Рішення

від 21.02.2019 по справі 400/2695/18

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2019 р. справа № 400/2695/18

м. Миколаїв

          Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., розглянув в спрощеному позовному провадження адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю " ВИП-ТРАНС ", вул. Кагатна, 1-К, м. Миколаїв, 54007

до відповідача: Державної фіскальної служби України, Львівська площа, 8, м. Київ, 04053

треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "БАЯДЕРА ЛОГІСТИК", вул. Леніна, 42 (вул. Космонавтів, 89, м. Миколаїв, 54028), м. Київ 1, 01001

про: скасування рішення від 05.02.2018 № 584909/38790224 та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВИП-Транс" (далі - позивач або Товариство) звернулось із адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач або ДФС), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістік" (далі - третя особа або ТОВ "Баядера Логістік"), в якому просить суд скасувати рішення відповідача від 05.02.2018 року №584909/38790224 та зобов'язати відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних накладну №125 від 30.11.2017 року, за датою її подання, а також подати суду звіт про виконання рішення в даній справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відмова відповідача у реєстрації податкових накладних не ґрунтується на приписах Податкового кодексу України (далі - ПК України), а надані ним документи спростовують припущення відповідача про ризиковість його господарської операції із ТОВ "Логістік".

Відповідач адміністративний позов не визнав, у відзиві просив в його задоволенні відмовити з тих підстав, що на його думку, надані позивачем документи складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Від третьої особи до суду не надходило клопотань чи пояснень.

Позовна заява залишалась без руху, у зв'язку із її невідповідністю вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Ухвалою від 03.12.2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд розглядає справу в порядку письмового провадження на підставі ч. 1 ст. 205 КАС України.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Основним видом господарської діяльності позивача є допоміжна діяльність у сфері транспорту, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

01.02.2015 р. позивач уклав із ТОВ "Баядера Логістік" договір №10 про перевезення вантажів автомобільним транспортом, за умовами якого зобов'язувався надавати третій особі послуги з перевезень вантажів автомобільним транспортом (а. с. 29-33).

Протягом дії зазначеного договору, позивач склав податкову накладну №125 від 30.11.2017 р. та подав цю накладну на реєстрацію до ДФС ( а. с. 23).

Відповідач прийняв податкову накладну, але реєстрація накладної була зупинена на підставі п. 201.16 с. 201 ПК України, що підтверджується відповідною квитанцією (а. с. 24).

У квитанції вказано, що податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 р. № 567 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 р. за № 753/30621, чинних на час виникнення спірних правовідносин (далі - Критерії). За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Позивач направив на адресу відповідача письмове пояснення щодо обставин виконання договору із ТОВ "Баядера Логістік" (а. с. 26-27).

Рішеннями ДФС від 05.02.2018 р. №584909/38790224 позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної (а. с. 28).

Зі спірного рішення вбачається, що підставою для його прийняття послугувало надання позивачем копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття відповідачем рішення про реєстрацію податкової накладної.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

В свою чергу п. 201.16 ст. 201 ПК України визначає, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

За приписами п. 74.2 ст. 74 ПК України в єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до положень п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування;

в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно п. 6 Критеріїв, в редакції станом на час подання податкової накладної до відповідача, моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2. пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

Суд звертає увагу на те, що критерій, який застосований ДФС у спірних рішеннях, як підстава для відмови в реєстрації податкової накладної Товариства, а саме невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах, у п. 6 Критеріїв взагалі не передбачений.

Відповідно до положень п.п. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

На виконання вимог цієї норми позивачем були надані пояснення. Відповідач, після отримання пояснень, ніяких додаткових документів від позивача не вимагав.

Як зазначено у спірних рішеннях, відповідач відмовив позивачу у реєстрації податкових накладних з підстав надання останнім документів, які складені з порушенням законодавства, а також, які є недостатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, але відповідач повинен був вказати в чому саме йому вбачається порушення порядку складання документів, які подав позивач, або яких документів йому не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

В той же час, мотивування рішень відповідача дослівно повторює законодавче формулювання, без наведення конкретних обставин, які стали підставою для прийняття рішення. Не надано таких пояснень відповідачем і під час судового розгляду.

Частина 2 ст. 77 КАС України покладає на відповідача обов'язок доказування правомірності свого рішення, але з урахуванням встановлених обставин справи суд приходить до висновку про те, що відповідач не надав суду докази того, що спірне рішення є правомірним.

З урахуванням викладеного, суд знаходить рішення відповідача 05.02.2018 р. №584909/38790224 про відмову у реєстрації податкової накладної таким, що підлягає скасуванню, із покладенням на відповідача обов'язку зареєструвати податкову накладну позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Суд звертає увагу позивача на те, що це є правом суду і в даному випадку суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як визначено ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Судовий збір позивачем сплачено в розмірі 3524 грн., що підтверджується платіжним дорученням №240 від 29.10.2018 р. (а. с. 4), який підлягає присудженню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Крім того, позивач у позовній заяві просив стягнути з відповідача судові витрати, до яких входить правнича допомога та надав докази понесення витрат на правничу допопогу, однак у доданому позивачем розрахунку не зазначено остаточну суму, яку він сплатив за правничу допомогу. Відтак, питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу судом не може бути вирішено у рішенні. Суд роз'яснює позивачу, що він має право звернутись до суду із заявою з наданням додаткових доказів із зазначенням суми понесених витрат на правничу допомогу, яку буде вирішено судом в порядку передбаченому ст. 143 КАС України.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю " ВИП-ТРАНС " (вул. Кагатна, 1-К, м. Миколаїв, 54007, ідентифікаційний код 38790224) до Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 39292197) задовольнити.

2. Скасувати рішення Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 39292197) від 05.02.2018 року №584909/38790224 про відмову у реєстрації податкової накладної товариства з обмеженою відповідальністю "ВИП-Транс" (вул. Кагатна, 1-К, м. Миколаїв, 54007, ЄДРПОУ 38790224) №125 від 30.11.2017 року.

3. Зобов'язати Державну фіскальну службу України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ЄДРПОУ 39292197) зареєструвати податкову накладну №125 від 30.11.2017 року товариства з обмеженою відповідальністю "ВИП-Транс" (вул. Кагатна, 1-К, м. Миколаїв, 54007, ЄДРПОУ 38790224) в Єдиному реєстрі податкових накладних, за датою її подання.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 39292197) на користь товариства з обмеженою відповідальністю " ВИП-ТРАНС " (вул. Кагатна, 1-К, м. Миколаїв, 54007, ідентифікаційний код 38790224) судовий збір в розмірі 3524 грн.

4. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя                                                                                 А. О. Мороз