. з урахуванням надбавки за кваліфікацію 8%, надбавки за роботу в умовах режимних обмежень 15%, надбавки за виконання особливо важливих завдань 50%, надбавки за особливі умови служби 25% і премії 35%, суд зазначає наступне:

Пунктом 1 постанови № 103 передбачено перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом № 2262 до 01.03.2018 р., з урахуванням лише розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби, що визначені станом на 01.03.2018 р. відповідно до Постанови № 704.

Пунктом 5 Порядку № 45 було встановлено, що для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами), в межах визначеної законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з урахуванням таких його видів: посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України або керівником державного органу у межах його повноважень на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та військовим (спеціальним) званням; надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, почесне звання "заслужений" чи "народний", службу в умовах режимних обмежень, спортивні звання, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук та вчене звання - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі; щомісячні надбавки, доплати та підвищення, конкретні розміри яких за відповідними посадами (категоріями) установлені Кабінетом Міністрів України - у зазначених розмірах на момент виникнення права на перерахунок; інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію. Додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), крім зазначених у абзаці шостому цього пункту, для перерахунку пенсії не враховуються.

Таким чином, для перерахунку пенсії позивача можуть бути враховані виключно складові грошового забезпечення, що зазначені в довідці Миколаївського обласного військового комісаріату від 12.03.2018 р. № ЮН46394, а саме: посадовий оклад 5780,00 грн, оклад за військовим званням (майор) 1340,00 грн та надбавка за вислугу років (50%) 3560,00 грн. Вказані складові грошового забезпечення виплачувалися за посадою, аналогічною тій, яку позивач займав на момент виникнення права на перерахунок пенсії. Оскільки станом на 01.03.2018 р. за посадою, аналогічною тій, яку займав позивач, надбавку за кваліфікацію 8%, надбавку за роботу в умовах режимних обмежень 15%, надбавку за виконання особливо важливих завдань 50%, надбавку за особливі умови служби 25% і премію 35% скасовано та вони не виплачуються військовослужбовцям, ці складові не підлягають врахуванню при перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 р.

Отже, вимоги позивача в цій частині є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Позивач надав квитанцію про сплату судового збору в сумі 704,80 грн., відтак стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає 352,40 грн.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) про визнання протиправними дій щодо неврахування при перерахунку пенсії з 01.01.2018 р. надбавок та премії, визначення в перерахунку пенсії суми підвищення, зменшення основного розміру пенсії з 90% на 70% грошового забезпечення та виплати пенсії з урахуванням 50% суми підвищення; зобов`язання провести перерахунок пенсії з 01.01.2018 р. виходячи з 90% грошового забезпечення, з урахуванням надбавок та премії, здійснення виплати донарахованих сум з урахуванням 100% суми підвищення задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо визнання протиправними дій щодо зменшення з 01.01.2018 р. основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% на 70% грошового забезпечення та виплати пенсії з урахуванням 50% суми підвищення.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 р., виходячи з основного розміру пенсії 90% грошового забезпечення та здійснити виплату донарахованих сум з урахуванням 100% суми підвищення пенсії.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) судовий збір у сумі 352,40 грн (триста п`ятдесят дві грн 40 коп.) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 21.02.2019 р.

Суддя Н. В. Лісовська